Шахрайство з кредитними операціями банку

Зміст

Вступ 

1.Шахрайство та злочини в кредитних операціях банку 

2.Вид кредитного шахрайства у банках 

3.Засоби протидії проти кредитного шахрайства 

Висновок 

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

       Однією з найбільш поширених загроз діяльності банків, яка за своїм походженням може бути як внутрішньою, так і зовнішньою, є банківське шахрайство. Правова оцінка шахрайства дається у Кримінальному кодексі України, де шахрайство визначається як зловживання довірою, обман з метою введення власника матеріальних цінностей або коштів в оману і на цій основі добровільного передання своєї власності шахраям.

       Слід зазначити, що в умовах зародження і становлення ринкових відносин шахрайство є досить поширеним явищем, оскільки і звичайні, і нестандартні форми бізнесу можуть здійснюватися в межах чинного законодавства. Інколи просто неможливо визначити, що здійснюється: нова форма бізнесу, афера чи незловмисно допущена помилка. Тому небезпечність шахрайства завжди була і є досить актуальною, особливо в банківській сфері, коли банк може непомітно втратити значний капітал.

       Головною особливістю шахрайства є те, що в основу заволодіння чужим майном чи правом на майно зловмисник покладає обман і зловживання довірою, у результаті чого власник добровільно передає належне йому майно чи перевідступає право на нього.

 Основними видами шахрайського обману в банках є надання неправдивих відомостей клієнтами або іншими особами про себе і свою діяльність, приховування обставин і фактів, організація фіктивного підприємництва, фальсифікація товарів і послуг. Зловживання довірою здійснюється як через цивільно-правові відносини, так і шляхом передавання власності (права власності) без застережень і відповідного оформлення.

 Найбільша кількість випадків банківського шахрайства припадає на кредитні операції.  
 
 
 
 
 

1.Шахрайство та злочини в кредитних операціях банку

        Шахрайство — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Найбільша кількість  випадків банківського шахрайства припадає на кредитні операції. Слід зазначити, що шахрайські злочини скоюються, як правило, у межах легальної господарської і банківської діяльності клієнтів і банків. Така діяльність до того ж є основою для їх скоєння. Зусилля шахраїв у процесі отримання кредитів спрямовані на введення в оману банку щодо ефективності їхньої діяльності та намірів стосовно використання кредитних коштів. Виходячи з цього шахраї надають у банк неправдиві, підроблені документи, фальсифіковану інформацію, завищені показники своєї діяльності, показують офіси, засоби виробництва, які їм не належать, прикриваються наполегливим проханням високопосадових осіб. Для забезпечення надають гарантії від осіб, неспроможних гарантувати кредитну угоду, з різним порушенням оформляють заставу, неправильно проводять страхування кредитного ризику і т. п. Тобто в наявності всі ознаки шахрайських дій, обман та введення в оману. А метою їх є прагнення створити в банку уявлення про перспективне підприємство та ефективну його діяльність.

          Як правило, отримавши кредит, такі особи якщо відразу не зникають, то намагаються зробити все для того, щоб його не повертати: переводять усі активи на інші підприємства, знаходять ознаки, за якими кредитні угоди можуть бути визнані недійсними, вишукують причини для зменшення розміру відсотків, обґрунтовують необхідність пролонгацій з метою затягування терміну повернення кредитних коштів. Сьогодні відомо багато шахрайських схем отримання і неповернення кредитних коштів, від простого зникнення позичальників до висококваліфікованого обґрунтування неможливості і законності їх неповернення.

Люди які вирішили взяти кредит, підстерігає багато небезпек, які можуть привести до повного  руйнування їхнього життя. Шахраї можуть зруйнувати усі ваші плани. Навіть якщо ви переконанні у тому що вас не обдурять пам’ятайте ніхто не застрахований від шахрайства.

          Підроблення підписів на векселях клієнтів

 Підроблення  підписів клієнтів – розповсюджене  шахрайство в західних країнах.  У Україні таке шахрайство  не так популярне, але в останні  роки подібні випадки шахрайства  почастішали.

