Попит. Пропозіція. Ринкова рівновага

       Попит завжди конкретно виражений і динамічно змінюється під впливом ряду чинників.

       Розглянемо  деякі положення, що уточнюють понятт „попит”.

       По-перше, попит тісно пов’язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. Наприклад: ви маєте бажання купити ряд товарів, але, коли оцінюєте свої фінансові можливості, то бачите, що ваше бажання значно випереджає ваші можливості, тому що останні залежать від платоспроможного попиту.

       По-друге, суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і виступає на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання. 
 

Чинники, що визначають попит: 

Об’єктивні

       

економічні	соціальні	демографічні
базовий рівень розвитку виробництва обсяг реальних потреб та рівень їх задоволення середній рівень грошових доходів населення структура і рівень ринкових цін рівень цін споріднених товарів та товаро-замінників принципи розподілу доходів	рівень розвитку масової культури, духовних цінностей соціальна структура суспільства освітній ценз населення поширений спосіб життя	ємність ринку зумовлена чисельністю населення розміри та склад середньої сім’ї статево-віковий склад населення співвідношення міського та сільського населення

 

Суб’єктивні

       

психолого-традиційні	естетичні	природо-кліматичні
уподобання та смаки споживачів поведінка продавця та відносини, що склалися між ним та споживачем місцеві традиції та принципи виховання сила і особливості релігійних звичаїв	привабливість зовнішніх якостей товару реклама форми продажу	клімат кількість опадів середні та екстремальні температури рельєф та місцезнаходження флора та фауна

 
 

       Іноді чинники, що впливають на попит, зводяться  лише до цінових, тобто, визнається тільки вплив рівня цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників, аналіз яких дає можливість визначити потрбеи людини в певних товарах і послугах.

Закон попиту, крива попиту, еластичність попиту.

       Рух попиту об’єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв’язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв’язок має взоротний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки – зниження ціни веде до його зростання.

       У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше – між зміною ціни і постійною на цей час величиною  платоспроможного попиту населення.

       Якщо  ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінально грошовому, а в натуральному вираження. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевий замінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий.

       Вихід з цієї суперечності полягає у  зменшені попиту на товари, ціна на які  зросла.

       Протилежна  ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товарі, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

       Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

       Якщо  ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

       У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

       Формою  вияву закону попиту є також ефект  заміщення. Він полягає у переміщенні  попиту на дешевші товари-замінники.

       Однією  з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з’явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів. 

       Залежність між ціною і попитом характеризує крива попиту:

       Вона  має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару Р  і обсягом його продажу Q. При чому кожна додаткова купівля однорідного g товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

       Якщо  ціна товару зростає від точки  Б до точки А, обсяг продаж скорочується. Напрям стрілок на осях графіка зміниться  на протилежний, якщо ціна знизиться в напрямі від точки А до точки Б. Будь-якій точці на кривій ДД відповідає певне значення двох змінних – Р i Q.

       Рух по кривій попиту з однієї точки  до будь-якої іншої показує, як зміна  однієї змінною, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

       Може  бути і так, що крива попиту ДД не змінюється, не зміщується в той  чи інший бік. Це означає, що попит  не змінився. У цьому разі зміна  ціни впливає лише на обсяг продажу  товарів, але не на попит.

       Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування він нецінових чинників цілком припустиме.

       Тепер з'ясуємо, як впливають на попит зміни  у кожному з визначників (ціна на взаємозамінювані та взаємодоповнювані  продукти, величина доходів споживачів, суб'єктивні смаки та уподобання).

       Якщо  зниження ціни на один продукт зменшує  попит на інший, то такі продукти називають взаємозамінними. Наприклад, чай і кава, масло і маргарин, яблука і груші є прикладами взаємозамінних продуктів. Коли ціна на груші підвищується, споживачі купуватимуть більше яблук, і попит на яблука зростатиме. Крива попиту на яблука переміститься вправо і відбудеться збільшення попиту на яблука для усього проміжку цін.

       Якщо  зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт, то такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин є прикладами взаємодоповнювальних продуктів. Якщо ціна на бензин зростає, люди звичайно купуватимуть менше автомобілів, і попит на них зменшиться. Крива попиту на автомобілі переміститься вліво, і попит на автомобілізменшиться для усього проміжку цін.

