Природно-ресурсний потенціал (ПРП) і економіка регіонів Бразилії

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний  університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з курсу „Регіональна економіка”

на тему:

„Природно-ресурсний потенціал (ПРП) і економіка регіонів Бразилії”

Виконавець:

студентка І курсу,

д/ф навчання

спец. „Економіка підприємства”

Будняк Т.В.

Викладач:

Гищук Р.М.

                                                      Чернівці, 2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..……..3

1.                  Значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу Бразилії…………………………………………………………..……..5

2.                  Компонентна структура ПРП, особливості розміщення й аналізу рівня забезпеченості Бразилії………………………………………………..……10

3.                  Вплив ПРП території на формування галузей спеціалізації господарства Бразилії………………………………………………………………18

4.                  Економічні проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище………………………………………...….27

5.                  Проблеми ресурсозабезпеченості та відтворення природних ресурсів……………………………………………………………………………..30

Висновки……………………………………………………………………………34

Список використаних джерел………………………………………………..……36

Додатки…………………………………………………………………………..….38.
Вступ

Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили.

Продуктивні сили – це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління.

Бразилія –  найбільшою державою Латинської Америки, одна з найбільших за площею у світі (п’яте місце – після Росії, Канади, китаю та США). На півночі і сході омивається Атлантичним океаном. Офіційна назва – Федеративна Республіка Бразилія. Країна займає майже половину Південноамериканського континенту (47,7 %).

Бразилія має великий природно-ресурсний потенціал для створення багатогалузевого господарства. Приблизно 60% площі Бразилії займають плоскогір’я, найбільші з яких Гвіанське на півночі і Бразильське на півдні. Річкова сітка країни густа. Надра країни багаті на корисні копалини, насамперед рудні. Бразилія має величезні запаси залізних і марганцевих руд, бокситів, нікелю, вольфраму, олова, торію, золота. Їй належить 90% світового видобутку дорогоцінних каменів. Тут розвідані запаси нафти. Країна має величезні запаси промислового урану і багата на будівельну сировину.

До складу РПС входить і рекреаційно-туристичний комплекс країни.
Рекреаційно-туристичний комплекс Бразилії має великі й різноманітні туристські ресурси, які залучали й залучають до себе увагу іноземних туристів.
Туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів.

Об'єктом дослідження в роботі є природно-ресурсний потенціал та продуктивні сили Бразилії.

Предмет дослідження - аналіз природно-ресурсного потенціалу Бразилії та його вплив на розміщення продуктивних сил країни.

Мета дослідження - визначення сучасного стану розвитку продуктивних сил в державі, проблем та перспектив цього розвитку.

Ця мета досягається вирішенням окремих завдань:

─      розкрити значення та місце природних ресурсів у формуванні
економічного потенціалу Бразилії;

─      аналіз компонентної структури природно-ресурсного потенціалу,
особливостей розміщення та рівня забезпеченості Бразилії;

─      вивчити вплив природно-ресурсного потенціалу Бразилії на
формування галузей спеціалізації країни;

─      розглянути    проблеми   антропогенного   впливу    господарської
діяльності на навколишнє природне середовище;

─      дослідити проблеми ресурсозбереження та відтворення природних
ресурсів.

Методологічною основою роботи є системний підхід до дослідження рекреаційно-туристичного комплексу Бразилії. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналізу, порівняння, узагальнення. Інформаційну базу даної курсової роботи становлять підручники, методичні посібники, публікації в пресі, журнали.

Дана тема є досить актуальною і цікавою для вивчення, саме тому її вивченням займається безліч вчених, економістів та географів. Серед них можна назвати Четверкова, Хорлова, Фюте, Мельника, Сабирькова, Руденка, Романова, Михайлюка, Левченко , Паламарчук , Прокопов, Михайлюка, Ковалевского, Лаврінчук , Чабан , Мунін та багато інших.

Курсова робота складається із вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, п’яти пунктів плану, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи.
Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаної літератури.

1.      Значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу Бразилії

Соціально-економічний розвиток будь-якої країни та її окремих регіонів, який характеризується зростанням антропогенних навантажень на природу, виснаженням багатьох видів природних ресурсів, збільшенням обсягів екологічно шкідливих викидів, зниженням якості середовища проживання людей, зумовлює необхідність створення науково обґрунтованої системи раціонального освоєння природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території. Як показник, що відображає всю сукупність природних ресурсів, ПРП є передумовою і чинником розвитку та функціонування суспільно-територіальних комплексів, фундаментом раціональної територіальної орга­нізації природокористування, продуктивних сил у цілому [20, с.51].

Природно-ресурсний потенціал - це важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні умови - це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять: географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу та розміщення ресурсного потенціалу.

На   всіх   етапах   історичного   розвитку   суспільства   виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою. В сучасних посилюється      взаємозалежність      господарства   і   природи.   Розвиток         в        умовах      ринкової     економіки       пов'язаний         із        включенням   у господарство краю дедалі більшої кількості природних ресурсів та природних умов і збільшенням навантаження на навколишнє середовище.

Природні умови - елементи природного середовища, що не беруть безпосередньо участі в суспільному виробництві, але важливі для життя і діяльності людського суспільства [19, с.41].

Природні ресурси - такі елементи природного середовища, які можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства і підвищення якості життя і беруть участь як у матеріальному виробництві, так і в невиробничій сфері.

