Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 23:49, курсовая работа
Головною проблемою сучасного періоду формування научних економічних систем у вітчизняній науці можна вважати проблему суміщення універсальних, розроблених світовою економічною думкою , з необхідністю відображення важкої картини сучасної економічної дійсності в Україні.
Вступ 3
1.Сутність та структура економічної системи 4
2.Типи економічних систем. 11
2.1.Ринкова система 13
2.2.Командно-адміністративна 16
2.3.Змішана економічна система 18
2.4.Традиційна економічна система 20
3.Національні та міжнародна економічні системи.
Формування глобальної економічної системи. 22
Висновки 30
Список використаної літератури(джерела) 31
22
Державний вищий навчальний заклад
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Кафедра політичної економії
Курсова робота
на тему: “Типи економічних систем
”
Стефаніва Ярослава Валерійовича
Київ – 2010
План
Вступ
1.Сутність та структура економічної системи 4
2.Типи економічних систем.
2.1.Ринкова система
2.2.Командно-адміністративна
2.3.Змішана економічна система
2.4.Традиційна економічна система 20
3.Національні та міжнародна економічні системи.
Формування глобальної економічної системи. 22
Висновки
Список використаної літератури(джерела)
Додатки
Економічна система є сукупність взаємопов'язаних та впорядкованих елементів економіки, що в цілому складають економічну структуру суспільства.
Без системного характеру економіки не могли б відтворюватися ( постійно відновлюватись) економічні відносини та інститути, не могли б існувати економічні закономірності, не могло б скластися теоретичне осмислення економічних явищ та процесів, не могла б бути сформована ефективна та скоординована економічна політика.
Коректне та науково обґрунтоване визначення закономірностей функціонування економічної системи завжди мало важливе значення. У важких умовах нашої держави проблема розкриття сутності економічного розвитку набуває додаткової актуальності, так як уже протягом великого проміжку часу не вдається вийти на шлях стійкого економічного росту. До того ж зміна політичного курсу нашої країни також змушують критично оцінювати попередню модель економічного розвитку.
Головною проблемою сучасного періоду формування научних економічних систем у вітчизняній науці можна вважати проблему суміщення універсальних, розроблених світовою економічною думкою , з необхідністю відображення важкої картини сучасної економічної дійсності в Україні.
Поняття «система» в сучасній науковій літературі є досить поширеним, що ,однак, ще не свідчить про його нове наукове осмислення на основі загальноприйнятих підходів. Воно ще й нині залишається, особливо в соціально-економічному розумінні, інтуїтивним і часто-густо в нього вкладається далеко не одинаковий зміст. Формулюючи поняття « система», автори, як правило йдуть по шляху від простого до складного. При цьому система розкладається на елементи, розглядаються їхні властивості, способи взаємодії, і отже, система визначається як сукупність взаємопов’язаних елементів. Але цього недостатньо для розуміння терміну « система».Тут важливо відштовхуватися від такої властивості системи , як цілісніть.( Економічні системи книжка).Отже можна дати визначення системі.
Система – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих між собою елементів. Саме внаслідок цієї взаємодії зявляються нові якості,додаткові властивості,які не притаманні жодному окремо взятому елементу, що вцілому означає так званий ефект синергії.
На сьогодні в економічній літературі представлено різні підходи до визначення сутності економічної системи. Цю класифікацію можна представити у такий спосіб(рис.1.1)
Рис.1.1 Теоретико-методологічні підходи до трактування сутності економічної системи.
Економічна система - це надзвичайно складна категорія, яка має дуже розгалужену структуру, цілу систему законів її функціонування і розвитку. Причому йдеться не про простий набір різних елементів, а про ієрархічну побудову, де є основні системоутворюючі елементи, які визначають природу економічних систем.
Поняття «економічна система» широко використовується в економічній науці, політології, політиці і було впершее введено в науковий обіг представником німецької історичної школи Максом Вебером. Проте в трактуванні цього поняття відсутня єдність поглядів. Зумовлено це тим, що поняття, яке розглядається, є складним системним утворенням з багатоманітними характеристиками, кожна з яких, хоч і "відображає суттєві сторони економічної системи, не є повною. Саме тому в науковій літературі економічна система визначається як економіка, спосіб виробництва, тип господарства, сукупність виробничих відносин (економічний базис), сукупність видів господарської діяльності тощо. Між цими поняттями часто ставлять знак рівності, розглядають їх як синонімічні. Для кращого розуміння сутності економічної системи слід розглянути найвдаліші визначення економічної системи в науковій літературі.
Економічна система- це конкретна історична сукупність економічних відносин,що відповідає системі продуктивних сил і взаємодіє з нею,розвивається на основі дії як об’єктивних економічних законів, так і суб’єктивних факторів.(Джерело 5,С.53)
Економічна система- це об’єктивна єдність взаємопов’язаних явищ та процесів економічного життя.(Джерело 9 ,с.60)
Економічна система- - це складна, упорядкована сукупність економічних елементів,взаємодія яких забезпечує матеріальні умови життєдіяльності суспільства.(Джерело 10 , с.27)
Економічна система відображає особливу структуру суспільства , що виникає з практики господарювання даного народу в конкретних умовах. У ній представлені господарські навички,традиції,духовний стан народу,панівні цінності та своєрідне розуміння ним світу.( Джерело 11 с. 68)
Економічна система – це складна , фрактальна ,гетерархічна цілісність підсистем та елементів економіки , процесуальними атрибутами якої є самоорганізація ,самоорганізація , саморозвиток ,історичність та людинорозсірність ( Джерело 3,с.23)
Економічна система- це суспільний спосіб виробництва, який функціонує на різноманітних формах власності та адекватних господарських механізмах.(економічні системи с. 14)
Різні економічні системи функціонують в неоднакових умовах. Виділяють дві загальны,умови для будь-яких економічних систем:
необмежений розвиток потреб;
обмеженість ресурсів для задоволення цих потреб
Структурні ланки, що утворюють різноманітні економічні системи, за своїм змістом неоднорідні. Вони поєднують у собі загальні та специфічні, основні та похідні, нові, що народжуються, та відмираючі старі, перехідні та проміжні економічні форми, кожна з яких функціонує на основі спільної для всієї системи і разом з тим власної логіки розвитку. В сучасних економічних умовах структурні елементи системи характеризуються динамізмом, мінливістю, суперечністю розвитку. Цим визначається необхідність структурної диференціації складових ланок економічної системи суспільства, без якої неможливо пізнати об'єктивні закони та принципи її функціонування.
