Природно-ресурсний потенціал (ПРП) і економіка регіонів Бразилії

У 2002 році обсяг ВВП досяг 1348 мільярдів. реалів (466 млрд. дол). Темп приросту ВВП склав 1,4%. На частку промисловості припало 36% вартісного обсягу ВВП, на сільське господарство - 10%. Золотовалютні резерви - 37,8 млрд. дол Відзначено значне зниження показників інвестиційних ризиків, зросла привабливість бразильських державних цінних паперів, помітно зміцнився курс реала до долара США. Сповільнилися темпи інфляції. Негативно на стан економіки в 2002 році далися взнаки: досить висока ставка позичкового відсотка (облікова ставка Центробанку - 25%), зростаюча державна заборгованість, яка досягла показника в 885,2 млрд. реалів (63,9% ВВП). Серйозним навантаженням на фінанси Бразилії лягає обслуговування та амортизація зовнішньоборгових зобов'язань, розмір яких становить близько 220 млрд. дол Річний дохід на душу населення склав у 2002 році близько 3,2 тис. дол Однак цей середній показник в силу дуже високою навіть для Південної Америки ступеня соціального розшарування суспільства не відображає реального рівня життя. Головна проблема Бразилії, стримуюча її економічне зростання і ускладнює прогрес у галузі освіти і науки, - кричуще соціальну нерівність.

Умови існування більшої частини населення залишаються важкими. Особливо яскраво це виражено в найбільш бідних районах країни, головним чином на півночі і північному сході.

Прослухати

Читати фонетично

Словник - Переглянути докладний словник

4.     Економічні проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану.

Вирішальну роль у здійсненні переорієнтації напрямів та характеру майбутнього розвитку суспільства і гармонізації відносин між людиною і природою відіграватиме сучасна молодь.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, значне зменшення біопродуктивності і біорізноманіття, катастрофічне виснаження грунтів і мінеральних ресурсів при одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов’язані з інтенсивним зростанням населення Землі та розвитком науково-технічної революції протягом останніх 40-50 рр. До розвитку глобальної екологічної та соціально-економічної кризи, яка сьогодні загрожує існуванню нашої цивілізації призвели кілька “вибухів”: демографічний, промислово-енерготехнічний, вибух насильства над природою.

Найбільший “внесок” в забрудння навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні і хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води. Стічні води теплових електростанцій забруднені і мають високу температуру що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.[3.c.122]

Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількісті відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні. Метелургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.

Різноманітнами видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, амілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.

Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людину.

У викідних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25км. достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорстокого ультрафіолетового випромінювання то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.

Значне забруднення дає цилюлозно-паперова промисловість. За об’єктом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічних водах підприємств цієї промиловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Набільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка. [4.c.241]

Великі забруднення дають тваринницькі коплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельлінтів.

Екологічні наслідки заготовок червоного дерева

Особливістю махогані є рідкісна зустрічальність цих дерев - звичайно не більше кількох стовбурів на 1 га. Це великі дерева, що досягають висоти 35-40 м. У результаті, щоб дістатися до них, а потім вивезти величезні по діаметру колоди, лісозаготівники змушені прокладати за допомогою важкої техніки велику кількість волоків. На кожне заготовлене червоне дерево припадають сотні метрів під'їзних шляхів, на яких в середньому залишається до трьох десятків пошкоджених, повалених і кинутих стовбурів менш цінних порід.
Буквально через кілька тижнів вони підсихають, що різко підвищує ризик розвитку лісових пожеж.[30]

Цикл відновлення махогані займає не менше 100 років. Вимоги здійснювати посадку саджанців махогані після проведення лісозаготівель, як правило, не виконуються, а коли ці роботи все-таки проводяться, є великі сумніви, що результати цієї лісовідновлювальних діяльності будуть успішними.

