Співробітництво «Україна – СОТ» і проблема глобальної лібералізації

     З перелічених у Таблиці 1 позитивних наслідків для держави більш-менш реалізувалися лише такі, як забезпечення передбачуваних торговельно-економічних відносин України з країнами-членами СОТ та можливість об'єктивно висловлювати свою точку зору стосовно головних елементів і чинників торговельної та інвестиційної політики.

     Що  стосується наслідків членства України  в СОТ для виробників, то з позитивних наслідків для них частково реалізувалися такі, як полегшення доступу до іноземних ринків товарів та послуг, капіталів, потенційне розширення ринків збуту та зменшення втрат від дискримінаційних заходів з боку інших країн. Але ці та інші позитивні наслідки для виробників не можуть повністю або навіть частково реалізуватися через вплив різних негативних чинників. Так, збільшення прибутків унаслідок зниження торговельних бар'єрів для українських товарів на світових ринках практично не відбулося через настання економічної кризи невдовзі після вступу до СОТ. Зростання якості української продукції та впровадження високих стандартів захисту довкілля не може відбутися через складнощі з пристосовуванням українських підприємств до нових стандартів продукції.

     Якщо  розглядати наслідки членства України  в СОТ для споживачів, то тут не можна відзначити практично жодного з позитивних наслідків, за винятком хіба що розширення асортименту товарів і послуг. Якщо розглядати інші потенційні наслідки, то зниження ціни товарів і послуг внаслідок зниження тарифних і нетарифних бар'єрів фактично не відбулося через високу інфляцію і відсутність зростання реальних доходів населення, зростання якості товарів і послуг також не відбулось через низькі внутрішні стандарти, а посилення захисту прав споживачів відповідно до європейських стандартів відображається лише формально, у той час як необхідне створення реально дієвих інститутів, які б займалися захистом прав споживачів.

     Наслідки  вступу України до СОТ суттєво різняться для окремих галузей. Переважним чином негативні наслідки від вступу до СОТ мають місце в наукомістких і високотехнологічних секторах, а позитивні – у галузях, орієнтованих переважно на експорт.

     Автомобільна  промисловість у контексті вступу до СОТ. Негативні наслідки: У разі зниження мита очікуване розширення попиту на легкові автомобілі буде значною мірою покрито за рахунок збільшення імпорту. Це завдасть шкоди розвитку вітчизняної автомобільної промисловості та загалом усієї економіки України, призведе до падіння темпів виробництва й зменшення доходів зайнятих у автомобільній промисловості та суміжних галузях. Збільшення імпорту також зменшить стимули до розвитку іноземних складальних виробництв на території України і не сприятиме припливу інвестицій з-за кордону. У цьому році Прем'єр-міністр М. Азаров і Кабінет міністрів внесли до Верховної Ради законопроект "Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України" Про Митний тариф України "(N9042 від 02.08.2011). Проект закону передбачає зменшення ставок ввізного мита на автомобілі з 7 до 6% і човни - з 8,5 до 8%. Основною метою прийняття закону є приведення ставок ввізного мита на продукцію і товари у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних зобов'язань України перед СОТ за товарами на 2012 рік [4].

     Хімічна промисловість у контексті вступу до СОТ. Негативні наслідки. На теперішній час вітчизняна хімічна промисловість цілковито не готова до вступу до СОТ. Сьогодні деякі товари необхідно захищати підвищеними тарифами. З іншого боку, певні групи товарів імпортуються через відсутність власних виробничих потужностей і потребують встановлення мінімальних або нульових тарифів.

     Сільське  господарство у контексті вступу до СОТ. Загалом Україна є великим експортером сільськогосподарської продукції і, врешті-решт, ця галузь може виграти від вступу до СОТ. Проте варто враховувати те, що вступ до СОТ загострює проблему сукупної внутрішньої підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників.

     Ринок фінансових послуг у контексті вступу до СОТ. Загалом, вступ України до СОТ матиме як позитивні, так і негативні наслідки для вітчизняного банківського сектора, проте суттєвого виграшу від цього вітчизняні банки не отримають. Адже шанси успішного виходу українських фінансово-кредитних організацій на ринки банківських послуг зарубіжних країн – мінімальні.

     Ринок страхових послуг у контексті  вступу до СОТ. В інтересах української економіки є забезпечення стимулюючого впливу продуктивної і добросовісної іноземної конкуренції за умов збереження національного суверенітету в страховій галузі – як по її окремих секторах, так і загалом на цілому страховому ринку. Надмірно ліберальний підхід, що передбачає негайне й цілковите відкриття цього сектора, призведе вже в середньостроковій перспективі (5 років) до домінування іноземних операторів на цілому ринку страхування фізичних осіб, який є основою для створення довгострокових внутрішніх інвестиційних ресурсів.

     Доступ  до фінансових ресурсів та ринків фінансових і банківських послуг. Невідповідність стандартів української банківської системи світовим стандартам , відсутність національної системи стандартизації та рейтингування банківських установ - бар’єри на шляху розвитку української банківської системи, що не дають можливості забезпечити надійність банківських установ для споживачів відповідних послуг, уможливлюють використання українського ринку для фінансових схем та «пірамід».

