Сучасні тенденції залучення і використання фінансових інвестицій у чинній системі господарювання України

     Для інвестора важлива наявність:

• цивільного, контрактного і корпоративного права як основи правил гри (в Україні особливо недосконале корпоративне право);
• права власності на землю і нерухомість, оскільки ніхто не захоче вкладати інвестиції, якщо ці права у будь-який момент можуть бути заперечені;
• надійної системи земельної реєстрації;
• права на використання землі як додаткового забезпечення (застави) під кредит, який надає банк або кредитор дебітору;
• гарантії на випадок неспроможності дебітора, наприклад, щоб кредитор зміг за борги відсудити у дебітора приміщення у власність. У разі необхідності суд має винести належний вирок з цього питання, а уряд забезпечити виконання рішення суду. Все це дуже хитке в Україні.

     Створення клімату, сприятливого для розвитку бізнесу, та відповідного іміджу, посилення  законності, збільшення прозорості - це вирішальні чинники для того, аби  українці отримали більші економічні можливості.  

3.1 Залучення іноземних  інвестицій

     В умовах сучасної фінансово-економічної  кризи та посткризового відновлення  економіки Україні не вистачає коштів Державного бюджету, внутрішніх інвестиційних  ресурсів, тому є необхідним залучення  іноземних інвестицій. Основною метою  цього процесу є насичення  інвестиційними потоками пріоритетних напрямів розвитку економіки держави  для повного її функціонування.

     Іноземні  інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який найбільше сприяє підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак і розвитку відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту громадян.

     Забезпечення  зростання обсягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-перше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Зокрема це: розвиток фінансового становища  держави, включаючи скорочення дефіциту бюджету, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення  податкової системи, зміцнення економічної  стабільності з подальшим зростанням темпів ВВП.

     По-друге, зростання обсягів іноземних  інвестицій визначається здійсненням  заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного  механізмів залучення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні  умови для інвесторів.

     Важливим  кроком на шляху до активізації процесів іноземного інвестування в економіку  України, вважається впровадження дійових  механізмів приватизації підприємств  стратегічними іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини та ін.).

     Найбільша частка іноземних інвестицій в економіку України припадає на Кіпр(22,8% загального обсягу інвестицій).

     Що  стосується галузевого розподілу інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13135,3 млн. дол. США (32,8%загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 11745,9 млн. дол. США та добувної – 1089,6 млн. дол. США. Серед галузей переробної промисловості у

     металургійне  виробництво та виробництво готових  металевих виробів внесено 5612,3 млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво  харчових продуктів, напоїв і тютюнових  виробів – 1788,7 млн. дол., машинобудування  – 1118,2 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 1116,9 млн. дол., виробництво  іншої неметалевої мінеральної продукції – 777,8 млн. дол. У фінансових установах акумульовано 12637,5 млн. дол. (31,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 4323,3 млн. дол. (10,8%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 4221,1 млн. дол. (10,6%).

     Сьогодні  з’явилися загальні тенденції до поліпшення економічної ситуації. Окрім  того, інвестиційний потенціал України  зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. Не слід забувати, що в країні вже  затверджено нову програму підготовки до чемпіонату, в якій збільшено  загальну суму фінансування з 15 млрд. 790,67 млн. грн. до 142 млрд. 448,4 млн. грн. При  цьому, якщо раніше на 2010 рік передбачалося  виділити Кабміном 32 млрд. грн. на підготовку до Євро-2012, то згідно нової програми ця сума становить 49 млрд. 45,91 млн. грн. Тобто урядом створюються всі  умови, які необхідні для проведення чемпіонату на високому європейському  рівні.

     Загалом, на мою думку, Україна досягла  відчутних досягнень у справі залучення іноземних інвестицій, але необхідно констатувати, що іноземний  капітал не поспішає освоювати український  інвестиційний ринок. Існує ряд  перешкод, які не дозволяють інвесторам збільшити обсяг інвестицій в  нашу державу, але Україна в змозі  це подолати і в 2012 році обсяг іноземних інвестицій зросте. 

4.1 Основні шляхи вдосконалення механізму залучення інвестицій

     Непривабливий інвестиційний клімат негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Також серед основних факторів, які погіршують процес залучення інвестицій можна виділити:

• залучення іноземних інвестицій відбувається в період кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість і подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
• нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
• темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
• низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах.

     Самі  ж інвестори, в наданні консультацій щодо розвитку інвестиційного потенціалу України визначають, що залученню  ПІІ сприятимуть процеси формування інституційного середовища. Тобто наша країна, з одного боку, поступово  включається в діяльність міжнародних  економічних структур, а з другого  – досить інтенсивно розвиває внутрішні  ринкові організаційні структури  та інститути.