Жоден банк не може з точністю до 100% гарантувати порядність своїх службовців. У деяких випадках банки видають позики під векселі  позичальників. Для обману в цьому  випадку досить усього лише підробити  вексель, що зовсім не важко банківському службовцеві, що має на руках зразок підпису клієнта.

       Щоб установити справжність векселів, банки звичайно просять позичальників письмово це підтвердити. Також може допомогти експертиза, на сумнівних векселях з підписами тієї ж особи. Ефективно також простежувати виплати грошей по документах.

Але таке шахрайство може проводити тільки сам банк; перевірити, чи не користується хтось  його прізвищем для підробки документів, позичальник не зможе.

         У великих банках для запобігання шахрайства робота між службовцями відділу розподіляється таким чином, щоб з одним клієнтом працювали відразу кілька службовців. У такий спосіб жоден з них не зможе обдурити позичальника без змови. У невеликих філіях або дрібних банках це, на жаль, неможливо через відсутність великої кількості співробітників.

Коли декілька років тому в нашій державі  розпочався кредитний бум, ніхто  й уявити не міг, наскільки привабливим  він стане для фінансових афер. Від шахрайських ділків страждають як чесні громадяни, так і самі банки. Число кредитних шахрайств  не зменшується, а майстерність ділків підвищується.

Щорічно банки  в усьому світі видають приватним  особам у вигляді позик близько 1,7 трлн. доларів. Наприклад, згідно з  даними міністерства промисловості  та торгівлі Великобританії, тільки на кредитних картах британських громадян зараз перебуває близько 50 млрд. фунтів стерлінгів, а середній розмір всіх позик складає близько 11,3 тис. фунтів на одну сім’ю, що дорівнює, приблизно, половині середньорічної зарплати в країні. Україна такими історіями «похвалитися» поки не може. Але доходи населення постійно зростають, і до позик українці звикли досить швидко. За даними аналітиків, у 2008 році близько 35% автомобілів і побутової техніки громадянами України були куплені на позикові кошти.

       Звичайно ж, потенціал споживчих кредитів оцінили не лише чесні громадяни, але і всілякі шахраї. Вже сама специфіка роботи кредитних відділів (у великих банках – кредитних управлінь) надає великі можливості для зловживань. Особливо поширені вони в системі експрес-кредитування в магазинах. Для цієї процедури оформлення кредиту необхідний всього два документи і заповнення пари анкет.

Є кілька варіантів, як при цьому обдурити і банк, і позичальника. Наприклад, один з  них надає «допомогу» в оформленні документів за відповідну винагороду. Правда, іноді виявляється, що дані позичальника використовуються для  придбання товарів на більші суми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Вид кредитного шахрайства у банках 

      Сама специфіка роботи кредитних відділів (у великих банках - кредитних управлінь) дає значні можливості для шахрайства. У банках, які не беруть належних заходів захисту, можуть мати місце такі способи шахрайства.

Споживчі кредити, як відомо, видаються на купівлю  товарів тривалого користування — холодильників, телевізорів, пральних машин... Щоб придбати товар таким  чином, потрібно відразу заплатити  магазинові 10—30% його вартості. Решту  заплатить банк. Причому заставою в даному разі є товар, придбаний  покупцем.

        Щоб отримати кредит, позичальник має надати в банк ряд документів. Передусім це паспорт, причому з реєстрацією саме в тій місцевості, де міститься банк. Наприклад, житель Одеської області практично не має шансів отримати кредит у Києві, як і киянину ні на що розраховувати в одеських банках.

      Другий за важливістю документ — довідка з постійного місця роботи, яка підтверджує отримання протягом останнього півріччя стабільного доходу. Як правило, доход має хоча б удвічі перевищувати суму щомісячних платежів. Тож якщо у людини зарплата тисяча гривень, а за кредит потрібно сплачувати 700 на місяць, її шанси отримати згоду банку практично дорівнюють нулю.

     Підсадні качки.

