Страхование в Украине

страхування дітей, які становлять комбіновані види, домінантою в яких є відповідальність по страхуванню - внесок (дожиття до певного віку, терміну або події - вступ у шлюб), становили основу портфеля Держстраху за особистим страхуванню, і за кількістю В умовах інфляції інтерес страховиків до цього страхування був загублений так само, як і до всіх інших видів довгострокового страхування з відстроченими страховими виплатами.  
   Страхування-внесок є найбільш дорогим видом страхування життя. Однак воно дозволяло страхувальникові (яким найчастіше виступало фізична особа), невеликими розстроченими (зазвичай щомісячними) платежами за період дії договору сформувати значний страховий фонд (резерв). Страхова виплата в розмірі цього резерву давала застрахованій реальну можливість ефективно вирішити ті завдання, заради яких і укладався договір страхування життя.  
  В даний час довгострокове страхування-вклад могло б, як і раніше, відповідати економічним інтересам певних категорій страхувальників - фізичних осіб, сприяючи формуванню коштів для придбання дорогих товарів тривалого користування, оплати витрат на навчання, компенсації витрат на весілля і т.п.  
   Страхування на випадок смерті було практично зовсім непопулярним видом страхування життя в Україні до переходу до ринку. Не популярно воно і сьогодні. Однак це найбільш дешеве страхування могло б викликати цілком певний інтерес у страхувальників - юридичних осіб при укладенні договорів колективного страхування на випадок смерті своїх співробітників. Укладення такого договору цілком обгрунтовано може розглядатися страхувальником як забезпечення своїм працівникам та членам їх сімей додаткових фінансових гарантій. Подібна мотивація укладення договору страхування на випадок смерті працівника страхувальника - юридичної особи може мати особливе значення в умовах, коли державні соціальні гарантії є аж ніяк не достатніми.  
   Страхування пенсії або ренти. До цього виду страхування, безумовно, може виникнути інтерес і у фізичних, і у юридичних осіб. Для фізичних осіб укладення договору страхування пенсії (ренти) означатиме отримання додаткової страхової гарантії матеріального забезпечення у разі втрати доходу за віком або за станом здоров'я. Для юридичних осіб спонукальним мотивом укладення колективного договору страхування пенсії або ренти своїм співробітникам міг би бути той же, що виникає при укладанні договору на випадок смерті, тобто зацікавленість в наданні додаткових гарантій працюючим на випадок їх старості або втрати працездатності, забезпечених страховим договором.  
   Кредитне страхування життя. До цих пір це практично не знайомий для українського страхового ринку вид страхування. Певним проривом у напрямку розвитку кредитного страхування життя в Україні стало страхування життя позичальників іпотечних кредитів,

