Роль та значення залізничного транспорту що до перевезень пасажирів та вантажів в Україні. Головні напрямки перевезень

 

УкрДАЗТ

Кафедра «ЕП та ОВ» 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

з дисципліни «Регіональна економіка» 

на тему

«Роль та значення залізничного транспорту що до перевезень пасажирів та вантажів в Україні. Головні напрямки перевезень» 
 
 
 

Виконала:

ст. 1-I-ОА

Лізогуб О. Д. 

Перевірила:

ст. викл.

Янченко Н.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Харків 2010.

Зміст 
 

1. Місце залізничного  транспорту в єдиній  транспортній системі  України  

2. Класифікація транспортно-економічних звязків та види перевезень 

3. Сучасна схема залізничних звязків 

4. Географія основних залізничних магістралей 

5.Список літератури 
 
 

1. Місце залізничного транспорту в єдиній транспортній системі України. 

Транспорт (від  латинського transporto - переношу, перемістити) вслід за добувною промисловістю, землеробством та обробною промисловістю є средою матеріального виробництва. На відміну від інших галузей промисловості транспорт не виробляє нових продуктів. Продукцією транспорту є саме переміщення, саме перевезення пасажирів та вантажів. 

В широкому значенні слова сучасний транспорт - це великий та складний комплекс народного господарства, в рамках якого діють як самостійні галузі різні види так званого магістрального транспорту, а також міський та промисловий транспорт. Незважаючи на адміністративно-господарську самостійність, усі види транспорту знаходяться в відомому взаємозв’язку та чинять істотний вплив як на перевезення, так і на кінцеві технічно-економічні результати діяльності. 

Взаємозвязок  всіх видів транспорту дозволяє говорити про єдину транспортну систему  України, яка виступає в якості однієї з базових галузей народного господарства, допомагаючи обєднанню всіх економічних районів країни в єдиний господарський комплекс і комплексному розвитку кожного економічного району. Від степені розвитку та ефективності роботи транспорту залежить безперебійність взаємодії всіх галузей народного господарства та підприємництва, сучасність міжгалузевого та міжрайонного постачання різноманітної продукції. 

Залізничний транспорт  є становим хребтом транспортної системи України. Його ефективне  функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення та структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, підвищення життєвого рівня населення та забезпечення національної безпеки країни. Залізниці України мають достатньо потужний виробничий апарат. 

Перевезення вантажів та пасажирів виконують Донецька, Придніпровська, Південна, Південно-Західна, Львівська та Одеська залізниці, в складі яких функціонує 459 лінійних підприємств (локомотивні та вагонні  депо, дистанції колії, енергопостачання, сигналізації та звязку тощо). Загальна протяжність залізничної мережі України на 1.01.2001 р. складала 22,3 тис. км. 

Україна має  у кількісному вимірі достатній  парк майже всіх видів вантажних  вагонів, локомотивів, резерви пропускної спроможності ліній і переробної потужності станцій. Основні виробничі фонди (ОВФ) залізниці складають біля 9% вартості всіх галузей народного господарства України. 

Підгалузь є  однією з найважливіших складових  частин, що забезпечує життєдіяльність  багатогалузевої економіки України. Протягом всього періоду проведення в країні економічних перетворень залізниці працюють стабільно, для більшості населення вони є практично єдиними надійними транспортними комунікаціями. 

Навіть при  тому, що в Україні знизилась економічна активність, обсяги вантажних і пасажирських перевезень все ще перевищують обсяги перевезень практично всіх країн Європи. Вітчизняну інтенсивність руху можна порівняти з інтенсивністю на американських залізницях, вона набагато перевищує інтенсивність руху в Європі. 

В сучасних ринкових умовах до транспортної системи України  подаються високі вимоги в відносинах якості, регулярності й надійності транспортних звязків, збереження вантажів та безпеки перевезення пасажирів, термінів та вартості доставки. У відповідності з цим станом транспортної комунікації країни повинно відповідати вимогам європейської інтеграції. 

Транспортна мережа нашої країни є єдиною нероздільною сіткою кровоносних судин великого організму народного господарства. Тому в умовах соціалістичної держави розвиток транспортних засобів тієї чи іншої частини країни, її регіону чи республіки не може відбуватися відокремлено від інших регіонів і розглядатися самостійно. 