     Оскільки  на даний час метою політики у  сфері іноземного інвестування є  створення сучасної політичної системи  регулювання, яка б підвищила  інвестиційну привабливість економіки  та забезпечила потужні мотивації  нерезидентів щодо вкладення коштів, то ефективним важелем успішного  вирішення цього завдання може стати  податкова політика щодо іноземних  інвестицій. Влада має впроваджувати  найпривабливіші для іноземних  інвесторів податкові стимули в  такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.

     Таким чином, можна запропонувати три  основні альтернативні шляхи  щодо розв’язання проблеми:

• Податкові канікули
• Низькі податкові ставки
• Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту

     Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються за зниженими ставками чи не оподатковуються  взагалі. Запровадження канікул  вимагає уважного нагляду з боку податкової інспекції за підприємствами з іноземними інвестиціями, оскільки існує заборона щодо трансформації у нову компанію для продовження податкових канікул.

     Вадою такої альтернативи, з точки зору уряду, є зменшення бюджетних  надходжень і те, що канікули є ефективнішими  у залучені капіталу до мобільних  виробництв, ніж до галузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого  часу. Також слід зазначити, що податкові  канікули заохочують утворення нових  компаній, а не інвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж  потрібне саме останнє.

     Іншим варіантом заохочення прямих іноземних  інвестицій є загальне зменшення  податкової ставки. При такому підході  значно спрощується процес розрахунку податків, крім того, інвесторів приваблюють  країни з низькими ставками оподаткування, що дозволяє залишити їм більшу частину  прибутку.

     Однак, існують і недоліки такого підходу: міжнародні зв’язки здатні звести нанівець зусилля країни у формуванні нейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, яка  суттєво відрізняється від систем інших країн, може мінімізувати ринкові  викривлення, запровадити менш нейтральну податкову систему. Коли база оподаткування  не є уніфікованою, то ТНК можуть скористатися відмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприклад, ТНК може отримати позику в країні з високими податками для фінансування інвестицій в країні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевий бізнес не матиме таких можливостей.

     Альтернативою попереднім податковим стимулам є прискорене списання інвестицій у формі:

• прискореної амортизації
• зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат
• податкового інвестиційного кредиту, що дозволяє компаніям зменшувати податки на встановлений процент інвестиційних витрат

           Перевагами такої  альтернативи є:

• Інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок
• Інвестиційні податкові відрахування для капіталу з тривалим строком використання (споруди, машини, обладнання) заохочують інвестиції, що можуть бути прибутковим протягом багатьох років. Тобто відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування.
• З інвестиційними податковими відрахуваннями компанія одержує доходи від зниження податкових ставок в результаті інвестицій.

     Податковий  стимул має чітке спрямування  – заохочувати інвестиції, а не створювати нові компанії.

     Однак існує і ряд певних недоліків:

• Якщо інвестиційні податкові відрахування не відшкодовуються, то існуючі компанії дістають вигоди у повному розмірі, тоді як нові фірми мають спочатку отримати достатній прибуток перед використанням відрахувань. Проекти з тривалим періодом розгортання потрапляють у невигідне становище порівняно з тими, що швидко починають отримувати доходи.
• До певних типів капіталу, зокрема – до запасів, відрахування не застосовуються, то галузі в яких інтенсивно використовуються запаси, потрапляють у невигідне становище.

     На  мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних  інвестицій в економіку нашої  держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної  амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних  витрат та податкового інвестиційного кредиту.

     Ця  альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню  на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове  інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань зменшує відплив капіталу, а також заохочує нові інвестиції замість надання несподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     Держава має забезпечити цілеспрямовану інвестиційну політику для розвитку всіх сфер діяльності країни. Врешті-решт, інвестиційна політика покликана сформувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи на Україні.

     На  сьогодні в умовах світової фінансової кризи внутрішніх інвестиційних  ресурсів катастрофічно не вистачає. Тому галузі держави в певній мірі потребують залучення іноземних  коштів. Однак, обсяги іноземних інвестицій не відповідають тій нормі, яка забезпечує нормальне функціонування держави (за підрахунками експертів, річний обсяг  інвестицій до країни протягом року має  дорівнювати 20 млрд. дол. США,при тому, що в Україні такий обсяг за останні три роки становить лише 4 млрд. дол.). Однак, з кожним роком  спостерігається позитивна тенденція  з боку збільшення кількості коштів, які залучаються до України. Крім того, проведення фінальної частини  чемпіонату світу з футболу «Євро-2012»  підвищує рівень інвестиційної привабливості  держави, що дає надію на покращення економічної ситуації.