Програма Соціально- економічного розвитку національної економіки

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 13:28, курсовая работа

Описание работы

Попередня таблиця дозволяє зробити висновок, що з кожним роком в Україні нарощується промислове виробництво, що є позитивним здвигом. 75% в структурі промислового виробництва минулого року займає переробна промисловість. Найбільша питома вага у в переробній промисловості займає металургія і металообробка, харчова та легка промисловість.

Содержание

1. Аналіз стану національної економіки.
1.1 виробництво продукції;
1.2 зайнятість;
1.3 грошовий ринок;
1.4 зовнішньоекономічна сфера;
1.5 структурна політика;
1.6 інвестиційна політика;
1.7 промислова політика;
1.8 агарна політика;
1.9 соціальна сфера;
1.10 бюджетно-податкова сфера
2. Аналіз цілей.
3. Аналіз інструментів держрегулювання.
4. Характеристика програми і наслідків її реалізації.
5.Використана література:

Работа содержит 1 файл

нац єкономика.docx

— 57.55 Кб (Скачать)

     МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ЄКОНОМІКИ ТА ПРАВА 
 

ІНДИВИДУАЛЬНА РОБОТА

Програма  Соціально- економічного розвитку національної економіки  
 

                                                                                       
 
 

                                                                                        Виконала:

                                                                                            Сичова О.В.

                                                                                                 Студентка групи

                                                                                   БТ 1\09

                                                                                            Перевірила:

                                                                                           Суздальцев О.М. 
 
 
 
 

Донецьк 2009 

План 

1. Аналіз  стану національної економіки. 

1.1 виробництво продукції;

1.2 зайнятість;

1.3 грошовий ринок;

1.4 зовнішньоекономічна сфера;

1.5 структурна політика;

1.6 інвестиційна політика;

1.7 промислова політика;

1.8 агарна політика;

1.9 соціальна сфера;

1.10 бюджетно-податкова сфера

2. Аналіз  цілей. 

3. Аналіз  інструментів держрегулювання.

4. Характеристика програми і наслідків її реалізації.

5.Використана  література:

 

  1. Аналіз  стану національної економіки .

1.1Виробництво продукції

Темпи зростання  промислового виробництва по видах  діяльності відображують в таблиці 1.1.

  Таблиця  1.1. - Темпи зростання промислового  виробництва по видах діяльності, %.

Роки Добувна промисловість   Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
2003    105,5 118,2 104,7
2004    104,1 114,6 98,9
2005  104,4  103,0  102,9
2006    105,8 106,3 106,7
Січень  – серпень 2007  102,7  112,6  101,4

Попередня таблиця  дозволяє зробити висновок, що з  кожним роком в Україні нарощується  промислове виробництво, що є позитивним здвигом.  75% в структурі промислового виробництва минулого  року займає переробна промисловість. Найбільша  питома вага у в переробній промисловості  займає металургія і металообробка, харчова та  легка промисловість. Для аналізу виробництва продукції тваринництва скористаємося таблицею 1.2.

Таблиця 1.2. - Виробництво  основних видів продукції тваринництва.

Роки М’ясо ( у живій  вазі), млн.т. Молоко, млн..т. Яйця млрд. шт.
2003 2,6 13,7 11,5
2004 2,4 13,7 12,0
2005 2,4 13,7 13,0
2006 2,6 13,3 14,2
Січень  – серпень 2007 1,7 8,6 9,9

Отже, таблиця 1.2 показує, що темпи зростання виробництва  м'яса і яєць мають позитивну  тенденцію. Але в 2006 році, спостерігалося зменшення виробництва молока, що є негативним чинником. У таблиці 1.3, відображені статистичні дані по валовому збору зернової культури, цукрових буряків, соняшника, картоплі та  овочів.

Таблиця 1.3. –  Валовий збір, млн..т.

  2004 2005 2006
Зернові культури 41,8 38,0 34,3
Цукрові буряки (фабричні) 16,6 15,5 22,4
Соняшник 3,1 4,7 5,3
Картопля  20,8 19,5 19,5
Овочі 7,0   7,3 8,1

Аналіз таблиці 1.3, дозволяє зробити висновок, що  валовий збір цукрових буряків, соняшника, картоплі та  овочів з кожним роком  збільшується. Не дивлячись на це, існує негативна тенденція зниження валового збору зернових культур, що  має негативний вплив на економіку України в цілому. Отже, зробивши аналіз виробництва основних видів продукції в Україні, необхідно відзначити, що спостерігаються позитивні зрушення в темпах зростання. Разом з тим, в цій сфері існують проблеми, що вимагають детального розгляду і усунення.