Продуктивні сили - це єдність засобів виробництва, які своєю працею приводять їх в дію. Серед факторів продуктивних сил виділяють природно-географічні, які включають якісну і кількісну характеристику мінерально-сировинних, водно-ресурсних, земельно-ресурсних, лісоресурсних, фауністичних, природно-рекреаційних та природних умов.

Обґрунтування розміщення продуктивних сил потребує врахування можливостей природних умов і природних ресурсів, або інакше природно-ресурсного потенціалу краю.

Поняття "природно-ресурсний потенціал" складає сукупність усіх природних умов і ресурсів, які можуть бути використані в економіці певної території [24, с.94].

Враховуючи це, поняття природно-ресурсний потенціал (ПРП) поширене в навчальних дисциплінах, які вивчають господарство певних територій. В географії - це "Економічна і соціальна географія", а в економіці - "Розміщення продуктивних сил".

Географічний аспект вивчення ПРП стосується як груп ресурсів, так і рівнів природно-ресурсних комплексів у межах певних територій.

Природно-ресурсний комплекс (ПРК) - це природно-ресурсний потенціал певної цілісної території. Так, доктор географічних наук В.П.Руденко виділяє б рівнів природно-ресурсних комплексів.

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу стосується   критерію оцінки кожного виду ресурсу як сукупного ефекту від певного джерела ресурсів, який залежить від різниці між кінцевими і прямими витратами на приріст виробництва продукції в розрахунку на одиницю відповідного природного ресурсу. [18. c.180]

В основі економічної класифікації     природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого   й           невиробничого,   промислового  й сільськогосподарського,   галузевого й   міжгалузевого, одно    цільового     та багатоцільового призначення. Компонентну структуру ПРП можна представити наступним чином (див.рис.1.)

Рис. 1.1. Компонентна структура ПРП [20, с.41]

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну

структури природно-ресурсного потенціалу.

Компонентна   структура   характеризує   внутрішньо-   та   міжвидові

співвідношення  природних  ресурсів  (земельних,   водних,  лісових  тощо);

територіальна - різні  форми  просторової дислокації природно-ресурсних

комплексів; організаційна - можливості відтворення та ефективної експлуатації

природних ресурсів.

Функціональна структура природно ресурсного потенціалу відображає

вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних

господарських комплексів.

БРАЗИЛІЯ (Федеративна Республіка Бразилія) - країна приголомшливої краси і різноманітності у всіх проявах життя, Бразилія для кожного - своя і ніколи - одна і та ж. На перший погляд, вона представляється місцем розслабленого від жаркого сонця життя, футболу і карнавалу круглий рік. Але ці цінності бразильської дійсності - тільки частина її багатогранного сьогодення. Бразилія - «країна-дитина», як називають її самі бразильці, історія якої розпочалася в 1500 році після відкриття її португальцем Педру Алвареш Кабралом. Однак вона вже встигла подарувала світу винахідника літака - «батька авіації» Сантуса Думона, найзнаменитішого футболіста Пеле, найталановитішого гонщика Формули-1 Аертона Сенну, незвичайно футуристичного в своїй творчості архітектора Оскара Німайера, мудрого письменника Жоржі Амаду, сентиментальні теленовели і саму запальну музику.
Бразилія розташована в східній, найбільш широкої частини Южноамеріканського материка. Територія її дуже компактна по конфігурації. Це чотирикутник, протяжність якого з півночі на південь і з заходу на схід майже однакова (відповідно 4320 і 4328 км). Сухопутні кордони протягнулись майже на 16,5 тис. км. На північному сході, сході і південному сході Бразилія омивається водами Атлантичного океана (довжина берегової лінії - 7408 км), в якому їй належать численні острови, найбільший з них - Фернанду-ді-Норонья. Висунутість території в Атлантику обумовлює відноснуну близькість Бразилії з іншими латиноамериканськими країнами до Африканського континенту. [11.c.50].

Бразилія знаходиться на північному сході Південної Америки. На півночі вона межує з Гвіаною, Венесуелою, Суринамом і Французькою Гвіаною, на північно-заході - з Колумбією, на заході - з Перу, Болівією, Парагваєм і Аргентиною, на півдні - з Уругваєм. На сході, південному сході і північному сході Бразилії омиває Атлантичний океан.

Тільки дві країни в Південній Америці - Чилі та Еквадор не межують з Бразилією. Бразилія займає 20, 8% території Американського континенту і 47, 7% наземного простору Південної Америки. За величиною території ця країна знаходиться на п'ятому місце в світі, поступаючись тільки Росії, США, Канаді та Китаю.

Лінія екватора проходить через північну частину країни, перетинаючи штати Амазонас, Рорайма, Пара і Амара. 93% території країни знаходяться в Південній півкулі, 92% бразильських земель розташовуються в субтропічній зоні. [22.c.48]

Бразилія сьогодні - це розвинена індустріальна держава, що успішно конкурує на світових ринках в таких високотехнологічних галузях, як аерокосмічна галузь, автомобілебудування, інформатика, біотехнології. Будучи сьогодні одним з лідерів з експорту продукції агропромисловості і тваринництва, Бразилія щороку нарощує обсяги виробництва і підсилює свої позиції в світі, а тому є перспективним партнером для співпраці.
У 2007 році Бразилія зайняла 6 місце у світовій економіці за обсягом валового внутрішнього продукту, і вийшла на однаковий рівень з Великобританією, Францією, Росією та Італією. 50% економіки всієї Латинської Америки зосереджено в Бразилії.