Створення та розвиток МВФ у контексті розвитку міжнародних валютних систем

 

o обмінний  курс валют, який має бути  сталим у діапазоні коливань  в існуючому в ЄС механізмі  стабілізації обмінних валютних  курсів упродовж щонайменше двох  років;

 

o розмір  річного дефіциту бюджету, який  не повинен перевищувати 3 %;

 

o рівень  акумульованого державного боргу,  який має становити не більше  ніж 60 % від ВВП. (1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. МВФ на сучасному  етапі розвитку

Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) – міжурядова організація, приз-

начена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами члена-

ми і надання їм фінансової допомоги при валютних ускладненнях, що викли-

кані дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко і середньотер-

мінових кредитів у іноземній валюті. Фонд – спеціалізована установа ООН –

практично служить інституціональною основою світової валютної системи.

МВФ було створено на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН,

що проходила з 01 по 22 липня 1944 р. в Бреттон-Вудсі (США, штат Нью

Гемпшир). Конференція ухвалила Статті Угоди про МВФ, яка є його Стату-

том і набрала чинності 27 грудня 1945 р.; практичну діяльність Фонд розпо-

чав з 1 березня 1947 р., у зв'язку з еволюцією світової валютної системи. За

час свого існування МВФ перетворився у достовірно універсальну організа-

цію, добився широкого визнання як головний наднаціональний орган регу-

лювання міжнародних валютно-кредитних відносин, авторитетного центра

міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків

і гаранта платоспроможності країн-кредиторів. Фонд зарекомендував себе активно функціонуючим світовим валютним інститутом, нагромадив великий і корисний досвід.(7)

Обов'язки МВФ. Основне завдання МВФ полягає в забезпеченні стабільності міжнародної валютно-фінансової системи, системи обмінних курсів і міжнародних розрахунків, яка дозволяє країнам (і їх громадянам) вести операції один з одним. Ця система вкрай важлива для сприяння стійкому економічному росту, підвищення рівня

життя і скорочення бідності. Після недавнього глобальної кризи  Фонд уточнює і оновлює свій мандат, з тим щоб охопити все коло макроекономічних питань і питань фінансового  сектора, які позначаються на глобальній стабільності.

Нагляд за економікою. Для підтримки стабільності та запобігання криз в міжнародній валютно-фінансовій системі МВФ спостерігає за економічною політикою країн, а також за економічними і фінансовими змінами в країнах, регіонах і в світі за допомогою офіційної системи, відомої як нагляд. В рамках системи нагляду МВФ дає рекомендації 187 державам-членам, заохочує заходи політики, які сприяють економічній стабільності, зменшують уразливість по відношенню до економічних і фінансових криз і підвищують рівень життя. Він проводить регулярну оцінку глобальних перспектив у виданні «Перспективи розвитку світової економіки», фінансових ринків - в «Доповіді з питань глобальної фінансової стабільності» та змін у сфері державних фінансів - у своєму «Бюджетному віснику», а також публікує ряд видань з перспективам розвитку регіональної економіки. Виконавча рада Фонду розглядає ряд варіантів поліпшення багатостороннього, фінансового і двостороннього нагляду, в тому числі посилення інтеграції цих трьох видів нагляду; поліпшення розуміння вторинних ефектів і оцінки виникаючих і потенційних ризиків; підвищення дієвості рекомендацій МВФ з питань економічної політики.

Фінансова допомога. Фінансування МВФ дає країнам-членам необхідну допомогу для подолання проблем з платіжним балансом. Програма економічної політики, підтримувана фінансуванням МВФ, розробляється владою країни в тісній співпраці з МВФ, і продовження фінансової підтримки обумовлено ефективною реалізацією програми. Швидко відреагувавши на недавню світову економічну кризу, МВФ зміцнив свій кредитний потенціал і в квітні 2009 року затвердив істотний перегляд механізмів надання фінансової допомоги, а в серпні 2010 року були прийняті подальші реформи.

У зв'язку з останніми  реформами інструменти кредитування МВФ були додатково вдосконалені, з тим щоб забезпечити гнучкі засоби запобігання криз для широкого кола держав-членів з міцними основними  показниками, обгрунтованої економічною політикою і надійними інституційними основами такої політики. У країнах з низькими доходами МВФ Фонд подвоїв ліміти доступу до позик і нарощує кредитування найбідніших країн світу, процентні ставки за цими кредитами встановлено на нульовому рівні до кінця 2011 року.

СДР. МВФ емітує міжнародні резервні активи, відомі як спеціальні права запозичення (СДР), які можуть доповнювати офіційні резерви держав-членів. Два розподілу в серпні та вересні 2009 року призвели до збільшення обсягу випущених СДР майже в десять разів до загальної суми приблизно 204 млрд СДР (328 млрд доларів). Держави-​​члени можуть добровільно обмінювати СДР на валюту між собою. У недавній роботі персонал МВФ вивчає варіанти підвищення ролі СДР з метою сприяння міжнародній валютно-фінансової стабільності.

