Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 01:34, реферат
Міжнародний валютний фонд-міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької основи ООН.[1] МВФ був заснований на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН в липні 1944р. в Бреттон-Вуді,США. Конференція прийняла статті Угоди про МВФ , яка відіграє роль його Статуту. Згідно зі Статутом , метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн-членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.
У 2008 році в умовах несприятливої ситуації на світових фінансових ринках Україна звернулася до МВФ за фінансовою підтримкою. Результатом стало затвердження МВФ 5 листопада 2008 року програми для України за дворічною угодою «стенд-бай» з обсягом фінансування 16,43 млрд. дол. США (800% квоти України). В рамках програми «стенд-бай» Україні надавалася підтримка з метою сприяння стабільному та справедливому довготерміновому зростанню, яке повинно було б досягатися шляхом втілення в життя визначених заходів економічної політики. Протягом дії програми «стенд-бай» було отримано три транші загальним обсягом 10,6 млрд. дол. США, з яких 4,5 млрд. дол. США було спрямовано безпосередньо до Державного бюджету на фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань Уряду України.[12]
Перший транш кредиту на суму 3 млрд. СПЗ Україна отримала 7 листопада 2008 року. Всі кошти надійшли до Національного банку України і були зараховані до золотовалютного резерву з метою використання їх для покращення стану платіжного балансу, підтримки обмінного курсу національної валюти та ліквідності банківського сектору. Другий транш на загальну суму 1,875 млрд. СПЗ було отримано 12 травня 2009 року. Кошти було розподілено наступним чином: 1 млрд. СПЗ отримало Міністерство фінансів для фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов‘язань Уряду, 875 млн. СПЗ отримав Національний банк України для поповнення міжнародних резервів з метою регулювання платіжного балансу, підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банків. Третій транш за програмою було в повному обсязі зараховано на рахунок Державного казначейства України для вирішення питань підтримки бюджетного сектора.
Черговий транш у сумі близько 3,9 млрд. дол. США передбачалося отримати у листопаді 2009 року. Однак перегляд програми завершено не було, а фінансування фактично було припинено.
У серпні та вересні 2009 року Україна, як країна-учасниця МВФ, отримала кошти на свій рахунок авуарів в рамках загального та спеціального розподілів на загальну суму 1,309 млрд. СПЗ. В листопаді і грудні 2009 року на виконання рішення Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів зверталося до МВФ з вимогою про конвертацію зазначених фінансових ресурсів. За результатами проведеної роботи було залучено 1,228 млрд. СПЗ (еквівалент приблизно 2 млрд.дол.США).
Ресурси, отримані від МВФ дозволили Уряду та Національному банку втримати макроекономічну ситуацію під контролем, не допустити дефолту та в умовах розвитку кризових явищ в економіці дозволили не скорочувати фінансування соціальних видатків. Також програма з МВФ стала сигналом для інвесторів, який допоміг втримати рейтинги України та її цінних паперів на прийнятному рівні.
В березні
та квітні 2010 року в Україні працювали
технічні місії МВФ, які ставили
перед собою мету переглянути
макроекономічну ситуацію в країні
та з‘ясувати можливості для відновлення
надання підтримки. Наприкінці квітня
відбувся візит делегації України
до США. За результатами візиту Мінфіну
було передано доопрацьовану версію
проектів Листа про наміри та Меморандуму
про економічну та фінансову політику.
21 червня 2010 року в Україну прибула
чергова місія МВФ, яка спільно
з Представництвом МВФ в
У Кабміні не склалося з виробленням чіткої позиції, чи потрібно продовжувати співпрацю з МВФ. З 15,1 млрд. дол фінансування, домовленість про виділення яких було досягнуто влітку 2010 року, Україна вдалося отримати поки тільки 3,4 млрд. Після того, як стало відомо, що візит місії МВФ до Києва перенесено з початку вересня на кінець жовтня, прем'єр-міністр Микола Азаров вкотре заявив, що нові транші кредиту Києву не дуже-то й потрібні. Цей посил явно дисонує з визнанням "соціального" віце-прем'єра Сергія Тігіпка, що припинення співпраці з МВФ може привести Україну до ситуації, подібної до грецької. "Наші борги, які ми повинні обслуговувати, подорожчають. Отже, ми можемо прийти до ситуації переддефолтного стану", - прогнозував один із підлеглих Миколи Яновича.[10]
Неурядові експерти збігаються в думці, що співпраця з МВФ зараз Україні необхідно. Член ради НБУ, радник президента Роман Шпек звертає увагу на те, що невиконання урядом узятих на себе зобов'язань перед МВФ не тільки гальмує реалізацію життєво важливих реформ в державі, але й псує репутацію країни на міжнародній арені, не дозволяючи залучити критично необхідні інвестиції. На його думку, "в найближчій середньостроковій перспективі ми жодним чином не обійдемося без співпраці з МВФ, а відновлювати довіру доведеться в більш складних внутрішніх умовах і за значно більш жорстких вимог від кредитора".
