Податкова політика держави

Насамперед, головна мета податкової політики полягає у стимулюванні виробництва валового внутрішнього продукту – основного об’єкта  фіскального перерозподілу, а також  у забезпеченні процесу генерації  суспільних доходів, їх раціонального  розподілу й витрачання. Закладення надійних підвалин цим вимогам відбувається через податкове регулювання (рис. 2), що потребує максимальної гнучкості  податкової політики на основі оптимальної  пов’язаності фіскальних інтересів держави та платників податків. Тому, однією з найголовніших цілей формування ефективної податкової політики держави є істотне поліпшення фінансового стану суб’єктів господарювання, збереження у їх розпорядженні після оподаткування достатніх фінансових ресурсів з метою гарантованої підтримки максимальної заінтересованості у фінансових результатах власної господарської діяльності.  

 

Рис. 2. Механізм податкового  регулювання в системі збалансування  фіскальних інтересів учасників  розподільних відносин 

 

Політика податкового  регулювання визначає принципи, напрями та сегментарну структуру участі держави в управлінні соціально-економічними процесами, гарантуючи антициклічність суспільного розвитку, компенсуючи недоліки ринкових механізмів та стабілізуючи ринкову кон’юнктуру. Отже, стимулювання динамічного суспільного розвитку на засадах економічного зростання – центральний орієнтир стратегії податкової політики держави. У протилежному випадку відхилення від збалансованості у співвідношенні оптимальності фіскальних інтересів держави і платників податків має наслідком порушення макроекономічної і соціальної стабільності, деформуючи фіскальну й водночас соціально-економічну політику у державі загалом. Залежно від специфіки державна податкова політика може відігравати, окрім свого суто фіскального призначення, роль стимулятора чи дестимулятора в управлінні соціально-економічними процесами.

У ринковій економіці з  усталеною циклічністю податкова  політика трансформується на кожній фазі циклу:

·     рефляційна (стимулююча) податкова політика проводиться під час виходу з фінансово-економічної кризи, маючи за мету стимулювання економічного росту та зайнятості тощо;

·     дефляційна (стримуюча) податкова політика використовується в періоди економічного зростання з метою стримування інфляції та запобігання “перегріву” економіки тощо.

В умовах економічного спаду  доцільним є застосування стимулюючої податкової політики державою. Фіскальна практика держави може й повинна поєднувати збільшення видатків і зниження податків для досягнення бажаного початкового зростання, підвищення суспільного споживання, збільшення сукупного попиту та реального валового внутрішнього продукту. У періоди ж довгострокового соціально-економічного спаду оптимальним є здійснення стимулюючої податкової політики як домінуючої форми антициклічного податкового-стабілізаційного регулювання. Ефективно реалізувати регулюючу функцію стимулюючого характеру спроможні прибуткові податки – податок на прибуток підприємств та особистий прибутковий податок у контексті вдалого поєднання з комплексом податкових пільг. Реалізація фіскальної функції на макроекономічному рівні забезпечить пряме оподаткування майна, природних ресурсів тощо разом з одночасною дією непрямого оподаткування.

Стимулюючий ефект податкової політики дозволяє здійснити оптимізацію  фіскальної діяльності держави: необтяжені для бюджету видатки будуть більш  ефективними, ніж прямі інвестиції держави та значне скорочення податків. А більшість податків безпосередньо  залежить від доходів і відповідно змінюється пропорційно до зрушень  у валовому внутрішньому продукті навіть у випадку стабільних податків і  бюджетних трансфертів. Стабілізаційна функція податків зумовлює втрату купівельної  спроможності в економіці: коли збільшуються податки – тоді зменшується валовий  внутрішній продукт, і навпаки. Отже, значні податкові вилучення доцільні у періоди інфляції, а в разі економічного спаду вони повинні  істотно знижуватися (рис. 3). Інтенсифікація рестрикційної дієвості податкової політики при недостатності фінансово-грошових ресурсів у суспільстві зумовлює зниження об’єктів фіскального розподілу  й призводить до фіскальної неефективності у контексті наповнення коштами  бюджету держави. 

 

Рис. 3. Чинники  податкового навантаження на економіку  

 

Особлива проблема виникає  тоді, коли соціально-економічна ситуація поєднує фінансово-економічний спад та інфляцію. За таких обставин потрібно впроваджувати одночасно стимулюючі та стримуючі податкові інструменти й важелі для зорієнтування податкової політики на досягнення суспільного добробуту.

Для досягнення стратегічних цілей податкової політики слід враховувати, що тактичне зниження податкового тягаря не повинно супроводжуватися скороченням  бюджетних доходів держави. Оскільки це безпосередньо позначиться на скороченні видатків, а, відтак, означатиме й послаблення ефективності податкової політики. Тому, тактика податкової політики держави обов’язково повинна включати до свого арсеналу стимулюючі елементи, які б безпосередньо сприяли пожвавленню економічного зростання та забезпечили компенсацію втрат податкових надходжень за рахунок зростання податкової бази.

