Співробітництво «Україна – СОТ» і проблема глобальної лібералізації

 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

на  тему: «Співробітництво «Україна – СОТ» і проблема

глобальної  лібералізації» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                            

Київ 

ПЛАН

Вступ

1. Світова Організація Торгівлі (СОТ) – загальні відомості. Вступ України до СОТ
2. Вступ України до СОТ: переваги і недоліки
3. Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності економіки України в контексті її вступу до СОТ

Висновки

Список літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

   Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних  економічних відносин є зовнішня торгівля. На частку торгівлі припадає близько 80 відсотків усього обсягу міжнародних економічних відносин. У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі пов’язана  зі значними перевагами: це дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, залучатись до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснювати структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення. В даний час порядок функціонування багатосторонньої системи торгівлі у світі визначає Світова Організація Торгівлі (СОТ). Її правилами регулюється понад 93 % обсягів світової торгівлі.

   Вступ України до СОТ став підтвердженням серйозності поступального руху нашої держави до побудови відкритої ринкової економіки, суттєвою рисою якої є лібералізація зовнішньої торгівлі та інтеграція до системи світогосподарських зв’язків.

   Після набуття Україною членства в СОТ  особливо актуальним стало питання успішної адаптації економіки країни до нових умов. Тоді експертами з питань щодо членства в СОТ було представлено цілий перелік потенційних переваг та загроз від приєднання України до СОТ. Але до сьогодні ці переваги в основному продовжують залишатися потенційними, у той час, коли більшість загроз уже справдилися, у чому не останню роль, крім звичайної неготовності вітчизняної економіки, відіграла й світова фінансово-економічна криза. Тому в сучасних умовах головною є проблема перетворення потенційних переваг від членства в СОТ у реальні, з одночасним усуненням негативних факторів, що виникли з різних причин, та виокремленням напрямків адаптації економіки до вимог організації.

   У даній роботі наведені основні відомості  про Світову Організацію Торгівлі (СОТ), зроблено аналіз переваг та недоліків, які отримала Україна від вступу до СОТ та запропоновано ряд заходів, застосування яких на практиці має  сприяти посиленню позитивного впливу інтеграційних чинників на розвиток народного господарства і пом'якшенню зовнішніх загроз національним інтересам та економічній безпеці держави від наслідків її інтеграції до світової економіки. 

1. СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ) – ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ

   Феномен економічної глобалізації припускає  принципову зміну підходів до обґрунтування національної економічної стратегії фактично у всіх країнах світу і Україна тут не є виключенням.  Значну роль в процесі глобалізації грає так звана Світова Організація Торгівлі (СОТ).

   Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина  міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція  – забезпечувати, щоб торговельні  обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки  можливо. СОТ стала наступницею  Генеральної угоди з тарифів  і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після  Другої світової війни. Тож попри те, що СОТ – одна з наймолодших міжнародних організацій, багатосторонній торговельній системі, початково закладеній ҐАТТ, вже понад 50 років.

   Деякі факти про СОТ [7]:

   Місце розташування:  Женева, Швейцарія 

   Дата  заснування: 1 січня 1995 року

   Створена: за результатами переговорів Уругвайського  раунду (1986 – 1994 рр.)

   Члени: 153 члена, з яких 149 — це держави, а 4 — митні території. 149 країн світу — членів СОТ (з 192) — це понад 97% обсягу світової торгівлі, близько 85% світового ВВП та понад 85% населення світу. При цьому майже 30 країн перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ, зокрема: Алжир, Андорра, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Вануату, Ємен, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Ліван, Російська Федерація, острови Самоа, Сейшельські острови, Сербія, Чорногорія, Судан, Таджикистан, Узбекистан. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року.