       Розрізняють також індивідуальний та ринковий попит. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів усіх покупців на певному ринку в межах визначеного періоду.

       Із  зростанням доходів споживачі купують  більше товарів. Товари, попит на які прямо залежить від зміни грошового доходу, називають товарами вищої споживчої цінності. Якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується, то такі товари називають товарами нижчої споживчої цінності. 

       Існує поняття еластичності попиту. Воно показує взаємозв’язок між зміною ціни і обсягом проданих товарів. Наприклад, якщо ціна товару зросла на 10%, то виникає запитання, як зміниться кількість продаж за певний інтервал часу; як зміниться попит на цей товар, якщо доходи споживачів зростуть на 12% за місяць, рік.

       Найбільш  прийнятною одиницею виміру еластичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з’ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на 1%.

       Цінову  еластичність попиту (коефіцієнт еластичності) Еп обчислюють за такою формулою:  

              

       Розрізняють п’ять типів еластичності попиту:

1. Попит еластичний – зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більше, ніж на 1% – Еп>1;
2. Одинична еластичність – попит зростає чи спадає відповідно до зміни ціни – Еп=1;
3. Попит нееластичний – зміна ціни на 1% призводить до зміни в обсягу попиту менше, ніж на 1% - Еп<1;
4. Попит досконало еластичний – ціна залишається незмінною, але продаж зростає – Еп→ ∞ (наприклад, хворий на діабет купує інсулін незалежно від ціни на нього, отже, у своєму бюджеті він обмежує купівлю інших товарів, аби вивільнити певні кошти для придбання інсуліну);
5. Попит досконало нееластичний – споживач купує товар у кількості, яка не залежить від його ціни – Еп=0 (це стосується товарів першої необхідності, споживання яких обмежити важко: сіль, цукор).

 

1.3. Економічна природа пропозиції. 

       Якщо  споживачі формують попит, то виробники – пропозицію.

       Пропозиція – це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу. 

       Чинники, що визначають пропозицію:

Об’єктивні

       

економічні	соціальні	демографічні
рівень технології організаційно-інфраструктурне забезпечення сфера обігу державне стимулювання ринкової конкуренції переміщення капіталів	професійно-кваліфікаційний склад робочої сили суспільна престижність підприємства розміри та активність підприємців їхня економічна самостійність рівень культури і спеціалізованої освіти учасників виробництва	масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили розподіл працездатного населення за територією

 

Суб’єктивні

       

психолого-традиційні	естетичні	природно-кліматичні
зміни смаків та уподобань споживачі місцеві, національні традиції виховання релігійні звичаї	зміни у моді розвиток промислового дизайну	клімат кількість опадів середні та екстремальні температури рельєф та місцезнаходження

       Однак, головну увагу при розгляді чинників пропозиції слід приділяти ціновому чиннику. 

Закон пропозиції, крива  пропозиції, еластичність пропозиції.

       Об’єктивний рух пропозиції регулюється законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб’єктів конкурентної боротьби. Отже, процесом-причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

       Якщо  ціна знижується, то при такій самій  масі товарів і послуг підприємець  одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Тому можна зробити висново: у  причинно-наслідковому зв’язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв’язок.

       У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів  і послуг виробляється (надається) при  тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати  тактику. Насправді витрати виробництва не змінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни продано дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару. Підприємець має вжити заходів щодо зміни асортименту або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає привести пропозицію у відповідність з існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх з новою ціною. 

       Залежність  між ціною і кількістю товару, яку виробники бажають запропонувати, характеризує крива пропозиції:

       Вона  має висхідний нахил, що демонструє пряму залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару Р і обсягом його продажу Q.

       Точка А на кривій пропозицій ПП показує  більш високий рівень ціни Ц, який слався на ринку, і обсяг товарів  Т, який також зріс. Точка В відбиває ситуацію, яка змінилася: зниження ціни до рівня Ц₂, якому відповідає скорочення пропозиції до продажу товарів Т₂.

