Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 20:02, творческая работа
Актуальність. Україна має великий потенціал у науково-технологічній сфері. І цим самим вона може перейти від індустріальної країни до технологічнорозвиненої, застосовуючи інвестиційно-інноваційну модель розвитку конкурентноспроможних високотехнологічних галузей національної економіки.
Для ефективної роботи національної економіки необхідна реалізація злагодженого ланцюжка «наука – технологія – виробництво – ринок». А досягти цього без використання індустрії венчурного бізнесу, тобто без створення приватних інвестиційних підприємств, діяльність яких підтримується державними і суспільними фондами, є неможливим. Венчурні підприємства максимально сприятливі до чужих унікальних ідей, що мають відчутний ринковий потенціал. Саме тому проблема ефективного розвитку венчурної індустрії набуває неабиякого значення в інноваційній сфері.
розвиток венчурної та інноваційної інфраструктури, важливим елементами якої є технопарки, бізнес-інкубатори, центри трансферту технологій та, звичайно, венчурні фонди; проведення інноваційних конкурсів, експертних рад, венчурних ярмарків національного та регіонального рівня. Визначальна роль у розвитку інфраструктури належить державі, бо комерціалізація цієї сфери передбачає значні грошові кошти. Елементами інфраструктури виступатимуть фондові біржі, аудиторські, інжинірингові фірми, «інкубатори» венчурного бізнесу тощо. Організації типу «інкубаторів» спроможні формувати сприятливе підприємницьке середовище з усім спектром науково-виробничих, організаційно-фінансових послуг. «Інкубатори» можуть створюватись при наукових установах, закладах освіти, діяльність яких має охоплювати наукове консультування, попередню експертизу проектів, фінансову підтримку через венчурний капітал, державні субсидії тощо.
Не дивлячись на проблеми розвитку венчурних підприємств в Україні, на мою думку, є ряд факторів, які можуть сприяти розвитку венчурних підприємств. До цих факторів слід віднести такі: наявність дешевої, висококваліфікованої і творчої робочої сили; великі запаси сировинних ресурсів, а також коштів, що осідають в іноземних банках; зручне географічне положення тощо. Як відзначають більшість аналітиків, зростання кількості венчурних підприємств в Україні пов’язане зі спрощеною звітністю і пільгами при оподаткуванні.
В Україні необхідно створювати нові форми управління циклом «наука – техніка – виробництво», до яких належать технопарки і технополіси. У сучасному світі технопарки і технополіси відіграють значну роль у реалізації механізму прискорення науково-технічного прогресу в передових галузях промисловості, пов’язаних з реалізацією новітніх досягнень фундаментальної науки. Створення технопарків, що спеціалізуються на розробці технології нової продукції, є можливим і ефективним за багатьма напрямами залежно від функцій, обсягу і рівня кооперування. Найпоширенішими можуть бути такі парки: технологічні, промислові і дослідно-конструкторські. У містах України, які мають потужний науково-технічний потенціал, доцільно створювати технопарки у формі агломерацій наукомістких фірм і виробничих підприємств, які групуються навколо наукових центрів.
Нещодавно нову можливість для залучення інвесторів у формування і розвиток венчурних підприємств до України дала інвестиційна конференція «Відкриті двері в Силіконову Долину» (SVOD), яка відбулася 14-16 листопада 2011 в Стенфордському університеті. На ній відбувалася презентація хай-тек проектів з України та Росії для понад 50 зареєстрованим на ній міжнародним венчурним компаніям. Україну представляли сім проектів. Всі вони були відібрані «ТЕХІНВЕСТом» через Всеукраїнський конкурс високих технологій.
На «SVOD» відбувся семінар «Україна – нові можливості для венчурного інвестування», яка показав дуже високий інтерес до України та її технологічного потенціалу. Привабливість України для хай-тек бізнесу презентували: Сергій Лобойко та Роман Кизик («ТЕХІНВЕСТ», венчурний фонд «DFJ Nexus»), Володимир Білодід («United Software Corporation» (USC)), Денієл Даргхем (президент компанії «Lohika»), Юха Крістенсен (екс-віце-президент «Microsoft», CEO компанії «Sonopia») і Дрю Кларк (керівник офісу IBM в Силіконовій Долині).