    Безумовно, даний вид страхування життя може не тільки викликати інтерес, але і стати нагальною потребою для громадян у разі розвитку споживчого кредиту. Договір кредитного страхування життя в цих умовах виявиться необхідної фінансовою гарантією для представлення кредиту на придбання конкретного товару. З урахуванням специфіки кредитне страхування життя навряд чи може викликати інтерес у юридичних осіб.  
   Отже, у загальних рисах ми визначили, що потреба в довгострокових видах страхування життя у суб'єктів українського ринку існує або може виникнути і оцінили можливий ставлення окремих категорій потенційних страхувальників до різних видів страхування життя. [14] 
   Проте, окрім потреби у страховому захисті у потенційних страхувальників повинен існувати економічний інтерес реалізовувати цю потребу шляхом укладення договору страхування.  
   Економічний інтерес в укладенні договору конкретного виду страхування життя може виникнути у конкретного страховика тільки при наявності, як мінімум, двох умов.  
   По-перше, якщо пропоновані страховиками варіанти страхування життя будуть передбачати заходи, що забезпечують захист відстрочених страхових виплат за договорами від знецінення в умовах інфляції. , по-друге, якщо податкове законодавство не буде ущемляти інтереси страхувальників.  
   Чи присутні сьогодні на українському страховому ринку страховики, здатні запропонувати клієнтам страхові продукти, що відповідають їх конкретним інтересам? Можна з упевненістю сказати, що українські страховики в даний час в змозі досить кваліфіковано розробити будь-який з перерахованих вище видів страхування життя і різні їх варіанти. Більше того, вони можуть запропонувати досить продумані варіанти захисту відстрочених страхових виплат від інфляції. Але тим не менше цілком зрозуміло, що ефективність реалізації цих видів страхування на ринку значною мірою залежить від того, забезпечить чи ні держава відповідні умови для розвитку страхування життя.  
   Ще одним моментом, що сприяє ефективному проведенню довгострокового страхування життя, могло б бути державне регулювання порядку розміщення резервів із страхування життя і встановлення режиму найбільшого сприяння страховикам, які розміщують резерви у пріоритетні галузі.  
   При цьому слід мати на увазі, що створення оптимальних умов для розвитку довгострокових видів страхування життя і пенсій у кінцевому підсумку буде відповідати інтересам не тільки страхувальників і страховиків, а й всієї держави в цілому.  
   По-перше, розвинений інститут страхування життя з'явиться ефективним інструментом для вирішення тих самих соціальних завдань, які сьогодні держава без особливого успіху намагається вирішити зокрема, і за допомогою введення податків, що гальмують розвиток страхування життя, по-суті гублять його.  
   По-друге, розвиток довгострокових видів страхування життя забезпечить державі реальну можливість отримання довгострокових кредитних ресурсів у вигляді резервів із страхування життя.  
    Стимулюючи розвиток довгострокового страхування життя, створюючи сприятливі для страховика умови при інвестуванні ним коштів страхових резервів у пріоритетні галузі, держава може вирішити серйозні стратегічні загальнодержавні завдання в галузі економіки.

   Отже,строго кажучи, для більшої переконливості запропонованих тез слід було б дати цифрову оцінку того, що держава може отримати за рахунок податкових надходжень від суб'єктів страхування, які державні, соціальні проблеми і в якій мірі можуть бути вирішені за рахунок цих коштів і які суми надходжень страхових внесків можна очікувати і, отже, які накопичені страхові резерви можуть бути використані в якості джерела для фінансування заходів щодо вирішення тих же завдань у разі прийняття рішення про створення необхідних сприятливих умов для розвитку довгострокового страхування життя.  
   Однак, навіть без попередніх розрахунків, ясно, що в разі збереження існуючої ситуації держава перш за все втрачає джерело для справляння податків, так як їх введення веде до різкого скорочення страхових операцій[2,16,18] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                   ВИСНОВОК  

   Страхування життя - підгалузь особистого страхування, що включає в себе сукупність видів страхування, за умовами яких страховик виплачує застрахованій особі або її правонаступника певну грошову суму при дожитті застрахованого до певного віку, події чи дати, або в разі його смерті.  
   Страхування життя, як форма накопичення, має велике значення і для страхувальників, внаслідок чого в більшості промислово розвинених країн страховиків, що здійснюють операції по страхуванню життя (пенсії, ренти), законодавчо заборонено займатися іншими видами страхування.  
Страхування відноситься до особи як до об'єкту, який наражається на ризик, знаходиться у зв'язку з життям, рівнем фізичної працездатності, станом здоров'я чи пенсійним забезпеченням. Як наслідок, застрахований повинен бути визначеною особою, і повинна бути персоеіфіцирована особа, що наражається на дію визначених ризиків.         

   На сьогоднішній день одним з найпопулярніших видів страхування є страхування життя від нещасних випадків.

   Даний вид страхування передбачає матеріальну захист таких ризиків, як: смерть, інвалідність і тимчасова непрацездатність, що наступили в результаті нещасного випадку.

  Обсяг ринку реального страхування життя за 2008 рік страховики України зібрали 3031 млн грн страхових премій з добровільних і обов’язкових видів страхування, що у 1,4 раза перевищує показники 2007 року.

