Процес створення депозитних грошей комерційними банками

Основними факторами, які в реальній економіці впливають на розширення депозитів, належить норма обов’язкового  резервування, співвідношення обсягів  готівкових та безготівкових грошей в обігу, величина надлишкових банківських резервів, які є основою для кредитної емісії.

3. Механізм створення депозитних грошей

Дослідження моделі зростання депозитних грошей ґрунтується на відомому положенні - пропозиція грошей прямо пропорційна грошовій базі і залежить від величини грошового мультиплікатора:

 

Мs = Мb*m,                    (1)

де Ms – грошова масса;

    Mb – грошова база;

    m – грошовий мультиплікатор.

 

Грошова база – це показник, який характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі  центрального банку; це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, який називають ланкою підвищеної ефективності або “сильних” грошей. За структурою грошова база складається з готівки (С), що перебуває в обігу поза банківською системою, а також із резервів комерційних банків (R) (резерви на рахунках у центральному банку і готівка в касах банків):

 

Mb = C + R                    (2)

 

Банківські резерви — це категорія, яка включає також гроші готівкою, що зберігаються в касах банків. Характерною особливістю банківських резервів є те, що ці гроші не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів (М0, М1). Проте між банківськими резервами та масою грошей в обігу існує тісний зв'язок, який переважно впливає на структуру грошової маси. Це означає, що гроші готівкою можуть переходити у форму депозитних грошей, збільшуючи банківські резерви, і — навпаки. В обох випадках загальна маса грошей (М1) залишиться незмінною. Наявність такого зв'язку створює монетарну базу для впливу на масу грошей через систему регулювання банківських резервів. Для цього в кожній країні вводиться механізм обов'язкового резервування банківських пасивів.

Складовими грошової пропозиції є депозити (D) економічних суб’єктів в комерційних банках і готівка (С), що перебуває в обігу поза банківською системою. Тобто грошову пропозицію (Ms) можна визначити формулою:

 

Ms = D + C                     (3)

 

Грошовий мультиплікатор (m) - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку. Враховуючи формулу (1), грошовий мультиплікатор можна визначити через відношення грошової пропозиції до грошової бази:

 

m = Ms / Mb = (D + C) / (R + C).           (4)

 

Поділемо почленно чисельник і знаменник правої частини рівняння (4) на D і отримаємо:

 

m = (1 + kd) / (nr + kd),                       (5)

 

                  де kd = C/D – коефіцієнт депонування грошей, тобто співвідношення готівки і депозитів, що визначається головно поведінкою населення, котре вирішує, в якій пропорції тримати гроші готівкою і на депозитах;

                     nr = R/D – норма резервування, тобто співвідношення банківських резервів і депозитів, що визначається двома чинниками.

 

Показник норми резервування залежить від норми обов’язкових резервів, яка встановлюється для комерційних банків центральним банком та від величини надлишкових резервів, що комерційні банки мають намір тримати понад обов’язкові резерви. В даній роботі норма резервування вважається нормою обов’язкового резервування. Надлишкові резервні кошти у банках приймаються до розгляду в роботі тільки в момент зниження центральним банком норми обов’язкового резервування.

Як свідчить співвідношення (5), грошовий мультиплікатор не є сталою величиною. Навіть за спрощеною схемою він залежить від багатьох факторів (політики центрального банку, діяльності комерційних банків, поведінки населення та інших суб’єктів фінансового ринку), які неможливо точно передбачити. Через співвідношення (6)

 

Ms = Mb * (1 + kd) / (nr + kd)                  (6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз моделі мультиплікативного розширення депозитів

Таблиця 2.1 – Вихідні дані

nn	nk	dn	Jmin	Jmax	dJ	kd	dk	D	Ms	pp	A	B
0.11	0.07	-0.005	0.5	7.5	1	0.29	0.06	46	67	22	130	18

 

Для подальшої оцінки обсягів зростання  депозитних грошей, що створюються  банківською системою внаслідок  змін в грошово-кредитній політиці центрального банку, необхідно розрахувати обсяги цього зростання за формулою:

dM = (J + N)* (1 + kd) / (nr + kd),                  (7)

    де dM – зростання грошової маси (пропозиції грошей);

           J   – поточне значення депозитної ін’єкції до банківської системи;

           N  – надлишкові резерви, що вивільняються в результаті зниження центральним банком норми обов’язкового резервування;

          kd – коефіцієнт депонування;

          nr – поточне значення норми обов’язкового резервування.

