Шахрайство з кредитними операціями банку

Цей вид шахрайства можливий у тому випадку, якщо клієнт банку виписує чек, датований (за порадою працівника банку) майбутнім  числом. Чеки залишаються на зберігання в працівника банку, і він може їх використати в майбутньому  на власний розсуд.

Наприклад, працівник  банку може поміняти дати в чеках  і одержати по них певну суму. Свої дії шахрай може мотивувати тим, що клієнт виписав чек у рахунок  погашення заборгованості, при цьому  строк її оплати наступив у день одержання грошей.

        Використання чужих документів.

Ще один розповсюджений вид шахрайства – це використання чужих паспортів для одержання  кредиту в банку. Якщо паспорт  загублений або вкрадений, необхідно  відразу ж звернутися у відділення міліції. У противному випадку людина, що втратила паспорт, ризикує опинитися  боржником банку. По чужому паспорті шахраї можуть взяти значну суму в  грошей в кредит.

Почастішали випадки, коли шахраї використають для своїх  цілей підставних осіб. Відомі випадки, коли шахрай просить свого знайомого  взяти кредит на своє ім’я, при цьому  шахрай клянеться, що буде справно виплачувати  всі платежі. Довірливий знайомий погоджується, бере кредит, а шахрай, одержавши  гроші, просто зникає.

Деякі шахраї пропонують довірливим людям взяти в кредит величезну суму під винагороду. У  результаті людина, звичайно ж, залишається  без винагороди, так ще і повинна  повертати банку кредит.

            Умовчування платежів по кредиту.

На Заході банки  зобов’язані точно вказати всі  додаткові виплати, які повинен  заплатити позичальник банку  за ведення його рахунку, а також  розмір щомісячних виплат по всьому строку погашення кредиту. У Україні  позичальник може довідатися про  те, тільки після того як кредит уже  взятий. Цією проблемою останнім часом  всерйоз займається уряд, що вирішив  прийняти закон про те, що банки  зобов’язані надавати клієнтам всю  інформацію, пов’язану з погашенням кредиту (вказівка розміру платежів, додаткових виплат, остаточної процентної ставки і т.д.).

         Шахрайство з вимаганням від банківських боржників.

Зараз можна  купити практично будь-які бази даних. Час від часу на електронні пошті надходять пропозиції придбати бази даних, у тому числі і осіб, що взяли кредит на покупку товарів. Як правило, подібна інформація коштує близько 2000 тис. грн.

У деяких базах  даних зберігається інформація про  приватних осіб, що брали кредит в банках або інших кредитних  організаціях. Якщо подібна інформація потрапить у руки шахраїв, вони можуть використати її в незаконних цілях  і розорити юридично неписьменних позичальників.

Під виглядом співробітників колекторських агентств шахраї обдзвонюють  колишніх позичальників і вимагають  у них гроші. Шахрай може настільки  залякати довірливих громадян, що їм і  у голову не прийде передзвонити в  банк і перевірити інформацію. У  хід шахраї використовують погрози, аж до кримінальної відповідальності.Як правило, шахрай вимагає приготувати певну суму і передати її співробітникові банку. Природно, у банк ці гроші не попадають.

Встановити, хто  саме винуватий у витоку подібної інформації, практично неможливо. Це можуть бути банки, великі торговельні  павільйони, бюро кредитних історій, колекторські агентства і т.д.

В Інтернеті  можна знайти бази даних із списками боржників, у якому є повна  інформація про позичальників (фізичних і юридичних), аж до індефікаційного номеру, опису боргу, відомостей про кредитора і т.д. За певну абонентську плату на поштову адресу шахраїв, відправляється навіть регулярне оновлення бази даних боржників.

Щоб не бути утягненим  у махінації шахраїв, необхідно  кілька разів перевіряти інформацію. Не варто вірити привабливим обіцянкам  низької процентної ставки, різних пільг, мінімальних щомісячних виплат і т.д.

