Світовий ринок і міжнародна торгівля

 
 
 
 
 
 

Курсова робота на тему:

  Світовий ринок і міжнародна торгівля.  
 
 
 
 
 
 

                                                                                                         

                                                                                                                
 

                                                                                                          

                                                                                                              
 
 

                                                             
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ТЕРНОПІЛЬ-2009 

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Історична основа Світової  організації торгівлі.............................................................................................................5

1.1. Історія виникнення Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі................5

1.2. Торговельні  переговори в рамках  Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі.............................................................................................................7

РОЗДІЛ 2. Правові основи і структура Світової  організації торгівлі..........................................................................................................13

2.1. Історія Світової  організації торгівлі...................................................13

2.2. Структура  Світової  організації торгівлі.............................................15

РОЗДІЛ  3. Співпраця України і Світової  організації торгівлі .......18

3.1. Можливості використання Україною переваг членства в Світовій  організації торгівлі……………………………………………………..….18

3.2. Можливі негативні наслідки співпраці України із Світовою 

організацією торгівлі...................................................................................20

ВИСНОВОК...............................................................................................26

ВИКОРИСТА  ЛІТЕРАТУРА.................................................................30

ДОДАТОК 1………………………………………………………………31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

       На сучасному етапі розвитку жодна країна не може бути повноцінним учасником міжнародних економічних відносин без членства у Світовій органіцації торгівлі ( далі СОТ).

Сучасна економіка інтегрує у світову  торгівлю, розвивається світовий ринок і кожна країна прагне зайняти свою нішу в міжнародних економічних відносинах. Сьогодні усе більше саме економічний потенціал країни, ступінь її економічного розвитку визначають положення цієї країни у світі, добробут громадян, взаємовідносини з іншими країнами.

На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у  світову економіку є вступ  до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій.  
Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ефективної діяльності в системі міжнародної торгівлі, якщо країна не є при цьому членом СОТ. Україна як велика європейська держава з високим економічним потенціалом, учасник багатьох міжнародних організацій не має іншої (кращої) альтернативи вступу до СОТ.

Слід  зазначити, що СОТ — це одна з  наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної  Угоди з тарифів i торгівлі ( далі ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена i вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ було засновано 1 січня 1995 р. у результаті Уругвайського раунду переговорів (1986 —1994 рр.). На сьогодні СОТ налічує 145 членів, що охоплює понад 95 відсотків світової торгівлі та понад 85 відсотків населення світу.

На сучасному  етапі розвитку жодна країна не може бути повноцінним учасником міжнародних  економічних відносин без членства у Світовій органіцації торгівлі (СОТ).

Сучасна економіка інтегрує у світову  торгівлю, розвивається світовий ринок і кожна країна прагне зайняти свою нішу в міжнародних економічних відносинах. Сьогодні усе більше саме економічний потенціал країни, ступінь її економічного розвитку визначають положення цієї країни у світі, добробут громадян, взаємовідносини з іншими країнами.

Предметом курсової роботи є економічні відносини які виникають у міжнародній торгівлі на світовому ринку.

В якості об’єкта курсової роботи виступає безпосередньо Світова організація торгівлі.

Курсова робота складається із вступу, ІІІ розділів, висновків, використаної літератури та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Історична основа Світової  організації торгівлі

1.1. Історія виникнення Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі

          ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) була створена на тимчасовій підставі після Другої світової війни слідом за іншими новими міжнародними організаціями, які мали за мету сприяти економічному співробітництву.

      Споконвічно в ГАТТ входили 23 країни – майже  половина з яких раніше підписала  “чорновий”, попередній статут ITO, що був спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй. Статут ГАТТ повинен був не тільки встановлювати визначений порядок міжнародної торгівлі, але, також, і містив правила у відношенні трудових угод, обмежувальних методів бізнесу, міжнародних капіталовкладень і послуг.

      Щоб дати поштовх до лібералізації торгівлі після Другої світової війни і  виключити перевагу протекціоністських заходів над ліберальними у світовій торгівлі, у 1946р. були відкриті тарифні  переговори між 23-ма країнами, тобто "договірними сторонами", що надалі об'єдналися в ГАТТ.

      Функціями ГАТТ були:

      1. Вплив на державну торговельну  політику шляхом встановлення  правил світової торгівлі;

      2. Виконання функцій форуму для  переговорів, що роблять торговельні  відносини більш ліберальними і передбачуваними;

      3. Врегулювання спорів.