Державна політика податкового  регулювання ґрунтується на використанні рестрикційних можливостей фіскальних інструментів. Сутність зазначеного  методу оподаткування полягає або  у підвищенні рівня податкового  навантаження (перш за все, впровадження нових видів податків та збільшення ставок податків з чинних податків), або у розширенні кола та обсягів  податкових преференцій (різноманітних  пільг). Посилення стримуючого впливу податкової політики в умовах дефіцитності грошових коштів у платників податків зумовлює зменшення бази оподаткування, що, у свою чергу, призводить до неефективності фіскальних дій щодо збільшення надходжень до бюджету держави. А коли ж зміни  у бюджетних видатках держави  мають більший вплив на суспільні  витрати, ніж відповідні (за обсягом) зміни в оподаткуванні, тоді наміри досягти через податкову політику певних позитивних результатів вимагають  від держави проведення грошових ін’єкцій, а не лише створення сприятливих  умов для функціонування господарюючих  суб’єктів.

Розробка та реалізація оптимальної моделі податкової політики держави потребує вивчення концептуальних засад, форм та методів довгострокового (стратегічного) і короткострокового (перспективного) впливу податків на соціально-економічний розвиток суспільства. Це обов’язково має бути узгоджене з реальними соціальними й економічними проблемами та потребами держави, можливостями їх вирішення через політику податкових доходів та політику податкового управління, виходячи з дійсного фінансового потенціалу держави, міри її участі в соціально-економічних процесах суспільної еволюції, ступеня розвиненості ринкових відносин в господарському секторі країни.

Податкова політика – основний інструмент реалізації фінансових інтересів  держави. Мобілізація бюджетних  коштів з допомогою податків –  це тільки частина фінансової діяльності держави, яка лише цим не обмежується, оскільки реалізація фінансових функцій  держави на цьому не закінчується та триває далі. Це вже безпосередньо пов’язане з видатками, з допомогою яких відбувається “презентація” державою себе суспільству. Таким чином, незалежно від стадій – розподілу чи перерозподілу – оподаткування має бути суспільно орієнтованим на фінансування видатків держави, пов’язаних з виконанням державою покладених на неї функцій та задоволення інтересів всіх членів суспільства. Отже, податкове управління держави стосовно економічного зростання суспільства відбувається в автоматичному режимі навіть при реалізації фіскальної функції оподаткування. Зазначене обумовлює необхідність адекватної трансформації найбільш вагомого способу мобілізації централізованих фінансових ресурсів держави – податків, а, відповідно, й зміну механізму та характеру фінансування бюджетних видатків тощо. Це сприятиме істотній модифікації розподільних відносин в суспільстві та створенню оптимальної, максимально можливої, фіскальної моделі держави, адекватної реальним суспільним запитам у контексті економічного зростання.

Ефективною податкова  політика повинна бути саме на стадії первинного розподілу суспільних доходів. З цією метою необхідно:

·     забезпечити можливість отримання суб’єктами господарювання достатніх доходів, що досягається за умови відсутності надмірного податкового навантаження на підприємницьку діяльність;

·     змінити орієнтири політики оподаткування бізнесу шляхом зміщення акцентів з фіскальної функції на функціональність регулятивно-стимулюючу;

·     зазначене потребує перегляду та реформування податкової системи держави загалом, істотного трансформування її складу та структури, а також суттєвої модернізації механізмів фіскального адміністрування окремих її найбільш вагомих представників, зокрема – податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість. 

 

Література________________________  

 

1.Бечко П. К. Податкова система. Навч. посібник / П.К. Бечко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 368 с.

2.Ватуля I.Д. Податки, збори, платежі. Навч. посібник / І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 352 с.

3.Вишневський В. Податкова політика та економічна теорія /В. Вишневський // Економіка України. – 2007. – №9. – С.4-20.

4.Довгалюк В.І. Податкова система. Навч. посібник / В.І. Довгалюк, Ю.Ю, Єрмоленко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.

5.Єременко В. Соціальна економіка. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату, 2006. – 369 с.

6.Запатріна І. Фінансова політика та її вплив на економічне зростання  // Економіст. – 2006. – №3. – С. 27-31.

7.Захарін А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку // Фінанси України. – 2005. – №2. – С. 92-100.

8.Захожай В.Б. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посібник /В. Б. Захожай, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай, Р. Я. Литвиненко; За заг. ред. В. Б. Захожая та Я.В. Литвиненка. – К.: Центр начальної літератури, 2006. – 468 с.

9.Иванов Ю.Б. Системы налогообложения зарубежных стран: Уч. пособие / Ю.Б. Иванов, Е.В. Давыскиба. – X.: ИД “ИНЖЭК”, 2006. – 224 с.

10.Кудряшов В.П. Державна підтримка економічного зростання // Фінанси України. – 2008. – №9. – С. 42-53.

11.Олійник О.В. Податкова система: Навч. посібник /О.В. Олійник, І.В. Філон. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 456 с.

12.Онишко С.В. Проблеми та можливості модернізації інституту податкової політики в Україні /// Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №6. – С. 129-137.

13.Панченко В. І. Податкова політика як засіб впливу на фінансово-економічні процеси в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №9. – С. 94-100.

14.Пріб К.А. Податкова система України: термінологія і формулювання основних положень. Навч. пос. / К.А. Пріб, В.І. Федько. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с. 

 

To the investigation of theoretical basis of the tax policy realization in the context of the social and economic processes management of society development the article is devoted. The foundation and place of state tax policy in the system of means of society development management are defined. The types of tax policy as an instrument of state management of society development and their advantages and shortcomings are considered.