Сутність грошово-кредитної політики як складової економічної безпеки держави

Грошово-кредитна, або монетарна політика - це комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни. Виходячи з національних економічних інтересів, грошово-кредитну сферу слід розглядати, як важливу складову державного суверенітету в економіці. Справді, грошова одиниця є одним з атрибутів державного суверенітету. Держави мають автономію на випуск грошей та контроль грошової маси та обігу. Цікаву думку стосовно ролі грошово-кредитної політики у забезпеченні економічного суверенітету висловили вітчизняні економісти: «Оскільки грошова система кожної країни визначається її внутрішнім законодавством, саме явище грошової системи постає на поверхні як суто національне. Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки». [5, ст. 302]

Національний економічний інтерес у монетарній сфері полягає у забезпеченні безперешкодного виконання економічних функцій грошей та кредиту. Це стосується доступності кредитних ресурсів для бізнесу та громадян, можливості грошей забезпечувати обмін товарами та послугами, заощадження, інвестиції та міжнародну торгівлю.

Взаємозв'язок грошово-кредитної політики з реальною економікою виявляється на рівні цілей грошово-кредитної політики. Відомо, що одночасне досягнення цих цілей є неможливим через специфіку дій інструментів монетарної політики.

Обґрунтування та вибір оптимальних заходів державної політики є технічно складним процесом, а політичні рішення є часто багатоваріантними. Це стосується, зокрема таких питань, як вибір інструментів монетарної політики, забезпечення точності прогнозування рівноважних валютних курсів.

Важливою особливістю грошово-кредитної політики є необхідність оперативного прийняття рішень, що не меншою мірою ускладнює завдання забезпечення економічної безпеки. Необхідність аналізу поточного стану монетарної системи та реагування на безпекові виклики практично у режимі реального часу є одним з чинників, які ускладнюють процес забезпечення економічної безпеки за фінансової кризи.

Ключовою особливістю забезпечення економічної безпеки держави у грошово-кредитній сфері є обмежені можливості впливу держави на приватний сектор. [3, ст. 68].

Залежність грошово-кредитної політики від інститутів ринку капіталів є також нагальною проблемою міжнародної фінансової системи. Операції на відкритому ринку - це найбільш застосовуваний інструмент монетарної політики в країнах з високорозвинутими ринковими економіками. В країнах з перехідними економіками застосування цього інструменту обмежується недостатнім розвитком ринку цінних паперів (відкритого ринку), недостатньою ліквідністю державних цінних паперів тощо. Тому держава має сприяти розвитку фінансового ринку, та його основних сегментів - банківські кредити, ринок грошей, валютний ринок, ринки капіталу, фондовий ринок.

Питанням істотної ваги є узгодження різних складових економічної політики держави. Успішність грошово-кредитної політики передусім залежить від її координації з фіскальною (бюджетною) політикою.

Для здійснення грошово-кредитної політики характерна необхідність урахування довіри до політичних заходів та інституцій з боку бізнесу та громади. Довіра до політичних інституцій має велике значення для забезпечення економічної безпеки.

 

4.Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи її вдосконалення

 

Найпотужнішим елементом фінансового сектору України є банківська система, розвиток і функціонування якої має великий вплив на фінансову безпеку держави. Низка тенденцій у розвитку банківської системи свідчить про окремі проблеми у формуванні та динаміці власного капіталу окремих банків і системи загалом. Зміцнення банківської системи шляхом збільшення банківського капіталу є однією з основних передумов успішної інтеграції України до Європейського Союзу.

У банківській системі невирішені питання стосовно високої вартості кредитних ресурсів.

Вартість банківських кредитів - річні відсотки, що сплачує позичальник комерційному банкові за користування кредитами. Рівень ставок залежить від облікової ставки центрального банку та міститься у бюлетенях НБУ.

Залишається проблематичним повернути довіру населення України як до окремих банків, так і банківської системи в цілому. Питання капіталізації банків потрібно вирішувати системно і комплексно. Від обсягів структури та дотримання нормативів банківського капіталу залежить стабільність роботи банківського сектору та фінансова безпека держави.

До основних заходів щодо поліпшення діяльності банківського сектору належать:

- удосконалення законодавчої бази;

- упровадження довгострокового рефінансування, що дає змогу збільшити обсяги надання довгострокових кредитів;

- збільшення обсягу власних коштів;

- удосконалення методів та інструментів економічного аналізу й прогнозування діяльності як окремого банку, так і банківського сектору загалом;

- ведення банками кредитних історій своїх позичальників;

- моніторинг виконання програм розвитку банківської системи;

- підвищення кваліфікації фахівців;

- забезпечення захищеності інформації.

Валютна безпека залежить і від організації валютного  контролю в країні. Необхідність забезпечення дієвого валютного контролю зумовлена  передусім неможливістю безпосереднього  регулювання НБУ іноземної валюти, що перебуває в обігу, яка може суттєво впливати на загальну грошову  масу. У 1996 р. для забезпечення необхідного  рівня міжнародної ліквідності  на загальнодержавному рівні був  передбачений механізм контролю за лімітом  зовнішнього боргу шляхом ліцензування валютних кредитів від нерезидентів.

