Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2011 в 15:54, доклад
Згідно з ДСТУ 1. 0-93 стандартизація – діяльність, що полягає у визначенні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері. Вирізняють міжнародну регіональну та національну(державну) стандартизації. Міжнародна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн.
Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту
Львівський національний університет імені Івана Франка
Економічний факультет
Доповідь
«
Стандартизація і сертифікація
продукції»
Львів -2011
Анотація
Згідно з ДСТУ 1. 0-93 стандартизація – діяльність, що полягає у визначенні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері. Вирізняють міжнародну регіональну та національну(державну) стандартизації. Міжнародна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн.
Регіональна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн певного географічного, політичного або економічного простору. Національна стандартизація – стандартизація, яка використовується на рівні однієї конкретної країни.
Для проведення робіт зі стандартизації, метрології та сертифікації в нашій країні створена Державна система стандартизації. Державну систему стандартизації створює Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики. Державна система стандартизації – це система, яка визначає основну мету та принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання робіт із стандартизації.
Державне управління діяльністю з стандартизації в Україні проводить Державний Комітет з стандартизації, метрології та сертифікації(Держстандарт), який є центральним органом державної виконавчої влади. Він організовує й координує роботи зі стандартизації і функціонування державної системи стандартизації, проводить міжгалузеву координацію цих робіт, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів , бере участь у проведенні заходів з міжнародної і регіональної стандартизації.
Нормативні документи зі стандартизації поділяються на державні стандарти України (ДСТУ); галузеві стандарти (ГСТУ); стандарти науково-технічних товариств і спілок (СТТУ); технічні умови (ТУ); стандарти підприємств (СТП). Державні стандарти містять обов’язкові та рекомендовані вимоги. До обов’язкових належать: вимоги які забезпечують безпечність продукції для життя, здоров’я та майна громадян; вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми права; метрологічні норми, правила, що забезпечують достовірність і єдність права; положення що забезпечують технічну єдність під час розроблення і виготовлення продукції.
Головним завданням служби стандартизації на підприємстві і в організації є науково-технічне та організаційно-методологічне керівництво роботами зі стандартизації. До функціональних обов’язків цієї служби належать: організація і планування робіт зі стандартизації та контроль за їх виконанням; розробка проектів стандартів підприємства і технічних умов; систематичний контроль за впровадженням і дотриманням стандартів та технічних умов під час проектування та виробництва продукції; забезпечення всіх служб підприємства необхідною нормативною документацією зі стандартизації; організація обліку, збереження і внесення змін в усі екземпляри стандартів та технічних умов.
Сертифікація – це діяльність,
яку проводять з метою
Для визначення робіт із сертифікації в Україні сформована Державна система сертифікації продукції – УкрСЕПРО. В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію. На початку 1993 року Україна стала членом ІSО та Міжнародної електротехнічної комісії—ІЕС. В Україні з 1996р. набули чинності міжнародні стандарти серії ISO 9000, які охоплюють системи забезпечення якісті, з 1998р – стандарти серії ISO 14000, які охоплюють сферу управління навколишнім середовищем. Важливе значення стандартизація і сертифікація мають для вирішення завдань економічної політики України, зокрема для захисту співвітчизників від неякісних товарів. За роки незалежності в Україні розроблено понад дві тисячі державних стандартів, 60% яких гармонізовано з міжнародними; 25 технічних комітетів беруть участь у 96 технічних комітетах і підкомітетах ISO.
