Передумови та причини міграції робочої сили

                                                                                          ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ  I. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ…… 5

РОЗДІЛ II.СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ……………   10

РОЗДІЛ III.СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ МІГРАЦІЙНИХ         .                                                           ПРОЦЕСІВ……………………………………………………………………..  16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..   21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….   23  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВСТУП 

Актуальність  теми дослідження.  У даній курсовій роботі розкрита роль міжнародної міграції людського капіталу і розглянуто її суть,причини та наслідки.  Ця тема дуже актуальна сьогодні,оскільки  міжнародна міграція робочої сили нині охоплює весь світ Міжнародна міграція робочої сили викликається чинниками внутрішнього економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми чинниками. Традиційно в якості основної причини виділяють економічну причину міжнародної трудової міграції,пов’язану з масштабами,темпами та структурою накопичення капіталу.                      .                                           . Міграція робочої сили для України на даний час має переважно негативні наслідки. Мігрують, як правило, висококваліфіковані спеціалісти, але лише невеликий відсоток їх має гарантовану роботу і відповідні та трудові гарантії. Виїжджають за кордон у пошуках роботи молоді люди без певного рівня кваліфікації, які згодні на будь-яку роботу і низьку платню без усяких гарантій. Згубним для економіки країни, для формування її науково-технічного потенціалу є виїзд за кордон науково-технічних кадрів та підготовлених на сучасному рівні молодих спеціалістів. Це може негативно вплинути на темпи відновлення економіки України.                                           . 
      Важливість дослідження міграційних процесів зумовлена стрімким зростанням їх обсягів, нарощуванням інтенсивності, вагомим впливом на соціальний та економічний розвиток країн. Особливістю міграції робочої сили в сучасних умовах є її динамізм, швидке реагування на зміни у суспільстві та економіці.                                 . 
  Метою даної роботи є дослідження міжнародної трудової міграції, визначення основних її центрів, їх якісний і кількісний склад, вдосконалення організаційної структури та механізмів державного управління міграційними процесами та боротьби з нелегальною міграцією.                                          .  
   Завдання дослідження:                                                          : 
1. розглянути сутність міжнародного ринку праці та причини міграційних процесів; 
2. дослідити класифікації масштабів, напрямів, видів та форм міжнародної міграції робочої сили;                                                                                 ; 
3. проаналізувати етапи міжнародної міграції робочої сили та особливості сучасного етапу міграційних процесів;                                                                  ; 
4. вивчити шляхи удосконалення державного регулювання міграції робочої сили.  
  Об'єктом дослідження є міжнародна міграція робочої сили.                        . 
  Предметом дослідження виступають сутність міграції, масштаби, напрями, види та форми залучення трудових ресурсів до світових міграційних потоків. 
Теоретична основа дослідження. Незважаючи на те,  що протягом останніх років були здійснені великі зусилля для теоретичного осмислення процесів міграції, зокрема таким вітчизняними вченими,як Е. Лібанова,О. Малиновська, С. Пирожков ,О. Позняк, О. Пуригіна , О. Хомра та ін., окреслено можливі економічні наслідки трудової міграції в країні-донорі робочої сили(А. Мокій ,  У. Садова ,  В. Шевчук ), однак дослідження економічного ефекту міжнародної трудової міграції в цілому, залишається недостатньо проаналізованим в українській економічній літературі.  Насамперед це зумовлене браком аналізу теоретико-методологічних та емпіричних досліджень, що були здійснені в інших країнах провідними науковцями.                                                        . 
    Методи досліджень, що використовуються в роботі: метод вивчення літературних джерел і документів, теоретичний аналіз і синтез досліджуваного матеріалу, логічний метод, метод нагляду, порівняльний метод, кількісні методи, метод прогнозування, історичний метод, соціально-якісні методи дослідження. 
   Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   РОЗДІЛ I                                           .  
                                                      . 
          ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ     .   

