Социально-экономическое учение утопического социализма

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ІНАУКИ

МОЛОДІ  ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ  ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

НА  ТЕМУ:"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ВЧЕННЯ УТОПІЧНОГО СОЦІАЛІЗМУ" 
 
 
 
 
 

                                                                                                   Виконала:

                                                                                                                ст. групи ЕП-402

                                                                                                         Білецька С.М.

                                                                                                      Перевірила:

                                                                                                           Федишин М.М. 
 
 
 

Івано-Франківськ

2011

ПЛАН 

Вступ……………………………………………………………………………………...3

1. Історичні  передумови виникнення та загальна  характеристика соціалістичних  утопій……………………………………………………………………………………..4

2.Ранній утопічний  соціалізм…………………………………………………………...7

Висновки………………………………………………………………………………...13

Література……………………………………………………………………………….14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

   Контрольна  робота ставить за мету розкриття  теми утопічних вчень.  
      Утопія (від грец. — місце) означає: місце, якого немає. В науковій літературі під утопією розуміється опис суспільного, політичного і приватного життя людей уявної країни, що відповідає тому чи іншому ідеалові соціальної гармонії. 
      Перший такий утопічний опис уявної держави зробив представник політико-правової думки Стародавньої Греції Платон у діалозі "Тімей" та в "Республіці", де містилися принципи суспільного благоустрою.

   Такі  ж спроби, хоча й безсистемні, мали місце в творчості деяких отців  церкви і, зокрема, Августина, хоча розмежування сфери дії людського та божественного  законів давали підстави для сумнівів щодо реальності перебудови земних порядків.

   Подальшого  розвитку подібні утопічні погляди  на державу, право й суспільство  набули в епоху Реформації, головним напрямком якої було "виправлення" офіційної доктрини католицького Риму, зміна церковного устрою, відносин двох соціальних інститутів суспільства: церкви й держави.

   Певний  внесок у розвиток ідей утопізму зробив представник німецької Реформації Томас Мюнцер (близько 1490—1525), головними  аспектами суспільного ідеалу якого  були ліквідація експлуатації, соціальної нерівності, реформування системи влади, послаблення впливу церкви на суспільне  життя та встановлення справедливого  державного устрою — "християнського союзу та братства".

   У XVI—ХУЛ ст. з'явилися класичні твори  утопічного соціалізму, авторами яких були Томас Мор і Томмазо Кампанелла. Державний діяч Англії Т. Мор (1478—1535) у державно-правовій концепції "Утопія" піддав критиці монархію та її економічну основу — приватну власність і  запропонував політичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної власності приводить  до встановлення рівності всіх громадян. Головним аспектом такого суспільства  мала бути обов'язковість праці.

   Утопічні  ідеї Т. Мора розвивав через століття італієць Т. Кампанелла (1568—1639) у праці "Місто Сонця". Він підтримав  свого попередника, визначаючи приватну власність першоджерелом суспільної нерівності і кривди, а ідеальним  бачив такий державний устрій, який грунтується на загальній власності  людей та спільній власності на засоби виробництва. До того ж у проекті ідеальної держави передбачалася загальна власність на одяг та особисті предмети. Праця в місті Сонця'мал а загальнообов'язковий характер, причому робочий день складав усього чотири години. Виховання й навчання тут також були тісно пов'язані з працею.

   Характерні  для вчень утопічного соціалізму недостатність уваги до правових і державних інститутів, однобічність, спрощене сприйняття дійсності та вирішення  проблем майбутнього суспільного  розвитку мали місце у творчості  французьких мислителів Анрі де Сен-Сімона (1760—1825), Шарля Фур'є (1772—1837) та англійського вченого Роберта Оуена (1771—1858).

1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛІСТИЧНИХ УТОПІЙ

 

   Витоки  соціалістичних економічних учень  беруть початок з глибини історії. З давніх-давен люди мріяли про  справедливе і щасливе суспільство, позбавлене експлуатації та гноблення, економічної і соціальної нерівності, що знайшло відображення у творах старогрецьких мислителів, релігійних ученнях, численних утопічних концепціях, заснованих на ідеях розумного порядку  та гармонії.

   В історії  економічної думки виділяють  два основні етапи розвитку соціалістичних утопічних ідей:

   - ранній утопічний соціалізм, який  знайшов яскраве втілення у  фантастичних проектах видатних  мислителів XV—XVII ст. Т. Мора, Т. Кампанелли, Ж. Мельє, В. Вінстенлі, Г.  Бабефа, Т. Мюнцера та ін. Найважливішими  передумовами виникнення цих  проектів став розклад феодалізму, первісне нагромадження капіталу  в західноєвропейських країнах,  яке супроводжувалось розоренням  селянства та зубожінням переважної  більшості населення. Твори ранніх  соціалістів-утопістів відобразили  ідеологію антифеодального протесту, прагнення до скасування феодальних  привілеїв та залежностей, зміни  відносин власності й розподілу,  утвердження справедливого і  щасливого суспільства; 

   - пізній утопічний соціалізм, заснований  на ідеях перебудови капіталістичного  суспільства, які знайшли відображення  у працях видатних західних  вчених 

   Термін "соціалізм" впровадив у науковий вжиток французький філософ П'єр Перу (1797—1871) у другій половині XIX ст. Він був послідовником К.А. Сен-Сімона та одним із засновників християнського соціалізму — специфічного напрямку суспільної думки, представники якого  прагнули надати релігійному ученню соціалістичного забарвлення і  розглядали як найважливішу умову соціалістичних                                                                            
перетворень моральне вдосконалення суспільства (Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних вчень. – К.: Знання. – 514 с.).

