Становлення національної грошової системи України

- розвиток  операцій на відкритому ринку.

3. Розроблення  методики та методології грошово-кредитної  політики НБУ, накопичення досвіду  практичного застосування інструментів  грошово-кредитної політики, розмежування  сфер застосування фіскально-бюджетної  та грошово-кредитної політики.

4. Розбудова  національної платіжної системи,  що охоплює:

- створення  системи електронних платежів  на міжбанківському рівні;

- розроблення  методичних та інструктивних  документів щодо організації  безготівкових розрахунків на  міжгосподарському рівні;

- розроблення  методичних та організаційних  засад створення електронної  системи масових платежів.

5. Формування  механізму валютного регулювання,  який включає:

- розвиток  інфраструктури валютного ринку  та формування методичних та  організаційних засад здійснення  операцій на ньому;

- порядок  регулювання валютного курсу;

- створення  механізму формування та використання  золотовалютних резервів;

- формування  звітності щодо платіжного балансу  країни, здійснення його аналізу  та прогнозування.

6. Розроблення  та випробування на практиці  спеціальних заходів з подолання  гіперінфляції та регулювання  інфляції.

     Перелічені  заходи дали можливість сформувати протягом 1993 – 1996 pp. правові та організаційні  основи національної грошової системи  ринкового типу, яка спроможна  була забезпечити належне управління грошовим оборотом відповідно до потреб економіки країни.

Новій ситуації, що склалася в управлінні грошовим оборотом, не відповідав статус тимчасової валюти, що зберігався за українським  карбованцем. Тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших функцій –  функцію нагромадження. Це підриває інтереси економічних суб’єктів  до накопичення грошей як джерела  інвестування, стримує економічне зростання, знижує ефективність антиінфляційної  політики, зміцнення державних фінансів. У зв’язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці – гривні. 25 серпня 1996 р. Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні». Цим закінчився другий етап розбудови грошової системи України і розпочався третій.

     На  третьому етапі “відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової Україні”, згідно з яким з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був  вилучений український карбованець  і введена постійна грошова одиниця  – гривня та її сота частина –  копійка.

     Важливою  віхою тут стало прийняття  Верховною Радою України в  травні 1999 р. Закону “Про Національний банк України”. Хоча в цьому законі безпосередньо про грошову систему  мова не йде, проте ті функції НБУ, які становлять основу грошової системи, знайшли широке відображення. Це, зокрема, розділ IV “Грошово-кредитна політика”, розділ V “Управління готівковим грошовим обігом”, розділ VIII “Діяльність Національного  банку щодо операцій з валютними  цінностями”. У них чітко виписані права та обов’язки НБУ щодо забезпечення стабільності національних грошей, регулювання  грошового обороту, визначені методи та інструменти грошово-кредитної  політики та інші види діяльності НБУ, що формують грошову систему країни. у грудні 2000 р. – був прийнятий  закон “Про банки і банківську діяльність”.

     Провідними  складовими елементами сучасної грошової системи України стали:

а) види грошових знаків, що мають законну  платіжну силу:

• банкноти - гривні, номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100,200, 500;

• розмінна монета (копійка), що випускається в  обіг номіналами 50, 25, 10, 5, 2, 1;

б) офіційний  валютний курс гривні встановлюється НБУ на підставі торгів валютними  цінностями на УМВБ за валютами на підставі крос-курсів;

в) порядок  організації готівкового й безготівкового обігу. Їх регламентацію, в тому числі  організацію міжнародних розрахунків  здійснює НБУ. Його функціональним обов´язком є суворий контроль стану грошового  обігу, забезпечення сталості національної валюти, регламентація емісії готівки, розробка правил і форм здійснення безготівкових розрахунків, способу  і порядку платежів, контроль касових  операцій;

г) орган  грошово-кредитного і валютного  регулювання - НБУ. Він є незалежним фінансово-економічним органом для  здійснення самостійної національної грошово-кредитної політики. Правління  НБУ приймає і затверджує постанови, положення та інші нормативні акти, що регулюють грошовий обіг, та координує  діяльність комерційних банків. 
 

     ВИСНОВКИ

      Із  проголошенням у 1991 р. України самостійною  державою виникла необхідність сформувати власну грошову систему. За період становлення  державної незалежності в Українi декiлька валют змiнили одна iншу, зокрема в оборотi встигли побувати такi славнозвiснi грошовi одиницi як: рубль, купоно-карбованець, український карбованець, український рубль, i нарештi, ця еволюцiя спинила свiй розвиток остаточно на гривнi. Таким чином, шляхом спроб та помилок нарештi була обрана та введена в обiг нацiональна грошова одиниця- гривня.

      За  період, що минув, досягнуті значні успіхи у вирішенні завдання формування власної грошової системи. Сьогодні українська держава в особі НБУ досить успішно регулює пропозицію грошей з метою забезпечення її стабільності. Проте процес формування ефективного механізму грошової системи України ще не закінчився, вiн продовжується й надалi. Головними і, практично, єдиними факторами підтримання стабільності її курсу є періодичні валютні інтервенції НБУ за рахунок валютних резервів.

        З плином часу дедалі очевиднішою  стає штучність такої монетарної  політики. Адже стабільність грошової одиниці тримається, як відомо, не на одному, а на «трьох кітах». Це:

      1) наявність економічного потенціалу  та динамізм розвитку національної  економіки;

      2) стабільність функціонування фінансово-кредитної  системи;

      3) наявність достатніх валютних  резервів центрального банку.

        Лише за цих умов можливе  формування грошової системи  ринкового зразку в Україні.  Тому сучасну грошову систему України слід характеризувати як самостійну, замкнену на національні соціально-економічні інтереси, опосередковано регульовану, тобто перехідну до ринкового зразку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002.

2. Величко О.Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України.// Економіка України, №5, 2001

3. Гребник Н.Тенденції розвитку управління грошово-кредитним ринком в Україні за період 1991-1999 рр. // Банківська справа.– 1999.–№6.– с. 22-29.

4. Лютий І.О. Грошово – кредитна політика в умовах перехідної економіки, Київ: АТІКА, 1999; 240 с.