5.     Проблеми ресурсозабезпеченості та відтворення природних ресурсів

Бразилія входить в п'ятірку країн з найбільшим потенціалом відкриття нових родовищ корисних копалин в ряду з такими країнами як Австралія Канада США і Росія, і в той же час знаходиться на 8 місці по вкладеннях в геологічну розвідку. З US $ 10500 млн вкладених в розвідку мінеральних ресурсів у всьому світі, Бразилії в 2007 році дісталося 4% від всієї суми, приблизно стільки ж скільки в 2006. Примушує задуматися те що, що країни мають той-же потенціал отримують набагато більший відсоток від інвестицій.
Наприклад, у 2007 р Канада отримала 19% цих інвестицій Австралія 12% США 8%. Латинська Америка, в якій Бразилія займає перше місце за кількістю корисних копалин, отримала 24% цих інвестицій у цілому. Традиційна велика п'ятірка (Бразилія, Аргентина, Перу, Чилі та Мексика) отримує практично всі інвестиції регіону, але Бразилія відстає від Мексики і Перу, які у свою чергу отримали по 5% кожного з цих інвестицій у 2007р. [8.c.306]

Чому це відбувається? Розвідка мінеральних ресурсів є діяльністю з високим рівнем ризику з-за великої кількості невизначеностей, які можуть бути зменшені лише завдяки великим інвестиціям. З кожних 100 проектів лише один в результаті вигідний, він же окупає всі інші прект. Таким чином рішення в яку країну вкладати капітали приймаються після ретельного вивчення не тільки геологічний потенціал кожної країни але також ризик і витрати по вкладеннях у кожен регіон (політика, економіка, інфраструктура, законодавство пов'язане з об'єктом інвестицій)

У цьому випадку Конституція 1988 послужила ведмежу послугу заборонивши іноземним підприємствам інвестувати в геологічну розвідку; міжнародні компанії, були змушені задовольнятися роллю молодших партнерів у проектах з експлуатації. Тільки в 1995 році ситуація була виправлена, але для подолання цього бар'єру потрібен час, оскільки нормативні зміни не відразу знаходять позитивний відгук у інвесторів. До всього іншого, правила звітності про результати розвідки, прийняті в Бразилії застаріли і не збігаються з міжнародними стандартами, особливо в порівнянні з Канадою та Австралією. У Бразилії немає фігури Qualified Person (QP) Кваліфікованого особи визнаного на міжнародному рівні, який був би дипломованим фахівцем в змозі визначити цінність і кількість запасів корисних копалин. Adimb (Агентство з розвитку гірничодобувної промисловості Бразилії) докладає багато зусиль, що б підняти Бразилію до міжнародного рівня.

Незважаючи на ці дані, існує прогноз, що інвестиції в розвідку корисних копалин в країні подвоїться протягом трьох років, досягнувши 500 міліонів доларів США. І це, якщо не буде зроблено абсолютно ніяких зусиль. Бразилія, також як і інші країни світу, розігрівається на попит з боку Китаю та Індії, які купують сировину і перетворюючи його в болле цінні матералів, особливо для електронної промисловості. Цей попит на сировинні товари змінили профіль інвестицій в сегмент, поставивши в центр уваги більш розвинені й розроблені райони.

У той же час зростання міжнародного попиту і величезний потенціал корисних копалин Бразилії, без жодного сумніву, залучають іноземних інвесторів.

Виконавчий директор бразильської асоціації металургії та сировини (ABM) Орасідіо Леаль Барбоса 23 вересня 2008 заявив, що виробництво залізної руди в Бразилії в період 2008-2012 рр.. має збільшитися на 60%. При цьому планується, що обсяг інвестицій у видобувний сектор країни зросте до 95,1 млрд реалів ($ 51700 млн). А аналітики національного дослідницького інституту Ibram вважають, що в період до 2011р. сумарні інвестиції в гірничодобувну галузь можуть скласти не менше 28 млрд. дол., з них 1 / 3 планується направити на розширення видобутку залізної руди і до 2011р. в порівнянні з 2007р. її видобуток може зрости на 55,8% до 500 млн. т. на рік.
Бразилія в силу своєї геодіверсіфіцірованності і географічним розмірами (8.514.876,599 кв.км) займає вагоме місце по наявності родовищ світового масштабу, займаючи місце серед країн - лідерів даної галузі і перевершуючи за цим показником таких гігантів, як Австралія, Канада, Китай, ПАР. [16.c.94]

У відповідності з міжнародним рейтингом за розмірами розвіданих корисних копалин (дані 2004 року), Бразилія займає наступну ієрархію в світі:
Ніобій (1-е місце; 97%) e Тантал (1-е; 46%), Графіт (2-е; 27%) Алюміній (3-е; 8,3%), Вермикуліт (3-е, 5, 7%), Олово (4-е, 12%), Магнезит (4-е; 9%), Залізо (5-е; 7,2%) e Марганець (5-е; 2,5%). При цьому, необхідно взяти до уваги, що в даний час розвідані не більше 10% території країни.
У зв'язку з цим, закономірний інтерес до Бразилії з боку багатонаціональних корпорацій. Серед інших переваг Бразилії в цій області є гарне співвідношення кількості і процентного вмісту корисних копалин у руді, а також наявність достатніх джерел недорогий електроенергії. [30]

Геополітичне розташування бразильських портів дають великі переваги в транспортуванні видобутих корисних копалин та готових продуктів в Європу, Америку, Азію і Близький Схід. Структура з 54 основних портів Бразилії дозволяє відвантаження більше 700 мільйонів тонн вантажів. Очікується подальше наростання інвестицій у розвиток портів.

