Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю

Найбільш нестримно зростав  експорт у сфері послуг – на 10,8%. Велику частку цього зростання склав туризм, що збільшив експорт своїх послуг на 26,3%, причому багато в чому це було викликано збільшенням потоку російських туристів у зв'язку з відміною в'їзних віз для росіян в жовтні 2003 р.

Стрімке зростання вивозу продукції також спостерігалося в сільському господарстві (на 11,6%), що в значній мірі забезпечувалося сильними засухами в Іспанії і Португалії – принциповими конкурентами Ізраїлю в експорті сільськогосподарських послуг в Європу. Експорт продукції Ізраїлю в ЄС виріс на 11%, в США – на 10%, в решту світу – на 4%. В 2006 р. темпи зростання експорту знизились до 4,4%, зважаючи на уповільнення в темпах зростання міжнародної торгівлі в цілому і зниження об'єму туристичних послуг (див. додаток 4, картосхема 1).

Зростання імпорту в 2005 р. було досить стриманим і склав всього 3,9%, тобто був нижче, ніж в 2004 р., коли зростання склало 4,1%. Зростання імпорту в 2005 р. складається із зростання імпорту готової продукції на 3,3% і зростання імпорту послуг на 5,8%. Значне зростання спостерігалося в імпорті продукції оборонного комплексу – близько 19%, що пояснюється все ще напруженою політичною ситуацією і загрозою військового положення в стані.

Згідно даним, опублікованим 26 жовтня ізраїльською газетою "Глобс", найбільш значні темпи зростання спостерігаються в торгівельних стосунках Ізраїлю з Китаєм і США, основними торгівельними партнерами Ізраїлю. Особливо наголошується, що економічні взаємини з Китайською Народною Республікою продовжують успішно розвиватися, не дивлячись на кризу, пов'язану з відмовою Ізраїлю (під тиском США) від контракту по модернізації для армії Китаю безпілотних літальних апаратів класу "Гарпія" (що привело до зниження рівня експорту до Китаю ізраїльських товарів).

За даними Федерації торгівельних палат Ізраїлю, в 2005 року об'єм торгівлі (без врахування алмазів) склав 41.2 мільярда доларів США, що на 4.7 мільярдів доларів (13%) більше, в порівнянні з аналогічним періодом 2004 року. Імпорт зріс на 15%, досягнувши рівня 23.7 мільярдів доларів, експорт – на 1%, до 17.5 мільярдів доларів. Для порівняння, якщо експорт ізраїльських товарів в США складає 531 мільйонів доларів, а до Китаю – 342 мільйонів доларів, то експорт товарів до Росії склав всього 69 мільйонів доларів.

До основних статей імпорту Ізраїлю відносяться предмети споживання: сировина, військове устаткування, інвестиційні товари, грубі алмази і нафта, тобто сировинні товари. Виходячи з цієї інформації, ми з повною упевненістю можемо віднести Ізраїль до високо розвинених країн, здатних зайняти вигідне положення в міжнародному розподілі праці. Основними експортерами продукції до Ізраїлю є США і країни Європи: імпорт із США склав в 2005 р. 19% всього імпорту Ізраїлю, з Німеччини – 9%, Великобританії – 8%, Італії – 7% і з Швейцарії – 6% (див. додаток 5, таблиця 5).

До сировинних галузей  традиційно відносять гірську, харчову  і текстильну промисловості. Не важко  відмітити, що частка ці галузей в  експорті Ізраїлю не велика: у сумі не більше 10%. Найбільшу частку в  експорті Ізраїлю мають такі галузі, як електроніка (більше 10%), хімічна промисловість (більше 22%) і високоточне устаткування (більше 22%). Тобто найбільш значну частку експорту держави складає готова продукція і продукція наукоємних галузей, що говорить про розвиненість економіки і зовнішньої торгівлі Ізраїлю.

Однією з найбільш стабільних статей експорту Ізраїлю є діаманти. Це підтвердилося і в 2006 р., оскільки в лютому чистий імпорт діамантів  виріс на 66.2%, до 242.1 млн. дол., а чистий експорт збільшився на 29.5%, до 505.4 млн. дол.

Особливо сильно виріс експорт до Гонконгу і Бельгії  – відповідно на 46% і 52%; зростання  експорту в США склало тільки 9% (466 млн. дол.). Проте збільшення об'єму  експорту діамантів не було підкріплене  відповідним зростанням імпорту  сирих алмазів – він збільшився всього на 0.4%, до 310.6 млн. дол., а по вазі – навіть знизився на 0.6%, склавши 1072 млн. кари. Цей дисбаланс створив брак сировини на внутрішньому ринку Ізраїлю і викликав підвищення цін на сировині в останніх 4 місяці, що може негативно позначитися на експорті даної продукції в подальші місяці (див. додаток 5, таблиця 6).

