Ринок парфумерно-косметичних товарів

Парфюмерію і косметику закордонного виробництва умовно можна поділити на дві групи: елітну і продукцію так званого мас-маркетингу (масового споживання). Остання, у свою чергу, поділяється на дешеву, середнього рівня і більш дорогу.

До елітної  продукції належить так звана продукція "від кутюр”. Багато що залежить від того, хто був розробником, дизайнером парфуму. Наприклад, флакон однієї з останніх новинок фірми Csivenchy парфуми Organzsa розробив відомий французький скульптор Серж Монсо, а видатний художник сучасності Сальвадор Далі став розробником флаконів лінії парфумів, що мають його ім'я.

Основними факторами  формування асортименту та якості парфумерно-косметичних товарів є вихідна сировина, кількісний і якісний склад засобу, а також особливості його виробництва (консистенція, характер упаковки, вид споживчої тари, ємкість одиниці виробу, інше).

Для парфумерії основну групу сировини складають  запашні речовини, які бувають натуральні — рослинного (ефірні масла, смоли, бальзами) і тваринного походження (продукти виділення залоз деяких тварин — мускус, амбра, цибет), а також синтетичні запашні речовини. Багатокомпонентна суміш запашних речовин (до 100 і більше) складає парфумерну композицію - основу парфумерного виробу, від якого залежить і характер запаху, і його стійкість, тобто головні споживчі властивості парфуму. Використання сировини тваринного походження надає парфумерному засобу особливого відтінку запаху, .ніжності, єдності, збільшує тривалість (стійкість) запаху. Синтетичні запашні речовини дають можливість створювати парфуми і одеколони з різними фантазійними запахами, які не зустрічаються у природі. Чим більше запашних речовин у складі парфумерної композиції виробу, тим вище його якість. У парфумах екстра-класу їх повинно бути не менше трьохсот. А рецепт такої композиції є тайною і відомий лише її розробникові. До складу рідких парфумерних виробів входять спирт (як розчинник запашних речовин), вода, іноді барвники. їх кількість і якість також визначають якість виробу і створюють асортимент.

Для виробництва косметичних засобів використовується широкий спектр сировинних речовин: рослинні масла, тваринні жири, продукти переробки жирів, воски (як структуроутворювальний компонент), продукти переробки нафти, вітаміни, поверхньо-активні речовини, білкові речовини, спирти, кислоти, різні лікарські препарати, спеціальні домішки, інше. Склад косметичного виробу залежить від його призначення, виду, характеру дії, інших характеристик косметичного засобу. Усі споживчі властивості косметичного засобу насамперед залежать від його складу, якості сировини.

Краща якість косметики досягається за рахунок  постійного впровадження у виробництво сучасних технологій, якісної прогресивної сировини. Встановлено тісний зв'язок між схильністю фірм до нововведень і їх успіхами у міжнародній торгівлі. У теперішній час споживачі більше турбуються про своє здоров'я, їм небайдуже походження і функціональний напрямок інгредієнтів косметичної продукції, що інколи і визначає попит на ринку.

Основними напрямками розвитку сучасного асортименту косметичних товарів є використання натуральної сировини, поширення продукції з лікувальним ефектом. Це характерно як для закордонних виробників, так і для вітчизняних. Французька фірма L’Oreal пропонує серію кремів і емульсій на основі фруктових кислот з вітамінами. Фірма Сhristian Dіог почала використовувати в кремах для шкіри ефективні липосомні домішки з лікувальним впливом. Українсько-російсько-французська фірма "Біозон” (м. Донецьк) виробляє серію кремів за доглядом шкіри на основі речовин, які виділені з медичної піявки.

Велике значення для парфумерії і косметики має  упаковка і зовнішнє оформлення виробів. Упаковка не тільки повинна сприяти зберіганню якості товару, а, як і зовнішнє оформлення, є одночасно рекламою товару, маркою виробника і показником якості, конкурентоспроможності товару, від яких залежить споживчий попит і ціна товару. Тому передові фірми приділяють велику увагу не тільки пошуку нового аромату парфуму, а і створенню флакону, найменування, упаковки. Над цим працюють не один рік фахівці по запахах, дизайнери, модельєрі?, навіть скульптори. Існують цілі школи пар-фумерного мистецтва.