Кількість і якість Бразильських автомобільних доріг, які налічують близько 1,7 мільйонів кілометрів, ставлять Бразилії на третє місце в світі по розвиненості автомобільного повідомлення.

Протягом останніх десятиліть Бразилія демонструвала виключно хороші відносини з іноземними інвесторами. У результаті такої політики, близько 80% найбільших компаній світу зі списку Форчун 500 мають свої філії в Бразилії.
Загальна ситуація останніх років у світовій економіці, безперервне зростання країн БРІК, гарантують високі світові ціни на мінеральну сировину. На цьому тлі, бразильська гірничодобувна промисловість переживає в останні роки справжній бум, демонструю двозначні цифри річного розвитку. У деяких областях цифри ще значніші. Так, за останні роки видобуток вольфраму зросла на 773,3%, міді на 292,6%, хрому на 63,2% У 2006 році, зокрема, було видобуто: мідь - 148000 тонн, Алюмінію / бокситів 22 млн. тонн, цинку 185000 тонн.

Таким чином, наприклад, частка Бразилії у світовому виробництві становила:

За алюмінію / бокситів - 14,4%

Мідь 0,97%

Олово 4,73%

Нікель 2,38%

Цинк 1,85%

Загалом, останні роки за оцінкою уряду Бразилії були кращими для даної галузі за всю її історію існування з не менш райдужними перспективами розвитку в майбутньому.[29]

Висновки

Курсова робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – аналізу в Бразилії природно-ресурсного потенціалу. Дана робота узагальнює і розвиває науково-методичні засади функціонування господарського комплексу в країні та питання стимулювання його розвитку.
Виконане курсове дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. У процесі курсового дослідження було з’ясовано, що Природно-ресурсний потенціал - це важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства.

2. Природно-ресурсний потенціал, як і будь-який господарський комплекс, виконує суспільно необхідні функції, основною з яких є максимальне задоволення потреб населення.

3. На основі системного аналізу здійснено дослідження природних ресурсів Бразилії (водні ресурси, природно-лісові ресурси, природно-заповідний фонд). Це дало підстави для висновків про можливість та необхідність пріоритетного розвитку на території Бразилії цілісного господарського комплексу.

4. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації, якому притаманне подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу, набирають сили нові тенденції та підходи до масштабів, способів і методів господарювання. Вони пов'язані не лише з інтенсифікацією та інтеграцією багатьох сфер і галузей виробництва, а й із необхідністю застосування ефективного міжнародного монпорингу навколишнього середовища, дієвих міжнародних економічних механізмів вирішення екологічних проблем, всебічної раціоналізації природокористування і поліпшення відтворення природних ресурсів та якості довкілля. Технологічно складне, багатономенклатурне матеріальне виробництво, особливо у розвинутих країнах, в тому числі в Бразилії, тепер має rрунтуватися на еколого-економічних принципах, тобто йдеться про випуск високоякісної і конкурентоспроможної продукцією як з найменшими затратами ресурсів, так з мінімальною шкодою для навколишнього середовища. Завдання полягає в тому, щоб сформувати на планеті єдиний екологічно безпечний господарсько-економічний простір, який буде основою розвитку всіх країн СВПУ. Це, по-перше, потребує від кожної держави глибинних структурних, техніко-технологічних й організаційних змін у суспільному виробництві, радикальної перебудови макроекономічної політики, вдосконалення зовнішньоекономічних зв'язків та здійснення в перспективі заходів у сферах руху капіталів, валютних коштів, оптимізації балансів інвестицій заощаджень тощо з урахуванням глобальності еколого- економічних чинників. А по-друге, це передбачає узгоджене міжнародне науково-технічне та економічне співробітництво, що спирається на інтеграцію сил, ресурсів і коштів з метою успішного вирішення глобальних екологічних проблем.