Стандартизація походить з давніх-давен. Використання принципів стандартизації можна побачити ще на прикладі будівництва величних фараонівських палаців. Для будівництва палаців, єгиптяни використовували цеглини визначеного розміру. У часи фараона Тутмоса використовувалася стандартна цеглина була розміром 410×200×130мм. Розбудова України як незалежної правової держави вимагає нової техніки та технологічної політики з організацією на різке прискорення технічного прогресу з урахуванням потреби входження у світове економічне товариство і виходу з конкурентоспроможною продукцією на міжнародний ринок. Для цього потрібно запровадити цілу низку заходів, спрямованих на підвищення ефективності суспільного виробництва через підвищення продуктивності праці, поліпшення використання діючих потужностей, сировинних і паливо-енергетичних ресурсів, підвищення технічного рівня та якості продукції, технічне переозброєння виробництва, конверсію оборотної промисловості, максимальне використання резервів, пошук вдосконалення організаційних форм і методів управління різними ланками народного господарства. Їхня реалізація вимагає проведення комплексу інженерно-технічних, організаційних, економічних, соціальних, правових та інших програм, значна роль яких належить стандартизації. Важливе значення стандартизація має для вирішення завдань економічної політики України, зокрема для захисту співвітчизників від неякісних товарів, насичення внутрішнього ринку доброякісною передусім власною продукцією.[4,с.11]
Стандартизація охоплює не лише організаційно-технічні проблеми. Вона має широке соціальне значення , адже сьогодні немає ділянки суспільного життя, де б не застосовували елементи стандартизації. Вона визначає норми, системи рахунків, одиниці мас, правила літочислення. Тобто, стандартизація суттєво впливає як на виробничу, так і на суспільну діяльність людей.
Згідно з ДСТУ 1. 0-93 стандартизація – діяльність, що полягає у визначенні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері. .[4,с.13]
Стандарт – документ, який визначає для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які пов’язані з діяльністю чи її результатами, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений на основі консенсусу та схвалений визнаним органом стандартизації.
Вирізняють міжнародну регіональну та національну(державну) стандартизації.
Міжнародна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн.
Регіональна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн певного географічного, політичного або економічного простору.
Національна стандартизація – стандартизація, яка використовується на рівні однієї конкретної країни. .[2,с.91]
Для проведення робіт зі стандартизації, метрології та сертифікації в нашій країні створена Державна система стандартизації, цілі і завдання якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України №258 від 25 травня 1992р. Дія постанови поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та видів діяльності, які діють на території України, а також на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності. Державну систему стандартизації створює Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики.
Державна система стандартизації – це система, яка визначає основну мету та принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання робіт із стандартизації.
Завдання стандартизації логічно взаємопов'язані з рівнем розвитку країни і спрямовані на вирішення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та системи стандартизації. До них належать:
- сприяння економічному розвитку, ефективності виробництва;
- розвиток міжнародного співробітництва у всіх галузях (наприклад, участь у розробленні міжнародних стандартів);
- забезпечення єдності і достовірності вимірювань, удосконалення методик та засобів вимірювальної техніки;
- розвиток уніфікації, симпліфікації і т. д. у всіх видах діяльності;
- раціональне використання та економія матеріальних ресурсів;
- удосконалення організації управління народним господарством і природоохоронною діяльністю, зокрема забезпечення стандартами, нормативними методиками;
- забезпечення якості і відповідності стандартам продукції;
-розвиток спеціалізації з питань проектування, контролю, виробництва в галузі охорони навколишнього середовища;
- нормативне забезпечення охорони довкілля та здоров'я населення (розроблення ГДК речовин).
Державне управління діяльністю з стандартизації в Україні проводить Державний Комітет з стандартизації, метрології та сертифікації(Держстандарт), який є центральним органом державної виконавчої влади. Державний Комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації організовує й координує роботи зі стандартизації і функціонування державної системи стандартизації, проводить міжгалузеву координацію цих робіт, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів , бере участь у проведенні заходів з міжнародної і регіональної стандартизації.
Позначення державних стандартів України здійснюється, наприклад, у такий спосіб: ДСТУ 3959—2000. «Охорона довкілля та раціональне поводження з ресурсами. Методики біотестування води. Настанови»; ДСТУ 1.5—93. «Загальні вимоги до побудови, викладання, оформлення та змісту
стандартів ».
Нормативні документи з стандартизації мають такі категорії:
- державні стандарти України – ДСТУ;
- галузеві стандарти України –ГСТУ;
- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України – СТТУ
- технічні умови України – ТУУ;
- стандарти підприємств – СТП.
Державні стандарти містять обов’язкові та рекомендовані вимоги. До обов’язкових належать:
Галузеві
стандарти розробляються на продукцію
за відсутності державних
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних досліджень, одержаних в окремих галузях знань.