Шляхи підвищення фінансової стійкості

Шляхи підвищення фінансової стійкості

Основною проблемою в ослабленні фінансової стійкості підприємства є зростання дебіторської заборгованості. Тому необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість, розробити політику її зниження, необхідну для збільшення прибутку організації, прискорення розрахунків і зниження ризиків неплатежів.
Аналіз стану дебіторської заборгованості починають з загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому і по статтях. Дані для аналізу складу і руху дебіторської заборгованості представлені в таблиці 1.
Склад і рух дебіторської заборгованості в 2006 році (тис. грн.).
Таблиця 1

Аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення в основному відбулося через розрахунки з покупцями і замовниками за товари і виконані об'єкти. Сума несплачених рахунків покупцями і замовниками збільшилася на 3067 тис. руб. і склала 3998 тис. руб. на кінець року. Виявлена ​​тенденція ставить підприємство в залежність від фінансового стану партнерів.
Далі аналізується якісний стан дебіторської заборгованості для виявлення динаміки абсолютного і відносного розміру невиправданої заборгованості.
Незалежно від контролюючих заходів з боку підприємства з метою уникнути виконання електромонтажних робіт неплатоспроможним замовникам і продажу продукції оптовим покупцям в бухгалтерії ведеться відповідний журнал-ордер або відомість обліку розрахунків із замовниками. На підставі відомості здійснюється ранжування заборгованості за термінами оплати рахунків, що допомагає підприємству визначити політику в області управління дебіторською заборгованістю і розрахунковими операціями.
Аналіз стану дебіторської заборгованості

Проведені дані показують, що стан розрахунків з покупцями в кінці року в порівнянні з початком року погіршилися: загальна сума неоплачених рахунків з покупцями і замовниками збільшилася на 7529 тис. руб., Причому сума невиправданої (простроченої) заборгованості зросла на 4461 тис. руб.
До виправданою належить заборгованість, термін погашення якої не настав або становить менше одного місяця. До невиправданої відноситься прострочена заборгованість покупців і замовників. Відволікання коштів у цю заборгованість створює реальну загрозу неплатоспроможності підприємства і послаблює ліквідність його балансу.
Розрахуємо період погашення дебіторської заборгованості:
Ксдз = ,
Де Ксзд-оборотність дебіторської заборгованості, днів;
В - виручка;
ДЗ-дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)
N-кількість днів у періоді
Ксдз = = 9,58 = 10 днів - на початок року
Ксдз = = 87,09 = 87 днів - на кінець року
Збільшення середнього терміну інкасування дебіторської заборгованості з 10 днів до 87 днів, тобто на 77 днів говорить про ослаблення фінансової стійкості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, кількість разів на рік:
Кодзі = ,
Кодзі = = 38 - на початок року
Кодзі = = 4 - на кінець року
Одним з напрямків управління дебіторською заборгованістю є вироблення політики комерційного кредитування підприємства, тобто надання відстрочки платежу.
З метою отримання простроченої дебіторської заборгованості підприємство може використовувати наступні заходи:
- З'ясування, наскільки причина неплатежі є поважною, а також як і ступінь платоспроможності платника в даний момент;
- Оповіщення боржника письмово чи особисто про те, що платіж прострочений і його треба зробити із зазначенням граничної дати, підписання акту звірки з боржником;
- Ведення переговорів з боржником про вибір способу погашення боргу;
- Попередження боржника про те, що справа може бути передана до арбітражного суду, а також можуть бути застосовані інші санкції;
- Припинення робіт на об'єкті або поставки продукції неплатнику;
- Звернення до компанії, яка займається стягненням боргів;
- Звернення до арбітражного суду з проханням або про стягнення боргу, або про початок процедур банкрутства.
Основні способи одержання дебіторської заборгованості описані в Цивільному Кодексі РФ (гл. 26) «Припинення зобов'язань». До таких способів можна отнестіследующіе:
- Отримання грошового платежу;
- Відступні, тобто сплата грошей, передача майна, пакету акцій в обмін на поступки з боку кредиторів.
- Залік зустрічних вимог, який може бути як двосторонній, так і багатосторонній;
- Заміна первісного зобов'язання іншим між тими ж особами, передбачає інший предмет або спосіб виконання;
- Прощення боргу;
- Неможливість виконання боргу, якщо це викликано обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає;
- Видання акта державного органу, в результаті чого виконання зобов'язань стає неможливим повністю або частково;
- Ліквідація юридичної особи як боржника, так і кредитора;
- Викуп боржником вимог до його кредитору зі знижкою з подальшим взаємозаліком на повну вартість викуплених вимог;
- Оформлення дебіторської заборгованості векселем, який можна продати, закласти або розрахуватися ним з іншими кредиторами;
- Оплата дебіторської заборгованості банківським векселем.
В умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, підприємство одержує лише частину вартості проданої продукції. Тому виникає необхідність оцінити можливість надання знижок при достроковій оплаті.
Для аналізованого підприємства річна виручка, за даними форми № 2, склала 35456 тис. руб. За даними таблиці 2 ми визначили, що середній період погашення дебіторської заборгованості на підприємстві до кінця звітного періоду склала 87 днів. Щомісячний темп інфляції дорівнює 1,083% (при ставці рефінансування 13%), тоді індекс цін дорівнює 1,01083. Таким, чином, в результаті місячної відстрочки платежу підприємство отримає лише 98,93% (1:1,01083 * 100) договірної вартості. Для сформованого на підприємстві погашення дебіторської заборгованості, рівного приблизно 2,9 місяців, індекс цін складе 1,02.
Тоді коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей буде рівний 0,98 (1:1,02). Інакше кажучи, при середньому терміні повернення дебіторської заборгованості, що дорівнює 2,9 місяців, підприємство реально отримує лише 98% вартості договору, втративши з кожної тисячі рублів - 2%, тобто 19,60 руб.
Можна сказати, що від річної виручки за продукцію і надані послуги підприємство отримало реально 34746,88 тис. крб. (35456 * 0,98). Отже, 709,12 тис. руб. (35456-34746,88 тис. руб.) Складають приховані втрати від інфляції. У цьому зв'язку для підприємства було доцільно встановити деяку знижку з договірної ціни за умови дострокової оплати за договором.
Наступним аргументом на користь надання знижок покупцям у разі дострокової оплати є той факт, що підприємство при цьому одержує можливість скоротити не тільки дебіторську заборгованість, а й обсяг фінансування, інакше кажучи, обсяг необхідного капіталу. Справа в тому, що крім прямих втрат отінфляціі підприємство несе втрати, пов'язані з необхідністю обслуговування боргу, а також з упущеною вигодою від можливого використання тимчасово вільних грошових коштів.
Якщо середній термін оплати дебіторської заборгованості становить 87 днів, а підприємство надає покупцям 2%-у знижку за оплату в строк не пізніше 3 днів, то така знижка для підприємства буде порівнянна з отриманням кредиту за ставкою (2 * 365/87-3) 8 , 69%.
Аналіз альтернативних способів розрахунків з покупцями і замовниками

