Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення (ВАТ “Оріана”)

На ВАТ ”Оріана” до прибутку від іншої реалізації відносять:

• прибуток від лізингових операцій;
• прибуток від реалізації нематеріальних активів;
• від реалізації матеріальних цінностей.

До прибутку від позареалізаційних  операцій на об’єкті дослідження  відносять:

• прибутки або збитки минулих років, виявлені у звітному періоді;
• проценти за надані кредити;
• прибутки від курсових різниць;
• результати операцій з цінними паперами;
• сплачені підприємству штрафи, пов’язані з недотриманням договорів поставок.

 

Розподіл  прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо- господарської  діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством  прибуток може бути використаний для  задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансуванням державних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частиниприбутку. По- друге, прибуток є джерелом формування фінасових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством  прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

Розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку; пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорція розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складається під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачується за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів господарювання, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап – розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому можуть створюватись цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.2. Схема використання прибутку підприємства.

Отже, із загальногоприбутку сплачується податок; решта поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.

Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей  прибуток можна розділити на дві  частини: 1) прибуток, що спрямовується  за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу  підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на сціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов’язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.

Цю загальну схему  розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно підприємств із різними  організаційно правовими формами. Це стосується насамперед акціонерних  товариств (підприємств). Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів (доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства дивіденди можнарозглядати як плату за залучений від продажу акцій капітал.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно та  неоднозначно впливає на фінансову стабільність і перспективи розвитку підприємства. Спрямовання достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують попит на акції і підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань перспективного розвитку підприємства.

Зрозуміло, що низький  рівень дивідендів призводить до протилежних  наслідків. З урахуванням цих  обставин акціонерне товариство (підприємство) мусить вибрати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Основними варіантами дивідендної  політики можуть бути: 1)виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох  років; 2) виплата дивідендів із щорічним певним зростанням; 3) спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку; 4) виплата дивідендів із залашку прибутку після фінансування інвестиційних потреб; 5) виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій. Кожний із цих варіантів має свої переваги й недоліки і застосовується, як правило, не постійно, а в межах певного перспективного періоду з урахуванням економічної кон’юктури та фінансового стану підприємства.

Частина прибутку, що спрямовується  на виплату дивідендів, визначається відповідно до вибраного варіанта дивідендної політики. Досвід зарубіжних корпорацій свідчить, що частка величини цього прибутку у чистому прибутку коливається в межах 30-70%.

Отриманий підприємством  прибуток є предметом розподілу, він використовується для задоволення різноманітних потреб: здійснюються відрахування до бюджету ( 31 %), дивіденди власникам акцій (в середньому 30%), відрахування в резервний фонд та на інвестиційні потреби. Розподіл прибутку ВАТ за 1-3 роки наведений в таблиці 3.3.

Табл.3.3. Розподіл прибутку підприємства за 3 роки.

Показник/роки	2003	2004	2005
Податки на прибуток	2356,5789	2410,34044	2705,0976
Дивіденди	2128,5228	2254,83461	2705,0976
Резервний фонд	836,2054	777,529175	785,35092
Інвестиційні потреби	1254,3081	1307,80407	1500,8929
Інші напрямки використання	1026,25	1024,78	1029,68

Зобразимо це графічно на наступному малюнку:

Рис.3.6. Розподіл прибутку підприємства.

Усі напрямки використання прибутку на об’єкті дослідження  за 1-3 роки у процентному відношенні є майже одинаковими, але все ж є певні зміни та динаміка: поступове незначне зниження грошових коштів у резервному фонді та зростаючі (також незначно) відрахування на інвестиційні потреби та на виплати дивідендів.

 

2.2. Показники прибутку

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування; він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Загальна величина прибутку має такі джерела утворення:

• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від позареалізаційних операцій;
• прибуток від іншої реалізації.