Шахраї обманюють  банкірів переважно двома способами: із використанням підробленого паспорта і через підставну особу, простіше кажучи — підсадну качку. У другому  випадку шахрай знаходить легковажну або легковірну людину, яка перебуває  в скрутному матеріальному становищі, але має паспорт і постійну прописку. І вмовляє її взяти кредит на своє ім’я і, звісно ж, під свою відповідальність.

      Магазин — конвертаційний центр.

Цікаво, що ці аферисти, отримуючи кредит на купівлю товарів  тривалого користування, зовсім не хотіли морочитися з громіздкими  холодильниками і пральними машинами, але бажали одержати гроші готівкою. Для цього вони оминали великі магазини, які давно й тісно співпрацюють із банками, що їх курирують, і навіть обладнали у своїх приміщеннях постійні робочі місця для їхніх кредитних інспекторів. Адже банк переказує гроші не самому позичальнику, а магазину, в якому той має намір купити товар.

Із власниками магазинів шахраї домовлялися про  таку схему. Ми, мовляв, вирішуємо в  банку питання про кредит на купівлю  вашого товару, але коли гроші надійдуть, ми не будемо його купувати. Просто заберемо гроші й підемо. Вам залишимо 15% від переказаної суми, якщо ви не заперечуватимете проти такої операції і, крім того, дасте нам рахунок-фактуру  про те, що ми вже заплатили за ваш товар перший внесок. Багато магазинів погоджувалися на роль такого своєрідного конвертаційного центру.

     Підроблений паспорт.

Однак далеко не завжди шахраям щастить знайти довірливу  людину, яка погодилася б на роль підсадної качки. Тому частіше вони використовують підроблені паспорти. Їх зазвичай купують у кишенькових  злодіїв і, якщо вік власника підходить, вклеюють туди свою фотографію.

Звісно, перевіряючи  документи, служба безпеки банку  дуже легко може вийти на контакт  зі справжнім власником паспорта і, таким чином, викрити обман. Однак  зловмисники сподіваються на халатність банківських працівників, і дуже часто їхній розрахунок справджується.

      Липова довідка про доходи.

Ну і, нарешті, якщо шахрай вирішив скористатися підробленим  паспортом, йому неодмінно потрібна і фальшива довідка про доходи. Виготовити її не так уже й складно, адже існують десятки тисяч приватних  підприємств, які під час реєстрації одержали круглу печатку в дозвільній системі МВС. Деякі з них успішно  працюють, а деякі існують лише на папері. Дехто з їх керівників став мільйонером, а хтось і опустився  на дно. Те ж саме і з їхніми печатками: одні надійно зберігаються у масивних сейфах, а інші безпорадно валяються в купі іншого непотрібного мотлоху.

Щоб зробити  довідку з печаткою якоїсь почилої в базі фірми, можна цю печатку вкрасти, купити або обміняти на пляшку горілки. Втім, запастися документом із реально працюючого підприємства теж цілком можливо.

      Однак найчастіше шахраї діють значно простіше: на бланках довідок про доходи замість телефону підприємства, де вони нібито працюють, друкують квартирні телефони своїх друзів і знайомих, які з ними в змові. А вже ті вводять в оману перевіряльників. За інструкцією, працівник служби безпеки мусить, не обмежуючись телефонною розмовою, особисто виїхати на місце роботи і мешкання клієнта, старанно вияснивши там усі питання. Але, на жаль, цього правила дотримуються не всі і не завжди, інакше не були б такими значними збитки банків від шахраїв.

       Банківське шахрайство із векселями.

 Останнім  часом шахрайство із векселями  стає розповсюдженим. Подібне шахрайство  може зробити посадова особу,  що працює в банку і відповідає  за облік і зберігання векселів.

Незаконне присвоєння коштів банком шляхом входження в  довіру до позичальника.

 Як правило,  позичальники з метою оплати  отриманих кредитів по закінченні  строку залишають у банку чеки. Працівники банку можуть використати  їх для присвоєння великої  суми грошей.