Поняття, сутність та види інфляції

      ЗМІСТ 
 

 

ВСТУП

 

      Явище інфляції властиво в тому або іншому ступені будь-якої ринкової і перехідної до неї економікам, у тому числі і економікам промислово розвинених країн. Інфляція проникає у всі сфери економічного життя і починає їх руйнувати. Від неї страждають держава, виробництво, фінансовий ринок і ринкова економіка, але найбільшестраждають люди.

      Порушуються встановлені пропорції між цінами товарів. Продавцю і покупцю стає все складнішим ухвалити оптимальне правильне економічне рішення. Ще важче фахівцям дати економічний прогноз і зробити довгострокові розрахунки. Відбувається перерозподіл доходів. Ті, хто має фіксовану заробітну плату, нічим не захищені від інфляційного зростання цін. Виникають черги. З'являється «чорний ринок», де спекулюють дефіцитним товаром.

      Як  економічне явище інфляція існує  вже тривалий час. Вважається, що вона з'явилася, мало не з виникненням грошей, з функціонуванням яких нерозривно пов'язана. Інтерес до інфляції, інфляційних процесів, виник ще в давнину, коли багато правителів з великим або меншим успіхом намагалися знайти рішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими витратами. Але якщо раніше інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах, (наприклад, під час війни держава випускала велику кількість паперових грошей для фінансування своїх військових витрат), то в останні два-три десятиліття в багатьох країнах вона стала хронічною.

      Сьогодні  в світі майже немає країни, де не було б інфляції. При всій великій кількості інформації на цю тему, знання широких верств населення поверхневі (звідси поява інфляційного очікування).

     Тому, не дивлячись нажваве обговорення інфляційних питань на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується.

     В даний час інфляція - один з найболючіших і небезпечніших процесів, що негативно  впливають на фінанси, грошову і  економічну систему в цілому. Інфляція не тільки означає зниження купівельної спроможності грошей, але і підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.

     Нинішнє покоління людей, які живуть в  Україні, добре розуміють всю гостроту проблеми інфляції. В 90-х роках, особливо у першій половині, Україна неодноразово відчувала інфляційні шоки – різкі збільшення загального рівня цін. Це був надзвичайно тяжкий період для сімей, підприємств, економіки та суспільства в цілому. Цінова нестабільність економічно та психологічно буквально вимотувала більшість людей, знищувала їх заощадження й рушила надії, паралізовувала діяльність багатьох підприємств, створювала величезну соціальну напругу в суспільстві.

     Не  викликає заперечень те, що нестабільність загального рівня цін в економіці є однією з найважливіших макроекономічних проблем. Більшість навіть схильна вважати, що з усіх макроекономічних негараздів інфляція шкодить найбільше. Крім того, боротьба з нею завжди важка та хвороблива.

     Сучасній  інфляції властивий ряд відмінних  особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз –  повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників.

     Інфляція  була і буде в кожній країні, її неможливо  повністю зупинити чи знищити, але можливо регулювати її.

     Метою курсової роботи є визання ообливостей, причин, наслідків та способів вимірювання інфляції.

     Об’єктом дослідження курсової роботи є інфляція.

     Предметом дослідження курсової роботи є особливості, причини, наслідки та способи вимірювання  інфляції.

     Відповідно  до поставленої мети визначені наступні завдання дослідження:

• визначити поняття та сутність інфляції,
• дослідити види інфляції,
• визначити способи вимірювання інфляції.

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ

      1.1. Сутність та закономірності розвитку інфляції

 

      Упродовж  останнього десятиліття інфляція залишилася одним з ключових чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток у країні. Вона властива більшості економічно розвинутих країн світу і є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

      Інфляція  була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843–1853 pp.); США – у період Війни за незалежність 1775–1783 pp. і Громадянської війни 1861–1865 pp.; Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.; Франції – у період Великої французької революції 1789–1791 pp. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після Першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася у трильйон разів. Була вона й у СРСР, але у прихованій формі. Внаслідок хронічного дефіциту гроші втрачали свою значимість навіть за стабільних цін.

      Інфляція  як економічне явище характеризує якісний  стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного  забезпечення сталості грошей.

      Вплив інфляції на економічне зростання, інвестиції та продуктивність є однією з основних проблем, дослідженню якої приділяється велика увага в економічній науці.

      Уперше  термін "інфляція" почали вживати  у 70-ті роки XIX ст. щодо грошового обігу  в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення Громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон, особливо після краху золотого стандарту. Його часто використовують для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох – докапіталістичного і домонополістичного капіталізму, причому саме в ті періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця ст. та Наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII – початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь.

      Є декілька підходів до визначення інфляції (табл. 1.1).

      З інформації, наведеної у таблиці, можна побачити різноманітність поглядів на економічне явище – інфляцію. Узагальнивши всі визначення, інфляцію можна ідентифікувати так.

      Інфляція  – це знецінювання грошей, падіння  їх купівельної спроможності, викликане  підвищенням цін, товарним дефіцитом  і зниженням якості товарів і послуг. Вона, хоча й виявляється тільки у зростанні товарних цін, не є лише грошовим феноменом. Інфляція – це тонке соціально-економічне явище, яке породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства.