   У сучасній літературі термін "соціалізм" використовується як назва теорії, в основі якої лежить ідея рівності (матеріальних благ, прав, обов'язків), спільності власності, соціальної справедливості, свободи, а також суспільного  устрою, що відповідає цим вимогам, європейських мислителів XVIII—XIX ст. Ш. Фур'є, К.А. Сен-Сімона, Р. Оуена. Найважливішими передумовами формування цих ідей стали: завершення промислового перевороту, масове розорення селян та ремісників, майнове розшарування суспільства, виникнення безробіття та злиденності, погіршення становища робітничого  класу, загострення соціальних суперечностей  тощо.

   Значний вплив на формування суспільної думки  цього періоду справили праці  ранніх соціалістів-утопістів, видатних просвітників-енциклопедистів Д. Дідро, Ж.Л. Д'Аламбера, Вольтера, Ж.Ж. Руссо, які  заклали ідеологічне підґрунтя  антифеодальних перетворень, а також  ідеї представників класичної політичної економії щодо необхідності подолання  перешкод на шляху технічного прогресу, зростання суспільного багатства  як основної мети економічної політики, спрямованої на поліпшення добробуту  людства. Водночас представники пізнього утопічного соціалізму виступили проти  класичної теорії вічного та незмінного ринкового "природного порядку", протиставивши їй ідею суспільного  розвитку та еволюційного переходу від  капіталізму до нового, гуманного  та справедливого суспільства.

   Критикуючи  суспільний устрій, заснований на приватній  власності та вільній конкуренції, К.А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є, Р. Оуен здійснили  перші спроби систематизованого  викладу соціалістичних ідей та практичного  втілення омріяного ідеалу.

   На  відміну від прагматичних теорій XV—XVIII ст., які були спрямовані на дослідження  господарської реальності та матеріальних умов розвитку економічної діяльності, соціалістичні утопічні концепції  відобразили мрії та фантастичні  проекти видатних західноєвропейських  мислителів, твори яких дуже часто  нагадували емоційні проповіді, заклики  та настанови.

   Незважаючи  на різноманітність підходів та ідей, можна виділити деякі спільні  риси, притаманні більшості соціалістичних утопічних учень:

   - емоційну критику феодального  та капіталістичного устроїв  за їх неспроможність забезпечити  справедливий розподіл багатства  та ефективне використання матеріальних  і людських ресурсів;

   - заперечення приватної власності  та вільної конкуренції як  основи експлуатації та соціальної  нерівності. "Усі комуністичні  утопії, починаючи з Платона і  Мора і закінчуючи егалітарними  письменниками XVIII ст. — Маблі,  Морелі, Годвіном, Бабефом, — зазначають  відомі дослідники історії економічних  учень Ш. Жід і Ш. Ріст, —  засновані на критиці приватної  власності" ()Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій. – 3-тє вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.: іл.;

   - розуміння розвитку людського  суспільства як історичного процесу,  пов'язаного із заміною наявного  ладу новим, більш прогресивним  і справедливим суспільним устроєм; 

   Кредо соціалізму засноване на трьох догматах.

   Перший: суспільство — це всемогутня і  всезнаюча істота, вільна від людських недоліків і слабкостей.

   Другий: прихід соціалізму є неминучим.

   Третій: історія є безперервним процесом розвитку від менш досконалих умов до більш досконалих умов, прихід соціалізму є бажаним.

   - прагнення не лише описати  ідеальне суспільство вічної  справедливості, здатне забезпечити  добробут усіх громадян, але й  нав'язати людям обов'язковий  образ дій та поведінки, детально  регламентувати їх життя; 

   - відмову від насильницьких, революційних  методів побудови справедливого  суспільства, віру в можливість  свідомої трансформації суспільного  устрою шляхом виховання населення,  пропаганди і поширення соціалістичних  ідей;

   - використання гіпотетичного методу, побудову утопічних концепцій  на основі висування гіпотез: "що буде, коли...", "уявімо, що..." тощо.

   Утопічна  думка прагнула охопити усі сторони  людського життя і мала на меті безпосередню практику, пропускаючи  стадію пізнання світу і часто  вважаючи цю стадію вже пройденою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. РАННІЙ  УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ

 

   Характерними  рисами раннього утопічного соціалізму були критика недоліків наявного устрою та приватної власності з  позиції моралі й тяжіння до примітивної  ідеалізації суспільного життя, заснованого на рівності потреб та здібностей.

   Яскравим  представником раннього періоду  розвитку соціалістичних утопій був  англійський письменник-гуманіст, державний  діяч Томас Мор (1478— 1535), знаменитий памфлет якого дав назву новій  течії суспільної думки. "Утопія", або "Золота книга, настільки корисна, наскільки і забавна про найкращий  устрій держави і про новий  острів Утопію" була опублікована у 1516 р. і після того перевидавалась багато разів.

   У творі змальована зустріч Т. Мора з видатним нідерландським гуманістом П. Егідеєм, якого супроводжував  моряк і мандрівник Рафаель Гітладей. Останній розповів друзям про свою подорож на чудесний острів Утопія, розташований неподалік від Америки. Цікаво, що назву острова Т. Мор  сконструював із двох слів: U — грецькою — "ні", topos — "місце", буквально: "місце, яке не існує" (за іншою  версією: від еи — "благо", topoe — "місце", буквально: "благословенне  місце").