Експорт сирих алмазів  за лютий виріс на 51%, склавши 338.8 млн. дол. Зростання експорту діамантів, супроводжується зростанням експорту сирих алмазів свідчить про міграцію гранувального виробництва в країни з низькою вартістю робочої сили, – такі, як Індія і Китай.

Іншою галуззю, що лідирує, в  Ізраїлі є сфера високих технологій. Зовнішня торгівля продукцією даної  галузі зачала розвиватися лише в  кінці 90-х, коли в достатній мірі лібералізувала зовнішня торгівля і продукція, вироблювана в Ізраїлі, стала конкурентоздатною на зовнішньому ринку.

Потрібно відмітити, що ця галузь зачала розвиватися багато в  чому завдяки ізраїльсько-палестинському конфлікту і необхідності в поліпшенні військової бази країни. Пізніше висококваліфіковані інженери і техніка почали переходити в цивільні галузі, багато хто створював власні старт-ап компанії. Сьогодні ізраїльські фахівці хай-тек мають заслужений авторитет в світі. Вони здобули репутацію першокласних професіоналів, старанних і відповідальних працівників, що відрізняються до того ж оригінальним, нестандартним мисленням.

Частка експорту інформаційних  технологій складає значну частку всього експорту Ізраїлю. Експорт електронних  компонентів, електронне і супутникове устаткування в 2005 р. склав 23% всього експорту держави.

У 2008 році ізраїльська економіка  демонструвала тенденцію поступового  скорочення темпів росту, яка особливо загострилась внаслідок посилення  негативного впливу глобальної фінансово-економічної кризи упродовж третього-четвертого кварталів 2008 р.

Зовнішня торгівля товарами Ізраїлю у 2008 р. склала 115,3 млрд. дол. США (102 млрд. дол. США у 2007 р.), де імпорт дорівнював 64,5 млрд. дол. США - зростання  на 15,1%, а експорт – 50,8 млрд. дол. США – зростання на 10,6%. Таким чином, Ізраїль має негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу – 13,7 млрд. дол. США, зовнішньоторговельний дефіцит збільшився на 25% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Експорт промислових товарів збільшився на 17,2%, а продукції сільського господарства зменшився на 5,4% .

 Імпорт сировинних  матеріалів зріс на 12,6%, машинобудівної  продукції та обладнання –  на 20,6% та товарів широкого споживання  – на 18,1%.

 Частка основних  країн імпортерів у звітному періоді становила: ЄС - 34%, США - 13%, Азія - 21%, інші - 33% .

  Частки основних країн експортерів: ЄС -33%, США - 28%, Азія - 16%, інші - 23%.

Економічна ситуація в  Ізраїлі у першому кварталі 2009 р. характеризувалася погіршенням  основних макроекономічних показників у наслідок глобальної економічної кризи.

Також спостерігалося серйозне скорочення обсягів промислового виробництва. За даними Асоціації промисловців Ізраїлю, у жовтні 2008 р. – лютому 2009 р. кількість  промислових замовлень скоротилася на 10%, що у грошовому еквіваленті дорівнює втратам 3,9 млрд. дол. США. Промисловий експорт у січні-лютому 2009 р. склав 4,9 млрд. дол. США, скорочення – 5%.

Ізраїльський експорт  у січні-лютому 2009 р. склав 6,6 млрд. дол. США (-35% у порівнянні з минулим роком), імпорт – 6,8 млрд. дол. США (-35%).

  На фоні загального падіння експорт високотехнологічної продукції з Ізраїлю зберігав позитивну динаміку та зріс на 15%. В основному, зростання досягнуто за рахунок: поставок БПЛА (+50%), фармацевтичної продукції (+13%), електронних приладів (+4%), засобів зв’язку та контролю (+5%).

Найбільш різко скоротився експорт діамантів – на 65,8%, який традиційно становить одну з основних позицій ізраїльського експорту (20-30% в загальній структурі експорту).

 В імпорті основною  причиною падіння стало скорочення  на 44,8% поставок сировинних матеріалів, які складають 39% від загальної  структури. В даному контексті  найбільш тривожним показником  є радикальне скорочення імпортних  закупок Ізраїлем заліза та  сталі (-74,2%),  які традиційно становлять основну позицію українського експорту до Ізраїлю.

Згідно з доповіддю  ООН про прогрес людства, Держава  Ізраїль займає 22-е місце в  світі, між Іспанією і Гонконгом. Проте порівнювати Ізраїль з  найбільш розвиненими державами Заходу поки що зарано. 

По частині  хай-тека показники в Ізраїлі  блискучі. Йому належить абсолютна  першість серед європейських країн, у міжнародній градації держава  стоїть на почесному 11-му місці після  США та держав Далекого Сходу.

Також Ізраїль  посідає перше у світі місце за обсягом інвестицій в дослідження і технологічні розробки - щорічно в дослідження вкладається 4,3% ВНП. Для порівняння: в США аналогічний показник дорівнює лише 2,2%. У 2009 році загальна сума ізраїльських інвестицій в дослідження становила 20 млрд. шекелів, причому 80% інвестицій відбувається з ділового сектора, інше - від державних структур.

