Таргетування iнфляцii - оптимальний режим монетарноi полiтики для Украiни

а також передумови та особливості  реалізації в окремих розвинених ринкових економі-

ках і ринкових економіках, що формуються. Показано мотивації  й напрями вдоскона-

лення монетарного режиму в Україні.

Аналіз наявних визначень  інфляційного таргетування дає змогу  зробити висно-

вок, що серед науковців  і практиків є консенсус щодо таких характеристик таргетування

інфляції, як визнання цінової  стабільності головною метою центрального банку, важли-

ва роль комунікації з  громадськістю, середньостроковий  характер націлювання на ціно-

ву стабільність, інструментальна  незалежність центрального банку.

До основних характеристик  інфляційного режиму економісти відносять:

- чітку постановку мети щодо досягнення кількісно заданого рівня інфляції у

вигляді одного значення або  діапазону. Таку мету визначають як найважливішу мету

центрального банку. У  деяких країнах вона визначається урядом (міністерством фінан-

сів), в інших − самим  центральним банком;

- відсутність домінування фіскальної політики;

- відсутність інших первинних цілей грошово-кредитної політики;

- інструментальну незалежність центрального банку;

- прозорість діяльності та звітність центрального банку перед суспільством.

Отже, таргетування інфляції доцільно визначити як монетарний режим, спрямо-

ваний на підтримання певного  рівня інфляції як головної мети грошово-кредитної  полі-

тики за допомогою монетарних механізмів, що дають можливість забезпечувати  задану

траєкторію в середньостроковій  перспективі.

Однак, серед учених тривають дискусії щодо певних питань інфляційного тарге-

тування, що відображено  в таблиці 1.

Інструментом  інфляційного таргетування є офіційна процентна ставка за корот-

костроковими операціями − від одного дня до двох тижнів. Зміни в офіційній ставці

впливають на ринкову вартість цінних паперів та обмінний курс.

Таблиця 1 − Порівняння альтернативних підходів до визначення таргетування

інфляції [7]

Критерій Л. Свенсон

Європейський

центральний

банк

П. Бофінгер Б. Бернанке М. Кінг

Цінова стабіль-

ність є головною

метою монетар-

ної політики

Так Так Так Так Так

Оголошення

кількісного тар-

гету

Так Так Так Так Так

Середньостро-

ковий таргет Так Так Так

Нечітко –

може бути

більше од-

ного гори-

зонту

Так

Інтенсивна ко-

мунікація з

громадськістю

Так

Так, легко

піддається

публічному

моніторингу

Так − але складно

піддається пуб-

лічному моніто-

рингу, оскільки

з таргетом порів-

нюється здійсню-

ваний централь-

ним банком

прогноз інфляції

Так Так

Специфічне

правило моне-

тарної політики

Таргету-

вання

прогнозу

інфляції

Таргетування

прогнозу

інфляції

Експліцитні +

імпліцитні пра-

вила

Неясно

Інфляційний

таргет + реак-

ція на шоки

пропозиції

Публікація про-

гнозів

Інфляція й

обсяг ви-

робництва

Інфляція

Інфляція й,

можливо, обсяг

виробництва

Не вима-

гається Неясно

Цільова залеж-

ність (кінцеву

мету встановлює

уряд)

Так Не вимагаєть-

ся Не бажано

Бажано

Не вимага-

ється

Інструменталь-

на незалежність Так Так  Так Так Так

Правило чи

дискреція Правило Механістичне

правило

Здається прос-

тим, але наспра-

вді таким не є,

близьке до чис-

тої дискреції

Обмежена

дискреція

Обмежена

дискреція

Для максимально  ефективного функціонування інфляційного таргетування не-

обхідне середовище, що включає в себе такі вимоги: вимоги до незалежності централь-

ного банку; вимоги до структури  економіки; вимоги до фінансової системи. Вимоги до

незалежності – це ефективний механізм закріплення пріоритетності мети цінової ста-

більності та операційна незалежність центрального банку. Вимоги до структури  еконо-

міки – це низький коефіцієнт перенесення обмінного курсу  на інфляцію; низька чутли-

вість до цін на сировину; низький рівень доларизації економіки. Вимоги до фінансової

системи – розвинений ринок, відсутність значних дисбалансів  активів і пасивів у інозем-

ній валюті, стабільна банківська система. Однак задоволення всіх названих умов є гіпо-

тетичним ідеальним середовищем  інфляційного таргетування, в якому  така модель пра-

цює найкраще.

Перепонами для  переходу до режиму інфляційного таргетування в Україні є:

1. Низький ступінь прозорості  трансмісійного механізму. Застосування  режиму

інфляційного таргетування допускає наявність досить точної та стійкої макроекономіч-

ної моделі, яку в умовах перехідної економіки складно, а  іноді неможливо побудувати,

оскільки основні трансмісійні канали в українській економіці  не діють, що утрудняє

побудову зазначеної моделі.