Зустріч в топ-менеджерами та старшими технічними експертами Google показала, що цей лідер NASDAQ виявляє значну зацікавленість до залучення до співпраці талантів та технологій з пост-радянського регіону. Особливу його зацікавленість викликав НДДКР підрозділ «USC» – «Прикладні алгоритми». Величезний інтерес до компетенції цього підрозділу «USC» виявився й у крупних фінансових інститутів Wall Street.
Найбільшою венчурною
компанією в Україні є
Команда ТЕХІНВЕСТ досягла успіху в:
ТЕХІНВЕСТ надає послуги такого характеру: маркетингові дослідження української хай-тек індустрії, консалтинг і підтримка входу на український хай-тек ринок, бізнес-інкубація технологічних компаній, технологічний міжнародний маркетинг і комерціалізація технологій, фандрейзинг для інвестиційних фондів і проектів, інвестиційний менеджмент і консалтинг. Компанія фокусується на українському експортно-орієнтованому ІТ-сектору.
За підсумками 2009 ТЕХІНВЕСТ визнаний експертами «Red Herrings» (Кремнієва Долина) серед топ-200 венчурних фірм світу. З 2010 ТЕХІНВЕСТ є офіційним партнером Civilian Research and Development Foundation й приймає участь у відборі конкурсантів та в організації регіональних центрів підтримки інновацій. Зараз ТЕХІНВЕСТ знаходиться у пошуку якісно нового для себе бізнес-портфелю й планує відновити активну діяльність у 2013.
Міжнародні експерти пришли до висновку, що Україна, найбільша країна в Європі, яка має величезний прихований потенціал в галузі досліджень і розвитку та високотехнологічних секторів. Вона володіє унікальним поєднанням молодих талановитих учених і досвідчених досліджень з радянських часів. Україна знаходиться на другому місці (після Росії) в країнах СНД з точки зору НДДКР і має більше вчених в НДДКР, ніж у Великобританії. Україна має тисячі приватних і державних НДДКР установ і технологічних компаній. Україна має 9 наукових парків, 1500 наукових організацій. 50 000 тис. власників наукового ступеня (кандидата наук). Чисельність дослідників без наукового ступеня перевищує 80000. Більше 30% НДДКР діяльності в колишньому СРСР було зроблено в Україні, і Україна лідируючі позиції в різних областях техніки: інформатика, аерокосмічна промисловість, радіоелектроніка, військовий, інженерія, енергетика, сучасні матеріали і металургії, наук про життя і т.д. Україна є одним з топ-5 аерокосмічної країн і експортерів зброї у світі. Українські вчені розробили «Зеніт» космічної ракети, розробка «Морський старт» проекту з Boeing. Наприклад, в Україні тільки почав більше супутників, ніж НАСА. «Мрія» вантажний літак є світовим лідером у важких вантажів. Експорт індустрії інформаційних технологій є одним з найбільш динамічно розвиваються галузей української економіки.
ВИСНОВКИ
Резюмуючи вищенаведене, можна стверджувати, що діяльність венчурних підприємств в Україні перебуває в початковій стадії (на рівні розвитку венчурних підприємств у Європі 70-80 рр). Нерозвиненість фондового ринку є головною складністю у виході інвестора з бізнесу і є однією з головних причин повільного розвитку венчурних підприємств в Україні.
Основними чинниками, які
обмежують розвиток венчурних підприємств
в Україні, є: дефіцит фінансових
ресурсів, відсутність чіткої інноваційної
політики держави, економічна нестабільність,
відсутність економічної
Для розвитку венчурного бізнесу, становлення венчурних підприємств потрібно заснувати державну систему, яка б підтримувала венчурний бізнес і стимулювала його розвиток; розробити систему страхування ризику інвестицій в інновації; законодавчо забезпечити функціонування венчурного бізнесу; надати більше податкових стимулів до фінансування в інноваційні проекти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. http://www.ndiiv.org.ua/ (Офіційний сайт НДІ інтелектуальної власності).
2. http:library.if.ua (Бібліотека економіста).
3. Дюгованець О.М. Особливості
венчурного інвестування в
4. Кузьмін О.Є. Сутність та розвиток венчурного підприємництва // О.Є. Кузьмін, І.В. Литвин //Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2005. – № 527: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. – С. 92–98.
5. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні. – К., 2000.
6. Шотік Т.М. Венчурне підприємництво як складова інноваційної інфраструктури / Т.М. Шотік // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2008 – № 633– С.805-814.
Информация о работе Становлення та розвиток венчурних підприємств в Україні