       Крива пропозиції, по суті, є ілюстрацією  дії закону пропозиції, тобто за інших однакових умов, чим вища ціна товару, тим більше їх може бути вироблено і запропоновано до продажу на ринку. Рух кривої донизу від точки А до точки В означає зниження товарного обміну на ринках під впливом зниження цін на ці товари.

       Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції. Отже, причиною руху по кривій є зміна ціни на відповідний продукт.

       Зміна інших чинників (ціна на взаємозамінювані та взаємодоповнювані продукти, витрати  виробництва, технології, податки) змінює пропозицію товару.

       Якщо  ціна на замінюваний продукт зростає, то пропозиціє продукту зменшується, і  крива пропозиції цього продукту переміщується вліво. Наприклад, зростання  ціни на масло зменшить пропозицію маргарину, оскільки виробників приваблюють вищі ціни та прибутки. За будь-якого рівня цін буде виготовлено меншу кількість маргарину, і крива пропозиції маргарину переміститься вліво.

       Якщо  ціна на взаємодоповнюваний продукт  зростає, пропозиція продукту також  зростатиме, і крива пропозиції продукту переміститься вправо. Наприклад, маємо два доповнювані товари: ґудзики і тканину. Якщо тканина дорожчає, то й ґудзики підвищаться в ціні. Згідно з законом пропозиції зростання ціни на ґудзики збільшить величину пропозиції ґудзиків за кожного рівня цін. В результаті пропозиція ґудзиків зросте, і крива пропозиції на ґудзики переміститься вправо. При цьому не варто забувати, що ми абстрагуємося від усієї решти чинників і беремо до уваги лише вплив зміни досліджуваного визначника на пропозицію товару.

       Розглянемо  такий визначник, як витрати виробництва. Припустімо, що внаслідок зростання  ціни ресурсів, витрати на виробництво  автомобілів зросли, тому їх пропозиція зменшиться. Крива пропозиції автомобілів  переміститься вліво і покаже зменшення пропозицій на автомобілі за кожного рівня цін.

       До  інших визначників пропозиції відносимо  зміну кількості виробників, технологію, податки і субсидії, погодні умови  тощо. Наприклад, запровадження спеціального податку на тонізуючі напої означає для виробника додаткові витрати, тому він скоротить виробництво усіх тонізуючих напоїв, і крива їх пропозиції переміститься вліво, що означатиме зменшення їх пропозиції загалом.

       Існує поняття еластичності пропозиції. Воно відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв’язку із зростанням цін.Так само, як і прийнятою одиницею попиту, пропозицію також вимірюють у відсотках.

       Цінову  еластичність пропозиції Епр обчислюють за такою формулою:  

              
 
 

       Розрізняють три типи еластичної пропозиції:

1. Пропозиція еластична – коли 1% збільшення ціни товарів зумовлює збільшення на 1% пропозиції – Епр>1;
2. Пропозиція одинична – коли приріст пропозиції дорівнює приросту ціни – Епр=1;
3. Пропозиція нееластична – коли приріст пропозиції менше приросту ціни – Епр<1.

 

       Еластичність пропозиції сприяє встановлення так званої нормальної ціни рівноваги (тобто рівноважної ціни). 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією.

 

       Попит і пропозицію порівнюють із лезами ножиць, які завжди функціонують одночасно. Але так само як у ножиць леза рухаються у протилежному напрямі залежно від їхнього положення, так і значення попиту і пропозиції змінюється в часі. У короткостроковому періоді кількість вироблених товарів більш-менш постійні (очікуваний урожай зернових, план випуску продукції підприємством тощо). Отже, в коростроковому періоді на визначення ціни справлятимуть вплив переважно коливання попиту, а не пропозиції. У довгостроковому періоді простежується протилежна ситуація. Адже з перебігом часу підприємці можуть переорієнтуватися, змінити свої виробничі потужності відповідно до вимог ринку. Тому в довгостроковому періоді пропозиція вагоміше впливатиме на формування ринкової ціни.