2. Недостатньо ефективна  інформаційна політика органів  влади, які впроваджу-

ють грошово-кредитну політику. У відкритих економіках канал  обмінного курсу є най-

більш важливим елементом  трансмісійного механізму, проте його дія не повною мірою

відображає пріоритети грошово-кредитного регулювання. Будь-які спроби стабілізації

курсу призводять до виникнення ефекту так званої «інструментної нестабільності»  і

пов'язані з ризиком  неявного закріплення за обмінним курсом статусу номінального

якоря, причому пріоритетнішого  порівняно з інфляційною метою.

3. Неефективна процентна  політика. Грошова політика України  в наш час підпо-

рядкована зовнішньоекономічній ситуації, і основний обсяг емісії грошей забезпечу-

ється за допомогою валютних інтервенцій, а не процентних інструментів.

Однак саме інфляційне таргетування буде, на нашу думку, найефективнішим

режимом монетарної політики для України в майбутньому  з певних причин:

1. Порівняно з монетарним  інфляційне таргетування не потребує  чіткого та ста-

більного зв'язку між грошима  й інфляцією, особливо, якщо враховувати  останні інно-

вації в фінансовій сфері (зокрема інтернет-банкінг, інтернет-шопінг, банкомати, дебетні

картки та багато ін.).

2. Інфляційне таргетування  на відміну від прив'язки обмінного  курсу потребує

від центрального банку зосередження на внутрішній стабільності економіки  та відповід-

них дій щодо різноманітних  шоків, що їй загрожують. Тобто на відміну  від прив'язки

обмінного курсу за умов інфляційного таргетування не є необхідним, щоб центральний

банк ігнорував усю  економічну інформацію й фокусувався  тільки на одній змінній. За

режиму інфляційного таргетування центральні банки отримують чималі можливості

для маневрів через використання своїх інструментів (зокрема короткострокових процент-

них ставок).

3. Прозорість і можливість  легкого розуміння громадськістю  головної мети цього

режиму − цінової стабільності − сприяє підвищенню довіри й до центрального банку, й

до його монетарної політики, а також передбачає підзвітність центрального банку. Ця

підзвітність обмежує  можливість прийняття центральним  банком рішень через полі-

тичний тиск або спроби окремих політиків вирішити сучасні  економічні проблеми за-

вдяки довгостроковій ціновій  стабільності та сталому економічному зростанню.

Висновки. Здійснене дослідження дозволяє зробити певні висновки.

Учені, які аналізували  наслідки впровадження інфляційного таргетування, по-

годжуються в тому, що основним ефектом є зниження рівня  і волатильності інфляції та

інфляційних очікувань (див., напр., праці Петтерссона (2004 р.), Корбо  та ін. (2002 р.)

[8-9]. Іншим важливим результатом  упровадження інфляційного таргетування  є набага-

то краща макроекономічна  ситуація в країнах із інфляційним  таргетуванням у періоди,

коли економіка перебувала під дією різних шоків. Отже, результати досліджень у основ-

ному виявляють кращі  макроекономічні показники в  державах, що розвиваються, з інф-

ляційним таргетуванням  порівняно з країнами без інфляційного таргетування.

Причинами успішності й популярності цього режиму є те, що інфляційне тарге-

тування надає надійний середньостроковий  якір для інфляційних очікувань  і водночас

дозволяє ефективно реагувати  на короткострокові шоки без ризику втрати довіри до

монетарного режиму.

До того ж запровадження  такого режиму стимулює позитивні зміни  щодо здійс-

нення монетарної політики, що також посилює ефективність використання інструмен-

тів політики.

Ці позитивні зміни  охоплюють зростання незалежності центральних банків, під-

вищення підзвітності та прозорості, розбудову системи аналізу й  прогнозування для

підтримки процесу прийняття  рішень.

Список літератури

1. Україна в 2007 році: внутрішнє  і зовнішнє становище та перспективи  розвитку: екс-

перт. доп. − К.: НІСД, 2007. − 264 с.

2. Корищенко, К. Н. Концепция  перехода к инфляционному таргетированию  в России :

автореф. дис. … д-ра экон. наук : 08.00.10 / К. Н. Корищенко. − СПб., 2007. – 49 с.

3. Гриценко, А. А. Інститут  таргетування інфляції: зарубіжний  досвід і перспективи впро-

вадження в Україні : наук. доп. / А. А. Гриценко, Т. О. Кричевська, О. І. Петрик. – К. :

Ін-т економіки та прогнозування, 2008. – 272 с.

4. Потенціал України та  його реалізація // Спільний аналітичний  звіт МЕУ, МФУ та

НБУ. – К., 2008. – 109 с.

5. Inflation targeting: lessons from the international experience / B. Bernanke [etc.]. −

Princeton University Press, 2001.

6. Моисеев, С. Инфляционное  таргетирование / С. Моисеев // Маркет  ДС. − 2004.

7. Bofinger, P. Monetary Policy: Goals, Institutions, Strategies, and Instruments / P.

Bofinger. – Oxford : Oxford University Press, 2001. – P. 259.

8. Petterson, T. The effects of inflation targeting on macroeconomic perfomence / T.

Petterson. − N.Y., 2004.

9. Corbo, V. Does inflation targeting make a difference? / V. Corbo, O. Landerretche,

K. Schmidt-Hebbel. – N.Y., 2002.__