Єдина транспортна  система України містить у  собі наступні види транспорту: сухопутний (залізничний, автомобільний, трубопровідний); водний (морський, внутрішній водний); повітряний. 

Усі види транспорту розвиваються. Одні з них відіграють важливу роль у міжнародних економічних  і пасажирських зв'язках (морський, повітряний), інші обслуговують в основному внутрішні зв'язки. 

Найбільш розвинений в Україні залізничний транспорт. Він відіграє вирішальну роль у єдиній транспортній системі країни, значно впливаючи на економічні зв'язки між  виробниками і споживачами продукції, областями й економічними районами України, із закордонними країнами. 

Залізничний транспорт - вид транспорту, що здійснює перевезення  вантажів і пасажирів по рейкових шляхах. Він у силу своєї надійності, регулярності, можливості перевезення  вантажів і пасажирів незалежно від часу року і погодних умов, малого ступеня впливу на навколишнє середовище (у порівнянні з іншими видами транспорту), невеликої енергоємності перевізної роботи (споживання енергії на залізничному транспорті в б раз менше, ніж в авіації, і в 3 рази менше, ніж на автотранспорті) широко використовується як у внутрішніх, так і в міжнародних зв'язках. 

Залізничний транспорт  України по загальній довжині  шляхів (23тис.км.) займає четверте місце  у світі (після США, Росії, Канади). По вантажообігу він виконує основні обсяги перевезень - 40-50% (навіть у рік найбільшого спаду - 1997 понад 40%), а по пасажирообороті є незаперечним лідером на нього приходиться 50-70% загального обсягу перевезень. Перевізна робота, що здійснюється на залізницях України, майже дорівнює обсягу, виконуваному залізницями країн ЄС узятими разом. 

Розгорнута довжина  залізничних ліній зазначених у європейських країнах перевищує існуючу в Україні в 4.2 рази, рівень перевезень вантажів на одиного жителя в Україні в 3.3 рази вище їхнього сумарного значення за даними країн. Це говорить про більш високу вантажонапруженість і інтенсивність залізниць України в порівнянні з європейськими. Роль залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України підсилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні трансєвропейські коридори: Схід-Захід, Балтик-Чорне море. Зокрема, трансєвропейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок у Берліні, перетинає Україну по маршруту Мостиска-Львів-Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається зі швидкісними магістралями Е-59 і Е-65, і створює можливість швидкісного залізничного сполучення майже між усіма державами Європи. 

З входженням України  в європейський економічний простір  зі збільшенням у зв'язку з цим  обсягів вантажних і пасажирських перевезень, значення залізничного транспорту зростає. 

Залізничні колії  повідомлення разом з іншими видами транспорту утворять територіальні  з'єднання шляхів, технічних засобів  і служб перевезень, що включають  усі види взаємодіючого транспорту. У транспортній системі України залізничний транспорт тісно взаємодіє з автомобільним транспортом (із трасою Харків-Ростов на Дону, шосе Харків-Севастополь і ін.), річковим (з портами на Дніпру, Десні, Дунаєві), морським (у портах Одеса, Миколаїв, Херсон) і іншими видами транспорту. Скоординованість дій усіх видів транспорту забезпечує ефективні блокові, змішані зв'язки, у яких росте роль контейнерних перевезень як самого прогресивного способу доставки продукції. 
 
 

2.Класифікація транспортно-економічних звязків та види перевезень. 
 

За характером перевезень залізничний транспорт  поділяється на пасажирський і вантажний. Залежно від ролі виконуваної  роботи розрізняється залізничний  транспорт загального і відомчого  користування. Залізничний транспорт загального користування з'єднує окремі регіони і країни світу, забезпечує зв'язку між виробниками, споживачами і пасажирські перевезення. Залізничний відомчий транспорт (транспорт підприємств і організацій) перевозить сировину, матеріали й інші види продукції усередині підприємств промисловості, сільського господарства. 

За видами зв'язку і характером обслуговування розрізняють  міжнародні і внутрішньодержавні залізничні зв'язки (для транспорту загального користування). 

Український залізничний  транспорт загального користування бере участь у виробничих процесах як складова сфери товарообігу і є однієї з найважливіших базових галузей народного господарства, діяльність якої має винятково важливу роль для держави і суспільства. Поряд з цим він займає незаперечне лідерство в перевезенні пасажирів. 