На жаль, останнім часом почастішали випадки шахрайства позичальників з боку солідних банків. Звичайно, багато банків дорожать своєю  репутацією, але навіть при самій  ретельній перевірці службовців неможливо виключити випадки  шахрайства.У суді лише малій кількості обманутих позичальників вдається довести свою непричетність до шахрайства. Більшість же змушена повністю виплачувати кредит який узяли шахраї а це десятки тисяч даних.

      Неправомірне звільнення застави.

Наприклад, клієнт бере в банку кредит, але в якийсь момент розуміє, що не зможе повернути  отриману позику. Отримати назад свою заставу він не може, але в рідкісних  випадках це може вийти, якщо він буде слізно вимолювати свою заставу, під  приводом її необхідності для роботи. Працівники банку можуть зглянутися над клієнтом, особливо постійним. Вони повертають заставу під обіцянку розрахунку в найближчі дні. Однак  клієнт після цього може просто зникнути в невідомому напрямку. Так як всі  документи оформлені як треба, то винуватим виявиться співробітник банку, який вирішив допомогти.

        Одержання на себе великої суми кредиту.

Більшість банків дають можливість своїм працівникам  брати певну суму кредиту на вигідних умовах. Іноді для них відкривається  кредитна лінія в межах встановленого  ліміту. Такі кредити періодично проглядаються  керівництвом банку і кредитними комітетами. Але на практиці деякі  банківські посадові особи примудряються  отримати необґрунтовано велику позику, не повідомляючи про неї керівництво  банку, наприклад, шляхом фіктивного її розподілу на кількох підлеглих  працівників банку.

      Присвоєння коштів шляхом входження в довіру

У зарубіжній практиці бували випадки, коли працівник банку  привласнював великі суми грошей, використовуючи чеки, залишені в банку позичальниками з метою оплати після закінчення терміну отриманих кредитів. Працівник  переконував своїх клієнтів виписувати чеки, датовані майбутнім числом, і  віддавати йому на зберігання. Потім  він міняв дати чеків і отримував  по них готівку, мотивуючи свої дії  тим, що чеки були виписані в погашення  заборгованості, термін оплати якої настав у день отримання грошей. Свого  часу була поширена інша схема шахрайства, заснованого на довірі громадян і  на їх неосвіченості в області  кредитування.

       «Дута» застава.

Поширена афера  вітчизняних шахраїв – взяти  кредит і не віддавати його. Причому  при оформленні кредиту вони часто  не мають достатнього застави  або поруки, в зв’язку з чим  їм необхідні довірчі відносини  з персоналом кредитного відділу. Нерідкі  випадки, коли працівники цього відділу  самі допомагають оформити кредит сумнівного клієнта з умовою отримання 30 відсотків  майбутнього безповоротного кредиту.

       Хибна заява про смерть.

У разі смерті позичальника, питати за кредит нема з кого. Цим  і користуються деякі шахраї. Звичайно, ніхто насправді не вмирає, головне, що б факт смерті було вказано у  відповідних паперах. У деяких країнах (наприклад, у США) отримати свідоцтво  про смерть нескладно навіть живій  людині. У результаті з’являється  можливість обдурити як банк, так і  страховиків життя позичальника за допомогою подання підроблених  заяв про смерть. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Засоби протидії проти кредитного шахрайства 

      Основними заходами для боротьби з шахраями, перш за все. є посилений контроль на точках кредитування. Якщо банк видає кредити через свої точки споживацького кредитування, то на місцях повинен сидіти добре підготовлений персонал. При оформленні кредиту необхідно зв'язатися з місцем роботи клієнта, перевірити адресу його реєстрації тощо. Скорингові системи, якими користуються банки, дозволяють відсівати багато шахраїв на першому етапі оформлення кредиту. Оформляючи нові кредити і залучаючи нових клієнтів, банки ведуть облік відмов у кредиті, неповернень, прострочених платежів, випадків шахрайства, що відбулися. Надалі це дозволяє відсівати проблемних клієнтів.

