Проблеми інтеграції України у світову економіку

Проблеми інтеграції України у світову економіку.

В останні десятиліття поглиблення міжнародного поділу праці спричинило особливо тісне зрощування національних господарств окремих країн. Так виникла міжнародна економічна інтеграція — об'єктивний процес розвитку особливо глибоких і стійких взаємозв'язків між окремими групами країн. Інтеграція проявляється у стиранні бар'єрів між економіками різних держав. Міжнародна економічна інтеграція — це такі міждержавні відносини, що базуються на відсутності будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з економік.

Одна з найважливіших в економічному плані міжнародних організацій, членом якої прагне стати Україна, — Європейський Союз.

Європейський Союз— союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.

Мета ЄС – це створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного від 1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Для вступу до Євросоюзу країна-кандидат повинна відповідати Копенгагенським критеріям. Копенгагенські критерії — критерії вступу країн в Європейський союз, які були прийняті в червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні 1995 року на засіданні Європейської Ради в Мадриді. Критерії вимагають, щоб в державі дотримувалися демократичні принципи, принципи свободи і пошани прав людини, а також принцип правової держави (ст. 6, ст. 49 Договору про Європейський союз). Також в країні має бути конкурентоздатна ринкова економіка, і повинні признаватися загальні правила і стандарти ЄС, включаючи прихильність цілям політичного, економічного і валютного союзу.

Перспективи вступу до неї нашої держави поки що не дуже чіткі. Проте на сьогодні Україна є членом та співпрацює з низкою інших міжнародних організацій економічного спрямування. Серед них передусім СОТ, СНД, ГУАМ.

Україна співпрацює з Міжнародним валютним фондом. Міжнародний валютний фонд (МВФ, англійською ІМF) — це спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 39-ма державами з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги за дефіциту платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів іноземною валютою. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Штаб-квартира МВФ розташована у Вашингтоні (США).

СОТ (Світова організація торгівлі) — це нова міжнародна організаційна структура, заснована в 1993 році. Це об'єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі. Членами СОТ є понад 150 країн, на які припадає понад 95 % обсягу міжнародної торгівлі. СОТ покликана виконувати чотири функції:

• сприяти реалізації угод, які укладатимуться в межах організації;

• служити міжнародним форумом для обговорення питань, тлумачення і застосування угод;

• виконувати функції арбітра;

• періодично збирати інформацію про торговий режим у країнах-членах з метою перегляду торгової політики.

СНД (Співдружність Незалежних Держав) створена 8 грудня 1991 року як політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня 1991 року приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. На сьогодні зі складу СНД вийшли Туркменістан і Грузія. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально наша держава залишається спостерігачем.

ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн з подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ відбулося в 1997 році.

Спрямування України на європейську інтеграцію простежується протягом багатовікової історії українського народу, його ментальності та етнічних коренів. У випадку інтеграції до ЄС Україна матиме значні переваги при закупівлі технологій, машин, електроніки, які зараз дорожчають у зв’язку з зростанням курсу євро відносно гривні.

Крім того, членство в ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій з європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдження зброї масового знищення, дозволить активізувати співробітництво у боротьбі з організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.

В економічній сфері переваги інтеграції в структури Євросоюзу випливають з функціонування в ЄС сталої та економічно ефективної моделі організації суспільства і наявності колективних механізмів підтримання макроекономічної стабільності. Інтеграція в ЄС сприятиме зростанню продуктивності економіки та темпів технологічної модернізації під впливом конкуренції на єдиному європейському ринку та забезпеченню вільного доступу до новітніх технологій, капіталу, інформації; підвищенню кваліфікації робочої сили за умов її вільного руху в межах єдиного ринку; створенню більш сприятливого інвестиційного середовища; істотному зростанню обсягів торгівлі на ринку ЄС; створенню передумов для прискореного зростання взаємообміну в галузях з підвищеним рівнем науко- і техноємності; підвищенню якості регулятивних інститутів у бюджетній, банківській, фінансовій сферах та корпоративному управлінні. Інтеграція також надасть можливість використовувати фонди регіонального розвитку ЄС для прискорення виходу на рівень економічного розвитку, властивий більш розвиненим країнам Євросоюзу.

              Основними статтями експорту до країн ЄС є енергоносії та нафтопродукти, чорні метали, зернові культури, текстильний одяг, машини та машино обладнання. На даний момент імпорт з ЄС складається з машин та обладнання, транспортних засобів, паперу і картону.