Основними загрозами валютній безпеці України є:

• масове правомірне вивезення  нерезидентами і неправомірне вивезення  резидентами валютних коштів за межі країни;

• "відмивання брудних  грошей" на території нашої держави;

• зростання валютної заборгованості держави і вітчизняних суб'єктів  господарювання;

• проведення незаконних валютних операцій;

• розвиток кризових явищ на світовому валютному ринку;

• можливість запровадження  валютної блокади;

• недостатній рівень офіційних  валютних резервів;

• наявність валютних ризиків (небезпеки валютних втрат внаслідок  зміни курсу валюти ціни до валюти платежу в період між підписанням  угоди і здійсненням платежу);

• фальшування іноземної  валюти;

• надмірна лібералізація  вітчизняного валютного ринку.

Дотриманню належного  рівня валютної безпеки держави  перешкоджає і те, що попри вимоги того, щоб сума кредитових проводок платіжного балансу України збігалася  з сумою дебетових, а загальне сальдо дорівнювало нулю, на практиці спостерігається інша картина. Це відбувається внаслідок того, що дані про різні  сторони одних і тих самих  операцій наводяться з різних джерел. Скажімо, експорт товарів фіксується митною статистикою, а надходження  іноземної валюти на рахунки підприємств  за поставки по експорту - банківською. При цьому кожне з джерел саме по собі має певні вади.

Безумовно, збитки фінансовій безпеці України завдаються і  внаслідок нецільового чи неефективного  використання валютних кредитів МВФ, Світового  банку, ЄБРР, інших зарубіжних фінансових установ, урядів зарубіжних держав.

Формування дієвої системи  валютної безпеки в Україні - дуже складна і комплексна проблема. Для  її вирішення необхідні:

• чіткий і обґрунтований  вибір валютної стратегії держави;

• визначення пріоритетів  державної валютної політики;

• створення всебічного досконалого нормативно-правового  поля, що регламентує функціонування валютного ринку, та розроблення  ефективних заходів щодо недопущення  його порушення;

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні, підвищення її ролі в українській  економіці;

• недопущення неефективного  використання коштів кредитів міжнародних  фінансових організацій, іноземних  урядів і банків;

• запобігання неконтрольованому  відпливу валютних цінностей за кордон і "відмиванню брудних грошей";

• накопичення достатніх  валютних резервів держави та вдосконалення  системи управління ними;

• поліпшення контролю НБУ  за вітчизняним готівковим валютним ринком;

• розроблення, затвердження і впровадження системи порогових значень індикаторів валютної безпеки громадян, підприємств, організацій і установ, комерційних банків та держави;

• постійний моніторинг світового валютного ринку для  завчасного виявлення зародження кризових явищ і вжиття необхідних запобіжних заходів щодо мінімізації їх негативного  впливу на вітчизняний валютний ринок;

• проведення дієвих заходів  правоохоронних органів щодо недопущення  та припинення діяльності незаконних конвертаційних центрів, контрабанди  та фальшування іноземної валюти;

• недопущення неправильного  інформування НБУ міжнародних фінансових організацій про реальні розміри  офіційних валютних резервів держави  на певну дату;

• посилення інтеграції національного валютного ринку  із світовою валютною системою.

 

Висновки

Грошово-кредитна безпека - стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

Безпека внутрішньої фінансової сфери України визначається досконалістю правової, організаційної та інституціональної  бази, а також політичною стабільністю, рівцем ризиків ринкової кон'юнктури, масштабами тіньової економіки та рівнем корупції в державі.

Фінансова безпека є надзвичайно  складною багаторівневою системою, яку  утворюють ряд підсистем, кожна  з яких має власну структуру і  логіку розвитку. Фінансова безпека  держави включає: бюджетну, податкову, боргову безпеку, фінансову безпеку  банківської системи, валютну, грошово-кредитну, інвестиційну безпеку, фінансову безпеку  страхового та фондового ринку.

Забезпечуючи фінансову  безпеку держави, важливо, перш за все, акцентувати увагу на особистісній безпеці кожного громадянина. Фінансова безпека людини - такий стан життєдіяльності громадянина, при якому забезпечується правовий та економічний захист його життєвих інтересів, дотримуються конституційні права, забезпечується гідний і якісний рівень життя незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз. При цьому функцією держави є забезпечення певних соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема мінімального розміру заробітної плати і пенсій на такому рівні, щоб працездатній людині достатньо було цих коштів на створення і утримання сім'ї, а пенсіонеру - на достойну старість.

Найсуттєвішими загрозами  фінансовій безпеці громадян і держави  в цілому є порушення прав споживача, невиплата пенсій і заробітної плати, безробіття, знецінення заощаджень, падіння  реальних доходів населення і  зубожіння, посилення диференціації  доходів та майнового розшарування суспільства тощо. Фінансова безпека  кожної людини багато в чому залежить від загального стану економіки.

 

                               Список використаної літератури

1. Економічна безпека  України: сутність і напрямки  забезпечення/В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько:Монографія.-К.:НІСД, 1997.-144с.

2. Губський Б.В. Економічна  безпека України: методологія  виміру, стан і стратегія забезпечення. – К.: ДП ”Укрархбудінформ”. – 2001. 121с.

3. Латук Я.С. Зміст та  цілі грошово-кредитної політики / Я.С. Латук, Г.В. Іванченко // Наукові праці НДФІ. - 2010. - №2. - С. 102-106.

4. Центральний банк та  грошово-кредитна політика. А. М.  Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.

5. Гроші та кредит: Підручник.  — 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.