Поняття та сутність валюти

Екю виконувала чотири головні функції: 

— загальна одиниця в механізмі  обмінних валютних курсів: діяла як індикатор, тобто визначала відхилення курсу однієї валюти від інших; 

— одиниця розрахунків за кредитними угодами; 

— одиниця для взаєморозрахунків  за боргами між національними  валютними інституціями; 

— одиниця розрахунків у бюджеті  Європейського Співтовариства. Тобто  всі зовнішні мита, податки, платежі  й інші внутрішні розрахунки

Євро — це єдина валюта багатьох країн, які входять до Європейського  Союзу. До 1 січня 2002 р. євро теж була кошикового типу. Так, з 1 січня 1999 р. було встановлено «незмінний» обмінний курс національних валют відносно євро. Готівкові євро з’явилися в обігу  в 2002 р., курс євро до екю був визначений 1:1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КОНВЕРТОВАНОСТІ ВАЛЮТ

Найпоширенішим в економічній  літературі визначенням конвертованості  валюти є здатність валюти цієї країни вільно обмінюватись на валюти інших  країн та міжнародні платіжні засоби за чинним курсом.

Обов'язковою передумовою конвертованості національної валюти є наявність в країні, яка хоче її запровадити, певних економічних і правових умов для прояву господарської самостійності власника грошей. Іншою обов'язковою умовою є наявність ринкового господарства, за якого всі учасники економічного обміну діють самостійно на свій страх і ризик. При цьому ринкове господарство повинно бути достатньо збалансованим, конкурентоспроможним і відкритим, із незначними торговельними валютно-фінансовими обмеженнями, або за їх повної відсутності.

В економіці країни, на яку поширює  свій вплив світовий ринок, відбуваються процеси пристосування і вирівнювання національних умов виробництва з  світовими за всіма параметрами  — затратами, цінами, якістю, технічним  рівнем продукції тощо. Тільки такий  режим може забезпечити в повній мірі реалізацію відомого ринкового  принципу "продавати на найдорожчих  ринках і купувати на найдешевших", дає змогу найраціональніше використовувати  засоби для інвестицій у світовому  масштабі, а також отримати вигоди від міжнародного поділу праці.

Звідси конвертованість як економічну категорію можна визначити як такий стан і характер економічної  та валютно-фінансової системи, за якого  для власників засобів у національній валюті забезпечується свобода здійснення тих чи інших операцій як у цій  країні, так і за кордоном.

За класифікацією форм конвертованості (оборотності), за видами та суб'єктами зовнішньоекономічних операцій розрізняють  валюти вільно конвертовані (ВКВ), частково конвертовані (ЧКВ) і неконвертовані (НКВ).

Вільно конвертованими валютами (ВКВ) є валюти країн, де не існує ніяких обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов'язані з рухом капіталів, а також на всі категорії вітчизняних (резидентів) та іноземних (нерезидентів) юридичних і фізичних осіб — власників цієї валюти. Валюти цих країн можуть обмінюватися на будь-яку іноземну валюту (долар США, євро, швейцарський франк, канадський долар тощо).

Вільна конвертованість більшості  національних валют країн світу  на золото існувала до Першої світової війни. В роки світової економічної  кризи 1929— 1933 рр. золотий стандарт було відмінено, конвертованість національних валют на золото в більшості розвинутих країн практично перестала існувати, лише долари США, які належали центральним  банкам та іншим офіційним органам  зарубіжних країн, до серпня 1971 р. могли  обмінюватися казначейством США  на золото. Після серпня 1971 р., у зв'язку з кризою валютно-фінансової системи  та знеціненням долара, було припинено  конвертованість долара на золото.

Частково конвертовані валюти (ЧКВ) — це валюти тих країн, які відмінили валютні обмеження не на всі валютні операції, або тільки для нерезидентів. До них належать валюти більшості західноєвропейських країн.

