Історія введення акцизного збору в Україні

     Іншими помітними заходами діяльності С. Вітте було збільшення акцизів на цукор, керосин, сірники та тютюн. Причому, найбільші ставки акцизу встановлювалися для найдешевших сортів тютюну, тим самим податковий тягар падав на бідніші верстви населення.

     Найбільш помітними заходами у сфері акцизного оподаткування на теренах України за період революції та Громадянської війни було запровадження збільшеним ставок на горілку та введення податку на коньяк та виноградне вино Центральною Радою. 1 січня 1918 року було запроваджено акцизні збори з виробництва та продажу пива. Ставка акцизу становила від 4 до 20 рублів з пуда солоду. 30 травня 1918 року було запроваджено цукрову монополію, введено акциз на чай, підвищено акцизи на пиво, дріжджі, цигарковий папір, продукти нафтопереробки.

     В основу радянської акцизної системи, запровадження якої припало на початок НЕПу в1921 році було покладено принципи отримання найбільшої фіскальної вигоди та залучення до оподаткування найширших верств населення. Першим запровадженим акцизним збором був збір із виноградних вин (міцністю до 14%, а згодом – до 20%). В 1920-1922 роках було запроваджено акцизи на спирт, пиво, мед, прохолоджуючі напої, сіль, нафтопродукти, цукор, свічки, каву, цикорій, чай, сурогати чаю та пресовані дріжджі. Пільгові ставки акцизу передбачались для промисловості – на сіль для рибної галузі, нафтопродуктів – для сільського господарства. Питома вага акцизів у структурі податкових доходів за період 1921-1930 роки зросла із 17,7% до 40,1%.

     В 1930 році було проведено податкову реформу в Радянському Союзі, наслідком якої стала кардинальна зміна справляння непрямих податків. Запроваджувався податок з обороту, який ніс в собі риси прямих та непрямих податків та включав в себе кілька десятків існуючих податків та зборів, в тому числі, всі акцизи – на горілку. Коньяк, пиво, дріжджі, чай, сірники, парфумерію, косметику, свічки, резинові калоші, тощо. 

     3. Акцизний збір  в незалежній Україні

     акцизний  збір податок

     В новітній історії України акцизний збір запроваджено з грудня 1991 року, коли було прийнято Закон України “Про акцизний збір”, який введено у дію з 1992 року. Разом з податком на додану вартість вони замінили податок з обороту на окремі види товарів. При цьому українські акцизи орієнтувалися не стільки на міжнародну практику і досвід акцизного оподаткування, скільки на попередню практику податку з обороту. Характерною особливістю теперішнього акцизного оподаткування в Україні є те, що не існує єдиного законодавчого документа, в якому б було відображено всі норми, пов’язані з питаннями справляння акцизного збору. 26 грудня 1992 року Урядом було прийнято Декрет Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”, який діє й сьогодні і має силу закону. Нарахування та сплата акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, визначає Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”. В 1992 році до переліку традиційних підакцизних товарів – алкогольних та тютюнових виробів було включено, так звані, товари розкоші: килими і кришталь, ікра і рибні делікатеси, шоколад і автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри. В цілому ж, еволюцію акцизного оподаткування в Україні за останні 10 років можна розбити на 3 основні етапи.

     Перший  етап – у період з 1996 по 1999 рр. акцизним збором обкладався широкий перелік  товарів, який включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, уже знайомих раніше по високих ставках податку з обороту. Другий етап – у 2000 році з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування – фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби. Третій етап – з 2003 року із складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби – останню позицію з товарів, на які встановлено адвалерні ставки акцизного збору. Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують податкування по специфічних та адвалерних ставках) – на тютюнові вироби. Як заходи посилення державного контролю за обігом підакцизної продукції та повнотою сплати акцизного збору, у 2003–2004 роках у переліку підакцизних окремо виділено такі товари: вина виноградні з вмістом цукру більше 0,3 % та високооктанові кисневмісні добавки до моторних бензинів.  