       Співвідношення  попиту та пропозиції на ринку весь час змінюється. Є зміни, які мають сталий характер. Наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції взимку в нашій країні зменшується (адже овочі зимою вирощуються тільки в теплицях). Однак попит на свіжі овочі великий і взимку. Внаслідок такого співвідношення попиту і пропозиції на овочі в зимовий період ціни на них підвищуються. Влітку пропозиція свіжих овочів значно зростає. Конкуренція змушує продавців знижувати ціни.

       Отже, коли попит великий, а пропозиція недостатня, ціни зростають, і навпаки. У всіх випадках скорочення виробництва  товарів призводить до підвищення цін (якщо попит на такі товари не зменшився).

       Є чинники, що знижують попит населення  на товари, а отже, зумовлюють зниження ціни товару (за умови, що пропозиція товарів  залишилась незмінною). Знижуються ціни на товари і через моральну зношеність товарів.

       На  ціни впливають насиченість потреб у деяких товарах, купівельна спроможність. Так, збільшення чисельності безробітних  призводить до зменшення купівельної  спроможності населення, а отже, до зниження деяких цін.

       До  чинників, що збільшують попит на товари і водночас зумовлюють зниження цін, слід віднести: зростання обсягів виробництва, безоплатне надання матеріальних благ за рахунок суспільних фондів споживання, поліпшення якості товарів без збільшення витрат, вміла організація реклами тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Ринкова рівновага, ринкова  ціна.

       Взаємодія попиту та пропозиції визначає ринкову  рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються.

      

       Точка Е, точка в якій криві попиту та пропозиції перетинаються – точка ринкової рівноваги .

       Ціна  рівноваги – це ринкова ціна Р^*, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Це ціна, яка задовільняє і виробників, і споживачів, тобто за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

       Рівновага окремого ринку певного товару називається  частковою рівновагою.

       Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту та пропозиції. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у виробників, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного. А якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів, і користуючиьс конкуренцією серед виробників, продавці підіймають ціну.

        

       Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої  рівноваги. Точка рівноваги є  стійкою, а коливання цін відіграє роль механізму саморегулювання  ринкової системи. 

       Але рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу. Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться), Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропозиція, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція.

       Повертаючись до ринкової ціни.

       Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами, купуючи продукти харчування, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну.

       Квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послугу праці виплачують заробітну плату, яка є ціною товару „робоча сила”.

       Ціною є відсотки за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за купівельними цінами.

       Отже, на ринках товарів існує безліч цін. Ще не так давно в економічних словниках, підручниках ціна визначалась як грошове заження вартості товару. А вартість, як відомо, – це втілена й зечевлена в товарі абстрактна праця. Вона визначається кількістю суспільне необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення певної споживної вартості при суспільне нормальних умовах виробництва, середньому в цьому суспільстві рівні умілості та інтенсивності праці.

       Однак на практиці вартість одного товару (тобто  витрат суспільне необхідного часу) часто вища, ніж вартість іншого товару, але ринкова ціна його менша. Виявляється, ціна залежить також від співвідношення попиту і пропозиції на товари. У нашому прикладі ціна другого товару вища тому, що попит на нього перевищує пропозицію цього товару, а отже, ціна вища, ніж вартість. Є й інші чинники, що пов'язані не з вартістю, а з іншими причинами.

       Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару тільки в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Через це універсальним визначенням ціни є таке.

       Ціна – це грошова сума, що сплачується за конкретний товар

       Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав'язується згори.

       Відхилення ціни від вартості відбувається не за вказівкою чиновників, а внаслідок співвідношення попиту і пропозиції. Монопольна ціна, встановлена державою або нав'язана приватним монополістом, не має нічого спільного з ринковою ціною. В умовах адміністративно-командної економіки ціни втратили свою регулюючу роль. Наслідком цього став хронічний дефіцит товарів і багатьох послуг.

       Ціна  є важелем встановлення пропорцій  у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія  державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

       Ринкова ціна не може бути встановлена урядовим декретом чи указом президента країни. 
 
 
 
 
 
 
 

2. Роль  держави у формуванні ринкової рівноваги.

 

       Зміни параметрів ринкової рівноваги також  можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонування, крива пропонування зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

       Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропонування зміщується паралельно до початкової  на величину податку Т по вертикалі, точка рівноваги зміщується з Е₀ до Е₁.

