Стан та проблеми податкової системи України. Податковий кодекс

         2. Лінія S2 відображає пропозицію  після впровадження податку. Рівновага  попиту і пропозиції досягається  у точці E2.

         3. Е2К - відрізок, що відображає  величину податку на доход. W1 - зарплата  до  оподаткування,  W2 - після оподаткування.

          4. Площа фігури W1E2KW2 означає величину  податкових надходжень до державного  бюджету за умови, що платниками  податку є L2 осіб і кожна  особа сплачує Е2К податку.

          Розглянемо ситуацію до і після введення податку на доход детальніше. Нехай до оподаткування середня зарплата становила 9 одиниць. Якщо встановлено, скажімо 30%-ний податок на  зарплату, то працівники будуть  пропонувати ту  саму  кількість праці, у разі коли їх зарплата до оподаткування становитиме 12 одиниць. Але попит на  працю  з  боку  підприємців  зменшується із зростанням зарплати. Із  зростанням  зарплати,  як відомо, підприємства залучають  менше  працівників.  Рівновага (це і показано на графіку) встановиться  в  точці,  яка  визначається більш високою зарплатою для підприємців  (W1 W2),але більш низькою зарплатою після оподаткування для працівників (W2 W) і меншою зайнятістю.

         Від оподаткування доходу суспільство  має як вигоди,  так і втрати. Вигоди втілюються у величині податкових надходжень,що будуть використані в інтересах платників податків (підвищення загального добробуту, суспільної безпеки,  розвиток культури, охорони здоров'я тощо).

     На  нашому графіку вигоди відображені  площиною чотирикутника W1E2KW2.  Загальні втрати вимірюються трикутником  Е2Е1К.

Він відповідає чистим  втратам  від  розподілу  ресурсів  під впливом податку. Ці втрати виникають через відмінність між тим, що підприємці сплачують працівникам, і тим,  що  останні отримують. Через зменшення реально отримуваної зарплати скорочується пропозиція праці, відповідно скорочується обсяг  продукту, що міг би бути створений.

     - Е2Е1К - загальна величина втрат, яка розподіляється між працівниками і підприємцями.

     - NE1K - втрати працівників від зниження доходів нижче рівня, що існував до оподаткування.

     - Е2Е1N - втрати підприємців від скорочення прибутків через зростання витрат.

     Розглянемо  тепер природу впливу непрямих податків (акцизу, податку на добавлену вартість). Якщо прямі податки, як ми уже проілюстрували попереднім графіком, впливають на бажання працювати, тобто на пропозицію праці, то  непрямі визначають обсяги загального виробництва та рівень цін. Скористаємося для ілюстрації графіком AD - AS   
 
 
 
 
 
 

 Ціни

                                                                           AS²

               P2                                                D

                                                E2

               P2                                                           AS1

                                                              T E1 

               P1

                                                                           AD

               P1                                       N

                                                 Y2         Y1    Випуск 

                     Графік 2

                     Пояснення до графіка 2:

         1. Рівновага  у  точці   Е1  встановлюється  до  введення  акцизного збору. Їй  відповідають  обсяг  виробництва  Y1  і рівень цін P1.

         2. Після впровадження акцизу ціна  збільшується, а  лінія пропозиція  зсуваєьбся вгору, набувши значення AS2.  Рівновага встановлюється  у точці Е2 при більш високій  ціні Р2 і  менших обсягах  виробництва Y2.

         3. Відрізок Е2N відображає величину  акцизного  збору  до бюджету.

     Розглянемо  цю ситуацію більш детально. Нехай  до введення акцизного збору товар  коштував 9 одиниць. При акцизному  зборі з одиниці товару у 3 грошові  одиниці ціна мала б піднятися до 12 (такій гіпотетичній ціні відповідає точка D  на  графіку). Лише за умови, що ціна буде на рівні 12 одиниць, обсяги  продажу мали б залишитися незмінними. Але покупці у разі  такого зростання ціни не залишаються  нейтральними  -  їх  природною реакцією стає скорочення попиту. Компроміс між інтересами покупців та продавців буде  досягнуто у точці Е2. Нехай їй відповідають ціни не у 12, а, скажімо, у 10.5 одиниць,  тобто на 1.5 одиниці вище, ніж початкова ціна. У ціні 10.5 міститься 3 одиниці акцизного збору. Втрати покупців від  впровадження акцизу становить 10.5 - 9 = 1.5 (адже раніше вони  платили  9, а  тепер  10.5  одиниць).  Втрата  продавців  сягає: 9 - (10.5 - 3) = 1.5 одиниць (адже раніше вони  отримували  з одиниці продажу виручку 9 одиниць, а після впровадження акцизу - 7.5 одиниць). Отже, втрати  від  акцизного  податку  (на графіку вони зображені площею - NЕ2Е1) розподіляються  між покупцями (споживачами) і продавцями (виробниками).

