Шпаргалка по "Політекономії"

3. Обмеженість виробничих ресурсів. Проблема економічного вибору

     Ресурси – це все те, що необхідно для суспільного виробництва. Це – фабричні й сільськогосподарські будівлі і споруди, різне устаткування інструменти, машини, засоби транспорту, зв’язку, незлічені види праці, земля, найрізноманітніші корисні копалини. Ресурси поділяються на:

• відтворювані – ті, що створюються і відновлюються природою і суспільством;
• невідтворювані (корисні копалини, тощо).

   Виробничі ресурси є обмеженими, одні з цих ресурсів дані природою і вже тому абсолютно обмежені. Проте обмеженість ресурсів є певною мірою відносною, бо вона зумовлена рівнем потреб. Звуженням потреб можна відносно зменшити і обмеженість ресурсів.

   Суспільство не здатне виробити такий обсяг товарів  та послуг, щоб задовольнити всі матеріальні потреби. Єдине, що залишається, - це домагатися якнайповнішого задоволення потреб. Суспільство може впливати на ступінь невідповідності між потребами і ресурсами, прагнути повнішого задоволення потреб, входячи з наявних ресурсів, підвищуючи ефективність функціонування національної економіки. Ефективне використання ресурсів передбачає :

   1) Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси суспільства використовуються в такій комбінації і на такій технічній основі, що забезпечує найбільший економічний результат.

     2)  Повна зайнятість ресурсів означає, що всі придатні ресурси використовуються у виробництві.

Ефективність  використання ресурсів.

   Альтернативні варіанти використання ресурсів за умови  повної зайнятості і  повного обсягу

   Для найкращої ілюстрації проблеми вибору зробимо декілька припущень:

1. економіка функціонує за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва;
2. наявні ресурси постійні як за кількістю, так і за якістю;
3. технологія виробничих процесів є постійною.

     Крива виробничих можливостей, як видно з малюнка, нахилена вправо і вниз. Це означає, що в умовах повної зайнятості збільшення виробництва певного товару означає відмову від іншого. Люди вимушені вибирати між альтернативним застосуванням ресурсів.

   Ця  крива є опуклою лінією, а не прямою. Це пов’язано з дією закону зростання альтернативної вартості. Альтернативна вартість – це кількість певного товару, від якого відмовилися, щоб отримати деяку кількість іншого. Суть закону альтернативної вартості можна сформулювати так: для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щоразу більшої кількості іншого товару. 

   Альтернативні варіанти використання ресурсів за умови  неповної зайнятості і неповного обсягу

   Лівобічне зміщення кривої A₁B₁C₁D₁ свідчить, що ресурси використовуються неповно, як наслідок неповним став і обсяг виробництва - таке відбувається в період економічних криз і спадів. 
 
 

   Альтернативні варіанти використання ресурсів за умови 

   Лінія А₂B₂C₂D₂E₂ свідчить про підвищення економіки, що досягається на основі збільшення кількості і якості ресурсів, прогресивних змін у технології виробництва.