     Також  необхідно використовувати зовнішні бази даних – це бази БКІ (Бюро кредитних історій), колекторських агентств і т.д. В різних банках – різна система боротьби із заборгованістю. Як правило, контроль оплати по кредитах виконує один департамент, а збором заборгованості займається інший. У технології повернення заборгованості по кредитах у кожного банку своя політика.

      Крім того, існують різні типи клієнтів. І якщо, наприклад, оплату затримує VIP-клієнт, то очевидно, що в даний час він просто не може здійснити оплату, оскільки перебуває, наприклад, в іншій країні. Такому позичальнику співробітник банку нагадає про оплату значно пізніше, ніж новому клієнту. Що стосується шахраїв, то практика показує, що ними виявляються люди, які оформляють кредит в даному банку вперше. Таких клієнтів треба жорстко контролювати із самого початку. Проте необхідно враховувати, що виявлення факту шахрайства не дозволяє розв'язати проблему заборгованості. За той місяць, що є у шахрая до першого терміну погашення кредиту, він цілком може зникнути, і знайти його буде практично неможливо.

     Зменшити кількість шахраїв, на думку експертів, допоможе ефективна робота банків. Фіксуючи всі факти шахрайства в єдиній базі, вони зменшують ризик повторного шахрайства, здійсненого тією ж особою. За фактом виявлення шахрайства банк може подати документи на відкриття кримінальної справи. Далі роботу ведуть правоохоронні органи.

 Про результативність  роботи вітчизняних БКІ говорити  поки що рано. Є проблеми і  на законодавчому рівні, і в  технології обміну інформацією.  Є ефективно керовані БКІ, вони  мають певний пакет інформації, але його все одно не можна  вважати достатнім. У всьому  світі на розвиток роботи БКІ  йде в середньому 10 років. БКІ  – досить ефективний інструмент  у боротьбі з шахраями і  з недисциплінованими платниками, проте в існуючому сьогодні  вигляді бюро кредитних історій  не зовсім ефективне при споживацькому  кредитуванні: у цьому секторі  для ухвалення рішення дуже  важливий швидкий доступ до  інформації. Для інших видів кредитування, де на ухвалення рішення про  видачу кредиту йде декілька  днів, БКІ цілком підходить.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

      Щоб не бути утягненим у махінації шахраїв, необхідно кілька разів перевіряти інформацію. Не варто вірити привабливим обіцянкам низької процентної ставки, різних пільг, мінімальних щомісячних виплат і т.д.

      На жаль, останнім часом почастішали випадки шахрайства позичальників з боку солідних банків. Звичайно, багато банків дорожать своєю репутацією, але навіть при самій ретельній перевірці службовців неможливо виключити випадки шахрайства.

У суді лише малій  кількості обманутих позичальників  вдається довести свою непричетність  до шахрайства. Більшість же змушена  повністю виплачувати кредит який узяли  шахраї а це десятки тисяч даних

       Виходячи з наведеного вище можна вважати, що банківська діяльність є досить ризикованою, кожної миті її чекає значна кількість загроз, реалізація яких може завдати кожному з банків суттєвих втрат. За таких умов банки повинні постійно відстежувати наявність таких загроз, можливість та шляхи їх реалізації і вживати всіх заходів протидії їм, локалізації їх та нейтралізації наслідків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. http://books.br.com.ua/8952

2. http://dt.ua/ECONOMICS/kreditne_shahraystvo-43928.html

3. Фінансовий та управлінський облік у банках, КНЕУ, 2008

4. Закон України про банки і банківську діяльність

5. http://www.business.esc.lviv.ua/shahrajstvo/

6. http://history.lohotron.in.ua/afery-z-finansamy/shahrajstva-z-kredytamy/

7. http://www.ksivi.org/informacionno-yuridicheskie-razdely-29