      Висновки 

     Проведений аналіз процесу становлення акцизного оподаткування в Україні та застосування цього податку дозволяють зробити висновок, що питання вдосконалення системи адміністрування акцизів залишається досить актуальним. Основоположним принципом розробки нової, оптимальної концепції оподаткування повинна бути встановлення таких правил визначення та сплати акцизів, які б максимально обмежили можливість ухилення від оподаткування як законними, так і незаконними методами, а також дозволили б уникнути згаданих негативних наслідків шляхом гармонійного поєднання фіскальної та стимулюючої функцій податку. При цьому, потрібно в повній мірі враховувати історичний досвід акцизного адміністрування.  
 

      Використана література 

1. Закон України  “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 21.12.00 р.№ 2181-ІIІ зі змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р.№ 1251-ХІІ зі змінами і доповненнями.
3. Нечай Н. Нариси з історії оподаткування. – К.: “Вісник податкової служби України”, 2002. – 122 с.
4. Лескова А. Акцызное обложение: ретроспективный взгляд // Финансы. – 2001. – № 4. – С. 22 – 25.

5. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.

6. Цимбал П.В.  Податки Запорізької Січі. // Вісник  університету ДПС України. –  2004. – №3. – С.40-45.

7. Седова Н.В.  Эволюция перечня подакцызной  продукции в Российской налоговой  системе. //Вестник Финансовой академии. – 2001. – №3. – С.56-59.

8. Іванченко  А.В. Становлення та розвиток  акцизного оподаткування в Україні. // Вісник університету ДПС України. – 2005. – №2. – С.13-17.

Размещено на Allbest.ru 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Порядок обчислення і сплати.

ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

N 34-200 від 23.07.93

м.Київ  

Про порядок  обчислення і сплати акцизного збору 

У зв'язку з надходженням запитів щодо порядку обчислення і сплати акцизного збору по громадянах, які займаються підприємницькою діяльністю і мають (не мають) постійне місце проживання в Україні, а також іноземних юридичних особах Головна державна податкова інспекція України роз'яснює.

Згідно з частиною шостою пункту "а" статті 4 Декрету  Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 18-92 "Про акцизний збір" у громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, акцизний збір утримується у джерела виплати доходів. Цей порядок стосується реалізації (закупівлі) підакцизних товарів, що належать громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні, або іноземним юридичним особам, які не мають в установах банків України розрахункових рахунків, а також реалізація товарів (продукції), по яких не встановлено адресата їх постачання, і здійснюється торговельними, посередницькими та іншими підприємствами.

Стосовно громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, то підприємства, установи й організації, які придбали або отримали від них на комісійний продаж підакцизні товари (продукцію), при виплаті їм за це доходів стягнення акцизного збору не проводять. При цьому відповідно до чинного законодавства такі підприємства зобов'язані щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подавати податковим органам за місцем проживання громадян відомості про виплачені їм доходи із зазначенням найменувань, кількості та вартості товарів.

Контроль за правильністю обчислення і сплати акцизного  збору по громадянах, які мають  постійне місце проживання в Україні, здійснюють податкові органи за місцем проживання громадян.

При реалізації (використанні) підакцизних товарів (продукції), що належать громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і мають постійне місце проживання в Україні (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів у межах України), оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з вартості реалізації цих товарів (при відсутності платіжних, розрахункових та транспортних документів по закупці підакцизних товарів у підприємств України або громадян України з зазначенням точної адреси, прізвища, ім'я та по батькові) за вирахуванням сум комісійного збору, а при наявності платіжних документів на покупку підакцизних товарів (продукції) за іноземну (з 18.05.93 - вільно конвертовану) валюту у підприємств на території України або вантажної митної декларації - з їх відповідно закупівельної або митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання або подання митної декларації, крім тих, по яких відповідно до Єдиного митного тарифу стягується мито.

У такому ж порядку  обчислюється оподатковуваний оборот торговельними та іншими підприємствами при реалізації (закупівлі, використанні) підакцизних товарів (продукції), що належать громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні, а також іноземним юридичним особам.

В разі обчислення оподатковуваного обороту на підставі вантажної митної декларації або платіжних документів на покупку товарів (продукції) за іноземну (з 18.05.93 - вільно конвертовану) валюту на території України торговельні та інші підприємства повинні мати копії цих вантажних митних декларацій або платіжних документів.

Заступник начальника В.А.Мороз