Природо-ресурсний потенціал та оцінка екологічного розвитку Закарпатського регіону

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Житомирський державний  технологічний університет

 

 

Кафедра економічної теорії

 

 

 

Контрольна робота

з предмету : « РПС та регіональна  економіка»

 

 

 

 

                                                                                                                 

 

 

 

 

Перевірив:                                                                                     Костриця М.М.

 

 

 

 

 

 

 

Житомир

2012

 

 

1.Природо-ресурсний потенціал та оцінка екологічного розвитку Закарпатського регіону

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні  з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою  передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

Завдяки екологічним показникам визначають рівень забрудненості навколишнього середовища. Екологічним показником називають будь-яку кількісну величину, яка характеризує стан екологічного об'єкту і ці показники повинні якомога повніше характеризувати цей об'єкт. Прийнято виділяти три основних групи екологічних показників, які характеризують принципово різні властивості екологічних об'єктів:

• показники стану і  структури об'єкту; 
• показники еколого-ресурсного потенціалу (для екосистем) або адаптаційних можливостей і здатності до опору проти зовнішніх впливів (для організмів); 
• показники дії на об'єкт.

Розраховують також індекс забруднення атмосферного забруднення  , економічний збиток , гранично допустимі скиди забруднюючих речовин у воду,збитки надані лісовому господарству. А також ведеться реєстрація і опис рослиного та твариного складу.

Індекс забруднення атмосферного повітря окремою домішкою розраховується за формулою: I_i = (q_i / ГДК_{сер.-доб.})^Сі, де і - домішка, q_i- середньомісячна концентрація домішки, ГДК_{сер.-доб} – середньодобова гранично допустима концентрація, с_і – константа, що враховує ступінь небезпечності речовини, і приймає значення 1,7; 1,3; 1,0 та 0,9 для речовин 1; 2; 3 та 4 класів небезпеки, що дозволяє порівняти ступінь шкідливості речовини із шкідливістю диоксиду сірки.

 

 

 

 

 

Рівень забруднення  атмосферного повітря за значенням  ІЗА

Міста, (значення ІЗА)	Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного  повітря
Ужгород, ІЗА5 = 9,15	Формальдегід :      ІЗА = 5,64
	Диоксид азоту :     ІЗА =  1,44
	Оксид вуглецю :    ІЗА =  1,05
	Оксид азоту :          ІЗА = 0,66
	Пил  :                       ІЗА = 0,36

Таким чином, наскільки вищий  індекс забруднення атмосферного повітря  окремо взятою забруднюючою речовиною, тим більший негативний вплив  на довкілля вона справляє.

Обсяги викидів  забруднюючих речовин  в атмосферне повітря по районам та містам області  у 2010 р. (тонн)

	Обсяги  викидів, тонн		Збільшення \ зменшення викидів у 2010 р. проти 2009 р.,тонн	Обсяги  викидів у 2010 р. до 2009 р., %	Викинуто  в середньому одним підприємством, тонн
	у 2010 р.	у 2009 р.
Всього	17626,5	21435,1	-3808,6	82,2	123,3
м.Ужгород	407,9	1445,4	-1037,5	28,2	14,1
м.Берегово	483,2	635,4	-152,2	76,0	161,1
м.Мукачево	1488,1	1575,0	-86,9	94,5	59,5
м.Хуст	342,0	590,3	-248,3	57,9	24,4
м.Чоп	78,9	267,7	-188,8	29,5	26,3
Берегівський	517,2	596,4	-79,2	86,7	129,3
Великоберезнянський	31,0	44,4	-13,4	69,8	7,8
Виноградівський	2802,5	3231,5	-429	86,7	233,5
Воловецький	504,2	1105,6	-601,4	45,6	252,1
Іршавський	2174,4	2481,9	-307,5	87,6	271,8
Міжгірський	195,3	346,4	-151,1	56,4	195,3
Мукачівський	16,0	40,5	-24,5	39,5	5,3
Перечинський	637,0	703,8	-66,8	90,5	127,4
Рахівський	263,0	252,0	11	104,4	16,4
Свалявський	1739,5	1605,1	134,4	108,4	289,9
Тячівський	2400,2	1965,5	434,7	122,1	800,1
Ужгородський	1137,6	1980,0	-842,4	57,5	94,8
Хустський	2408,5	2568,2	-159,7	93,8	481,7

Як видно з таблиці  вище лідером по забрудненю атмосферного повітря забруднюючими речовинами є Виноградівський район. Наступним  районом є Хустський та Тячівський. Це характерно для цих районів  адже там найбільше промислових  об’єктів.

