Сутність грошово-кредитної політики як складової економічної безпеки держави

 

Міністерство  освіти України

Кафедра економіки, менеджменту та державного управління

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання з дисципліни «Економічна  безпека» на тему:

«Сутність грошово-кредитної  політики як складової економічної  безпеки держави»

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2013 

Зміст

Вступ

1. Сутність грошово-кредитної політики

2. Валютна безпека, як складова грошово-кредитної політики

3. Грошово-кредитна політика,як складова економічної безпеки

4. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи її вдосконалення

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

Грошово-кредитна політика, як і фіскальна є складовою  фінансової безпеки держави. Однією із найважливіших складових економічної  безпеки є фінансова безпека, без якої практично неможливо  вирішити жодне із завдань, що стоять перед державою. На рівень фінансової безпеки держави впливає характер формування грошової маси як одного з найважливіших елементів фінансової системи.

Рівень фінансової безпеки  держави залежить від взаємозв'язку та взаємозумовленості монетарної й  фіскальної політик. При цьому можуть виникати ситуації, коли монетарна  і фіскальна політики взаємопов'язані, або якщо між ними є чітке розмежування. У першому випадку фіскальна  політика змушує центральний банк країни здійснювати пряме фінансування дефіциту державного бюджету, у другому  - відбувається відокремлення центрального банку від фінансування бюджету.

Поточна фінансова криза  спонукає до переосмислення впливу грошово-кредитної  політики на рівень економічної безпеки  держави. Девальвація гривні прискорила згортання ринку запозичень та відтоку  іноземних інвестицій, викликала  негативну реакцію приватного сектору  та громадян. Загострилася залежність держави від позик Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Гостро постала  проблема вдосконалення механізму  валютно-курсової політики, у зв'язку з фундаментальною зміною режиму обмінного курсу в Україні - переходом  НБУ до керованого гнучкого курсоутворення.

Виходячи з національних економічних інтересів, грошово-кредитну сферу слід розглядати, як важливу  складову державного суверенітету в  економіці. Справді, грошова одиниця  є одним з атрибутів державного суверенітету. Держави мають автономію  на випуск грошей та контроль грошової маси та обігу.

 

1.Сутність грошово-кредитної політики

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь органи державного регулювання економіки - Miнicтеpcтво фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують opiєнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, piвeнь зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні

Для з'ясування ролі монетарної політики в ринковій економіці важливе значення має усвідомлення завдань, які ставляться монетарними владними структурами i вирішуються монетарними методами. Ці завдання прийнято називати цілями монетарної політики. Вони поділяються на три групи: стратегічні, проміжні i тактичні

Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави. Ними можуть бути зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. Кожна з цих цілей настільки важлива для суспільства, що владні структури можуть ставити перед собою завдання одночасно реалізувати їх yci чи більшу їхню частину. Держава в цілому має у своєму розпорядженні широкий спектр регулятивних інструментів для розв'язання таких завдань.

Проміжні цілі грошово-кредитної політики полягають у таких змінах певних економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші макроекономічні показники визначаються передусім станом ринкової кон'юнктури, проміжними цілями грошово-кредитної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічною ціллю. Зокрема, якщо ціллю загальноекономічної політики є економічне зростання при скороченні безробіття, то проміжною ціллю може бути пожвавлення ринкової кон'юнктури.

Тактичні цілі - це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних перемінних, передусім грошової маси, процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження. Конкретний напрям зміни економічної перемінної визначається проміжною ціллю монетарної політики та характером показника. Наприклад, для пожвавлення ринкової кон'юнктури як проміжної цілі необхідно, щоб на рівні тактичних цілей грошова маса зростала, а процентні ставки знижувалися. За показник грошової маси вибираються базові гроші, оскільки саме цей показник перебуває у повному розпорядженні центрального банку.

Характерними ознаками тактичних цілей є їхня короткостроковість, реалізація їх оперативними заходами виключно центрального банку, багатоаспектність, єдність та певна суперечливість. Ці особливості істотно ускладнюють вибір та механізми реалізації тактичних цілей. Так, якщо зміна маси грошей впливає на зміну сукупного попиту і зачіпає всю макроекономіку, то зміни процентної ставки та валютного курсу можуть впливати не тільки на сукупний попит, а й на інтереси певних груп економічних суб'єктів і зумовлювати структурні зміни в економіці. Тому успіх розв'язання багатьох регулятивних завдань залежить від правильного поєднання вказаних тактичних цілей: змінами процентної ставки чи валютного курсу можна локалізувати інфляційний ефект від зростання маси грошей в обігу.

 

 

 

2.Валютна безпека, як складова грошово-кредитної політики

 

Навряд чи сьогодні знайдуться опоненти твердженню, що стійкість національної валюти, її конвертованість - неодмінний атрибут фінансової безпеки будь-якої країни, суб'єктів господарювання та окремих громадян. При цьому умовами досягнення дійсної стабільності і оборотності є і досконале валютне законодавство, і обґрунтована валютна стратегія, і ефективна валютна політика, і чітка національна валютна система, і наявність валютних угод, і валютний ринок, що нормально функціонує. Валютна політика, стрижнем якої є валютний курс національної грошової одиниці, виступає ключовою ланкою, що поєднує економіку України зі світовим господарським комплексом.

Говорити про стале українське валютне законодавство як сукупність правових норм, що регулюють порядок здійснення угод з валютними цінностями всередині країни, угод між організаціями і громадянами однієї країни і організаціями та громадянами іншої, а також порядок ввезення, вивезення, переказу і пересилання із-за кордону національної та іноземної валюти та інших валютних цінностей, поки, на жаль, не доводиться.