1.2 Зайнятість

      Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років  у І півріччі 2007р., порівняно з  І півріччям 2006р., збільшилась на 91,1 тис. осіб, або на 0,4% та становила 20,8 млн. осіб, з яких особи працездатного  віку складали 19,1 млн. або 91,8%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 57,9% до 58,5%, а у населення  працездатного віку з 65,9% до 66,5%. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався серед осіб віком 30–39 років, а найнижчий – у молоді віком 15–24 роки та осіб у віці 60–70 років. Наразі, зайнятість серед чоловіків була більшою, порівняно з жінками. Трудова активність більш висока у сільського населення, особливо серед молоді та осіб передпенсійного та пенсійного віку. Серед регіонів країни найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2007р. був у м.Києві (64,1%) та м.Севастополі (63,4%), а найнижчий – у Тернопільській (52,8%) та Івано-Франківській (52,9%) областях. Розглядаючи зайнятість населення, необхідно куснуться проблем, які загострилися в цій сфері. Перш за все, необхідно відзначити, що економічне зростання створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Однак об'єктивні нерівномірності виходу з кризи окремих галузей і підприємств, істотні відмінності у співвідношенні інтенсивних та екстенсивних чинників обумовлюють неминучі диспропорції національного ринку праці, різнонаправленість розвитку окремих його сегментів. У поєднанні з прорахунками політики ринку праці це спричинило низку проблем. Йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не лише низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутності чіткої програми інвестиційної діяльності. Якість пропозиції робочої сили часто не відповідає сучасним вимогам щодо її професійно-освітньої підготовки, трудової та виконавчої дисципліни, мобільності та економічної активності в цілому. Наслідком незбалансованості пропозиції робочої сили із попитом на неї є високий рівень безробіття, зокрема прихованого та часткового, та велика частка безробітних, які не мають роботи понад 1 рік. Водночас нераціональною є галузева структура зайнятості. Йдеться передусім про надмірну питому вагу зайнятих у сільському господарстві та самозайнятих. Безумовною проблемою ринку праці, наслідки якої виходять далеко за його межі, є низький середній рівень заробітків і відповідно низька питома вага витрат на робочу силу у собівартості виробництва та оплати праці найманих працівників у ВВП, надмірна міжгалузева і низька міжпосадова диференціація заробітної плати, передусім у бюджетній сфері.

1.3 Грошовий ринок

Облікова відсоткова ставка Національного банку України  на кінець серпня 2007р. становила 8%. За даними Національного банку України, вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки), за серпень 2007р. збільшились на 4,5% і на 1 вересня 2007р. становили 354,2 млрд.грн., з яких 168,6 млрд.грн. – у національній валюті. У 2006 р. вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) за жовтень 2006р. збільшились на 3,4% і на 1 листопада 2006р. становили 226,6 млрд.грн., з яких 115,3 млрд.грн. – у національній валюті. Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за серпень збільшились на 3,9% і  на 1 вересня 2007р. становили 136,6 млрд.грн., з яких 78,6 млрд.грн. – у національній валюті. У 2006 р. збільшились на 3% і на 1 листопада 2006р. становили 95,1 млрд.грн., з яких 50,8 млрд.грн. – у національній валюті. На кінець серпня 2007р. офіційний курс гривні до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США, гривні до євро – 687,31 грн. (2006 р. - 642,21 игрн.) за 100 євро. Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за січень–вересень 2007р. становив 94,6 млрд.грн. (загальна сума прибутку – 115,1 млрд.грн., збитків – 20,5 млрд.грн.). Дебіторська та кредиторська заборгованість підприємств, з урахуванням довгострокової (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету), на 1 жовтня 2007р. становила відповідно 506,3 та 645,4 млрд.грн. Порівняно з початком року дебіторська заборгованість збільшилась на 25,6%, кредиторська – на 24,6%. Питома вага простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі поточної заборгованості становила 13,3% (на 1 жовтня 2006р. – 16,6%), кредиторської – 14,5% (16,4%). Порівняно з початком року обсяги простроченої дебіторської заборгованості збільшились на 7,4%, кредиторської – на 14,8%. 