     Можливість  поповнити бюджет за рахунок  збільшення оподаткування на перший погляд видається досить очевидною. Але в реальності це виявляється не зовсім так. Кожна "данина", у якій би формі вона не стягувалась, зменшує  зацікавленість у продуктивній діяльності. Помічено, що до певної межі  оподаткування в оподаткованого  (підприємця  чи  робітника)  існує зацікавленість у нарощуванні зусиль; після досягнення  цієї межі така  зацікавленість  зменшується і поступово сходить нанівець. Отже, намагаючись збільшити податкові надходження за рахунок збільшення податкових ставок або акцизів, швидко досягається така межа, коли може зменшитись податкова база отримувані доходи або обсяги  реалізації. Наслідком такого зменшення стане скорочення власне  податкових надходжень. Звідси випливає досить парадоксальний висновок: лібералізація податкової системи може забезпечити збільшення податкових надходжень. Цей ефект був помічений американським економістом Артуром Лаффером і ввійшов в економічну науку під назвою кривої Лаффера.

Крива Лаффера графічно має такий вигляд:

                 100%

Середній                                               B

рівень                      tb

податко вих ста- 

вок                         ta            

                               tc                        C

            

                                      0           Gв   GA      G

                 Обсяг бюджетних надходжень

                       Графік 3

 Пояснення  до графіка 3:

         1. Крива Лаффера є геометричним місцем  точок,  кожна з яких демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів бюджетних надходжень.

          2. Точка А (екстремум функцій) відповідає тій ставці податку ta, при якій бюджет отримує найбільші надходження (GА).

          3. У точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, як і в точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.

     Крива Лаффера використовується як аргумент на користь лібералізації  оподаткування. Проаналізуємо, які процеси відбуватимуться в економіці при переході від податкової ставки tb до ставки ta.

     У найближчій перспективі перехід до меншої податкової ставки може означати скорочення надходжень до бюджету. Але з часом (нагадаємо, що крива Лаффера ілюструє довготривалу залежність) відбуватиметься певні зміни. Передусім збільшаться чисті доходи, а отже, зростуть і заощадження. Це  спричинить збільшення інвестицій, зростання виробництва, зайнятості, а отже, і збільшення доходів, які є базою оподаткування. Логіку цього зв'язку можна формалізувати в такий спосіб:

            Inc                                Y

    t                      S          I                Inc      T ,

             Pr                                  L 

     де  t - податкова ставка;

         Inc - доходи домогосподарств;

         Pr - прибутки підприємств;

         S - заощадження;

         T - податкові надходження до бюджету.

         Зростання податкових надходжень  під  впливом  зменшення податкової ставки на графіку кривої Лаффера відображено переходом від точки А до В.

     Визначення  межі оподаткування є проблемою вкрай актуальною для України. Практика управління  економікою  впродовж 90-х років  засвідчує: намагання уряду поповнити хронічно дефіцитний бюджет не враховують  того, що надмірні  податки зменшують базу оподаткування і скорочують надходження до бюджету. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Податковий  кодекс України

     Податковий  кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,  а  також відповідальність за порушення податкового законодавства.

     Правила  оподаткування товарів  або послуг, що переміщуються через  митний кордон України, визначаються  Податковим кодексом України, крім   оподаткування ввізним  (імпортним)  митом  або вивізним (експортним) митом, які встановлюються  Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

     Податковий  кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб,  на  яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності   боржника або визнання його банкрутом" ,  з банків, на  які поширюються норми розділу V Закону  України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

     Сучасний  етап розвитку національних економічних  систем в умовах поглиблення інтеграційних  процесів обумовлює необхідність реформування такої важливої підсистеми як фіскальний механізм розвитку держави, зокрема національної системи оподаткування. Таким чином, складовими елементами реформування податкової системи України, як однієї з найважливіших складових у стратегії забезпечення національної конкурентоспроможності, є, зокрема: зниження податкового навантаження на економіку, що стимулюватиме попит як основу зростання виробництва; вивільнення для платників податків додаткових фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться на модернізацію виробничої бази, впровадження новітніх технологій, збільшення заробітної плати працівникам, створення нових робочих місць; усунення адміністративних перешкод в оподаткуванні, що створюватиме сприятливі умови для громадян, що бажають розпочати власну справу.

     Основним  нововведенням Податкового кодексу  України щодо складу податків є зменшення кількість загальнодержавних і місцевих податків та зборів.

     Щодо  загальнодержавних податків та зборів, то згідно з нормами Податкового  кодексу України їх кількість  зменшена з тридцяти до вісімнадцяти, а саме: десять податків та зборів залишаються; вісім податків замінюють чинні до 01.01.2011р.; три податки перенесено до місцевих податків та зборів; п’ять податків визначені як неподаткові платежі; сім податків скасовано.

     Щодо  місцевих податків та зборів, то нормами  Податкового кодексу України зменшено їх кількість з чотирнадцяти до п’яти, а саме: два збори замінюють чинні до 01.01.2011р.; три податки перенесено із загальнодержавних до місцевих податків та зборів; дванадцяти податків скасовано. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     Податкова система є одним з головних елементів ринкової економіки. Вона виступає головним інструментом впливу держави на розвиток господарства, визначення пріоритетів економічного і соціального розвитку. У зв'язку з цим необхідно, щоб податкова система України була адаптована до нових суспільних відносин, відповідала світовому досвіду.