Управління фінансовою безпекою підприємства

     Охарактеризуємо основні елементи (складові) механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства. По-перше, вони повинні формуватися зважаючи на його фінансові інтереси: зростання ринкової вартості підприємства, максимізація прибутку, достатність основного і оборотного капіталу, наявність необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, оптимізація відрахувань до бюджету. По-друге, враховувати принципи управління фінансовою безпекою підприємства:

• первинність господарського законодавства; застосування програмно-цільового управління;
• обов’язкове визначення сукупності власних фінансових інтересів підприємства у складі його місії;
• інтегрованість підсистеми управління фінансовою безпекою підприємства із загальною системою фінансового менеджменту;
• забезпечення збалансованості фінансових інтересів підприємства, окремих його підрозділів і персоналу;
• взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан фінансової безпеки підприємства; необхідність постійного моніторингу реальних і потенційних загроз;
• відповідність заходів щодо забезпечення фінансової безпеки економічній стратегії розвитку підприємства, його місії;
• координація реалізації заходів щодо забезпечення фінансової безпеки на підприємстві; необхідність і своєчасність удосконалення в разі потреби системи фінансової безпеки підприємства; наявність зворотного зв’язку;
• необхідність організаційного і методичного оформлення підсистеми фінансової безпеки;
• мінімізація витрат на забезпечення фінансової безпеки підприємства. [10].

     Для забезпечення фінансової безпеки на підприємстві повинні функціонувати спеціальні органи – суб’єкти фінансової безпеки. Організаційна діяльність на підприємстві передбачає створення структури, що здійснює аналіз стану фінансової безпеки підприємства як складової економічної безпеки та розробку мір по забезпеченню економічної безпеки на підприємстві в цілому, що залежить від особливостей бізнесу може бути як власним підрозділом так і притягненим на договірній основі.

     Орган, який повинен в оперативному режимі проводити моніторинг фінансової безпеки, оперативно реагувати на зміну ситуації, регулярно готувати документи для ухвалення рішень по тих або іншихпроблемах і контролювати їх виконання, – це служба фінансової безпеки підприємства. Для організації ефективної системи фінансової безпеки підприємства необхідна розробка відповідної документації підприємства, де мають бути визначені внутрішні і зовнішні погрози, а також критерії, на підставі яких фінансова безпека підприємства може бути визнана порушеною.

     Рівень  фінансової безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво спеціалісти (менеджери) будуть спроможні завчасно виявити і уникнути можливих загроз, ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища. Функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства відбувається шляхом здійснення певних дій над її об’єктами. При цьому для кожного окремого проміжку часу повинен бути визначен пріоритетний об’єкт, відповідальність за оптимізацію параметрів якого повинна бути закріплена за конкретним суб’єктом фінансової безпеки підприємства. Серед цих об’єктів: прибуток, джерела та обсяги фінансових ресурсів, структура капіталу, структура грошових потоків, структура активів, інвестиції, фінансові ризики, система фінансових інновацій, тощо. Функції суб’єкта фінансової безпеки підприємства в залежності від розміру останнього можуть бути покладені як на певний структурний підрозділ так і на окремого менеджера.

     До  складу фінансових інструментів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що визначають його фінансові відносини можна віднести: платіжні інструменти (доручення, акредитив і ін.), кредитні інструменти (угоди про кредитування), депозитні інструменти (депозитні сертифікати, угоди), інвестиційні інструменти (акції, паї), інструменти страхування (страхова угода) [10].

     Фінансові важелі забезпечення фінансової безпеки підприємства – це система стимулів та заохочень для менеджерів за ухвалення ефективних управлінських рішень і система санкцій за негативні наслідки їх дій у сфері фінансової безпеки, а також загальний внутрішній механізм управління підприємством, заснований на його власній фінансовій філософії.

     Методологічний  апарат забезпечення фінансової безпеки підприємства може включати такі методи, як: техніко-економічні розрахунки, балансовий, економіко-статистичний, економіко-математичний, експертних оцінок, дисконтованої вартості, амортизації активів, реінжинірингу, логістики, аудиту, оптимізації оподаткування, імітаційної гри.

     Важливим  елементом забезпечення фінансової безпеки підприємства є інформаційно-аналітична підсистема управління фінансовою безпекою підприємства, яка має містити наступні дані: якісні і кількісні значення індикаторів фінансової безпеки, наявність або потенційність ризиків і загроз, формалізовані фінансові інтереси і стан їхньої реалізації, стратегічний план (стратегія) забезпечення фінансової безпеки підприємства, якісні і кількісні параметри використання фінансових ресурсів, обсяг останніх, а також джерела їх надходження, фінансовий план (бюджет). Системи інформаційно-аналітичного забезпечення формується на базі: даних бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку і звітності; галузевих показники діяльност підприємств-аналогів; звітів та планів і прогнозів, отриманих у процесах стратегічного, тактичного і оперативного планування, аналізу, контролю і бюджетування; оцінки загроз фінансовій безпеці підприємницької діяльності за джерелом, за рівнем тяжкості наслідків, за рівнем вірогідності, за сферою і джерелом виникнення, за тривалістю впливу, за ступенем розвитку, за ступенем напруженості тощо.

     Таким чином, механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства

(ФБП)  можна подати у наступному вигляді (рис.3.1) [10]. 

Рисунок 3.1 – Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства 

     Тобто, ми бачимо, що в основі механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства знаходиться системне поєднання певних інструментів, методів, важелів та інформаційно-аналітичного забезпечення, створюваних на базі принципів забезпечення фінансової безпеки, що об’єктивно існують як економічні закономірності, а також виробляються суб’єктами управління фінансової безпеки підприємства для досягнення і захисту фінансових інтересів останнього.