Ця ж обставина не дозволяє констатувати і наявність в Україні чіткої національної валютної системи як логічно завершеної сукупності таких її взаємозалежних і взаємозв'язаних елементів, як валюти, правил і норм їх використання та взаємного обміну, застосування як платіжних засобів, а також грошово-кредитні відносини, що супроводжують застосування валюти, та органи, які регулюють випуск і обіг валютних коштів.

Досі відсутній в Україні і досконалий валютний ринок. Чітко не визначені його суб'єкти, умови здійснення поточних і пов'язаних із рухом капіталу валютних операцій, біржової діяльності, валютного хеджування тощо. Внаслідок відсутності правової та "психологічної" інфраструктури валютного ринку, в Україні не спостерігається тісної інтеграції усіх сегментів національного фінансового ринку, а саме грошового (зокрема, кредитного), ринку капіталів та валютного ринку із ефективним переливанням ресурсів з одного на інший. Незначна глибина наявного "прообразу" валютного ринку є причиною його підвищеної ризикованості та плинності.

Проте не лише недосконалість валютного законодавства, а й фактична відсутність до середини 1990-х років національної валюти, належного обсягу і складу валютних резервів, нормального валютного паритету, умов конвертованості, продуманої валютної політики, дієвого валютного контролю, а також необґрунтований курс національної грошової одиниці, призводили швидше до безсистемності в цій дуже важливій для життєдіяльності нашої держави сфері.

Ось чому в Україні дуже важливо чітко визначитися з тим, що таке валютна безпека, що впливає на її рівень, а також що необхідно зробити для його підвищення. При цьому, треба розрізняти валютну безпеку держави, валютну безпеку суб'єктів господарювання, валютну безпеку комерційних банків і валютну безпеку громадян.

Отже можна визначити, що валютна безпека держави - це:

• ступінь забезпеченості її валютними коштами, достатній для додержання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці;

• стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України у світову економічну систему і максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках.

Валютна безпека суб'єктів господарювання - це оптимально можливий за умов наявної нормативно-правової бази, валютної стратегії і політики держави, механізму валютного регулювання, інфраструктури валютного ринку рівень забезпеченості валютними коштами, достатній для розрахунків з бюджетною системою, своїми контрагентами, а також власного споживання (соціально-економічного розвитку) та накопичення з урахуванням досягнення валютної ефективності (оптимального рівня валютних витрат і виручки).

Валютна безпека комерційних банків - це оптимальне співвідношення вимог (заявок) і зобов'язань комерційного банку в іноземній валюті (між величиною зобов'язань за проданою валютою і обсягом вимог, між обсягом вимог за купленою валютою і обсягом зобов'язань).

Валютна безпека громадян - це стан, за якого їхні валютні надходження та заощадження перевищують особисті витрати іноземної валюти.

Валютна безпека держави багато в чому визначається валютною стратегією. Розрізняють п'ять основних варіантів валютної стратегії:

1) фінансування тимчасового платіжного дисбалансу шляхом змін у рівні резервування і грошових зобов'язань перед іншими країнами;

2) валютний контроль у поєднанні з фіксованим валютним курсом;

3) вільно плаваючий валютний курс;

4) постійно фіксований валютний курс, на підтримку якого має орієнтуватися вся внутрішня економіка;

5) регульоване плавання валют.

 

3.Грошово-кредитна політика,як складова економічної безпеки

 

Економічний розвиток в сучасних умовах відзначається глобальними макроекономічними перетвореннями, що стали причиною перерозподілу фінансових, сировинних, людських ресурсів, посилення конкуренції між країнами і регіональними угрупованнями. Незворотній об’єктивний процес трансформації світового господарства посилює невизначеність щодо перспективи розвитку країн, особливо з перехідними економіками. За таких умов вирішальне значення для забезпечення національних інтересів і забезпечення стабільного зростання має створення ефективної системи національної безпеки.

Економічна безпека є одним з ключових компонентів системи національної безпеки, яка в умовах динамічних перетворень політичного і економічного ландшафту сприяє збереженню стійкості до внутрішніх та зовнішніх загроз, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері. [ 1, ст. 7 ]

Питання економічної безпеки набуває все більшої актуальності, оскільки стає очевидним, що безпека кожної конкретної країни в ХХІ столітті значно більшою мірою залежить від надійності та ефективності функціонування економічної системи, ніж від інших факторів. [ 2, ст. 62].

Основною метою грошово-кредитної політики в сучасних умовах є стабілізація економіки, забезпечення зайнятості та стримування інфляції. В окремих випадках як синонім грошово-кредитної політики вживається поняття "монетарна політика", яка базується на спроможності грошово-кредитної системи впливати на грошову пропозицію та, відповідно, на відсоткову ставку, а через неї - на інвестиції та реальний дохід [3, ст. 104].

Аргументами виділення грошово-кредитної безпеки у самостійний елемент економічної безпеки є: у грошово-кредитній сфері - чинники, що становлять їй загрозу; грошово-кредитна безпека має свої об’єкт, суб’єкт і предмет, характеризується якісними і кількісними показниками, має властиву лише їй стратегію забезпечення; грошово-кредитна безпека посідає особливе і надзвичайно важливе місце в системі економічної безпеки держави, оскільки забезпечує економічний розвиток;

На даному етапі відомо, що від грошово-кредитної політики в залежить надійність та ефективність функціонування всієї економічної системи. Тому доцільними є дослідження, що можуть дати відповідь про вплив грошово-кредитної політики у вітчизняних умовах на національну безпеку країни. Актуальним є питання встановлення впливу грошово-кредитної політики на економічну безпеку, встановлення істинних взаємозв’язків між грошово-кредитною політикою та іншими економічними процесами.