   Бюджет: 196 млн. швейцарських франків на 2011 рік (≈252 млн. американських доларів)

   Штат  Секретаріату: 640 співробітників

   Глава: Паскаль Ламі (генеральний директор)  

   Функції СОТ [7]:

• управління торговельними угодами СОТ,
• форум для торговельних переговорів,
• врегулювання торговельних суперечок ,
• нагляд за торговельною політикою країн-членів,
• технічна допомога й навчання для країн, що розвиваються,
• співпраця з іншими міжнародними організаціями.

 

Цілі  СОТ [5]:

     Цілі  СОТ визначено в преамбулі  Марракеської Угоди про утворення  СОТ. Основними з них є:

• підвищення життєвого рівня;
• забезпечення повної зайнятості;
• постійне зростання доходів і ефективного попиту;
• розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
• оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
• захист і збереження навколишнього середовища;
• забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Структура СОТ [7]:

   СОТ об’єднує 153 члени. Рішення ухвалюють всі члени, зазвичай одностайно. Ухвалення рішення більшістю також можливе, але голосування ніколи не застосовувалось в СОТ. Угоди СОТ ратифікували всі парламенти країн-членів.

   Найвищий  орган ухвалювання рішень в СОТ  – Міністерська конференція –  збирається щонайменше раз на два  роки. На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять  посли і глави делегацій в  Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). Вона збирається кілька разів на рік  у штаб-квартирі СОТ у Женеві. Генеральна рада виконує також функції  нагляду за торговельною політикою та врегулювання суперечок. На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді. Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, як-от, довкілля, розвиток, заявки на вступ і реґіональними торговельними угодами.

   Процес  приєднання України до системи ГАТТ/СОТ  почався 30.11.1993, коли до Секретаріату ГАТТ було направлено офіційну заяву Уряду про намір країни приєднатися до ГАТТ.

    5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної  Ради СОТ було підписано Протокол  про вступ України до СОТ.  Відповідно до типової процедури  приєднання до СОТ після засідання  Генеральної Ради Протокол про  вступ України до СОТ з додатками  підлягав ратифікації Верховною  Радою України. 

    10 квітня 2008 року Верховна Рада  України прийняла Закон України  "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі". Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.

    16 квітня МЗС офіційно нотою  повідомив Генерального директора  СОТ стосовно завершення внутрішньодержавних  процедур набуття членства в  СОТ. Таким чином, через 30 днів, 16 травня 2008 року Україна набула членства у Світовій організації торгівлі[2].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ВСТУП УКРАЇНИ  ДО СОТ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ

    Після набуття Україною членства в СОТ  особливо актуальним стало питання успішної адаптації економіки країни до нових умов. Тоді експертами з питань щодо членства в СОТ було представлено цілий перелік потенційних переваг та загроз від приєднання України до СОТ. Але до сьогодні ці переваги в основному продовжують залишатися потенційними, у той час, коли більшість загроз уже справдилися, у чому не останню роль, крім звичайної неготовності вітчизняної економіки, відіграла й світова фінансово-економічна криза.

    Світова організація торгівлі – це міжнародна організація, яка займається питаннями  лібералізації торгової політики країн-членів. Сам по собі вступ до цієї організації  не надає жодних переваг і не спричинює  загроз, а він лише дає потенційну можливість діяти на рівних з іншими учасниками організації у сфері  торгівлі товарами й послугами, захисту  прав інтелектуальної власності. Раціональність і ефективність використання цієї потенційної  можливості залежить лише від конкретних країни, влади та суб’єктів господарювання . Лібералізація торгово-економічної  політики передбачає спрощення доступу  до національного ринку для іноземних  суб’єктів господарювання за умов одночасного усунення можливих перешкод для конкуренції та дії законів  ринкової економіки [6].

     Економічні  наслідки приєднання України до СОТ  позначають на макро- та мікрорівні . Важливим є аналіз того, які вигоди та потенційні негативні наслідки має приєднання до СОТ для різних груп інтересів (держави, виробників, споживачів) (табл.1.)  [3]

     Таблиця 1 – Потенційні переваги та загрози  від членства в СОТ для суб’єктів  національної економіки