Загальна  величина прибутку визначається:

П = ВД – ВВ – А; (2.2.1)

де ВД – валовий дохід підприємства;

ВВ- валові витрати виробництва  — це загальна сума витрат на виробничу  і комерційну діяльність підприємства;

А- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів підприємства.

При більш  детальному розгляді формула матиме такий вигляд:

П_б = (Д₁ – В₁) + (Д₂ – В₂) +(Д₃ – В₃) – А;  (2.2.2)

де В₁, В₂, В₃, - витрати виробництва від реалізації продукції (послуг), від позареалізаційних операцій, від іншої реалізації відповідно; Д_1,2,3 – відповідно валовий дохід від цих операцій.

Тобто П_б = П_р+ П_пр.+ П_ін.;  (2.2.3)

де П_р – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); 

П_пр. - прибуток від позареалізаційних операцій;

П_ін - прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від  реалізації продукції (робіт, послуг) є  основною складовою загального балансового прибутку.

П_р = ВД – S_вир. – ПДВ – АЗ;  (2.2.4)

де S_вир. – витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплати працівників (повна собівартість виробництва);

ПДВ – податок на добавлену  вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від позареалізаційних операцій визначається як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій, і витратами на їх виконання.

П_пр. = Д₂ – S_пр.; де S_пр. – витрати на виконання позареалізаційних операцій.                                                                            (2.2.5)

Прибуток від  іншої реалізації обчислюється як різниця між ціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства.

П_ін. = Ц_прид. – Ц_прод. ;  (2.2.6)

де Ц_прид. і Ц_прод.  – ціна продажу і ціна придбання відповідно.

Загальний прибуток визначається за такою формулою:

П_б = åД_1,2,3 – ЗП; де åД_1,2,3 – сумарна величина доходу підприємства, ЗП – зарплата працівників підприємства.(2.2.7)

 Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства отриманий прибуток порівнюють із здійсненими витратами. Витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг); і також витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діїльності підприємства.

 

2.3. Аналіз динаміки показників прибутку підприємства ВАТ „Оріана”

На сучасному етапі  розвитку економіки в Україні, створення  все більшої і більшої кількості  нових підприємств між ними загострюється конкурентна боротьба. Це призводить до того, що залишаються лише ті, керівники яких здатні ефективно керувати підприємством і досягати поставлених цілей. У значній степені допомагає їм у цьому аналіз фінансово-економічних результатів діяльності підприємства і подальше коректування його роботи, із врахуванням одержаних результатів. Аналіз деяких показників з цієї групи і буде розглянуто у цьому розділі, а саме показники прибутку і рентабельності. У таблиці 3.1. наведено ці показники по ВАТ “Оріана” за три роки.

Табл.3.1. Показники прибутку і рентабельності ВАТ "Оріана"

Показник/роки	2003	2004	2005
Прибуток балансовий, тис.грн.	7601,867282	7775,291752	8726,121342
Прибуток від реалізації продукції (товарів, послуг) , тис.грн.	5061,323236	5176,789248	5809,851589
Прибуток від іншої  реалізації, тис.грн.	1968,544046	2294,502503	2811,269752
Прибуток від позареалізаційних  операцій, тис.грн.	572	304	105
Рентабельність підприємства загальна,%	8,3	8,4	8,1
Рентабельність продукції,%	18,9	18,4	20,7

Рис.3.1. Балансовий прибуток ВАТ”Оріана” за 1-3-ій роки.

Як видно з таблиці  і на рисунку, балансовий прибуток на об’єкті дослідження можна відзначити чіткою тенденцією до зростання - у 1 році ріст склав 2,3%, у 3 - 12,2% - тут мається на увазі ланцюговий показник; а по відношенню до базового 1 року - прибуток зріс на 14,8%.

Загалом за три роки балансовий прибуток збільшився на 1124 тис. грн. Це відбувалося завдяки зростанню  прибутку від основної діяльності та прибутку від іншої реалізації.

 

Рис.3.2. Динаміка прибутків від основної діяльності та від іншої реалізації.