Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення (ВАТ “Оріана”)

Прибуток від основної діяльності ( тобто прибуток від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зріс: у 1 – на 2,3%; у 3 – по відношенню до 2-го на 12,3%, і по відношенню до базового 1-го – на 14,8%. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) визначається як різниця між обсягом реалізованої продукції у чинних цінах та їх повною собівартістю. Обсяг реалізації продукції в аналізовані роки характеризувався зростанням, відповідно зростав і прибуток. Зростання зумовлене вкладеннями у підприємство інвестицій, зокрема значна їх частина була спрямована на відновлення основних фондів. Цим же можна пояснити зростання прибутку від іншої реалізації: у 2-му – 17%, і ще на 22,5% у 3-му; а по відношенню до базового – на 42,8%. У абсолютному вираженні ж прибуток від основної діяльності збільшився на 748 тис. грн., а прибуток від іншої реалізації – на 842 тис. грн.

 В загальному характеризуючи  динаміку показників прибутку  можна сказати, що вона в  основному є зростаючою; вийняток  складає лише прибуток від  позареалізаційних операцій:

Рис.3.3. Динаміка прибутку від позареалізаційних операцій.

У 2-му він скоротився на 47% (268 тис.грн.), а у 3-му ще на 65% (199 тис. грн.); загалом же спад склав 82% і 467 тис. грн. До таких невтішних результатів  привело виявлення збитків минулих  років.

 

2.4. Оцінка резервів підвищення прибутку   підприємства.

Виявлення резервів підвищення прибутку повинне спиратися на комплексний  техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення техніко-економічних  показників роботи підприємства й організаційного  рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків тощо. В даній курсовій роботі було проведено короткий аналіз техніко-економічних показників та їх динаміки і тепер можна визначити деякі резерви підвищення прибутку.

На ВАТ “Оріана” є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення засобів виробництва. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбудеться внаслідок того, що неустаріле (тут мається на увазі морально, хоча це опосередковано відноситься і до нового обладнання фізично) потребує меншої кількості обслуговуючих працівників. А це в свою чергу приведе до зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції – або знизиться кількість працівників при незмінному об’ємі виробництва, або збілишиться обсяг при тій же величині працівників. Збільшення обсягу виробництва, як відомо приводить до зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції. Однак значно легше сказати, ніж досягнути збільшення обсягу виробництва, це завдання не з простих. Підприємству слід шукати нові ринки збуту продукції – і в Україні, і за кордоном. На думку фахівців продукція даного підприємсва має шанси завоювати певну частку закордонного ринку, оскільки відрізняється значно нижчою ціною, але для цього необхідні певні зусилля в плані просування продукції (а для цього потрібні певні витрати і в першу чергу – наявність маркетингових спеціалістів високого класу, що у нас може стати перешкодою; хоча слід сказати, ВАТ на даний час поставляє свою продукцію і за кордон). Щодо розширення частки українського ринку, то незавадило б виділити деякі кошти на рекламу, це обов’язково принесло б результати.

Слід також відмітити, що з ростом обсягу випуску продукції  прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості  продукції, що випускається. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваного підприємством прибутку.

Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок  підвищення продуктивності праці. З  ростом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу в понад урочний час, забезпечувати доставку працівників на роботу та з роботи за узгодженими маршрутами, надавати  матеріальну допомогу працівникам з нагоди ювілейних та інших визначних дат. Враховуючи специфіку роботи слід також проводити профілактичне оздоровлення та медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці.

Важливе значення в боротьбі за зниження собівартості та підвищення прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки  і пропозиції

В даній курсовій роботі було наведено основні техніко-економічні показники роботи ВАТ ”Оріана”, проведено аналіз фінансово-економічних показників та їх динаміки, аналіз аспектів формування і розподілу прибутку підприємства. Для цього було використано баланс підприємства і звіт про фінансові результати його діяльності.

Виходячи із всіх цих  даних було наведено шляхи підвищення прибутку підприємства. Головними з них виявились:

• вдосконалення засобів виробництва;
• збільшення обсягу виробництва;
• підвищення продуктивності праці;
• економія матеріальних ресурсів.

Слід сказати, що найбільш дієвим  є третій з вищенаведених аспектів. Для втілення його в життя потрібні невеликі капіталовкладення (особливо відносно перших двох шляхів), при цьому найбільшу увагу слід приділити мотивації працівників. Перші два шляхи передбачають великих капіталовкладень, але слід сказати, що перший також потягне за собою і підвищення продуктивності праці. Одним з шляхів як досягнути збільшення обсягу виробництва є випуск нових видів продукції, це є необхідним з точки зору психологічного впливу на споживачів. Але для досягнення повної віддачі від цього необхідно вжити заходів для донесення інформації про нову продукції, про її переваги та нові властивості (такими вона повинна обов’язково володіти) до потенційного споживача.