Кожна фірма  застосовує власну тактику розповсюдження товару. Деякі імпортери постачають продукцію відразу до магазинів, тобто доводять їх до кінцевого споживача. Ця методика ефективна при просуванні елітної продукції, бо дозволяє "виховувати” свого покупця, прививаючи йому певний смак. Інші імпортери утворюють широку дилерську мережу і просувають продукцію, незважаючи на умови роздрібної реалізації. Такий підхід розумний при розповсюдженні "мас-маркетингової” продукції. Між великими постачальниками і кінцевими споживачами є, як правило, один-два посередники, які можуть виконувати умови з обсягів закупівель, що висуваються великими оптовиками. Помітне збільшення таких підприємств відбулося восени 1996 року після набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 02.08.96 р. «Про розмір державного збору за видачу імпортних ліцензій». Фірми, що виступали раніше як імпортери, стали акумулювати в собі великий асортимент товарів різноманітних офіційних дистриб'юторів, переходячи в категорію оптовиків.

У складних умовах становлення ринкових відносин українські виробники також намагаються змінити стару тактику продажу. Практично всі виробники перетворилися на виробничо-торговельні підприємства, мають свої торговельні підприємства, здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю своєї продукції.

Кожне підприємство-виробник намагається знайти свою нішу, обійняти певний сегмент ринку. Так, західні регіони України в сегменті вітчизняної продукції фактично контролюються Львівською парфумерно-косметичною фабрикою. У центрі та на півночі України широко представлена продукція АТ "Золотоніська ПКФ”. ТОВ "Авалон” утримує свої позиції на півдні країни, позиціонуючись на сегменті порівняно недорогої парфумерії. Лідери вітчизняних виробників намагаються розповсюджувати свою продукцію по всій території України. Так, ЗАТ "Ефект”, маючи дилерів у східному регіоні країни, шукає їх тепер на півдні і заході. Косметичними засобами і одеколонами цього виробника, які виготовляються виключно на натуральній основі, цікавляться і за кордоном. Відповідно до укладених договорів підприємство постачає свою продукцію німецькій фірмі Neufeld CjmbH і грецькій Nova.

АТ "Золотоніська ПКФ” також не обмежується боротьбою  за вітчизняний ринок. Це підприємство, незважаючи на труднощі, змогло утри мати з багатьох позицій найнижчі ціни на свою продукцію серед українських виробників. У сучасних умовах підприємство веде активну експансію на досить перспективні ринки Росії та інших країн СНД.

Важливим  показником, що характеризує кон'юнктуру  ринку парфумерно-косметичних товарів, є рівень поточних ринкових цін. Ціни на парфумерію і косметику є значним фактором збуту товарів, тому що вони насамперед визначають реальний попит споживачів. За ціновими характеристиками ринок парфумерно-косметичних товарів дуже різноманітний. Так, ціна флакону французьких елітних парфумів складає декілька сотень гривень, а парфуми вітчизняних виробників коштують 10 - 20 грн. Ціна на парфумерію і косметику коливається в широкому діапазоні і залежить від якості товару, його складу, витрат на виробництво і продаж, а також від наявності конкурентів, насиченості ринку, багатьох інших факторів. Але вартість елітної продукції складається не тільки і не стільки з витрат на утворення парфума і забезпечення його якості. У значному ступені вона визначається престижем фірми-виробника, шармом, напрямком моди. Ціни на елітну продукцію не підлягають змінам. За випадку їх зниження в погоні за збутом продукція може потрапити до розряду мас-маркетингу, з якого повернення вже немає. Тому провідні світові фірми так ревниво ставляться до всього, що пов'язане з престижем і якістю їх продукції.

Товари повсякденного попиту призначаються для широкого кола споживачів з невисоким рівнем доходу. Тож, ціни на них значно менші, але підлягають змінам залежно від соціально-економічних і виробничих факторів.

У цілому український  ринок парфумерно-косметичних товарів  є одним з найбільш містких і перспективних серед інших непродовольчих товарів. На сучасному етапі для вітчизняних виробників головні завдання складаються з покращення якості і розширення асортименту продукції, підвищення її конкурентоспроможності.