              За словами заступника з економічних питань посла Швейцарії в України Штефана Естермана для Швейцарії та для країн ЄС Україна є свого роду «європейським Китаєм». Тобто в Україні робоча сила є майже настільки ж дешевою, як у Китаї, але Україна є географічно більш наближеною до Євросоюзу, і тому більш привабливою.

              Україна є певним винятком із загальної схеми стосунків США– Росія–країни СНД.

              Дії щодо відмови з боку України від тактичного та стратегічного ядерного озброєння стали, у свою чергу, підґрунтям розвитку стосунків між Україною і США на міжнародному рівні. Тому, розвиток усебічних відносин з Україною для США є дуже важливим питанням. Це пов’язано з такими чинниками: зміцнення тенденцій стабільного розвитку Східної Європи через розвиток демократичної України; використання українського чинника як додаткової (до російської) сфери проникнення американських впливів на пострадянський простір і навіть протидії, завдяки Україні, російському експансіонізму на території СНД. Водночас перспективи розвитку стосунків між Україною та США значною мірою залежатимуть від характеру стосунків України з Росією і, у свою чергу, Росії зі Сполученими Штатами. Це зумовлюється не лише характером міждержавних відносин у межах СНД, пов’язаних зі збереженням Росією статусу провідної економічної та мілітарної сили Співдружності, а й особливим характером стосунків Росії та США, які, поглиблюючи рівень співробітництва, продовжують відчутною мірою змагатися між собою на міжнародній арені.

              Питання про інтеграцію України в ЄЕП треба розглядати у контексті утвердження економічних передумов євроінтеграційної стратегії України, прискорення темпів економічного зростання: Україна зацікавлена у всебічному розвитку багатостороннього економічного співробітництва з країнами СНД. Поглиблення регіонального співробітництва повністю відповідає і принципам Євросоюзу. В основі цих принципів лежить розуміння, що лише через співробітництво і партнерство зі своїми сусідами кожна окремо взята країна може максимально реалізувати свій потенціал, гарантувати національні інтереси. Україна зацікавлена у європейській орієнтації нового міждержавного регіонального утворення.

Особливо перспективною є конструктивна взаємодія України з Казахстаном, який також об'єктивно зацікавлений в європейському векторі нового регіонального утворення, все робить для того, щоб наблизитися до Європи. Україна може відіграти у цьому процесі функцію сполучної ланки.

Як і Україна, Росія прагне інтегруватися в європейський економічний простір. Проте у цьому процесі існують і принципові розбіжності. Росія не порушує питання щодо членства в ЄС. Вона претендує на статус самостійного центру інтеграції на євразійському просторі.

Оптимальним є сприяння України створенню зони вільної торгівлі;

Формування зони вільної торгівлі на принципах СОТ сприятиме вирішенню й іншого базового завдання євро інтеграційного курсу не лише України, а й інших країн-учасниць регіональної інтеграції – приєднанню України до Спільного Європейського Економічного простору. Нині це питання набуває все більшої актуальності. Єврокомісія своїм останнім рішенням підтвердила таку можливість. Україна суттєво просунулась вперед в цьому питанні.

Негативним чинником буде реалізація ідеї утворення єдиного митного союзу та використання (у перспективі) в межах нового регіонального утворення російського рубля як єдиної розрахункової грошової одиниці, на чому наполягають східні партнери.

Взагалі, передбачається створити ЄЕП у три етапи:

І етап: формування зони вільної торгівлі; впровадження митного союзу; уніфікація законодавств.

ІІ етап: формування наднаціонального органу (єдиний регулюючий орган ЄЕП).

ІІІ етап: власне інтеграція.

Висновки. Таким чином, очевидно, що кожен з шляхів інтеграції економіки України в світову спільноту має як позитивні, так і негативні сторони. Особливою потребою на сьогоднішній день є не втратити можливість отримати максимальну вигоду для України узгоджуючи це з геополітичними інтересами сусідніх країн. Важливо не забувати про взаємні зобов’язання при вступі в будь-яке об’єднання і про те, що не вступити в жодне з них на даний момент не можливо, особливо для країн пострадянського простору.

Минулий і теперішній стратегічні курси України і розклад сил у європейському і світовому геополітичному просторі ще дають їй можливість увійти до цивілізаційного простору повноправним членом пострадянських, європейських і євроатлантичних структур.

З 1997 р. в Україні простежується здебільшого зростання обсягів прямих іноземних інвестицій, але загальний обсяг їх незначний. Так, на одного мешканця України припадає тільки 14 дол. США іноземних інвестицій (Угорщини — 83 дол., Польщі — 107 дол.). До десятки основних країн-інвесторів, на яку припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Велика Британія, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Франція, Віргінські острови та Швеція.

Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн ЄС (млн. дол. США)