 

Для цього, користуючись засобами Excel, створюємо таблицю, в якій здійснимо перебір за двома змінними – J (в діапазоні від Jmin до Jmax Jmax з кроком dJ) та nr(в діапазоні від nn до nk з кроком dn). Також для подальшого розрахунку матриці dM необхідно обчислити значення N за формулою (8) для всіх значень показника nr. Дані, що одержуємо в результаті розрахунків наведені у таблиці 2.2 .

 

N = D*(nn – nr)                                    (8)

        де D – депозити в комерційних банках;

       nr – норма обов’язкового резервування (поточне значення коливається від початкової норми резервування nn до кінцевої nk з кроком dn). 

       

Таблиця 2.2 - Результати розрахунків значень депозитних ін’єкцій, норм обов’язкового резервування та надлишкових резервів

J	nr	N
0,5	0,11	0
1,5	0,105	0,23
2,5	0,1	0,46
3,5	0,095	0,69
4,5	0,09	0,92
5,5	0,085	1,15
6,5	0,08	1,38
7,5	0,075	1,61
-	0,07	1,84

 

 

 

 

 

 

 

 

Після цього на основі даних, наведених у таблиці 2.1 можемо розрахувати  матрицю значень параметра dM(обсягів зростання пропозиції грошей). Результати розрахунків наведені у таблиці 2.3 .

 

Таблиця 2.3 – Матриця обсягів зростання пропозиції грошей залежно від депозитних ін’єкцій та норми обов’язкового резервування

nr    \ J	0,5	1,5	2,5	3,5	4,5	5,5	6,5	7,5
0,11	1,6125	4,8375	8,0625	11,2875	14,5125	17,7375	20,9625	24,1875
0,105	2,384051	5,64987	8,9157	12,1815	15,4473	18,7132	21,979	25,2448
0,1	3,175385	6,48308	9,79077	13,0985	16,4062	19,7138	23,0215	26,3292
0,095	3,987273	7,33792	10,6886	14,0392	17,3899	20,7405	24,0912	27,4418
0,09	4,820526	8,21526	11,61	15,0047	18,3995	21,7942	25,1889	28,5837
0,085	5,676	9,116	12,556	15,996	19,436	22,876	26,316	29,756
0,08	6,554595	10,0411	13,5276	17,0141	20,5005	23,987	27,4735	30,96
0,075	7,45726	10,9915	14,5258	18,06	21,5942	25,1285	28,6627	32,197
0,07	8,385	11,9683	15,5517	19,135	22,7183	26,3017	29,885	33,4683

 

Далі за формулою (9) розраховуємо значення припустимого обсягу зростання  маси грошей:

              KM = Ms*pp / 100%,                                  (9)

                де Ms – існуюча пропозиція грошей (таблиця 1.1);

                     pp – межа зростання маси грошей, що встановлюється тактичними цілями грошово-кредитної політики держави (у відсотках від існуючої пропозиції грошей Ms).

 

 

KM = 67*22 / 100% = 14,74

Серед множини значень  dM з таблиці 2.2 обираємо те, яке найкраще відповідає критерію КМ, та фіксуємо відповідні значення параметрів J, nr. Отже, маємо:

dMo = 14,5258;

Jo = 2,5;

nr₀ = 0,075.

 

Отже, в результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що збільшення пропозиції грошей на 14,5258 грошових одиниць максимально наближене до припустимого обсягу зростання маси грошей, що дорівнює 14,74 гр.од, в результаті  надходжень вільних грошей від економічних суб’єктів до банків в депозити на суму 2,5 грошових одиниць та при значенні норми обов’язкового резервування залучених банками коштів 0,075.

 

 

 

3. Прогнозування змін на грошовому ринку

У даному розділі дослідимо  вплив на зростання пропозиції грошей «небанківського» параметра kd – коефіцієнту депонування, та здійснимо прогноз змін у стані рівноваги на грошовому ринку.

При зафіксованих значеннях параметрів Jo, nro (що відповідають dMo) для двох значень параметра kd (kd1 = kd – dk та  kd2 = kd + dk) розрахуємо відповідні значення параметра dM1 та dM2. Отже, маємо наступне:

kd1 = 0,29 – 0,06 = 0,23

kd2 = 0,29+ 0,06 = 0,35

Використовуючи формули (7) та (8), розраховуємо значення параметрів dM1, dM2:

N = 46*(0,11 – 0,075) = 1,61                                

dM1 = (2,5 + 1,61 )* (1 + 0,23) / (0,075 + 0,23) = 16,5748

dM2 = (2,5 + 1,61 )* (1 + 0,35) / (0,075 + 0,35) = 13,0553

У системі кооркоординат “маса грошей (OM) – процентна ставка (Or)” побудуємо графік залежності попиту на гроші Md від рівня процентної ставки r. Положення прямої попиту задано відрізками A та B на осях OM та Or відповідно. Графік зображено на рисунку 3.1 .