Таким чином, надання 2%-ної знижки з договірної ціни за умови зменшення терміну оплати дозволяють підприємству скоротити втрати від інфляції, а також витрати, пов'язані із залученням фінансових ресурсів, у розмірі 38,72 руб. тисячі рублів, що при обсязі при обсязі продажу в кредит 20500 тис. руб. склало б (20500 * 38,72) 79,38 тис. руб. на кінець звітного періоду.
Отже, результатом запропонованих заходів щодо альтернативного способу розрахунку з покупцями і замовниками стала реальна економія (висвободженіе) грошових коштів у розмірі 79,38 тис. руб. при збереженні колишнього обсягу продажів і надання 2%-ої знижки.
Використання системи знижок за прискорення розрахунків дає можливість організації скоротити витрати з контролю і стягнення дебіторської заборгованості і, крім того, отримати інформацію про платоспроможність і фінансової стійкості покупця. Ймовірно, що відмова від вигідної угоди свідчить про наявність у нього фінансових труднощів
Іншим способом впливу на прискорення розрахунків з покупцями є введення в розрахунок штрафних санкцій за витрати платежу. Незважаючи на те, що зовні механізм санкцій рівноцінний знижкам, в більшості випадків він менш вигідний продавцю і покупцю. Це пов'язано з системою оподаткування організацій. Так, штраф, отримані від контрагентів, входять до складу позареалізаційних доходів організації і, отже, збільшують базу оподаткування з податку на прибуток. Крім того, згідно з вимогами Податкового кодексу РФ (частина друга) сума отриманих штрафів у повному обсязі є базою з розрахунку податку на додану вартість.
Далі доцільно було б розглянути зв'язок дебіторської заборгованості та її оборотність з кредиторською заборгованістю. Діяльність нашого підприємства пов'язана з придбанням матеріалів. Якщо розрахунки проводяться на умовах наступної оплати, то можна говорити про одержання підприємством комерційного кредиту від своїх постачальників. Саме підприємство виступає кредитором своїх покупців і замовників, а також постачальників у частині виданих їм авансів під майбутню поставку продукції. Тому терміни, на які підприємству надається комерційний кредит відповідають загальним його умовами виробничої та фінансової діяльності, залежить фінансове благополуччя підприємства.
Для порівняння умов отримання та надання кредиту можуть бути використані формули погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Як вже говорилося раніше, термін погашення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду збільшився з 10 до 87 днів. Розглянемо термін погашення кредиторської заборгованості, що склалася на підприємстві, що аналізується.
Коефіцієнт середнього терміну обороту кредиторської заборгованості:
Кскз = ,
Де N-кількість днів у перід,
КЗ - кредиторська заборгованість,
По-виручка.
Кскз = = 33дня - на початку періоду
Кскз = = 73 дні - в кінці періоду

Порівняльна оцінка періоду надання та отримання кредиту для підприємства