Технічна допомога. МВФ надає технічну допомогу і проводить навчання кадрів для сприяння державам-членам у зміцненні їх потенціалу для розробки та проведення ефективної політики. Технічна допомога надається в декількох областях, включаючи податкову політику і податкове адміністрування, управління витратами, грошово-кредитну та курсову політику, нагляд за банківською та фінансовою системою та її регулювання, законодавчі основи, а також статистику.

Ресурси. Ресурси МВФ забезпечуються його державами-членами переважно за допомогою внесення платежів в рахунок квот, які в цілому відображають розміри економіки кожної країни. На саміті Групи 20-ти в квітні 2009 року світові лідери прийняли зобов'язання підтримати збільшення кредитних ресурсів МВФ в три рази до 750 млрд доларів. Для виконання цього зобов'язання поточні і нові учасники

ІНФОРМАЦІЯ ЗА СТАНОМ НА ВЕРЕСЕНЬ 2011 РОКУ

Нових угод про позики (МСЗ) вирішили збільшити НСЗ до приблизно 590 млрд дол, це рішення було затверджено Виконавчим радою МВФ 12 квітня 2010 року і набула чинності 11 березня 2011 року після завершення процесу ратифікації учасниками МСЗ. При завершенні 14-го Спільного перегляду квот у грудні 2010 року керівники прийняли рішення збільшити ресурси МВФ за квотами до приблизно 767 млрд дол і провести істотний перерозподіл часток квот між державами-членами. Після вступу в силу збільшення квот буде проведено відповідне скорочення ресурсів МСЗ. Традиційно, щорічні витрати на функціонування Фонду покриваються в основному за рахунок одержуваних відсотків по непогашеним кредитам, але держави-члени недавно погодилися прийняти нову модель доходів, засновану на різних джерелах, які більшою мірою відповідають різноманітним видам діяльності Фонду.

Управління та організаційна структура. МВФ підзвітний урядам держав-членів. На верхньому рівні його організаційної структури знаходиться Рада керуючих, в якому кожна з держав-членів МВФ представлено одним керуючим і одним заступником керуючого. Рада керуючих збирається один раз на рік на Щорічних нарадах МВФ і Світового банку. Двадцять чотири керуючих входять до складу Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) і зазвичай зустрічаються двічі на рік. Виконавча рада у складі 24 членів, який представляє всі держави-члени, спостерігає за повсякденною роботою МВФ в штаб-квартирі у Вашингтоні, округ Колумбія; керівництво цією роботою здійснює МВФК, і вона підтримується персоналом МВФ. В рамках пакету реформ, затвердженого керуючими в грудні 2010 року, в Статті угоди буде внесена поправка, з тим щоб сприяти переходу до більш представницькому, повністю виборному Виконавчій раді. Директор-розпорядник МВФ є главою персоналу МВФ та Головою Виконавчої ради; йому сприяють чотири заступники Директора-розпорядника.(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Бреттон-Вудський режим діяв протягом майже 30 років. Це були роки відновлення економіки країн Західної Європи та Японії, "економічного дива", відносно помірних темпів інфляції в промислово розвинутих країнах.

Однак у міру зростання світової економіки, посилення  конкурентної боротьби, наростання інфляції, різкого збільшення обсягу фінансових операцій, не пов'язаних з конкретними  зовнішньоторговельними угодами, а  також у зв'язку з кризою ключової валюти системи - долара США, Бреттон-Вудська валютна система дедалі менше задовольняла потреби міжнародної торгівлі і руху капіталу.

Сучасну світову  валютну систему в цілому характеризують такі риси: суттєве коливання валютних курсів, зокрема, щодо американського долара (періоди недооцінки долара змінюються періодами завищення  його вартості); значна гнучкість валютних курсів, які, як правило, нескоординовані, незважаючи на існування вільного плавання, світова економіка не може звільнитися  від міжнародної взаємозалежності, що накладає певні обмеження на здійснення національної економічної політики; нестійкість світової валютної системи  до валютних криз та чутливість до зовнішніх  шоків.

МВФ здійснює спостереження і контроль над дотриманням країнами-членами свого Статуту, який фіксує основні структурні принципи світової валютної системи.

За час свого існування МВФ перетворився в достовірно універсальну організацію, добився широкого визнання як головний наднаціональний орган регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-кредиторів. Одночасно він починає грати важливу роль в реалізації рішень «сімки» ведучих держав Заходу, стає ключовою ланкою системи регулювання світової економіки, що формується,  міжнародної координації, узгодження національних макроекономічних політик. Фонд зарекомендував себе активно функціонуючим світовим валютним інститутом, нагромадив великий і корисний досвід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Міжнародна  макроекономіка - Козак Ю.Г.

2. Дахно І.І., Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. — К.: МАУП, 2006.

3. http://www.imf.org сайт МВФ

4. Міжнародні  валютно-кредитні і зав'язуванні  фінансових відносин: Учебник/Под ред. Л.Н.Красавиной. — М.:Финансы і статистика, 1994. — 592

5. Гроші і  кредит - Колодізєв О.М.

6. Міжнародна економіка , Кукурудза

7. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини. – Тернопіль: Збруч, 1997