Шпаргалка по "Політекономії"

  24. Типи та види  ринків

  Типи  ринків.

    Визначають декілька типів ринку:

• Вільний (конкурентний) ринок – ринок, на якому функціонують велика кількість товаровиробників, жоден з яких не може впливати на рівень ціни на товар.
• Монополістичний ринок – ринок, на якому функціонує один товаровиробник, який встановлює на свій товар монопольно високу ціну і створює конкуренцію між споживачами.
• Олігополістичний ринок („оліго” – декілька, „полео” – продаю) – ринок, де функціонує декілька товаровиробників, кожен з яких може впливати на ціну.

  За  локалізацією ринки розподіляють:

• Місцевий ринок;
• Регіональний ринок;
• Національний ринок;
• Світовий ринок.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Ринок – економічний простір, у межах якого відбувається рух товарів. На ринку також купуються і продаються різні послуги, технології, інформація, гроші, цінні папери. 

  Ринок товарів складається з:

• ринку споживання;
• ринку засобів виробництва.

  На  кожному з цих ринків формуються більш спеціалізовані ринки.

  Суб’єктами  ринку є фізичні чи юридичні особи, які у відносинах товарообміну виступають як продавці, або ж як покупці.

  На  ринку споживання покупцями є  окремі особи, що потребують продуктів  для особистого споживання; продавцями – фірми та особи, які виробляють споживацькі товари, або надають  послуги.

  На  ринку засобів виробництва покупцями є:

• окремі особи й організації, що використовують товари та послуги для виробництва власних товарів.
• посередницькі організації, що купують товар з метою подальшого перепродажу або передачі в оренду.
• представники органів влади, що використовують товари для виконання своїх функцій.

  Покупцями на цьому ринку є організації, що випускають продукцію виробничого  призначення.

  Попит на продукцію ринку споживання є  природнім, бо пов’язаний з природними потребами споживача. Попит на засоби виробництва є похідним, тому що залежить від попиту на предмети споживання.

  Переважна маса продукції реалізується за допомогою  посередників, які утворюють канали розподілу.

   Ціна на ринку товарів формується як ціна рівноваги попиту та пропозиції.

Ринок природних ресурсів.

  Самим цінним природним ресурсом є земля. Попит на землю має похідний характер: він залежить від ціни продукції, що на землі виробляється і від  продуктивності землі. Пропозиція на землю  залежить від ціни. це пояснюється  тим, що площа землі в господарському обігу є відносно незмінна, її не можна штучно збільшити.

    

Ринок праці.

  Праця – фізичні та інтелектуальні зусилля людини в процесі виробництва.

  Попит на ринку праці є похідним від  попиту на товари та послуги, також  він залежить від продуктивності праці.

  Пропозиція  праці формується під впливом  багатьох факторів. Під час вирішення  працівником кількості праці, яку  він запропонує, він вибирає між  двома цінностями: своїм дозвіллям  і тими споживацькими благами, які  він зможе придбати на заробітну  плату.    

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Ринок капіталів.

    Ринком капіталів  називають ринок,  на якому суб’єкти господарської діяльності та індивіди отримують суду з метою їх подальшого використання.

  Джерелами кредитних ресурсів можуть бути тимчасово  вільні кошти підприємців, грошові  збереження населення, тимчасово вільні бюджетні кошти держави.

  Комерційний кредит надають підприємці один одному у вигляді відстрочки платежу за товари (в такому випадку використовують вексельні зобов’язання).

  Банківський кредит надається банками підприємствам і окремим особам у вигляді грошових суд.

  Споживацький  кредит може надаватися споживачу у вигляді товарів довгострокового користування під відсотки за відстрочку платежу.

  Іпотечний кредит – довгострокові суди під заставу нерухомості.

  Державний кредит нажається державою.

  Міжнародний кредит – кредиторами виступають різні держави.

  За  строками повернення, кредити поділяють  на:

• короткострокові (до 1 року);
• середньострокові (від 1 до 5 років);
• довгострокові (більше ніж 5 років).

Ринок грошей

    відрізняється від ринку капіталів  тим, що:

• на ринку капіталів гроші купують для придбання засобів виробництва; на ринку грошей – для придбання інших товарів.
• ринок грошей охоплює короткострокові суди, а також ринок валюти; ринок капіталів – це ринок середньострокових та довгострокових кредитів.

  Попит на гроші визначається:

• попитом на гроші для договорів: він залежить від кількості товарів та послуг, що виробляються в суспільстві (якщо збільшується кількість товарів, то більше потрібно грошей для їх оплати).
• попитом з боку фінансових активів (акцій, облігацій); він залежить від відсоткової ставки.

                                                       

   

                                                                                                
 
 
 
 

Ринок цінних паперів

  Ринок цінних паперів тісно пов’язаний з ринками грошей та капіталів. Під  цінними паперами розуміють акції  та облігації.

  Випуск  акцій дає можливість акціонерному товариству отримувати гроші, які назавжди стають його власністю, а власники акцій отримують право на частину прибутку АО.

  Продаж  облігацій робить того, хто її випустив (емітента), боржником того, хто її придбав.

  Існує первинний та воринний ринок цінних паперів. Первинний пов’язаний з емісією та продажем цінних паперів за номінальною вартістю, вторинний – з перепродажем цінних паперів за курсовими цінами.

  Курсова ціна формується під впливом попиту та пропозиції. Пропозиція на цінні  папери залежить від об’єму тимчасово  вільних коштів, від величини доходу, який приносять цінні папери своїм власникам, і від величини доходу при іншому використанні грошей.

  Пропозиція  цінних паперів визначається потребою емітентів в інвестиціях.