Роль біржі в сучасному ціноутворенні

Київський національний торговельно-економічний  університет 
 
 

Індивідуальна робота

з економіки та організації біржової торгівлі

 на  тему:

“Роль біржі в сучасному ціноутворенні” 
 
 
 
 

Виконала:

Студентка 10групи, 3 курсу, ФЕМП

Каніковська Вікторія 

Перевірила:

Трубей О.М .

Київ 2010

 

 
 

План

1.Роль біржі в сучасному ціноутворенні.

2.Роль  товарної біржі в сучасному  ціноутворенні.

3.Види ринкових  бірж. 

Висновок

Використана література

 

1.Роль біржі в сучасному ціноутворенні

Щоб зрозуміти  роль біржі в сучасному ціноутворенні, розглянемо, як вона виникла в Україні.

Виробивши певну продукцію, товаровиробники  везли її на ярмарок, щоб продати, а потім замість неї купити необхідні засоби виробництва, одяг, взуття і т. д. Із зростанням обсягів  і асортименту товарної продукції, вдосконалення транспортних засобів і збільшення радіуса поставок товарів з'явилася необхідність будівництва при ринках складів для зберігання товарів, щоб створити запаси і проводити торги не один раз на тиждень, а постійно.

Поступово окремі базари, що знаходилися в центрах виробництва товарної продукції, перетворилися в регулярно функціонуючі оптові ринки. Нарівні з торгівлею реальними товарами тут стали укладати договори на поставку товарів за зразками.

Потім були розроблені типові контракти на кожний вид продукції, в яких вказувалася не тільки її якість, а й стандартний розмір партії. Згодом самі контракти стали об'єктом купівлі-продажу, а товари в натуральному виразі на біржу привозити перестали. За допомогою біржі забезпечувався контакт між найбільшою кількістю продавців і покупців.

Таким чином, біржа виникла з базару, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням.

Головними завданнями сучасної товарної біржі  стали: 
* визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності; 
* узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції; 
* страхування від коливань цін.

 
Легко помітити, що в директивній  економіці ці завдання вирішували Держплан, галузеві і регіональні планові органи, Держкомітет цін, Держстрах. Однак методи їх вирішення в директивній і ринковій економіці абсолютно різні. При цьому треба визнати, що до тих пір, поки директивна економіка виробляла і вдосконалювала свої методи планування, ринкова економіка наближалася до тієї ж мети, але тільки своїм шляхом.

 
Для міжнародної торгівлі характерне розмаїття таких ринкових цін, яке  грунтується на тому, що один і той  же товар може бути реалізований за різними цінами, залежно від місця  і часу продажу, а також від умов угоди та базису поставки, характеру ринку і джерел цінової інформації.

 
Узагальненим виразом такої ринкової ціни при укладенні міжнародних  угод, є поняття світової ціни (word market price), під яким розуміють ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом.

 
Для кожного конкретного центру торгівлі характерна своя ціна, і вона є ринковою ціною (market price).  
Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то він вважається ринком продавця і диктується ціна продавця (seller's price). 
При ціні продавця існує ситуація беквардейшн, коли пропозиція відстає від попиту, а ціни на реальний товар вищі котирувань з ф'ючерсних угод, то ціни на товар з короткостроковими термінами поставок вищі котирувань довгострокових позицій. Ринок з таким співвідношенням цін називають перевернутим. 

 

2. Роль товарної  біржі в сучасному  ціноутворенні.

Виробивши певну продукцію, товаровиробники  везли її на ярмарок, щоб продати, а потім замість неї купити необхідні засоби виробництва, одяг, взуття і т. д. Із зростанням обсягів  і асортименту товарної продукції, вдосконалення транспортних засобів і збільшення радіуса поставок товарів з'явилася необхідність будівництва при ринках складів для зберігання товарів, щоб створити запаси і проводити торги не один раз на тиждень, а постійно.

Поступово окремі базари, що знаходилися в центрах виробництва товарної продукції, перетворилися в регулярно функціонуючі оптові ринки. Нарівні з торгівлею реальними товарами тут стали укладати договори на поставку товарів за зразками.

Потім були розроблені типові контракти на кожний вид продукції, в яких вказувалася не тільки її якість, а й стандартний розмір партії. Згодом самі контракти стали об'єктом купівлі-продажу, а товари в натуральному виразі на біржу привозити перестали. За допомогою біржі забезпечувався контакт між найбільшою кількістю продавців і покупців.

Таким чином, біржа виникла з базару, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням.

Головними завданнями сучасної товарної біржі  стали:

* визначення  цін товарів на перспективу  і забезпечення цінової гласності;

* узгодження  планового та фактичного попиту  і пропозиції;

* страхування  від коливань цін.

Легко помітити, що в директивній економіці  ці завдання вирішували Держплан, галузеві і регіональні планові органи, Держкомітет цін, Держстрах. Однак методи їх вирішення в директивній і ринковій економіці абсолютно різні. При цьому треба визнати, що до тих пір, поки директивна економіка виробляла і вдосконалювала свої методи планування, ринкова економіка наближалася до тієї ж мети, але тільки своїм шляхом.