Будь-яка економічна система характеризується ієрархічністю, прагне набути стану цілісності та органічності.
Ієрархія системи визначається місцем її елементів в соціальній структурі та механізмом їх субординації. Тип взаємозв'язку елементів системи може бути "вертикальним" або "горизонтальним". Вертикальна залежність виявляється у відносинах примусу, влади - підкори, керованості - підлеглості. Горизонтальні зв'язки є партнерськими, добровільними, конкурентними.
У соціальне орієнтованих економічних системах домінують саме партнерські взаємини. Особливе місце в становленні, функціонуванні та розвитку економічної системи належить її суб'єктам як активній рушійній, перетворюючій силі. Кожний суб'єкт є носієм певних прав, обов'язків та відповідальності, які реалізує в процесі своєї функціональної діяльності. Залежно від цього існують різноманітні класифікації економічних суб'єктів: індивід, колектив, держава; виробник (продавець), посередник, споживач (покупець); фізичні та юридичні особи; вітчизняні та іноземні; інституціональні (виробничі підприємства, банки, біржі) тощо.
Наявність не тільки необхідних, а й достатніх елементів для саморозвитку, самовідтворення, поліфункціональної діяльності системи характеризує її цілісність, самодостатність. Ознака органічності системи вказує на внутрішню, родинно-генетичну єдність, чистоту, нечужинність її елементів. Чим більше в економічній системі перехідних, змішаних явищ, форм та процесів, тим нижчий ступінь її органічності, чистоти. Таку тенденцію розвитку не слід розцінювати як однозначно негативну. Якщо в сучасних умовах взаємозалежність, взаємо переплетіння, конвергенція розвитку економічних систем збагачують, вдосконалюють одна одну - це прогресивний процес.
Економічна система характеризується різними сферами функціонування, рівнями господарювання її суб'єктів.
Однією з найважливіших характеристик системи є її структура.. Економічна система суспільства складається з таких елементів:
1. продуктивні сили;
2. економічні відносини;
3. господарський механізм.
Продуктивні сили являють собою матеріальну основу економічної системи .Їх розвиток, як і кожне економічне явище,регулюється певними економічними законами. Продуктивні сили-це система факторів, яка забезпечує перетворення речовини природи в життєві блага для задоволення потреб. Вони складаються з :
- Засобів виробництва (речові фактори), до яких відносять засоби праці та предмети праці.Засоби праці - це те, чим людина впливає на природу. Вони включають знаряддя праці(машини, устаткування ,інструменти),пасивні засоби праці(приміщення, споруди),засоби переміщення знарядь і предметів праці(транспорт),технологія, енергія,тощо. Предмети праці є матеріальною основою економічного блага, тобто те, на що впливає людина, виробляючи блага.
- Робочої сили (особистий фактор) - це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, що можуть бути використані нею в відповідному віці в виробничій діяльності.В сучасних умовах до складу продуктивних сил включають також науку, технологію, організацію, інформацію. Продуктивні сили в процесі історичного розвитку постійно оновлюються, удосконалюються, примножуються. Розвиток робочої сили – це основа розвитку продуктивних сил суспільства.
Важливим елементом економічної системи слугують економічні відносини, як відносини, що виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Економічні відносини поділяються а три основні підсистемні частини, унаслідок взаємодій яких формуються економічні відносини.А саме:
Техніко – економічні відносини
Організаційно - економічні
Соціально – економічні відносини
Техніко-економічні відносини стосуються насамперед виробничо – господарської діяльності,матеріальної сфери. Це відносини з приводу використання знарядь та предметів праці у процесі виробництва.. Вони відображають розвиток техніки та рівень технології.(тут можна детальніше буде)
Організаційно-економічні – це ті , які виникають у процесі організації виробництва. Тобто - це відносини обумовлені поділом праці, її спеціалізацією, кооперуванням, комбінуванням,інтеграцією,
Найскладнішою підсистемою економічної системи є соціально- економічні - це відносини між людьми з приводу привласнення факторів, засобів виробництва та його результатів.Вони обумовлені пануючою у суспільстві формою власності. Саме вона визначає цілі і мотиви виробництва, форми управління, принципи розподілу створеного продукту та одержаних доходів, класову та соціальну структуру суспільства, пануючу форму економічної та політичної влади.Люди в неминуче вступають між собою в них в них, в процесі виробництва. Вони надаються економічній системі і всім суспільним явищам певної історичної визначеності та соціальній якості.Необхідно будувати такі соціально – економічні відносини ,щоб інтереси переважної більшості населення країни відображали стан її економіки.