Неконвертованими валютами (НКВ) є валюти, що повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів. Це, як правило, валюти залежних і економічно слаборозвинутих країн, які здебільшого прикріплені до валют колишніх метрополій.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Отже, розглянувши  основні питання даної роботи можна зробити такі висновки:

• валюта являє собою грошову одиницю, яка застосовується для вимірювання вартості товару, але у практичному застосуванні цей термін використовується для позначення грошових знаків іноземних країн при міжнародних розрахунках;
• поняття валюти включає грошові кошти у формі законних платіжних засобів та інші валютні цінності, тобто платіжні документи у формі чеків, векселів, сертифікатів, акредитивів тощо;
• основними регіональними валютами є СПЗ, євро та єккю, які є міжнародними розрахунковими грошовими одиницями; 
• резервною валютою є національна валюта провідних країн світу, що накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків;
• конвертованість валюти – це здатність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за чинним курсом;
• розрізняють вільно конвертовані, частково конвертовані і неконвертовані валюти, які відрізняються ступенем обмеженості обмінних операцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Міжнародні фінанси / М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць/ Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.

2. Міжнародні валютно-фінансові відносини / Боринець С.Я./ Підручник. — 2-ге вид., перероб. й доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 305 с.

3. Гроші та кредит / Колесніченко В.Ф./ Навчальний посібник., 2008
4. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз,. М.Ф. Пуховкіна та ін. – К.: Либідь, 1992. – 331 с.
5. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ І. М.Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 431 с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВАРІАНТ 1

ЗАДАЧА 1.

Визначити кількість  грошей, необхідних для безінфляційного  обігу, за такими даними:

— сума цін  реалізованих товарів, робіт, послуг (ВВП) — 297 млрд грн;

— сума цін  товарів, робіт, послуг, що реалізовані  з відстроченням платежу — 8% обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

— сума платежів за зобов’язаннями, термін оплати яких настав, — 45 млрд грн;

— сума платежів, що взаємно погашаються, — 6,5% загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

— середня  кількість оборотів грошової маси (М2) за рік —2.

2. Як саме  зміниться обсяг грошової маси, якщо її оборотність зросте  на 2 оберти?

3. Як саме  зміниться обсяг грошової маси, якщо не буде проводитися взаємне  зарахування боргів?

Розв’язання

КГ= (ΣСЦ – К + П – В) / О

де КГ – кількість грошей, необхідних для безінфляційного обігу;

ΣСЦ – сума товарів і послуг та цін на них, що реалізовуються за певний період;

К –  сума цін товарів і послуг, проданих в кредит;

П –  сума платежів за борговими  зобов’язаннями;

В –  сума взаємозарахованих безготівкових платежів;

О –    середня кількість  обертів грошової одиниці.

Отже:

КГ =  (297 млрд. – 0,08*297 млрд. + 45 млрд. – 0,065*297млрд) / 2 = (297 млрд. –23,76 млрд. + 45 млрд. – 19,305 млрд.) / 2 = 298,935 / 2 = 149, 4675 млрд. грн.

Якщо оборотність  зросте на 2 оберти, тоді:

КГ₂= 298,935 млрд. / 2+2 = 298,935 млрд. / 4 = 74,73375 млрд. грн.

Якщо не буде проводитися взаємне зарахування  боргів, тоді:

КГ₃ = =  (297 млрд. – 0,08*297 млрд. + 45 млрд.) / 2 = (297 млрд. –23,76 млрд. + 45 млрд.) / 2 = 318,24 млрд. / 2 = 159,12 млрд. грн.

Відповідь: 1) 149, 4675 млрд. грн.; 2) 74,73375 млрд. грн.;

3) 159,12 млрд. грн

 

ЗАДАЧА 2

Яку грошову  суму необхідно покласти на депозит  терміном 6 місяців, щоб отримати дохід  у розмірі 5500 грн при річній відсотковій ставці 15,5%?

Розв’язання

P=S/(1+i*n)

де P – теперішня вартість депозиту;

S – майбутня вартість депозиту;

i – річна відсоткова ставка;

n – термін дії депозиту.

Отже:

P=5500/(1+0,155*(6/12)) = 5500 / 1,0775 = 5104, 41 грн

Відповідь: для того, щоб отримати дохід у  розмірі 5500 грн, треба покласти на депозит строком 6 місяців суму у розмірі 5104,41 грн.