У доповіді ООН  міститься і список найбільших в  світі центрів високих технологій. Тут Ізраїль посідає друге  місце після Силіконової долини в США, а слідом за ним ідуть Бостон і Стокгольм. При складанні цієї градації були використані такі параметри, як число і рівень університетів в регіоні, наявність великих компаній, що створюють "технологічне середовище", ініціативність населення і кількість нових ідей і патентів.

На думку  вітчизняних фахівців, такий високий  рівень технологій забезпечується завдяки  значним військовим витратам і численним  армійським проектам, які потім використовуються  для цивільних потреб.

Впроваджуючи  політику мирного врегулювання шляхом встановлення міцних торговельних та економічних зв’язків з арабськими країнами, Ізраїль у 1997 році підписав угоди про спільні індустріальні зони з Йорданією та у 2004 році з Єгиптом.

  Починаючи з червня 2003 року Ізраїль офіційно відмінив ліцензування та квотування імпорту товарів з країн-членів СОТ з якими у нього не встановлено дипломатичні відносини, до них зокрема відносяться: Бахрейн, Бангладеш, Кувейт, Пакистан, Туніс, Індонезія, Малайзія, Марокко, Оман, Куба, Брунеї, Чад та Об’єднанні Арабські Емірати. Таким чином, на сьогодні Ізраїль не має жодних обмежень з імпорту по відношенню до країн членів СОТ.

4. Зовнішні зв’язки країни в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах.

Для Ізраїлю характерна змішана  економіка. Продаж державних компаній привела до перебудови економічної  структури Ізраїлю, до перерозподілу  економічних сил і важелів  впливу. Протягом майже півстоліття  центри економічного впливу були зосереджені в руках уряду, профспілок і сімейства Реканаті. Тепер же економіка опинилася під контролем приблизно двадцяти груп. "Економічна влада" впродовж 90-х років перейшла від великих банків, концернів до ряду конкуруючих між собою інвестиційно-промислових груп-родин. Серед іншого, перехід економічних структур у приватні руки привів до зростання рівня менеджменту, що підтвердило більш високу ефективність управління приватного сектору порівняно з державним.

Несільськогосподарська  діяльность знаходиться під контролем приватного капіталу, профспілкової організації Хістадрут і держави. Члени Хістадрута володіють акціями холдингової компаній «Хеврат хаовдім» (Робочої корпорації), яка функціонує як звичайна капіталістична корпорація, хоча вона і виникла під гаслом соціалістичного ідеалу колективного господарювання, що передбачала відсутність керівного шару і робоче самоврядування. Хістадрут виріс на потужну економічну силу, поширивши свій вплив майже на всі галузі економіки в країні, йому належать багатонаціональний "Банк ха-Поалей», конструкторська фірма «Солел Бонех» і промислова компанія «Коорс» з 280 дочірніми філіями.

У державному секторі  головними власниками поряд із самою  державою виступають також Єврейське  агентство і місцева влада. Серед  громадських акціонерних товариств виділяються найбільша в Ізраїлі компанія «Ізраель еркрафт», авіакомпанія «Ель-Аль», а також «Ізраель Кемикалс» (видобуток і збагачення корисних копалин). У розпорядженні цього сектора знаходяться також судноплавна компанія, судноверфі, нафтопереробні заводи, система водопостачання та електростанції.

Володіючи обмеженим  економічним потенціалом і порівняно  невеликим внутрішнім потенціалом  і ринком, Ізраїль може домогтися  збільшення темпів економічного зростання, лише шляхом розширення експорту.

В Ізраїлі витрати  на імпорт товарів завжди перевищували доходи від експорту. Важливими статтями імпорту є озброєння, нафта, машини та обладнання, запасні частини до них, хімічні продукти і метали, транспортні  засоби, продовольство (пшениця, сировина для виробництва рослинного масла, м'ясо, кава, какао, цукор), побутова техніка, необроблені алмази для подальшої ограновування і реекспорту. На експорт йдуть діаманти, машини й устаткування, фрукти та консерви, тканини й одяг, мінеральні добрива та інша хімічна продукція, озброєння. Негативне сальдо покривається переважно за рахунок пожертвувань і позик від уряду США.

Оскільки торгівля Ізраїлю із сусідніми країнами перешкоджає  політична ситуація і слабкий  розвиток їхньої економіки, то Ізраїль  ставить себе метою проникнення на більш віддалені ринки. Зараз Ізраїль може вільно експортувати товари в США і країни ЄЕС. З метою досягнення максимально успіху ізраїльські підприємства прагнуть влитися в галузі міжнародної торгівлі, найбільш відповідні їм по своїй специфіці. Створення спільних підприємств з іноземними фірмами найчастіше дозволяє сполучити інноваційний потенціал із широкими можливостями іноземних фірм.

Ізраїль підтримує дипломатичні відносини з 156 країнами і має 99 дипломатичних  місій.