       У точці нової рівноваги  ціна пропонування P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину податку: P_D=P_S+Т.

       За  рівнянням рівноваги: а–b·(P_S+Т) = – c+d·P_S можна знайти ціну пропонування P_S, а потім – нові ціну рівноваги та рівноважний обсяг. 

 
 

         
 
 
 

Висновки. 

       У своїй роботі я намагався найбільш повно розкрити суть таких понять як ринок, ринковий механізм, попит, пропозиція , ринкова рівновага та ринкова ціна.

     За  допомогою поняття „попит” економісти описують поведінку не лише фактичних, а й потенційних покупців товарів і послуг. Поняття „попит” характеризує взаємозв’язок між ринковою ціною та кількістю товару, яку споживачі (домогосподарства) бажають купувати за інших однакових умов протягом певного періоду часу. Цей взаємозв’язок називають шкалою (схемою) попиту або кривою попиту. Шкалу попиту подають за допомогою табличного методу, а криву попиту – графічного методу.

     Кожен ринок має сторону пропозиції, так само як і сторону попиту. Пропозиція – це кількість певного товару, яку виробники бажають виготовити і продавати за кожної ціни протягом певного періоду часу за інших однакових умов.

     Пропозиція  може бути представлена шкалою (схемою) пропозиції, тобто таблицею, яка  показує кількість певного товару, що буде пропонуватись за кожного рівня ціни за інших однакових умов у межах деякого часового періоду.

     На  попит і пропозицію впливають  багато різних факторів, і реакція на них теж різна. Ступінь зміни попиту й пропозиції під впливом певних факторів характеризує ступінь їх еластичності. Еластичність – це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої, здатність функції реагувати на зміну аргументу. Еластичність виражається як відношення відсоткових змін. Це уніфікована форма виразу, відсотки залишаються незмінними у будь-якому випадку, незалежно від того, в яких одиницях вимірювання виражаються початкові дані.

     Також необхідно відмітити, що попит і  пропозиція на ринку взаємопов’язані. Саме з їх допомогою встановлюється ціна на той чи інший товар, а також визначається необхідна кількість даного товару. І саме вони являють собою ринковий механізм в дії..

       Це  об’єктивні економічні закони які  діють у конкурентному середовищі і не залежать від волі людей. Ціна ринкової рівноваги встановлюється під впливом попиту та пропозиції на певному проміжку часу. Також слід зазначити що наслідки її порушення адміністративними методами, в обхід природних законів ринкової економіки ведуть до негативних наслідків. Серед них можна назвати: дефіцит товарів (оскільки виробникам невигідно їх виробляти), ровиток тіньового сектору економіки, криміналізація суспільства. А оскільки ринкова економіка є динаміка цін і обсягу угод, то домагатися їхньої бажаної зміни можна, регулюючи величину попиту (доходу споживачів) і величину пропозиції (прибуток виробників).

     На  конкурентному ринку будь-якого  товару рівновага попиту та пропозиції встановлюється саме за цією схемою. Рівновага  – закон для кожного конкурентного  ринку. Завдяки рівновазі на кожному  товарному ринку, підтримується рівновага економічної системи в цілому.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури.

1. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ: Основи,  1998, 518 с.
2. Альфред Маршалл. «Принципы экономической науки» (1890-1891).
3. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. Економічна теорія. Харків, Київ: ТОВ "Карвін",  2003, 704 с.
4. За ред. В.Д. Базилевича. Історія економічних учень. Київ: Знання,  2004, 1300 с.
5. Пол Э́нтони Самуэ́льсон. «Экономика: вводный анализ.»М. - 1993.
6. Мочерний С.В. Економічна теорія. Київ: Видавничий центр "Академія",  2001, 656 с.
7. Панчишин С. Макроекономіка. Київ: Либідь,  2002, 616 с.
8. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. Київ: Либідь,  1999, 288 с.
9. Солоненко К.С. Макроекономіка. Київ: ЦУЛ,  2002, 320 с.
10. Ястремский О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки. Київ: Товариство "Знання", КОО,  1998, 714 с.