В останні роки на залізниці одержала поширення  класифікація окремих її напрямків  по декількох показниках: по призначенню, ролі, інтенсивності руху й ін. 

Дороги першого  класу мають державне значення; другого - місцеве значення. Дороги першого класу знаходяться в пріоритетному положенні. Вони найбільше повно забезпечуються паливом, матеріалами, устаткуванням, державними інвестиціями. Це дозволяє забезпечити краще умови перевезень у цілому по мережі, створити режим економіки, найбільше ефективно розпоряджатися засобами. 

Для ряду регіонів України залізниці є сьогодні практично найбільш надійними транспортними комунікаціями. Велика частина роботи залізничного транспорту загального користування приходиться на вантажний залізничний транспорт. 

Узагалі, вантажні перевезення багато років займали  домінуюче положення на залізниці, будучи єдиним джерелом прибутку, що покриває при цьому витрати на збитковий  пасажирський рух. Наприклад, у 1989 році з загального зведеного обсягу перевезень у 570.5 млрд. т-км. (1 км. прирівнюється до 1 т-км.) 497.3 млрд. км. приходилося на перевезення вантажів, а 73.2 млрд. км. складало перевезення людей (відповідно 88% і 12%). За останнє десятиліття картина вантажних перевезень істотно змінилася. 

На тлі політичних і економічних подій в Україні  різко знизився обсяг роботи залізниці. Особливо стрімко обвалився обсяг  вантажних перевезень. З 1990р. по 1995р. вантажні перевезення знизилися  на 63%, тоді як пасажирські на 14%. Рентабельність по галузі склала в 1993р. тільки 5%, у 1994р. - 2%, а за останні роки експлуатаційна діяльність залізниці принесла збиток (рентабельність до цього в галузі складала 25%-30% у рік). У 1997 році вже з загального зведеного обсягу роботи залізниці в 271.7 млрд. км. на перевезення вантажів приходилося 160.4 млрд. т-км., тобто ледве більше 57% від загальної роботи. У 1997 році стабілізувалася робота вантажного залізничного транспорту, де загальні обсяги вантажоперевезень скоротилися на 0.9% (проти 18% у 1996р.). Основна заслуга у вантажообігу Донецьких і Придніпровської залізниць, яким належать 3Л від загальних обсягів відправлень. Але тепер інша проблема грозить паралізувати роботу вантажного залізничного транспорту неплатежі. Цьому сприяють і всілякі економічні катаклізми в країні. Після останньої фінансової кризи в Україні в серпні поточного року перевізна робота залізничного транспорту упала майже на третину, і це в основному - вантажні перевезення. 

Друга галузь залізничного транспорту загального користування - пасажирський транспорт. Довгі роки він був збитковим. Витрати на нього незмінно покривал вантажний транспорт. Зараз пасажирські перевезення єдине джерело «живих» грошей для галузі. Пасажирська служба вийшла в розряд пріоритетної. І хоча обсяг перевезення пасажирів поступово зменшується, саме тут Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" бачить більше можливості для підвищення прибутку в умовах зниження обсягів перевезень (надання додаткових послуг пасажирам у виді упровадження швидкісних магістралей, інформаційного і сервісного обслуговування й ін.). 

У технологічній  єдності з магістральним залізничним  транспортом в Україні діє  також могутній залізничний транспорт  промислових підприємств і організацій, що грає хоч і додаткову, але винятково важливу роль у сфері виробництва. Загальна розгорнута довжина цих залізниць наприкінці 1997 року складала 28 тис. км. і, таким чином, перевершувала довжину залізничних ліній загального користування на 5.2 тис. км. Безумовно, рівень технічної оснащеності транспорту загального користування трохи вище, ніж транспорт відомчого користування, що виконує щодо невеликий обсяг роботи і спеціалізується на переміщенні вантажів. Але відомчий транспорт донедавна розвивався високими темпами, причому в основному інтенсивним шляхом. Якщо за 1960-1989р. розгорнута довжина залізниць промислових підприємств і організацій зросла з 17.7 до 26.8 тис. км. (на 50%), за цей час його вантажообіг зріс на 150%, перевезення вантажів - на 130%. Останнє десятиліття принесло безліч проблем відомчому залізничному транспортові. Але він вижив, не утратив своїй значимості і пропускній здатності.