Суть договірного регулювання оплати праці. Система тарифних угод

     На  рівні підприємства, організації тарифна угода як складова частина колективного договору укладається між уповноваженими на те представниками адміністрації або власника і профспілки (представниками

трудящих).

     У колективному договорі згідно із Законом  України “Про колективні договори і угоди” встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та умови оплати праці за роботу в понаднормований час, час простою, який мав місце не з вини працівника);

• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

• участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

• режим  роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

• умови й охорона праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій

трудящих.

• взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.

     Сторони самостійно визначають структуру колективного договору, його розділи, додатки на основі їхніх зобов'язань з зазначенням посадових осіб, відповідальних за їх реалізацію та строки виконання.

     Колективно-договірна  система трудових відносин на виробничому рівні має сприяти захисту інтересів як роботодавців, так і працівників, поліпшенню організації трудових відносин, а також забезпеченню їхньої стабільності.

     Галузеві  й регіональні угоди підлягають повідомній реєстрації Міністерством праці та соціальної політики України, а колективні договори реєструються місцевими органами виконавчої влади відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затверджених Постановою № 225 Кабінету Міністрів України від 5 квітня

1994 p.

     Внесення  змін і доповнень до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можливе тільки за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колективним договором, угодою. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюється сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно звітують про їх виконання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

       Умови колективних договорів та угод, укладених  відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які поширюється це законодавство, та сторін, які їх уклали.

       Умови колективних договорів або угод, котрі погіршують, як порівняти з  чинним законодавством, становище працівників, є недійсними, отже, включати їх до договорів  та угод забороняється.

       Відповідно  до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» галузеві і регіональні  угоди реєструє Міністерство праці  України, а колективні договори реєструються місцевими органами державної виконавчої влади. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

     1. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313с. Глава ІХ, с. 215-224, 235-240.

     2. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 65 - 86.

     3. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие. – К.: Кондор, 2003. – 464с. – Розділ ІІІ, Глава ХІІ, с. 292 - 338.

     4. Єсінова Н. І. Економіка праці: Навч. посібник. – Харків: Вид. група “Академія”. 1999.

     5. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. – К., 1997.

     6. Тимош І. М. Економіка праці: Навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2001. – 347с.- Розділ V, с. 178 - 206.

     7. Эрэнберг Р. Д., Смит Р. С. Современная экономика труда. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996.

     8. Статистичний щорічник України за 2004 рік //http: //www.ukrstat.gov.ua.