Сукупна пропозиція: цінові та нецінові фактори

    -Прогресивні ставки рентних платежів за використання природних ресурсів;

    -Прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії;

    -Екологічні  нормативи та санкції;

    -Штрафи за порушення норм санітарної, трудової, технічної та пожежної безпеки.

    2.Іншою  причиною підвищення цін при збільшенні випуску є введення додаткових витрат у ціни. Внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін у короткостроковому періоді далеко не всі додаткові витрати вводяться в ціни одразу. Тому більшість факторів жорсткості цін є одночасно факторами нечутливості цін сукупної пропозиції до середніх витрат при збільшенні випуску протягом короткострокового періоду.  

    Нецінові  фактори.

    Неціновими  факторами називаються чинники  підвищення або зниження рівня середніх витрат виробництва, не пов'язані із зміною обсягів випуску. Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію залежить від того, до якого типу змінних – реальних чи номінальних – вони належать.

    Нецінові  фактори, що є реальними змінними і які чинять на сукупну пропозицію короткочасний вплив, практично  не впливають на обсяг довгострокової сукупної пропозиції.

    Номінальні змінні не впливають на обсяг потенційного випуску лише на досконалих ринках, де виконуються умови класичної дихотомії і принаймні в довгостроковому періоді ціни та заробітна плата є абсолютно гнучкими не лише в бік підвищення, але і в напрямку зниження. Насправді ціни і заробітна плата виявляють значну негнучкість до зниження в довгостроковому періоді.

    Аналіз  наслідків зменшення сукупного  попиту показує, що:

    1)на  кейнсіанському відрізку реальний обсяг національного виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним;

    2) на  класичному відрізку ціни впадуть, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні повної зайнятості;

    3) на  проміжному відрізку і реальний обсяг національного виробництва, і рівень цін зменшаться.

    Але є  один важливий фактор, що викликає серйозні сумніви у вірогідності прогнозів  наслідків скорочення сукупного  попиту на класичному і проміжному відрізках. Зворотний рух сукупного попиту не відновить первісну рівновагу за короткий період часу.

    Складність  полягає в тому, що ціни як на товари, так і на ресурси стають негнучкими і не виявляють тенденції до зниження. Економічні показники, що раз зрослі, не обов'язково знижуються, принаймні до початкового рівня. Тому деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик – це механізм, що дозволяє крутити колесо вперед, але не назад). Суть ефекту храповика полягає в тому, що ціни легко підвищуються, але важко знижуються.

    Ефект храповика показує, що збільшення сукупного попиту підвищує рівень цін, а при зменшенні попиту не завжди відбувається падіння цін протягом короткого періоду. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Література:

    1.Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л. «Макроекономіка»;

    2.Я.А. Жаліло «Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008р.» ;

    3. « Макроекономіка та макроекономічна політика:навч. посібник»