     Проаналізувавши основні плюси і мінуси членства України в СОТ, можна зазначити, що серед потенційних переваг реально досягнута лише незначна їх частина, решта ж нейтралізуються рядом негативних чинників, які актуалізувалися після вступу України до СОТ. Головними проблемами успішної адаптації України до умов членства в СОТ є наступні: необхідність покращення інвестиційного клімату, потреба у вдосконаленні товарної структури експорту, необхідність підвищення внутрішніх стандартів продукції і, відповідно, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Для забезпечення успішної адаптації України до умов членства в СОТ не слід сліпо покладатися на обіцяні переваги вільної торгівлі, а натомість активно усувати інституційні вади, шляхом використання прямих та непрямих методів державного регулювання економіки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ  ЇЇ ВСТУПУ ДО СОТ

      Умови глобальних фінансових змін та світового економічного спаду диктують країнам світу необхідність здійснення заходів державної підтримки національних виробництв, у тому числі з використанням правил СОТ. Для стабілізації фінансової і економічної ситуації більшість країн світу надають державну фінансову допомогу приватним банкам та фінансовим і нефінансовим корпораціям в окремих галузях реальної економіки, вживають інші протекціоністські заходи із захисту і підтримки вітчизняного виробництва.

      Протекціоністська політика є ефективною переважно  у короткостроковій перспективі. У  довгостроковій починають з’являтись негативні наслідки протекціонізму, пов’язані з консервацією неефективної структури виробництва, зростанням виробничих витрат та цін на готову продукцію. Тому ефективним може стати  поєднання лібералізаційних та протекціоністських заходів у зовнішньоторговельній  політиці України [8].

      Членство  України в СОТ створює можливості для розвитку експортного потенціалу вітчизняної економіки, але разом з тим створює загрози для національних виробників і споживачів. Тому реалізація національних інтересів нашої країни в регулятивній системі цієї організації, як і вся інституційна стратегія інтеграції України до світового господарства, повинна ґрунтуватися на інституційному підході та таких засадах: [1].

- щодо  імпорту товарів: оптимізація  імпортного тарифу, тобто максимальна його деталізація, диференціація ставок мита згідно з основними напрямами структурної політики; забезпечення більш широкого застосування технічних бар'єрів, безумовного використання захисних компенсаційних та антидемпінгових мит, а також відповідних заходів на неправомірні дії контрагентів;

- щодо  експорту товарів: посилення державними органами економічного стимулювання і фінансової підтримки розвитку експортноспрямованих  виробництв; сприяння просуванню української продукції на зовнішні ринки; збільшення у структурі експорту товарів з високим рівнем доданої вартості;

- щодо  руху капіталів: удосконалення  національного законодавства з питань іноземного інвестування в Україну та українських капіталовкладень за кордоном, забезпечення гарантій його належного виконання на загальнодержавному і місцевому рівнях; здійснення ефективного митно-банківського контролю за імпортними угодами з метою зменшення витоку капіталу з країни.

      Крім  того, до процесу вдосконалення державного регулювання зовнішньої торгівлі доцільно залучити вітчизняний бізнес. Державні органи повинні тісніше співпрацювати з об'єднаннями підприємців, галузевими і регіональними союзами виробників і експортерів.

      Реалізація  зазначених засад сприятиме посиленню позитивного впливу інтеграційних чинників на розвиток народного господарства і пом'якшенню зовнішніх загроз національним інтересам та економічній безпеці держави від наслідків її інтеграції до світової економіки. В той же час, поряд з тимчасовими протекціоністськими заходами з підтримки вітчизняних виробників, Україна повинна використовувати переваги міжнародного поділу праці, обумовлені глобалізацією, та поліпшувати свою інвестиційну привабливість. [1]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина  міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція  – забезпечувати, щоб торговельні  обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки  можливо. СОТ стала наступницею  Генеральної угоди з тарифів  і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після  Другої світової війни.Тож попри  те, що СОТ – одна з наймолодших  міжнародних організацій, багатосторонній  торговельній системі, початково закладеній ҐАТТ, вже понад 50 років.

     Членство  в СОТ несе для України як переваги так і недоліки. На даний момент серед потенційних переваг реально досягнута лише незначна їх частина, решта нейтралізуються рядом негативних чинників, які актуалізувалися після вступу України до СОТ. Серед головних проблем успішної адаптації країни до умов членства в СОТ є необхідність покращення інвестиційного клімату, потреба у вдосконаленні товарної структури експорту, необхідність підвищення внутрішніх стандартів продукції і, відповідно, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Для забезпечення успішної адаптації України до умов членства в СОТ не слід сліпо покладатися на обіцяні переваги вільної торгівлі, натомість необхідно активно усувати вади, шляхом використання прямих та непрямих методів державного регулювання економіки, які заважають повноцінному використанню переваг членства в СОТ.

     Членство в СОТ несе багато переваг для України. Основні недоліки пов’язані з необхідністю переходу фінансового та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних галузей у нові більш вигідні сфери. Підводячи підсумок, можна стверджувати, що переваги членства, в першу чергу залежать від нас самих: від нашої швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ, професіоналізму персоналу та службовців, а також від знання та використання правил СОТ. 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Грищенко А.А. Умови реалізації національних економічних інтересів України в регулятивній системі СОТ // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9 (99). – С.19-26
2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України// http://me.kmu.gov.ua/
3. Підгірна В.Н. Україна у світовій організації торгівлі: проблеми адаптації та шляхи їх вирішення // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/eco/2010_4/203-207.pdf
4. Пошлину на ввоз автомобилей снизят на 1% // http://dengi.ua/news/84832_Poshlinu_na_vvoz_avtomobilej_snizyat_na_1_.html
5. Світова Організація Торгівлі // http://uk.wikipedia.org/wiki/Світова_організація_торгівлі
6. Слободян О.Н. Економічна оцінка наслідків приєднання України до Світової організації торгівлі // Науковий вісник. – 2008. – Вип.18.7– С.241-248
7. Україна й світова організація торгівлі // http://wto.in.ua
8. Фостик Б.В. Забезпечення національних економічних інтересів України в умовах СОТ // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mep/2009_10_11/10-3890/06_Fostik_v.pdf