Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний  університет

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з курсу «Регіональної  економіки»

 

на тему:

 

«Регіональні  аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки I курсу ФЕМП

15 групи денної форми  навчання

Дідиченко Владислави Юріївни

 

Науковий консультант

Проф. Мазаракі А.А.

 

 

 

 

Київ 2011

Зміст

          Вступ………………………………………………………………………………...3

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв'язків країни, загальні закономірності та принципи іх розвитку…………………………………………5
2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни, що обрана для дослідження……………………………………..9
3. Зовнішня торгівля країни, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах……………………………16
4. Зовнішні зв’язки країни в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах……………………………………………………………………………...23
5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни…..31

Висновки…………………………………………………………………………..33

Список використаних джерел……………………………………………………34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У сучасному світі формування та розвиток міжнародних економічних відносин відіграють важливу роль. Адже навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва.

Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв´язки. Це пов´язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється інтернаціоналізація виробництва й усього господарського життя, що стало основою формування світового господарства.

У сфері сучасного світового  господарства зовнішньоекономічні  зв’язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв’язків – виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність.

Зовнішньоекономічна діяльність є однією з головних сфер господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом підприємств і організацій на зовнішній ринок.

Актуальність теми - зовнішньоекономічні зв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного та економічного розвитку країни.  Нині володіти найновітнішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Об’єкт дослідження  –  зовнішньоекономічні зв’язки.

Предмет дослідження –  характеристика зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю.

Мета роботи  - з’ясувати  фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Ізраїлю, охарактеризувати сучасну галузеву структуру зовнішньої торгівлі країни.

Завдання роботи - дослідити  саму суть поняття «зовнішньоекономічні зв'язки» на прикладі зв’язків Ізралю та визначити основні чинники, які впливають за зовнішньоекономічні зв’язки Ізраїлю з іншими країнами.

Методи, використані  у даному дослідженні – порівняльний, історичний та аналітичний.

Щодо обраної країни, то питома вага Ізраїлю у світовій економіці досить помітна. Ізраїльська продукція добре відома у багатьох країнах: для деяких країн та регіонів Ізраїль є важливим партнером в економічній співпраці. 
Неоднозначне положення Ізраїлю у міжнародному територіальному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних та геополітичних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв'язків країни, загальні закономірності та принципи іх розвитку.

Розвиток цивілізації  викликає постійне залучення окремих  держав в міжнародні господарські зв'язки, що веде до створення єдиної світової економіки. Всі країни світу розвиваються по загальних економічних законах, що обумовлює пріоритет економічного характеру міжнародних відносин.

  Структура потреб, що постійно ускладнюється, рідкість і віддаленість ресурсів вимагають все більш ефективних засобів обміну не тільки між регіонами усередині окремої держави, але і між самими державами і світовими регіонами.

Економічний розвиток і приріст  населення в різних регіонах миру відбуваються нерівномірно, що також  викликає необхідність розширювати міжнародні обміни, які сприяють розвитку нових ринків (товарів, послуг, праці, інформаційних, фінансових і ін.), імпорту сировини, технологічному і інформаційному обміну, науковим, науково-технічним, виробничим, культурним і іншим зовнішньоекономічним зв'язкам.

Зовнішньоекономічні зв'язки - це комплексна система різноманітних  форм міжнародної співпраці держав і їх суб'єктів у всіх галузях  економіки. До суб'єктів держави  відносяться носії прав і обов'язків, покладених на них державою. Це регіони, суб'єкти (господарські товариства і суспільства, унітарні підприємства і ін.), що знаходяться на самоврядуванні, господарюючі, і індивідуальні підприємці (див. додаток 1, схема 1)[12].

Одночасно зовнішньоекономічні  зв'язки виступають інструментом дії на економічну систему держави, яка здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

 У сучасному світовому господарстві зовнішньоекономічні зв'язки виступають як чинники зростання національного доходу держави, економіки народногосподарських витрат і прискорення науково-технічного прогресу.

 Здійснення цих зв'язків дозволяє перенести міждержавну співпрацю із звичайного обміну товарами на торгівлю послугами, сумісне рішення техніко-економічних задач, розвиток наукової і виробничої кооперації і інших форм спільної господарської діяльності, зокрема створення спільних підприємств.

Через механізм зовнішньоекономічних зв'язків попит на товари і послуги  світового ринку переноситься на внутрішній ринок тієї або іншої  держави. Це викликає потребу в розвитку продуктивних сил, що, у свою чергу, сприяє розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг і фінансових установ.

 Розвиток внутрішнього ринку країни веде до випередження об'єму пропозиції над об'ємом попиту усередині держави, що викликає розширення зовнішньоторговельних операції, здешевлення вартості капіталу і зниження витрат виробництва і звернення [14].

   Ефективність організації зовнішньоекономічних зв'язків і механізму управління ними багато в чому визначається класифікацією зв'язків.