      Одночасно інфляція – одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично в усіх країнах світу, особливо в Україні.

      Зростання цін може бути пов'язане з перевищенням попиту над пропозицією товарів, однак така диспропорція між попитом  і пропозицією в більшості  випадків не є інфляцією. Прикладом тому є енергетична криза 70-х років у США, коли нафтодобувні країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші види товарів і послуг у цей же час ціни зросли на 7–9 %.

      Незалежно від стану грошової сфери, товарні  ціни можуть змінюватись унаслідок зростання продуктивності праці, циклічних або сезонних коливань, структурних зрушень у системі відтворення, монополізації ринку державного регулювання економікою, введення нових ставок податків, девальвації та ревальвації грошової одиниці, змін кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих тощо. З переліченого видно, що не все зростання цін – інфляція, тому особливо важливо виокремити справді інфляційний чинник.

      Так, зростання цін, що пов'язане із циклічним коливанням кон'юнктури, не можна вважати інфляційним. Ціни підвищуються у фазі буму і падають у фазі кризи, потім знову зростають у наступних фазах виходу з кризи.

      Таблиця 1.1.

Визначення  поняття "інфляція"

Автор	Визначення  інфляції
I. Гришин, В. Найдьонов	Економічне  явище, що характеризується зростанням цін
М. Озель	Зміна цін на товари споживчого ринку, тобто інфляція і зміна цін споживчого ринку  тотожні поняття
Л.Н. Красавина, Л.C. Тарасевич, В.М. Гальперин, В.Т. Короткое, O.I. Лаврушин, В.М. Геець, М.І. Савлук, А.С. Гальчинський	Процес зниження купівельної спроможності грошей, що супроводжується зростанням цін
І. Лушин, І. Пелипас	"Інфляційний  шок", тобто одноразове підвищення  рівня цін, яке може стати  імпульсом для розгортання (або  прискорення) процесу інфляції або ні
І.А. Трахтенберг	Інфляція не ідентична будь-якому зростанню  цін, а викликається господарськими процесами, пов'язаними з переповнюванням  сфери звернення грошовою масою, недовірою до уряду, надмірним попитом  на золото
А.Г. Грязнова	Форма порушення  законів грошового обігу, порушення  макроекономічної рівноваги, дисбаланс  попиту і пропозиції
Г.Н. Климко	Тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обігу
Е.Дж. Долан, С. Панчишин	Зростання цін, яке викликає відповідне обернено пропорційне зниження пов'язаної з ним категорії – купівельної спроможності грошей

      Підвищення  продуктивності праці за інших рівних умов приводить до зниження цін. Однак  можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці зумовлює підвищення заробітної плати. У цьому випадку інфляція витрат підвищення заробітної плати у певній галузі справді супроводжується зростанням загального рівня цін.

      Стихійні  лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, унаслідок стихійного лиха на певній території зруйновані будинки. Це приводить до підвищення попиту на будівельні матеріали, послуги будівельників, транспорт і т. ін. Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулом для виробників до збільшення обсягів виробництва і в міру насичення ринку ціни знижуватимуться.

      Форми вияву інфляції поступово змінювалися  в міру розвитку грошових систем та самих грошових форм. На початку  виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних  на золото банкнот, а на руках у  суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю.

      Відповідно  до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо.

      У сучасних умовах, коли в обігу немає  золота і видимого зв'язку грошових знаків з ним, лаж і дизажіо  як показники інфляційного процесу  втратили своє значення.

      Головною  формою вияву інфляції стало знецінення грошових знаків стосовно вартості звичайних  товарів, серед яких опинилося і  золото, тобто падіння купівельної  спроможності грошової одиниці. Якщо цей  процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Національні гроші знецінюються щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є виявом інфляції (рис. 1.1).

      Рис. 1.1. Форми вияву інфляції 

      Після загальної демонетизації золота інфляція з періодичного явища перетворилася  на хронічне, властиве всім країнам. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, її причинах та наслідках. В одних країнах вона незначного рівня, її перебіг керований і має позитивний вплив на економіку, а в інших цей перебіг некерований, сягає гіпервисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань в економіці та соціальній сфері.

      Закономірності  інфляційного процесу наведені у табл. 1.2.

      Таблиця 1.2

Закономірності  інфляційного процесу

Стадія	Характеристика  інфляційного процесу
Перша	Темпи зростання  пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, але це випередження поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання. Надмірна пропозиція грошей поглинається оборотом за рахунок уповільнення їх обігу. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для накопичення. Це тимчасово відволікає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на товарні ціни і вони певний час залишаються незмінними
Друга	Темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання  їх пропозиції. У певний момент власники грошових нагромаджень розуміють їх надмірність і реалізують їх на ринку для купівлі товарів. Одночасно зменшується відплив у нагромадження нових пропозицій грошей, внаслідок чого ще більше зростає швидкість обігу всієї грошової маси