Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 20:12, реферат
Адекватнішою категорією, яка б розкривала соціально-номічну природу засобів виробництва на народних підприємствах, було б поняття «народні фонди». У цьому разі «народні фонди» відображають трудову (а не експлуататорську) природу відносин власності на народних підприємствах, відсутність відчуження безпосередніх виробників від процесу праці, від управління власністю, економічної влади, результатів праці тощо.
Вивчення даної теми передбачає засвоєння: по-перше, соціально-економічного змісту категорії «капітал», враховуючи й альтернативні підходи до трактування її сутності; по-друге, механізму взаємодії капіталу і найманої праці; по-третє, соціально-економічної природи заробітної плати, її сутності, форм та систем у ринковій економіці.
Вступ
Розділ 1. Соціально-економічний зміст капіталу.
1.1. Еволюція та соціально-економічний зміст категорії «капітал».
1.2. Альтернативні теорії капіталу.
Розділ 2. Сутність капіталу.
2.1. Класики політичної економії та сучасні західні економісти про сутність капіталу.
2.2. Обгрунтування аналізу кругообігу і зовнішньоторговельного обороту капіталу.
2.3. Обгрунтування аналізу підвищення ефективності капіталу.
2.4. Обгрунтування аналізу економічної оцінки капіталу.
Висновки
Список літератури
Висновки:
Погляди класиків політичної економії та сучасних західних економістів на капітал. Первісне значення слова «капітал» від лат. capitalis — головний. Пізніше у німецькій та французькій мовах цим терміном стали позначати головне майно, головну суму.
Таким чином, к апітал — це не просто гроші, а авансована вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість від первісно авансованої. З точки зору політекономічного розуміння сутності та змісту категорії «капітал» важливо враховувати, що перетворення грошових знаків на капітал передбачає наявність ряду як техніко-організаційних, так і соціально-економічних умов. Перша з них — це можливість і необхідність власника потенційного капіталу вступати у відносини з іншими продуцентами (виробниками) з приводу купівлі факторів виробництва. Друга — це те, що за умов недостатньої наявності хоча б одного зі згаданих факторів для організації ефективного виробництва, він може звернутись до відповідних ринкових інституцій (банків, інвестиційних фондів, трастів, лізингових компаній тощо).
Отже, перетворюючи свої кошти на капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари (послуги), а також з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Тобто капітал — це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні, скільки соціально-економічні відносини. Найрельєфніше вони виявляються у трудових відносинах.
Позитивним у наведених поглядах при з'ясуванні сутності капіталу є те, що ці учені всебічно розкривають матеріально-речовий зміст категорії, пов'язують капітал 3 різними факторами виробництва, з процесом отримання доходу. У цьому вони впритул наблизилися до розуміння сутності капіталу К. Марксом та Ф. Енгельсом. Маркс, зокрема, розглядаючи матеріально-речову структуру капіталу, зазначав, що він складається зі знарядь Праці, сировини, засобів до існування, матеріальних продуктів, певної суми товарів, мінових вартостей. Він також розглядав капітал як накопичену працю, як відношення уречевленої праці до живої. Більше того, сучасні західні науковці повніше, ніж Маркс і Енгельс, розкриї; ли матеріально-речову структуру капіталу. Але вони не доповнюють матеріально-речову сторону-категорії «капітал» характеристикою його суспільно-економічної форми, не розглядають дію певного фактора в, органічному взаємозв'язку з відносинами між людьми., Західним науковцям притаманний однобічний, метафізичний, а не всебічний, діалектичний підхід до аналізу сутності цієї категорії. Це певною мірою і позаісторичний підхід, який полягає у тому, що стверджується, ніби капітал існував у всіх суспільно-економічних формаціях. Зокрема, вони вважають, що лук і стріла в руках мисливця за первіснообщинного ладу були капіталом. Даючи таке тлумачення сутності капіталу, ці вчені асбтрагуються від поняття «наймана праця», від суперечності між власниками значних засобів виробництва і безпосередніми виробниками, які здебільшого позбавлені таких засобів і для того, щоб прогодувати себе і членів своєї сім'ї, змушені продавати таким власникам свою робочу силу.
Загальне поняття «капітал» конкретизується у багатьох формах капіталу: продуктивному, торговельному, грошовому, індивідуальному, акціонерному, основному, оборотному, міжнародному та ін. Тому капітал розгортається в систему капіталістичних виробничих відносин. До цієї системи не належить дрібнотоварний сектор економіки (дрібні фермери, ремісники, торговці), в якому не експлуатується наймана праця, та викуплені трудовими колективами народні підприємства.
Список літератури:
1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Б 44 Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001.— 328 с
2.Економічна теорія:учеб. / В.Д.Камаева, О.Н.Лобачевой. – М.:Юрайт –Издат, 2005. –557с.
3. Економічна теорія:учеб. для вузів /С.С.Носова. – М.:Издательско-торговая корпорацій «Дашков і Ко», 2003. –864с.
4.Загальна економічна теорія:учеб. для вузів / В.А. Сидоров. – М.: «Видавництво «Еліт», 2006. –528с
5.Теорія економічного аналізу:учеб. /М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. – М.: Фінанси і статистика, 1995. –288с.
6.http://buklib.net
7.http://ebk.net.ua
8.http://pulib.if.ua
Информация о работе Социально-экономическое содержание капитала