                  1.4 Зовнішньоекономічна сфера

            Обсяг експорту товарів  та послуг за січень–вересень 2007р. становив 41982,2 млн.дол. США, імпорту – 45692,6 млн.дол.  Порівняно з відповідним періодом 2006 року експорт збільшився на 25,7%, а імпорт – на 31,2%. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни становило 3710,4 млн.дол. (за відповідний період 2006р. – 1431,4 млн.дол.). Обсяг експорту зовнішньої торгівлі України товарами за січень–вересень 2007р. становив 35653,4 млн.дол. США і збільшився порівняно з відповідним періодом 2006р. на 27,6%, імпорту – 42346,2 млн.дол. (на 31,5% більше). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 6692,8 млн.дол. (у січні–вересні 2006р. – 4273,4 млн.дол. Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами з 200  країн світу. До країн СНД було експортовано 37,8% усіх товарів, до країн ЄС – 28,5% (у січні–вересні 2006р. – відповідно 31,6% та 31,2%). З країн СНД імпортовано 43,5% усіх товарів, з країн ЄС – 36,4% (у січні–вересні 2006р. – 46,4% та 35%). Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України, як і раніше, становлять недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, механічне й електричне обладнання, транспортні засоби і шляхове обладнання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. У січні–вересні 2007р. експорт української давальницької сировини становив 65 млн.дол. Імпортовано готової продукції з української давальницької сировини на 70,7 млн.дол.У той же час в Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 1742,9 млн.дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 2348,3 млн.дол. У січні–вересні 2007р. експорт послуг збільшився проти січня–вересня 2006р. на 15,8% і становив 6328,8 млн.дол.США, імпорт – відповідно  на 27,6% і склав 3346,4 млн.дол.; позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 2982,4 млн.дол. (у січні–вересні 2006р. – 2842 млн.дол.). Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 205 країнами світу. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту займали транспортні (69,4%), різні ділові, професійні та технічні (12,4%) послуги. Порівняно з січнем–вереснем 2006р. експорт послуг зріс на 863,8 млн.дол. за рахунок транспортних, різних ділових, професійних та технічних, комп’ютерних, фінансових, послуг по подорожах, приватним особам та в галузі культури і відпочинку, послуг з ремонту. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського імпорту становили  транспортні (23,2%), фінансові (17,3%), різні ділові, професійні та технічні (15,5%),  державні (13,6%) послуги. Порівняно з січнем–вереснем 2006р. імпорт послуг зріс на 723,4 млн.дол. за рахунок фінансових, транспортних, різних ділових, професійних та технічних, комп’ютерних, страхових, державних, послуг приватним особам та в галузі культури і відпочинку, по подорожах. На країни СНД припадає 40,6% загального обсягу експорту та 16,7% загального обсягу імпорту послуг України, на країни ЄС – відповідно 33,3%, 52,3%. Найбільшим партнером серед країн СНД залишається Російська Федерація, до якої здійснювалось 37,1% експортних та 14,3% імпортних надходжень України. Порівняно з січнем–вереснем 2006р. обсяг експорту послуг  до країн СНД скоротився на 11,7 млн.дол. (на 0,4%) за рахунок послуг до  Туркменістану. Обсяг імпорту із країн СНД зріс на 52,3 млн.дол. (на 10,3%) за рахунок послуг з Російської Федерації.Обсяг послуг, наданих іншим країнам світу, зріс проти січня–вересня 2006р. на 875,5 млн.дол. (на 30,3%) за рахунок послуг.Обсяг послуг, одержаних із інших країн світу, зріс на 671,1 млн.дол. (на 31,7%). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 жовтня 2007р. склав 26,9 млрд.дол., що на 24,2% більше обсягів інвестицій на початок року, та у розрахунку на одну особу становить 576,2 дол. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо за січень–вересень 2007р. становив 5,2 млрд.дол., що на 70,5% більше приросту за відповідний період попереднього року. Інвестиції надійшли зі 119 країн світу. Майже половина внесеного обсягу прямих інвестицій належить інвесторам з 3 країн: Німеччини (21,4%), Кіпру (18,5%) та Нідерландів (8,1%), ще майже 30% інвестицій надійшло з Австрії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації та Франції. Значні обсяги іноземних  інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості (27,8% загального обсягу прямих інвестицій в Україну). Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено в металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів; у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; машинобудування і хімічну та нафтохімічну промисловість.  

1.5 Структурна політика

Успадкована з  радянських часів структура української  економіки не має належної гнучкості. Структурні пропорції, які складалися за попередніх умов, не відповідали  новим цілям, які повстали більше десяти років тому перед економікою країни, а саме забезпеченню її економічної  незалежності, підвищенню конкурентоспроможності власного виробництва, входженню України  до системі світових господарських  зв’язків як рівноправного партнера. Важливим для початку економічного зростання в будь-якій країні є запровадження широких структурних реформ. Структурні зміни, приватизація та цінова лібералізація є основою цього. Підприємства мають бути саме приватними та мати свободу розподіляти ресурси та випускати продукцію згідно зміни цінових стандартів, таблиця 1.4.

Таблиця 1.4. - Кількість  об’єктів, що змінили форму власності 

        В цілому по економіці у тому числі
державної форми власності комунальної форми  власності
Всього, одиниць 107635        26250 81385
У тому числі по роках
1992-1993 3592  1623 1969
1994  8249 2731 5518
1995 16213 4099 12114
1996  19427   4500 14927
1997 8480  1873  6607
1998  5359  1677  3682
1999    5168 1480 3688
2000        5147 1550  3597
2001  6007  1543 4464
2002  6134  1450 4684
2003 6524 1396 5128
2004 6148 1064 5084
2005 5661 742  4919
2006 5526 522 5004

Информация о работе Програма Соціально- економічного розвитку національної економіки