      Звернемось  тепер до визначення сутності категорії «механізм управління фінансовою безпекою підприємства», під якою слід розуміти систему форм, методів, прийомів, важелів, норм і нормативів, а також нормативно-правового, інформаційного, програмно-технічного та кадрового забезпечення, за допомогою яких на підприємстві досягається такий стан фінансових ресурсів, їх формування, розподілу та використання, що дозволяє підприємству розвиватися на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.

      Схематично  механізм управління фінансовою безпекою підприємства можна представити  наступним чином (рис. 3.2). 

Рисунок 3.2 – Механізм управління фінансовою безпекою підприємства 

     Взагалі, слід зазначити, що схема механізму управління станом фінансової безпеки охоплює такі заходи та функції управління, що здійснюються послідовно або одночасно:

• формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології та устаткування);
• загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;
• стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
• загальнотактичне планування фінансової безпеки за функціональними складовими;
• тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
• оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;
• здійснення функціонального аналізу рівня фінансової безпеки [11, c. 36].

     Тільки  завдяки здійсненню в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня фінансової безпеки підприємства. Принципи функціонування механізму управління реалізуються

комплексно, безперервно, оперативно та централізовано, зокрема:

• комплексність передбачає системність вирішення питань економічної безпеки, з залученям усіх суб'єктів, активів та інтересів підприємства;
• безперервність – це постійний системний моніторинг підрозділами економічної безпеки даних про фінансово-економічний стан контрагентів та його аналіз із метою недопущення як внутрішніх, так і зовнішніх загроз діяльності підприємства;
• оперативність – це швидкість реагування на виникнення ризиків та загроз, своєчасність доповіді керівництву для прийняття попереджувальних управлінських рішень;
• централізація – це єдиний підхід до виконання своїх функцій за координаційної ролі та методичного керівництва з боку підрозділу економічної безпеки дирекції підприємства [12].

     На  основі узагальнення підходів до формування фінансової безпеки підприємства послідовність етапів реалізації механізму її забезпечення може бути сформульована таким чином:

• визначення об'єкта і предмета економічної безпеки підприємства;
• формулювання політики та стратегії безпеки підприємства;
• принципи економічного убезпечення;
• цілі та задачі гарантування безпеки підприємства;
• критерії і показники економічної безпеки підприємства;
• створення організаційної структури з управління системою безпеки підприємства.

     Сучасний  механізм управління економічною безпекою розвитку підприємства повинен враховувати необхідність формування двох напрямів стратегій. Перший напрям стратегій повинен враховувати ситуацію, визначати цільові настанови й формувати політику підприємства для втримання й розширення свого життєвого простору. Другий – повинен охоплювати методи, прийоми й інструменти для вивчення (розпізнавання) стратегій, що формуються іншими суб'єктами (державою, підприємствами-конкурентами), спрямованих (навмисно або ненавмисно) проти діяльності й розвитку підприємства та звужуючих його життєвий простір.

     При цьому для реалізації першої стратегії необхідно здійснювати оцінювання відповідності ресурсів (займаного життєвого простору) загальним стратегічним цілям розвитку підприємства. Для реалізації другої стратегії необхідно створювати систему розпізнавання й оцінювання ступеня небезпеки загроз, створюваних зовнішнім оточенням і сформованою внутрішньою ситуацією на підприємстві та розробити механізми захисту від них [13].

     Таким чином, під механізмом управління фінансовою безпекою можна розглядати сукупність станів та процесів, з яких складається управління щодо протидії небезпекам, загроза та ризикам. Як компоненти цього механізму варто розглядати принципи, методи, функції управління, систему управління та прийняття управлінських рішень. Принципи визначають вимоги, що пред'являються до управління системою безпеки та будуються на виявлених закономірностях її функціонування. Методи розкривають шляхи протидії виявленим та прогнозованим небезпекам, загрозам та ризикам у конкретних умовах та у визначений термін часу. Також методи відображають безпосередній стан захищеності підприємства. Процеси визначають порядок здійснення функцій та етапів реалізації механізму управління безпекою (захисту підприємства від виявлених чи прогнозованих загроз).

     Рішення щодо формування механізму управління фінансовою безпекою підприємства приймаються  на основі відповідної концепції,яка  розкриває та уточнює сутність його дії. Для ефективного управління фінансовою безпекою підприємства попереднє  оцінювання та аналіз стану економічної  безпеки підприємства стає невідкладним завданням, не менш важливим для розроблення основ управління фінансово-економічною безпекою підприємства є формування системи показників фінансової складової безпеки підприємства.

     ВИСНОВКИ 

     В нинішніх умовах господарювання значно зростає роль ефективного управління фінансовою діяльністю підприємств. Це пояснюється, насамперед, тим, що саме фінансова діяльність формує фінансове  забезпечення операційної і інвестиційної  діяльності підприємства, впровад-ження  науково-технічних досягнень, підвищення конкурентоспроможності продукції, а  також забезпечення стійкого його функціонування.

     Крім  цього, фінансова діяльність підприємства здійснюється з урахуванням умов зовнішнього середовища, якому властиве зростання рівня динамічності і  невизначеності, викликаних трансформаційними  та інтеграційними процесами. Тобто, зростання  рівня невизначеності в першу  чергу пов’язане з посиленням конкуренції на низці товарних ринків, зниженням тривалості життєвого  циклу продукції, інфляційними процесами, нестабільністю податкового і регуляторного  законодавства, відсутністю розвинутого  сектора довгострокового банківського кредитування, зниженням ділової  активності фондового ринку тощо. Підвищення рівня невизначеності зовнішнього  середовища вимагає від суб'єктів  господарювання гнучкості в прийнятті  фінансових рішень і їх адаптації  до умов, що постійно змінюються.