Світовий ринок і міжнародна торгівля

Зважаючи  на ці аргументи та на результати докладного опитування експертів, можна стверджувати, що вплив приєднання до СОТ буде для різних галузей економіки досить різним. Але в будь-якому разі цей негативний вплив зменшуватиметься з часом, що засвідчують експерти, рівень песимізму яких стосовно довгострокового періоду після набуття членства в СОТ майже вдвічі нижчий. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

 Отже, Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже сьогодні є 152 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний оборот товарів та послуг. Вступ до СОТ кожна країна здійснює на власних умовах, які визначаються в результаті переговорів між нею та членами СОТ. Цей процес регулюється Статтею XII (Приєднання) Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, згідно якої: 1. Будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію у своїх зовнішніх торговельних відносинах та вирішенні інших питань, передбачених цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами, можуть приєднатися до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню між ними та СОТ. Таке приєднання поширюється на цю Угоду та на багатосторонні торговельні угоди, додані до неї. 2. Рішення про приєднання приймаються Конференцією Міністрів. Конференція Міністрів схвалює домовленість про умови приєднання більшістю – дві треті голосів Членів СОТ. 3. Приєднання до багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників регулюється положеннями відповідної угоди.” Майже для всіх країн вступ до СОТ є новою точкою відліку на шляху реформування зовнішньоторговельного режиму та економіки країни в цілому. А для країн, які порівняно недавно розпочали перехід від централізованої економіки до ринкової, вкрай складно здійснити всі необхідні реформи, створити ті засади законодавчо-правової бази і сформувати такі адміністративно-виконавчі механізми, які б відповідали жорстким правилам СОТ та були прийнятними для країн-учасниць. Процес вступу до СОТ України був дуже складним і кропітким. Він передбачав чіткість і скоординованість роботи окремих міністерств, відомств, уряду в цілому, а також підтримку процесу з боку парламенту (щодо гармонізації законодавства з нормами та принципами СОТ) та навіть судової гілки влади (наприклад, стосовно припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності). Процес вступу України до СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. В ході переговорного процесу щодо приєднання України до СОТ було проведено 17 офіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до цієї організації. У частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ, Верховною Радою України протягом 2005 - 2007 років в цілому було прийнято 49 Законів України, в тому числі 22 – у 2006 році та 11 – у 2007 році. Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхова та банківська діяльність, ввезення транспортних засобів на територію України, оподаткування сільськогосподарських підприємств, ветеринарна медицина, а також вдосконалення митного законодавства, застосування експортних мит на брухт чорних та кольорових металів, сільськогосподарської діяльності, режиму ліцензування (вартості ліцензії) тощо. 16 травня 2008 Україна стала 152-им офіційним членом СОТ. Вступ України до СОТ має як позитивні, так і негативні наслідки в різних галузях вітчизняної економіки, і тут важливо, щоб загальний ефект від цього мав позитивний характер. Тож по суті ключовим під час інтеграції до СОТ є питання: яким чином максимізувати потенційні переваги й мінімізувати можливі негативні наслідки від приєднання до цієї організації. Після вступу України до СОТ дедалі більшої актуальності набувають питання структурної перебудови національної економіки, зокрема, підвищення рівня стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізму захисту національних товаровиробників, особливо сільськогосподарських. Набуття Україною членства у СОТ матиме неоднаковий вплив на різні сегменти аграрного сектору. За рахунок обмеження доступу на ринки інших країн найбільші вигоди отримають сегменти, які мають високий експортний потенціал, наприклад, вирощування зернових та олійних культур. Стратегічно важливим для розвитку АПК є створення і повноцінне фінансування інноваційного фонду АПК, який повинен стати методологічною і науково-технологічною основою державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки держави. Статус членства у СОТ дає змогу ефективніше захищати внутрішньоекономічні і зовнішньоекономічні інтереси України у сучасній розвиненій системі світових економічних відносин; зокрема сприятиме збереженню рівноваги грошового балансу між внутрішньою і зовнішньою економікою; сприятиме реалізації захисних економічних заходів; вирішенню аграрних проблем на основі фінансової підтримки аграрних проектів (субсидування) та компенсації втрат (дотування), пов’язаних з сезонними коливаннями і впливами, екологічними збитками тощо; сприятиме впровадженню додаткових економічних стимулів для проведення реальних внутрішніх економічних перетворень у сільському господарстві; стимулюватиме загальне прискорення структурних реформ і створенню економічних стимулів для підвищення інноваційної привабливості і конкурентоспроможності українського аграрного сектору. З погляду на євроінтеграційні перспективи аграрного сектору України, на основі оцінок наслідків розширення Євросоюзу для аграрних секторів нових країн-членів ЄС є підстави прогнозувати, у тому числі з урахуванням останніх реформ ЄС, що через 10–15 років спільна аграрна політика втратить свою привабливість для України, якщо розглядати євроінтеграційну перспективу як інвестиційний проект, завдяки якому можна буде залучити додаткові ресурси для реалізації національного аграрного потенціалу, істотно наростити свою присутність на європейському ринку, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників, забезпечити європейські стандарти життя селянам і сталий розвиток сільських територій. Спільна аграрна політика й надалі просуватиметься у напрямі системної лібералізації, згортання програм надмірного протекціонізму і наближатиметься до критеріїв і правил СОТ. Тому Україні слід реформувати свою державну аграрну політику відповідно до загальних світогосподарських тенденцій. У цьому контексті дуже важливо врахувати, що надзвичайно низький рівень життя і деградація людського та соціального капіталу села є одним із чинників, який складатиме довгострокову проблему України на шляху інтеграції в ЄС. Вступ України у СОТ стимулюватиме прискорення аграрної реформи, змусить виробити стабільну та прозору аграрну політику й дотримуватися її. Усе це сприятливо позначиться на залученні іноземних і внутрішніх інвестицій у галузь. Як член цієї організації, країна зможе поліпшити перспективи сільськогосподарського зростання за допомогою скорочення неефективних витрат на неринкові заходи й, зокрема, цінової підтримки. Нарешті з’явиться можливість впливати на врегулювання суперечок і захищати себе від свавілля торговельних партнерів. Таким чином, Україна зможе також істотно підтримувати своє сільське господарство. Оскільки правила згаданої міжнародної організації обмежують проведення лише тих заходів, які спотворено впливають на виробництво й торгівлю. Водночас передбачається використання важелів підтримки сільського господарства, що входять до так званого зеленого ящика. І вони не підлягають скороченню і контролю з боку СОТ.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТА  ЛІТЕРАТУРА:

1. Головинська В. Україна і Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції / Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи. — К. : Видавництво УАДУ, 2004. — 167 с

2. Прес-реліз  конференції “Україна і Світова  організація торгівлі”. – Київ, 03.07.2004.
3. Саблук П.Т. Основні мотиви щодо вступу України до Світової організації торгівлі // Економіка АПК. -  2002. - № 10.- C.8-10.

4. Андрей  Гончарук. 2000 год стал рекордным  для внешей торговли. // Бизнес .- 2003. - №1-2.

5. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпченко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков  та інші.-К.: Либідь, 2000.-582с.
6. Світова організація торгівлі./ Осика С.Г., Пятницький В.Т.-К: ”К.І.С”, 2001.-491с.
7. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах.-К.: УАЗТ, 2000.-598с.
8. http://wto.in.ua/index.php?get=14
9. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2923.htm
10. http://www.economy.com.ua/2005/07/09/141.html
11. http://www.day.kiev.ua/196231/

ДОДАТОК 1

Додаток 1A - Багатосторонні угоди  з торгівлі товарами:

Генеральна  угода з тарифів і торгівлі 1994 року

Угода про сільське господарство

Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів 

Угода про текстиль та одяг

Угода про технічні бар'єри у торгівлі

Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

Угода про застосування Статті VI Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

 Угода  про застосування Статті VII Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі 1994 року Угода про передвідвантажувальну інспекцію

Угода про правила визначення походження

Угода про процедури ліцензування імпорту 

Угода про субсидії та компенсаційні заходи

Угода про захисні заходи

Додаток 1B - Генеральна угода  про торгівлю послугами

Додаток 1C - Угода про торговельні  аспекти прав інтелектуальної  власності

Додаток 2 - Домовленість про  правила і процедури  врегулювання суперечок

Додаток 3 - Механізм огляду торговельної політики

Додаток 4 - Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників:

Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою

Угода про державні закупівлі 

Міжнародна  угода про торгівлю молочними  продуктами 

Міжнародна  угода про торгівлю яловичиною.