 Під класифікацією зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти розподіл цих зв'язків на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставленої мети.  Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв'язків складається з видів і форм зв'язків.

Вид зовнішньоекономічних зв'язків - це сукупність зв'язків, об'єднана однією загальною ознакою, наприклад напрямом товарного потоку і структурною  ознакою (див. схема 2).

   Класифікаційну ознаку, пов'язану з напрямом товарного потоку, визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу, тобто відображає вивіз товару з країни або ввезення товару в дану країну. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки діляться на експортні, пов'язані з продажем і вивозом товару, і імпортні, пов'язані з покупкою і ввезенням товару.

    Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв'язків визначає груповий склад зв'язків. Він пов'язаний з сферою економічних інтересів і з основною метою зовнішньоекономічної діяльності держави. За структурною ознакою зовнішньоекономічні зв'язки підрозділяються на зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні [13].

Форма зв'язку - це спосіб існування  даного виду зв'язку, зовнішній прояв (контур, оформлення) суті якого-небудь конкретного зв'язку.

До форм зовнішньоекономічних зв'язків відносять торгівлю, бартер, туризм, франчайзинг, лізинг та інші.

 

Схема 2. Види зовнішньоекономічних зв’язків.

 

 

 

Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб'єктів господарської діяльності країни та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території країни, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність в Ізраїлі визначається у формі міжнародних операцій та угод між різноманітними цивільно-правовими суб’єктами, один з яких нерезидент. Суб’єктами за цими діями виступають фізичні та юридичні особи, а також держави та їх структури.

Стан економіки  держави безпосередньо впливає  на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, розширення і поглиблення участі країни в міжнародній торгівлі.  

Ізраїль знаходиться  в південно-західній частині Азії. Південно-Західна Азія вкрай бідна придатними для землеробства грунтами. Піщані й кам'янисті пустелі, нагір'я, сверхсухой клімат обмежують використання земель. Тут переважають такі типи грунтів як сіроземи, каштанові і червоноземи.

Південно-Західна Азія володіє  багатющими запасами нафти. У її надрах є також величезні запаси природного газу (близько 10 трлн. м куб.), виявлені хромові, залізні, мідні, марганцеві, свинцеві, цинкові, сурмяні, молібденові руди, фосфорити, боксити, природна сірка, борац, калійна і поварена сіль, будівельні матеріали та ін

Деякі родовища корисних копалин  за своїми запасами відносяться до найбільших у світі. Наприклад, Йорданія та Ізраїль мають унікальним родовищем калійної солі (Мертве море) [9].

Ізраїльська економіка  являє собою явище досить неабияке, якщо не унікальне. У маленькій країні з населенням близько 5,5 млн. чол. і  територією близько 21000 кв. км.успішно  співіснують практично всі господарські уклади: дрібне ремісництво і найбільші державні монополії, акціонерні компанії та соціалістичні кібуци, традиційні виробництва і суперсучасні компанії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни, що обрана для дослідження.

Для розвитку економіки  держави велике значення має те, якими ресурсами наділена ця країна, що і в якій мірі вона може використовувати для розвитку власних галузей. Велике значення мають фактори, які впливають на розвиток економічних регіонів країни .

Існують три  основні фактори: природний ( включає  в себе сировинні, земельні, водні, паливні  та енергетичні ресурси); екологічний  та соціально-економічний (характеризується економіко-географічним положення, соціально-демографічними, загальноекономічними та суспільнополітичними показниками).

Саме вигідне  економіко-географічне положення  і природні ресурси впливають  на економічний розвиток держави.

Ізраїль межує  з Ліваном на півночі, із Сирією на північному сході, з Йорданією на сході, з Єгиптом на південному заході. Омивається Середземним і Червоним морями.

Ізраїль істотно  обмежений у ресурсах. Держава  має лише невелику площу родючих  земель,а також родовища алмазів.

Ізраїль має  дуже невигідне географічне положення.  Корисні копалини Ізраїлю нечисленні в силу переважання геологічної структури осадових порід. Незначні по кількості і якості поклади залізних руд в горах Кафтали, в околиці гори Гавор, у нагір'ї  Негев .Мідні руди знаходяться у долині Тімні (на північ від Ейланіі). Там також розташовані невеликі поклади фосфатних та марганцевих руд.. Метан, бром, сіль магнію, поварену сіль у значних кількостях добувають шляхом випарювання вод Мертвого моря. Рясні на всій території країни ресурси будівельного каменю і піску. Розвідані запаси нафти в районі Хайфи і Аштода, але вони малопродуктивні. Природний газ добувається зі свердловин у районі Арада. Наявні там же значні шари торфу використовуються лише як добрива, тому що їх паливний коефіцієнт не високий. Великі поклади горючих сланців розташовані в Негеві, у Мертвого моря і Іудейської пустелі. Граніт добувають і обробляють у горах Ейлата [8].