  Масова міграція населення стала одним із характерних явищ життя світового співтовариства другої половини XX ст. і особливо його 90-х років.                .В наш час міжнародна міграція робочої сили насамперед зумовлена:              : 
.1) швидким зростанням населення нашої планети;                         ; 
2) нерівномірністю економічного розвитку країн світового співтовариства;     . 
3) розвитком сучасної науково-технічної революції;                                ; 
4) соціально-політичним розвитком окремих регіонів світу та держав;              ;   .5) екологічним станом національного господарства.                                . 
Тому перед тим, як перейти до розгляду сутності міжнародної міграції робочої сили, необхідно дати характеристику демографічної ситуації на нашій планеті. 
I.Демографічна ситуація на нашій планеті характеризується швидким зростанням населення.                                                                .                              
.Так, за статистикою ООН:                                                                    : 
• 1-й рік нашої ери — 200 млн.                                               ; 
• 1830 рік — 1 млрд. (за 1830 років);                                      ; 
• 1930 рік — 2 млрд. (за 100 років);                                       ; 
• 1960 рік — 3 млрд. (за ЗО років);                                       ; 
• 1976 рік — 4 млрд. (за 15 років);                                        ; 
• 1989 рік — 5 млрд. (за 13 років);                                         ; 
• 2000 рік — 6 млрд. (за 11 років);                                            ; 
• 2010 рік — 12—13 млрд. (за 10 років).                                   . 
II. Умови життя ускладнюються та погіршуються .                                               . 
Так, за розрахунками французького вченого Жака-Іва Кусто у 1991р. на      Земній кулі проживало 5,6 млрд чоловік, із них:                                       : 
• 500 млн жило добре;                                                               ; 
• 900 млн жило у злиднях та голоді;                                             ; 
• 2,5 млрд постійно недоїдало;                                         ; 
• 1,7 млрд не мало нормальної питної води.                           . 
Це,в основному,змушує населення шукати кращих умов життя в інших країнах світу.                                                                                        . 
III. Демографічну ситуацію контролюють і регулюють держави, міжнародні організації за допомогою проведення демографічної політики.                . 
Демографічна політика — це сукупність заходів держав і міжнародних організацій, спрямованих на стимулювання або скорочення народжуваності населення. 
При цьому важливе значення має поділ населення Землі за сферами зайнятості і місцем проживання.                                                                                    . 
1. В цілому у світі:                                                                                                      : 
• у сільському господарстві зайнято 50 % населення;                                            ; 
• у промисловості — 20 % населення;                                                                  ; 
• у сфері послуг — ЗО % населення.                                                                    . 
2. В індустріальних країнах:                                                                  : 
• у сільському господарстві зайнято 13 % населення;                                            ; 
• у промисловості — 36 % населення;                                                                 ; 
• у сфері послуг — 51 % населення.                                                                       . 
3. У країнах, що розвиваються:                                                                 : 
• у сільському господарстві зайнято 65 % населення;                                            ; 
• у промисловості — 15 % населення;                                                                 ; 
• у сфері послуг — 20 % населення;                                                                        . 
IV. Важливою рисою сучасної демографічної ситуації є регіональна вікова структура населення світу.                                                       . 
1. Всього у світі:                                                                            : 
• до 14 років — 34 % населення;                                                       ; 
• 15—64 роки — 60 % населення;                                                   ; 
• старші за 65 років — 6 % населення;                              . 
2. Західна Європа:                                                       : 
• до 14 років — 20 % населення;                                            ; 
• 15—64 роки — 67 % населення;                                               ; 
• старші за 65 років — 13 % населення;                                 . 
3. Африка:                                                                  : 
• до 14 років — 45 % населення;                                     ; 
• 15—64 роки — 52 % населення;                                      ; 
• старші за 65 років — 3 % населення;                               . 
4. Азія:                                                       : 
• до 14 років — 35 % населення;                                ; 
• 15—64 роки — 60 % населення;                               ; 
• старші за 65 років — 5 % населення.                               . 
      Отже, сучасна демографічна ситуація в цілому у світі, в окремих регіонах і по країнах має різні особливості. Це суттєво впливає на розвиток міжнародної міграції робочої сили. [1.ст.36]                                                                  . 
   Зовнішня міграція, крім того, має дві сторони:                         :                                                       :1) еміграція, тобто виїзд працездатного населення з країни перебування для довготривалого чи постійного проживання в іншу країну;                                   ; 