Для побудови графіку необхідно  розрахувати обсяги пропозиції грошей з урахуванням грошей, створених банківською системою:

Ms0 = 67 + 14,5256 = 81,5256;

Ms1 = 67 + 16,5747 = 83,5748;

Ms2 = 67 + 13,0553 = 80,0553.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 – Графік залежності попиту на гроші від рівня процентної ставки

 

З вищенаведеного можна зробити  висновок, що при збереженні населенням коштів здебільшого у формі готівки (kd2=0,35)відбувається менший приріст грошової маси в обігу(dM2= 13,0553), ніж тоді, коли кошти зберігаються переважно на депозитних рахунках(kd1=0,23; dM1= 16,5748). Це свідчить і про відповідну різницю в обсягах грошової маси у обох випадках. З рисунка 3.1 бачимо, що у випадку, коли пропозиція грошей зростає до значення Ms0 з’являється надлишкова сума грошей, попит спочатку залишається на тому ж самому місці, але для встановлення рівноваги на ринку поступово відбувається зменшення рівня процентної ставки, що призводить до збільшення попиту, в результаті чого точка рівноваги пересувається із точки E в точку E0. Аналогічним способом ситуація проходить і у двох інших випадках.

Тепер для уточнення аналізу  спрогнозуємо вплив нової пропозиції грошей на процентну ставку за допомогою рівняння прямої у відрізках:

                            М / А + r / В = 1 .                            (10)

В результаті одержуємо:

r0 = 18(1 – 81,5256/130) = 6,7;

r1 = 18(1 – 83,5748/130) = 6,4;

r2 = 18(1 – 80,0553/130) = 6,9.

Отже, бачимо, що при збільшенні грошової маси з 67гр.од. до 81,5гр.од. відбудеться  зменшення процентної ставки з 8,7 до 6,7%. При збільшенні грошової маси до 83,6 гр.од. відбудеться зменшення процентної ставки до 6,4%, а при збільшенні грошової маси до 80,1 гр.од. процентна ставка зменшиться до 6,9%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, механізм створення  депозитних грошей ґрунтується на тому,що пропозиція грошей на ринку прямо  пропорційна грошовій базі і залежить від значення грошового мультиплікатора. Учасниками процесу створення депозитних грошей є банки та інші суб’єкти ринку, які є власниками грошових коштів. На пропозицію на грошовому ринку впливає декілька показників. По-перше, це резерви комерційних банків, які визначають суму, яку може залучити банк для своїх депозитних операцій. На це впливає норма обов’язкового резервування, яка встановлюється центральним банком і має дотримуватися всіма комерційними банками. На механізм створення депозитних грошей також впливає грошовий мультиплікатор, на який збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку. Також досить важливим фактором впливу є коефіцієнт депонування грошей,який являє собою співвідношення готівки та депозитів. Це співвідношення виражається у наданні переваги населенням зберігати власні вільні кошти у формі готівки або на депозитних рахунках в банку.

Для регулювання обсягів  грошової маси в обігу центральний  банк проводить грошово-кредитну політику. Існує два основні типи грошово-кредитної політики: політика грошово-кредитної рестрикції, коли весь інструментарій ГКП підкоряється відповідно до динаміки економічного циклу стисненню обсягів грошової емісії, а також політика грошово-кредитної експансії, коли весь інструментарій ГКП підпорядковується відповідно до динаміки економічного циклу розширенню обсягів грошової емісії. До основних засобів ГКП відносять операції на відкритому ринку, управління обов’язковими резервами та облікову політику. Коли центральний банк купує цінні папери, він здійснює в такий спосіб додаткову грошову емісію, тобто маса грошей збільшується. Якщо продає цінні папери – навпаки. Змінюючи норму обов’язкового резервування, центральний банк безпосередньо впливає на пропозицію грошей і банківського кредиту. Якщо норма знижується, то комерційні банки мають можливість збільшити ліквідність своїх активів, якщо збільшується – навпаки. Якщо дисконтна ставка відсотків знижується центральним банком, то в комерційних банках виникає зацікавленість в одержанні додаткових сум кредитів, і навпаки.