Збитки, які завдаються лісовому господарству. Оцінка економічного збитку, що завдається лісовому господарству забрудненням навколишнього середовища, приводиться до базового періоду за формулою:

де Кt — капітальні вкладення на створення захисних насаджень, грн/га;

Сt — експлуатаційні витрати на вирощування насаджень, грн/га;

Еnp — нормативний коефіцієнт різночасових витрат (0,03);

t — базовий період, до  якого приводяться витрати t-го  року;

Т — період функціонування захисних насаджень, років;

tо — рік закладки (посадки) лісових насаджень.

Структура зміни лісового господарства на Закарпатті

Як видно з діаграми з кожним роком лісові площі зменшуються, отже потрібно проводити екологічну політику, впроваджувати жорсткіші  міри стосовно вирубки лісів.

Щодо забруднення ґрунтів  у результаті неправильного використання добрив, хімічного захисту від  шкідників і хвороб, антропогенного впливу, то значний обсяг аналітичних  обстежень було зроблено фахівцями  Закарпатського університету агропромислового виробництва. У районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва  ґрунти мають підвищений вміст отрутохімікатів (пестицидів), а вздовж автомобільних  магістралей – свинцю та важких металів.

Підсилення процесів деградації ґрунтового покриву, обумовлені також  техногенним забрудненням. В результаті діяльності золотодобувного підприємства ТОВ “Закарпатполіметали”, є ознаки забруднення довкілля, зокрема ґрунту, поверхневих та підземних вод.

За даними хімічних досліджень Державної екологічної інспекції у ході проведення контролю за підземними, поверхневими водами та ґрунтами у зоні розміщення ТОВ “Закарпатполіметали”, зокрема за результатами аналізів поверхневих вод (фільтрат рудних порід) виявлено перевищення граничнодопустимого (ГДК) вмісту свинцю у 20 разів, міді - 120 разів, цинку – 28.

Збитки від забруднення  водних ресурсів. Об’єми скидів забруднювальних речовин та їх концентрація визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середню концентрацію забруднювальних  речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюють за формулою:

де Сс — середня концентрація, що приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м3;

С1, С2, …, Сn — концентрація забруднювальних речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м3;

n — кількість проб.

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік

Рік	Водний об’єкт			Разом	Скидання забруднюючих речовин
					БСК	ХСК	завислі речо-вини	N (сума мінеральних  форм)	P	мінералізація	Нафтопроду-кти
2007		р.Тиса		21412	865		816	520	87	15000	0,035
разом по області				21412	865		816	520	87	15000	0,035
2008		р.Тиса		23494	927	1605	764	571	93	15500	0,006
разом по області				23494	927	1605	764	571	93	15500	0,006
2009			р.Тиса	24237	827	1494	817	510	108	16180	0,0
разом по області				24237	827	1494	817	510	108	16180	0,0
2010			р.Тиса	22315	679	1468	647	471	92	14940	0,0
Разом по області				22315	679	1468	647	471	92	14940	0,0

Аналізуючи таблицю, можна  сказати, що забрудненість водних об’єктів у 2009 році найвища,у 2010 році кількість  забруднених речовин у водоймі  зменшилась. Це можна пояснити тим, що проводиться оновлення очисних  споруд.

Якість питної води за мікробіологічними  показниками з централізованих  водопроводів у 2010 році в розрізі  адміністративних територій області.

Адміністративна територія	Відсоток проб, що не  відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода  питьевая”
	Комунальні водопроводи	Відомчі водопроводи	Сільські  водопроводи
м. Ужгород	п,з	-	-
м. Мукачево	0,4	0	-
В. Березнянський	8,3	20,0	11,4
Берегівський	1,1	-	31,4
Виноградівський	0	-	-
Воловецький	3,0	-	-
Іршавський	ІД	0	6,5
Міжгірський	15,8	-	-
Мукачівський	-	7,8	1,4
Перечинський	41,7	-	-
Свалявський	0,5	26,7	18,6
Рахівський	0	8,6	-
Тячівський	10,8	0	-
Ужгородський	21,2	8,6	11,1
Хустський	3,9	23,3	17,7
Всього по області:	6,5	7,3	8,1