Шпаргалка по "Економіка"

У ХVІ ст. під впливом  польського права відбувається еволюція права землеволодіння селян. Селянську  землю вважають належною державі або панамшляхті. Прагнення держави уніфікувати й обмежити розмір дворищенського землеволодіння, збільшити тягло селян викликало видання 1557 р. “Устави на волоки”. Було визначено розмір волоки. Залежно від повинностей селяни селіни поділялися на три категорії:

- тяглі селяни;

- ремісники і службові  селяни;

- чиншові селяни або  данники. 

“Устава на волоки” поділили усі землі на категорії, в залежності від їх родючості.

Особливістю цього акта можна назвати те, що він регулював не тільки земельні відносини, а й пов’язані з ними трудові (встановл тривалість робочого дня та відпочинку).

Отже, як висновок можна  підкреслити, що в період Литовської держави сільське господарство було досить розвинутим, але все це було результатом поневолення селянства.

 

 

40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ХУ- поч ХУІ ст.).

Передумови  Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в  країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)

XVI — XVII ст. в еволюції європ цивілізації були періодом переходу від феод до індустр-го суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у розкладі феод відносин і формуванні передумов індустріалізації господарства, зародженні інститутів ринкової економіки.

Голов причиною переродж феод відносин у ринкові виступила  неадекватність форм організації феод господарства умовам його відтворення  й подальшого розвитку суспільства. У надрах феод суспільства відбувалася  еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіснення натуральної форми господарства товарною. Криза натур системи господарства була початком становлення господарства ринкового типу.

Розклад феод господ-ва був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феод земельної власності на об'єкт купівлі-продажу, викорис найманої робочої сили, посилення майнової та соц диференціації тощо.

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натур форм феод господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх націон ринків. Створенню загальноєвроп товарного та грошового ринку сприяла між нар. торгівля.

У країнах Зах Європи початок  переходу від феод до капітал господарства поклали зміни у сфері матер виробництва, стані та характері розвитку продуктивних сил, а також розширення внутріш і зовніш ринку, що сформув. на межі XV і XVI ст.

На кінець XV ст. економіка феод господарства в країнах Зах Європи набула певного розвитку. Чітко окреслилося феод та селянське господарство. Швидко зростає екон роль феод міст, які стрімко розвиваються, а в них - ремісничого виробництва, що перетворюється на дрібнотоварне, поглиблю-ється сусп поділ праці, розвивається внутр та зовн торгівля, зростає роль грошей. Зростання ринку, втягування сільського господарства в товарно-грошові відносини лягає в основу цих процесів.

Насамперед міста відіграли важливу роль у становленні приватної власності, адже в них жили вільні люди, які не перебували в особистій залежності. Ремесло було екон базою їхньої діяльності, за результатами якої відбувався товарний обмін. Західноєвропейські міста були осередками ремесел і торгівлі. Поява міських ремісників привела до зростання продуктивності праці та якості товарів, а також до жвавого товарообміну між городянами та селянами.

Зростання продуктивності праці у сільському господарстві, збільшення обсягів виробництва сільськогосп сировини і продовольства, які спостерігалися від XII століття, відокремлення ремесла від землеробства, що відбулося під впливом об'єктивного процесу суспільного розподілу праці — усе це спричинило екон відродження європейських міст.

Ha фоні розпаду феодалізму виявляються зміни в міській соціальній структурі. 3 розвитком товарно-грошових відносин найзаможнішими мешканцями міст стають купці, власники ремісничих майстерень, домовласники, лихварі, представники духовенства.

У процесі свого розвитку ремесло поступово почало переходити у стадію товарного виробництва — ремісники починають працювати на замовлення споживачів, а вироби продавати торгівцям. Формами організації такого виробництва стають регліснича майстерня, цех, мануфактура.

У містах Зах Європи зароджується промислове й торговельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в ремісничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржуазна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.

Отже, основний внесок міст у руйнування феодальної системи господарства полягав у розвитку товарно-грошових відносин, центрами яких вони були.

Відбувається подальший розвиток обміну, виникають зміни у фінансовій сферіі Разом з містами зростає торгівля. Виробництво й обмін товарами дедалі більше активізуються. Оскільки продавати на ринках стає обов'язком, торговельна діяльність багатьох пов'язується як із внутрішнім, так і з зовнішнім ринковим обміном.

 

 

 

41.Еволюція  господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.

XVI - XVIII ст. в еволюції  європ цивілізації були періодом переходу від аграрного до індустріального суспільства.

Передумови індустріалізації господарства в країнах Зах Євр (Англії, Нідерландах, Франції): просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натурально-господарських форм феод господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвроп товарного і грошового ринку.

У містах Зах Європи зароджується промислове й торговельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в ремісничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржуазна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.

Позбавившись особистої залежності від феодала, ремісник набував нової залежності — від корпоративності всієї цехової системи, яку, щоправда, ще не можна назвати економічною.

Цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шляху капіталістичної промисловості, тому воно повинно було поступитися менш регламентованому мануфактурному виробництву.

Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.

Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесло і дрібне товарне виробництво.

Складні операції європ купецтва, розширення торг оборотів і безперервність торг угод покликали до життя нові установи — біржі, де купці чи їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Біржа стає постійним місцем зустрічі банкірів та їх агентів торговців, маклерів, комісіонерів, Пізніше почали утворюватися банківські контори та банки.

Збільшення масштабів торгових операцій приводить до появи перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю — командитних, а потім й акціонерних, які поступово починають витісняти сімейні фірми. Так виникають позасімейні господарства. Усе це свідчило про пожвавлення екон життя внаслідок розвитку нових господарських форм.

3 XIV—XV століть торговий і лихварський капітал (як один з його найстаріших вільних форм) починають проникати у виробництво. Товарно-грошові відносини набувають ширшого розвитку, виникають елементи нової, капіталістичної господарської системи.

Професійні корпорації, в які об'єднувалися ремісники з метою захисту своїх інтересів, були характерною організаційною формою для етапу розпаду феодалізму та становлення ринкових відносин. Торгівля також поступово почала набувати корпоративного характеру. За прикладом ремісників у свої професійні корпорації — гільдії— починають об'єднуватися багаті торговці, які займалися транзитною торгівлею й оптовим продажем, — купці. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови торгівлі, правовий захист.

Іншими формами об'єднання за торгов інтересами були конвої (морські каравани, що охоронялися), пайові купецькі товариства, асоціації купців кількох міст. Великою популярністю користувався торгово-політ союз купецтва північно-європ міст — Ганза (об'єднання, спілка), який монополізував торгівлю півн Європи. Ганза мала досить розгалужену структуру, в неї входило кілька сотень міст, вона мала кілька філій.

В економіці провідних західноєвроп країн натурально-феодальна господарська система поступово витісняється торгово-підприємницькими економічними відносинами.

 

 

42.Вплив  цивілізаційних факторів на становлення  ринкового господарства в західноєвропейських  країнах.

Основні цивілізаційні фактори, які впливали на екон життя суспільства в період розкладу феодалізму.

Політичні фактори. Утвердження нової форми держ устрою-абсолютноїмонархії. Це остання форма феод держави, яка характ. тим, що головним джерелом законодавчої та виконавчої влади.ставав глава держави. Цей владний центр суспільства, є осередком політич, духовних, екон функцій, які ним здійснюються неподільно. За ним закріплюється регулювання розподілу землі, володіння основними ресурсами. Рішення, що приймаються відокремленим владним органом, стають у державі обов'язковими для членів суспільства. Тобто з формуванням державних органів рішення, що приймаються владою, поступово набувають політичного характеру, стають обов'язковими та важливими для всіх.

Об'єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підґрунтя для появи національних економік. Із запровадженням королем державних податків королівська влада сконцентровує в своїх руках екон силу, в результаті чого складається екон основа для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм.

Завдяки екон політиці абсолютизму, спрямо-ваній на забезпечення активного торгов. балансу, набула розвитку доктрина меркантилізму.

Наприкінці XV ст. в Зах Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідовується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роздробленості в інших європ державах викликала екон піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португалії, Нідерландів). Держ влада і торгов буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характ-ю ознакою екон політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі більші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнар торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку.

Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей період у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній структурі населення, формується так званий європ тип шлюбу, який характер різким зменшенням народжуваності.

Водночас, переживши кризу XIV столітгя, населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати.

Ще одним соціальним фактором було швидке зростання міського населення на фоні розвитку міст як осередків нових господарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також формування середнього прошарку.

Як особливий чинник слід виокремити подолання особистої залежності людей (залежних селян) і формування екон залежності людей (наймані працівники), в результаті чого в суспільстві з'являються нові класи: буржуазія (мануфактурники) та пролетаріат (робітничий клас). Починає зароджуватися індивідуалізм, формуються умови для підприємницької діяльності, що поступово стає головною рисою господарювання.

Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається грунт для появи національних економік.

Духовно-культурні фактори. Період XV — середини XVII ст. в європ цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, коли в країнах Захід Європи відбувається відновлення духу і технічного рівня Античності.

Створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвиваються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво.

Із розвитком економіки, науки й освіти змінюється суспільна свідомість, зростає вплив релігійних факторів. Падає престиж католицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'являються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва. Суспільна думка починає поступово відмовлятися від релігійних догм та звертатись до реальних проблем господарської практики. Найбільш значною релігійною подією того часу стає розкол у католицькій церкві, який був зумовлений формуванням територіальних, національних держав у Зах Європі — Голландії, Англії, Франції, Швеції, Німеччини. Під впливом цього процесу такий соціальний інститут як церква починає переживати явний занепад.

Зростає невдоволення римською церквою, яка являла собою на той час великого землевласника й колективного феодала Європи. Навколо королівської влади, що спиралася на римське право відбувається консолідація.

Аналіз процесу переродження феодального господарства наприкінці XV — на поч XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI—XVn ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності в ході становлення цілісної екон системи, - відокремлення екон сфери від політичної виникає приватна власність.