 

3.Види  ринкових бірж

Інструментом, що дозволяє визначити перспективну ціну в ринковій системі, є біржі. Початкова вимога до торгів на біржі - це гласність.

Ціна, за якою на біржі укладаються контракти на поставку продукції в майбутньому, завжди визначається гласно. Встановлена на торгах ціна відразу ж поступає в комп'ютерну систему, і на наступний день передові газети публікують ціни, за якими укладалися контракти на кожний вид товару кожного місяця перспективного періоду. Тому кожний продавець і покупець, в якій би частині земної кулі він не знаходився, перш ніж укласти контракт на купівлю-продаж продукції, спочатку ознайомиться з цінами на найбільших біржах світу, які відіграють важливу роль у ціноутворенні.

Головними серед таких бірж є:

Чиказька  торгова палата (Chicago Board of Trade, CBT, СВОТ), яка спеціалізується на ф'ючерсних і опціонних операціях із зерновими (пшениця, кукурудза, овес), олійними (соєва  олія і соєвий шрот), дорогоцінними  металами (золото і срібло), казначейськими білетами, облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій;

Чиказька  торгова біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME, Mere), однак на ній продається небагато товарів. Це угоди з великою рогатою худобою і пиломатеріалами. Основна кількість операцій припадає на казначейські папери США, валюту (австралійські та канадські долари, французькі і швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські ієни), євродолари, індекси акцій тощо;

Нью-Йоркська товарна біржа (New York Mercantile Exchange, NYMEX) є третьою за кількістю укладених угод. Угоди, що укладаються на цій біржі - паливна і сира нафта, пропан і бензин, а також платина, паладій, осмій і рутеній;

Товарна біржа в Нью-Йорку (Commodity Exchange) в останні роки дещо зменшила обсяги операцій. Укладаються угоди з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом та індексами акцій;

Нью-Йоркська біржа кави, цукру і какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange, NYCSCE), на якій проводяться  торги відповідними товарами різних сортів;

На Нью-Йоркській  біржі бавовни і цитрусових (New York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти  з бавовною, концентратом апельсинового  соку, пропаном. Ведуться також операції з індексом долара, ЕКЮ, казначейськими білетами США;

Середньоамериканська товарна біржа (Mid America Commodity Exchange, COMEX) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес тощо), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина, паладій, осмій, рутеній, родій), казначейськими білетами США, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, англійські фунти стерлінгів, японські ієни);

Лондонська  міжнародна фінансова ф'ючерсна  біржа (London International Financial Futures Exchange, LIFFE), що здійснює торгівлю фінансовими інструментами (державними цінними паперами, валютою, індексами акцій);

Лондонська  біржа металів (London Metal Exchange, LME) веде біржові торги з алюмінієм, міддю, нікелем, оловом, свинцем і цинком. До 1988 р. здійснювалася також торгівля сріблом, але була ліквідована;

Лондонська  ф'ючерсна і опціонна біржа (Futures & Option Exchange) здійснює торгівлю какао-бобами і цукром;

Лондонська  міжнародна нафтова біржа (International Petroleum Exchange) здійснює операції з дизельним  пальним, мазутом, північноморською нафтою - брент;

Балтійська  товарна і фрахтова біржа в  Лондоні (Baltic Exchange), на якій ведуться операції з сільськогосподарськими товарами (соєвим шротом) і здійснюються морські  та повітряні перевезення;

Токійська товарна біржа, на якій укладаються угоди з цінними металами (золотом, сріблом, платиною тощо);

Сіднейська  ф'ючерсна біржа (Sydney Futures Exchange) здійснює операції в дуже незначному обсязі з вовною і великою рогатою  худобою, а інші операції припадають на банківські векселі, державні цінні папери й індекси акцій;

Паризька  біржа МАТИФ - основна частина  операцій припадає на державні облігації, а товарні угоди (цукор, картопля і какао-боби) мають незначний  обсяг.

Однією  з основних функцій товарних бірж є формування ринкових цін, які застосовуються у світогосподарській практиці як загальний індикатор цін.

Розвиток  міжнародної біржової торгівлі сприяє концентрації попиту і пропозиції у  визначених місцях. Це забезпечує можливість формування біржових цін на основі світового рівня попиту і пропозиції за широким асортиментом товарної продукції.

Для міжнародної  торгівлі характерне розмаїття таких  ринкових цін, яке грунтується на тому, що один і той же товар може бути реалізований за різними цінами, залежно від місця і часу продажу, а також від умов угоди та базису поставки, характеру ринку і джерел цінової інформації.

Узагальненим  виразом такої ринкової ціни при  укладенні міжнародних угод, є  поняття світової ціни (word market price), під  яким розуміють ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом.

Для кожного  конкретного центру торгівлі характерна своя ціна, і вона є ринковою ціною (market price).

Якщо  ринок дефіцитний, тобто попит  на його товари перевищує пропозиції, то він вважається ринком продавця і диктується ціна продавця (seller's price).

При ціні продавця існує ситуація беквардейшн, коли пропозиція відстає від попиту, а ціни на реальний товар вищі котирувань з ф'ючерсних угод, то ціни на товар з короткостроковими термінами поставок вищі котирувань довгострокових позицій. Ринок з таким співвідношенням цін називають перевернутим.