   З точки зору складу гравців на цьому ринку, сьогодні в Україні «ринкове» страхування життя активно розвивають багато страхових компаній. Більше половини з них - це компанії з участю іноземного капіталу. За минулий рік спостерігалося зниження загальної кількості компаній, що мають ліцензію на страхування життя в результаті видалення з ринку операторів, які займалися «схемами».  
   На думку учасників ринку, у великих мегаполісах, таких як Київ,Донецьк,Дніпропетровськ , частка застрахованих громадян практично ідентична. У них сконцентровано велику кількість крупних компаній, що виплачують своїм співробітникам високі зарплати або навіть включають страхування життя працівників у соціальний пакет. Тенденція росту страхування життя спостерігається і у великих регіональних центрах, проте загальна частка застрахованих там зовсім невелика. В даний час страхування життя затребуване або дуже великими підприємствами, або компаніями із західним капіталом. Вітчизняні підприємці поки вивчають стандарти західного менеджменту. У Україні страхування життя почне користуватися попитом тоді, коли в країні сформується середній клас - 20-25% від населення країни, в доході якого буде понад 20% вільних коштів, які він зможе вкладати в поліс страхування життя.

   Отже, страхування – одна з найбільш давніх історичних категорій суспільно-економічних відносин між людьми, невід’ємна частина виробничих відносин. 
   В розвинутих країнах страхування є стратегічним сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. 
   Класифікація страхування виражає відмінності у страховиках, сферах їх діяльності, об’єктах страхування, категоріях страхувальників, обсягах страхової відповідальності, формі проведення страхування.

   Страхування життя є одним з найважливіших видів соціального захисту, а також таким джерелом інвестування в економіку країни, що і фахівцям важко оцінити його кількісні або грошові вирази, - не викликає ніякого сумніву.     Справа в іншому - яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед - їх ефективне вкладення? І таких питань більше, аніж відповідей. Які причини затримки розвитку страхування життя в Україні?

   Тривала економічна криза в Україні призвела до різкого падіння рівня життя більшості населення. У людей практично немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Наші багатші співвітчизники через недосконалість законодавчої бази страхування надають перевагу зарубіжним страховикам. Тому в Україні страхування життя становить лише 0,66 % страхового ринку. Крім того, потрібно відновити довіру до страхової галузі як інституту соціально-економічного захисту, інформуючи населення про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю, проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

  Існує цілий ряд причин, наявність яких не дає можливості для повноцінного становлення і розвитку цього виду страхування: відсутність належної законодавчої бази, обмежена кількість учасників ринку страхування життя, існуючий рівень інфляції, а також низький рівень прибутків населення та їхньої довіри до страхування і цілий ряд інших.

  До речі, страховики теж незадоволені, що середньостатистичний українець не розуміє переваг страхування і не готовий купувати поліси страхування життя. А чи готові самі страховики в рамках діючого законодавства запропонувати такі страхові продукти, в які громадянин готовий був би вкласти свої кошти?

   Очевидно, що ні. І якщо проблема лише в законодавчому полі - то його необхідно і можна змінювати. Існуюча законодавча база не тільки не стимулює, але і, по великому рахунку, гальмує розвиток страхування життя в Україні. Слід зазначити, що це знаходить розуміння у Верховній Раді Україні, зокрема в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, та відповідно, знайшло відображення в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування".

   Реформування системи пенсійного забезпечення повинно передбачати розвиток страхування життя, що дозволить мобілізувати значні грошові заощадження громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті. З цією метою необхідно:

1. розробити прозорі засади діяльності страховиків України, пов'язаної з обслуговуванням системи недержавного пенсійного забезпечення;
2. прийняти законодавчі акти, які б змінили діючу систему оподаткування життя та дозволили підприємствам включати витрати на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих;
3. провести економічні дослідження щодо можливості випуску цінних паперів із характеристиками, відповідними зобов'язанням перед страхувальниками за довгостроковими договорами страхування життя;
4. законодавчо врегулювати питання захисту заощаджень громадян за довгостроковим страхуванням життя, здоров'я та пенсійним страхуванням.