Що стосується економії матеріальних ресурсів, то цей метод  є найбільш простим, зусилля які необхідно для цього прикласти не потребують ніяких капіталовкладень, але й ефект від нього є найбільш незначним.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно  та  неоднозначно впливає на фінансову стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямовання достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують попит на акції і підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань перспективного розвитку підприємства.

            При аналізі основних техніко-економічних показників слід звернути увагу на те, що в останній рік зріс обсяг виробництва продукції (зростаюча його тенденція спостерігалася на протязі всіх трьох років): на 23,5% по відношенню до базового року, абсолютне значення його змінилося на 30008 і 28650 тис.грн. відповідно до базового і попереднього років. Зріс також і балансовий прибуток підприємства – 1124 тис.грн. (14,8%) і 950 тис.грн. (12,23%) по відношенню до базового і поперднього року відповідно. В певній мірі це відбулося за рахунок підвищення продуктивності праці та за рахунок незначного зниження собівартості продукції: за базовим показником продуктивність праці зросла на 4,05%, а за ланцюговим – на 5,91%, тобто спочатку (в попередньому році по відношенню до базового) малося зниження даного показника – на 1,8%. Собівартість продукції також носила нестійкий характер: спочатку вона зросла на 5,1% (у попередньому році по відношенню до базового), а потім впала – на 4,8% (по відношенню до того ж базового, що у абсолютному вираженні склало 1287 тис.грн.). позитивною тенденцією є зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів, яке склало за ланцюговими показниками 1,1% (679 тис. грн. в абсолютному вираженні) в 2-му році і 16,39% (10570 тис.грн.) в 3-році. Загалом же зріст склав 11249 тис.грн.  у абсолютному своєму значені і у відносному – 17,6%.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Ворст Й., Ревентлоу П., „Економіка фірми”, Москва, 1994.
2. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу : Навчальний посібник – 3-е вид. перероб. – М.: Фінанси і статистика, 1998 - 416с.
3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства – Львів: Виробництво “Спалон” 1998 – 212с.
4. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник Й.М. Петрович., І.О. Будицева. та ін.; За ред. Й.М.Петровича – Л.Оскарп,1996 – 325с.
5. Економіка підприємства : Навчальний посібник / А.В.Шегда, П.М. Литвиненко, М.П. Накаба., та ін.; За. ред. А.В.Шегди – 2-ге вид/ спор. – К: Знання – Прес, 2000 – 286с.
6. Економіка підприємства : Навчальний посібник – 2-ге вид., доп. – К: “Каравела”, Львів “Новий світ – 2000”, 2001 – 320с.
7. Економіка підприємства: Навч. посібник / За ред. О.П.Крайник / - Львів: “Інтелект – Захід”: , 2003 – 208с.
8. “Економіка підприємтсва: Навчально методичний посібник”, Київ, 1999.
9. Економіка підприємства : Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид 2-ге, перероб. та доп .  – К.: КНЕУ , 2000 - 528с.
10. Економіка підприємства: Уведення в спеціальність: Навч. пос. / За наук. і заг. ред. д-ра економічних наук, професора В.А.Ткаченка – Київ: Центр навчальної літератури, 2003 - 288с.
11. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М.Петровича.- Львів: “ Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча  – 2004 – 680с.
12. Мец В.О., “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”, Київ, 1999.
13. Мочерний С.В. Бізнес віл "А" до "Я" - Львів: Світ, 1993    200с,
14. Національні стандарти. Регістри бухгалтерського обліку. – К.: Бухгалтгерія. Бліц-інформ, 2005. №5.
15. Петрова Й.М., Будіщева І.О., “Економіка виробничого підприємства”, Львів, 1996.
16. Петрова Й.М., Будіщева І.О., “Основи виробничого підприємництва”, Ч.1,Ч.2, Львів, 1994.
17. Примак Т.О. Економіка підприємства. – К.: МАУП. 1999. - 108 с.
18. Тарасенко Н.Ф. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000 – 485с.
19. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч. пос. – 3-є видання, перероблене. – Львів: “Новий Світ – 2000” 2004 – 344с.
20. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств : Навчальний посібник. – К: Кондор, 2005 – 400с.
21. Фінанси підприємств : Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча. – 2004 – 367с.
22. Фінанси підприємств : Навчальний посібник – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: „Знання-Прес”, 2004 – 424с.
23. Шваб Л.І. Економіка підприємства : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – 2-ге вид. – К: “Каравела”, 2005 – 568с.