Президентський
радник переконаний, що для
продовження співпраці з
Позиція МВФ щодо надання Україні чергового траншу спирається на виконання Україною її зобов’язань . Перша з них - скасування законодавчої вимоги до Національного банку викуповувати держоблігації, що випускалися під рекапіталізацію банків, за номінальною вартістю протягом п'яти днів з моменту їх випуску. Ця умова була виконана кілька місяців тому. Друга умова - втілення в життя пенсійної реформи, тобто схвалення необхідного законодавчого акту і підпис президента. Третя умова - тарифи на газ. Відповідно до зобов'язань, які містилися в адресованому МВФ листі про наміри, який датовано груднем 2010 року і офіційно опубліковано, спочатку уряд зобов'язався здійснити підвищення на 50% ще в квітні поточного року. Під час роботи місії фонду в лютому на прохання уряду було узгоджено більш помірне підвищення - на 20% в квітні і ще на 10% у червні. Як відомо, навіть це більш м'яке підвищення не відбулося. Проте ця домовленість залишається в силі, і вона вже досить прострочена. Підвищення необхідне для забезпечення нормальної роботи НАК "Нафтогаз України" без залучення бюджетних коштів для покриття фінансових розривів, які у неї утворюються.
Четверта умова пов'язана з утриманням максимально допустимого рівня загального дефіциту бюджету на 2011-й і 2012 рік. Цей показник фактично складається з двох компонентів:- це дефіцит сектору загальнодержавного управління та дефіцит компанії "Нафтогаз". Загальний дефіцит в 2011 році не повинен перевищити 3,5% ВВП. А на 2012 рік аналогічний показник повинен скласти 2,5% ВВП.[10]
Експерт прогнозує, що отримати наступний транш кредиту Київ зможе не раніше за лютий 2012-го, коли, зокрема, стане відомо, чи вдалося уряду утримати дефіцит держбюджету-2011 на умовленому з МВФ рівні в 3,5% ВВП. До речі, за прогнозом українського прем'єра, цей ліміт буде перевищений незначно (днями М. Азаров повідомив, що дефіцит складе близько 4% ВВП).
Екс-міністр фінансів України, а нині - голова правління "Дочірнього банку "Сбербанку Росії" Ігор Юшко вважає, що активізація співпраці з МВФ дозволила б здешевити залучення ресурсів на міжнародних ринках в поточних умовах, коли вони дорожчають через фінансову нестабільність в Європі. Для України одна з найбільших проблем полягає в тому, що більшість наших запозичень мають короткостроковий характер. І у випадку тих чи інших катаклізмів їх пролонгація або рефінансування не тільки стають проблематичними, але і значно зростає у вартості, призводячи до різкого збільшення боргового навантаження. "За наявності програм з МВФ воно (подорожчання ресурсів на зовнішньому ринку) буде більш лояльним, м'яким. Якщо такої програми не буде, то, звичайно, ціновий спред буде більш істотним", - відзначає банкір.
За словами керівника групи радників глави НБУ Валерія Литвиницького, саме завдяки кооперації з МВФ фінансовий рахунок України профіцитний, що дозволяє країні перекривати дефіцит рахунку поточних операцій. На думку представника центробанку, чим раніше Україна отримає наступний транш кредиту, тим краще. "Ми зацікавлені у співпраці та в продовженні програми з МВФ. Центральний банк, запевняю, свою справу зробить. Поки, за нашою інформацією, ми йдемо у фарватері, в руслі взятих зобов'язань. Якщо є, що покращувати, то це треба покращити", - підкреслив представник Нацбанку.
Отже, лише за виконання заданих умов можливе подальше продовження надавання траншів МВФ задля забезпечення подолання труднощів, що виникають на даному етапі в економіці України.