      Таким чином, метою ГАТТ було забезпечення безпеки і передбачуваності міжнародних  торгових відносин шляхом ліквідації митних і інших торгових обмежень; усунення усіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя і забезпечення повної зайнятості; підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення використання сировини, зростання виробництва і торгового обміну. 

      ГАТТ  ґрунтувалася на наступних принципах:

      1. Торгівля без дискримінацій;

      2. Захист за допомогою митних  зборів;

      3. Стабільна основа для торгівлі  шляхом заморожування митних  ставок;

      4. Заохочення справедливої конкуренції; 

      5. Кількісні обмеження на імпорт;

      6. Консультації і вирішення спорів;

      7. Регіональні торгові угоди;

      8. Пільговий режим для країн,  що розвиваються.

      Система ГАТТ розвивалася за допомогою проведення торгових угод (тобто “раундів”).

      Перший  раунд переговорів завершився сорока п'ятьма тисячами (!) тарифних знижок, на загальну суму в 10 мільярдів доларів, що було приблизно п'ятою частиною обсягу світової торгівлі. Було також обговорено, що значення цих поступок повинно бути захищено тимчасовим прийняттям деяких з торгових правил із проекту статуту ITO. Прийняті тоді тарифні знижки і правила стали відомі як Генеральна угода з тарифів і торгівлі, що вступила в силу в січні 1948 року.

      Незважаючи  на тимчасовий характер, ГАТТ залишалась єдиним інструментом, що керував міжнародною  торгівлею з 1948 по 1995 рік, коли було заснована Світова організація торгівлі. Однак, за 47 років базисний статут ГАТТ залишився багато в чому таким, яким він був у 1948 році, хоча і був спрямований на зменшення тарифів додавання у формі “добровільних угод”, встановлених відносною більшістю голосів.

      Перші раунди стосувалися зниження тарифів, але більш пізні угоди були присвячені таким питанням, як антидемпінгові і нетарифні заходи.  
 
 

1.2. Торговельні переговори в рамках  Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі

Найбільший прогрес у лібералізації міжнародної торгівлі був досягнутий у ході міжнародних торговельних переговорів або "торгових раундів", які проводилися під егідою ГАТТ. Останнім і самим тривалим з них був Уругвайський раунд.

Хоча торгові раунди найчастіше носили затяжний характер, проте, вони являли собою комплексний підхід до торгових переговорів, тобто підхід, що має ряд переваг перед переговорами, на яких кожне питання обговорюється не в "пакеті" чи комплексно, а окремо від інших. По-перше, торговий раунд дозволяє учасникам одержати гарантовані переваги по широкому колу питань. По-друге, поступки, на котрі необхідно піти тим чи іншим країнам, найчастіше нелегко обґрунтувати на власній території з розумінь внутрішньої політики, але ці ж самі поступки приймаються більш охоче, якщо вони представлені в одному контексті чи "пакеті" з відчутними політичними й економічними вигодами. По-третє, країни, що розвиваються  й інші менш впливові учасники переговорів мають більше шансів вплинути на міжнародну систему в контексті раунду, ніж якби на все впливали двосторонні відносини між основними торговими державами. Нарешті, загальна реформа в політично чуттєвих секторах світової торгівлі може виявитися більш доцільної, якщо її розглядати в глобальному контексті чи "пакеті". Як приклад можна привести реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією, саме це рішення було прийнято в ході Уругвайського раунду.

Більшість торгових раундів ГАТТ на початкових етапах були присвячені продовженню процесу зниження тарифів. У той же час, у ході раунду Кеннеді, що проходив у середині шістдесятих років, була укладена нова антидемпінгова угода ГАТТ. Токійський раунд, що проходив у сімдесяті роки, характеризувався більш рішучими зусиллями подальшого розвитку й удосконалюванню системи.

Таблиця 1. Торгові раунди ГАТТ

 

      Коротко розглянемо деякі раунди.

      У Токійському раунді, що проходив з 1973 р. по 1979 р., брали участь 102 країни. На повістці цього раунду розглядалися питання, які були спрямовані на поступове зниження тарифів. Серед досягнутих результатів можна назвати зниження в середньому на одну третину митних зборів на дев'ятьох найбільших світових ринках, у результаті чого середня величина тарифів на промислові вироби знизилася до 4,7 % у порівнянні з приблизно 40 % на момент створення ГАТТ. Зниження тарифів, яке проходило поступово протягом восьми років, містило в собі елемент гармонізації, у результаті чого найбільш високі тарифи знижувалися пропорційно в більшому ступені, ніж низькі тарифи.