  2) імміграція, тобто приїзд робочої сили в країну з-за кордону.                 .                           .Існує поняття і рееміграції, яка означає процес повернення емігрантів до своєї країни. 
     Залежно від тривалості кожного переміщення, міграція робочої сили поді- ляється на:постійну,або безповоротну;тимчасову,як правило внутрішньоконти- нентальну; сезонну, пов'язану зі щорічними поїздками на заробітки; маятникову, яка передбачає щоденну поїздку до місця роботи за межі свого населеного пункту.Залежно від правового статусу міграція робочої сили може бути легальною чи нелегальною.Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах — трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній тощо.              .                                                                              .   Міжнародний ринок праці, який об'єднує національні і регіональні ринки робочої сили, існує у формі трудової міграції.Робоча сила, переміщуючись з однієї країни до іншої, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію.                                                                 . 
     Причинами міграції робочої сили є чинники як економічного,так і не економічного характеру. [2.ст.63]                                                             .  
    До економічних причин належать:                                                    :                     - нерівномірність економічного розвитку країн;                                                  ; 
- прискорення інтернаціоналізації виробництва;                                                 ; 
- нерівномірність процесів накопичення капіталу у різних країнах;                    ; 
- зміни у розміщенні виробництва;                                                         ;; 
- суттєва різниця в оплаті однакової за кількісними і якісними показниками праці в різних країнах.                                                                             . 
     До соціальних причин міжнародної трудової міграції можна віднести:              :-  прагнення до підвищення рівня матеріального добробуту та поліпшення умов праці та життя;                                                                                                 .                                                                               
- етнічно-культурна близькість країни міграції;                                                  ; 
- тяжіння до реалізації потреб у розвитку особистості тощо.                             .                                                                                    . Міжнародна міграція робочої сили ґрунтується на можливостях, умовах і прагненні працездатного економічно активного населення працювати у будь якому регіоні, країнах світового співтовариства з метою задоволення своїх життєвих потреб.[12.ст.205]                                                                    ]                                                                                                
   О сновними причинами, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили, є: 1) незадовільні економічні умови життя працездатного населення в країнах еміграції (низький рівень заробітної плати, безробіття, низький життєвий рівень, зубожіння і т. д.);                                                                                          ; 
2) стабільний порівняно високий рівень заробітної платні в основних імміграційних центрах (США, Західна Європа);                                                    ; 
3) порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції ;              ; 
4) соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції; 
5) природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища у країнах імміграції;                                     ; 
6) політичні причини;                                                    ; 
7) військові причини;                                                ; 
8) релігійні причини;                                             ; 
9) національні причини;                                                ; 
10) культурні причини.                                                            . 
Можна виділити 5 напрямків міжнародної міграції робочої сили:                       : 
1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;            ; 
2) міграція в межах промислово розвинутих країн;                                                ; 
3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;                                    ; 
4) міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово розви-    нуті країни;                                                  ; 
5) міграція наукових працівників, кваліфікованих спеціалістів із промислово  розвинутих країн у країни, що розвиваються.                                                    . 
   Для промислово розвинутих країн наявність іноземної робочої сили з країн, що розвиваються, означає забезпечення ряду галузей, інфраструктурних служб необхідними працівниками, без яких не можливий нормальний виробничий процес.[10.ст.79] 
   Наприклад, у Франції емігранти становлять 25 % усіх зайнятих у будівництві, третину — в автомобілебудуванні. У Бельгії вони становлять половину всіх шахтарів, у Швейцарії — 40 % будівельних робітників.                                       . 
Міжнародна міграція робочої сили, що існує в межах промислово розвинутих країн, значною мірою пов'язана з неекономічними факторами. Однак і для цих країн характерне таке явище як "відплив інтелекту", наприклад із Західної Європи до США.                                                                               . 
   В останні роки зростає міграція робочої сили між країнами, що розвиваються. Головним чином це міграція між новими індустріальними країнами та іншими країнами,що розвиваються.Ця міграція визначалася, в основному економічними причинами — більш високим рівнем життя, заробітної плати в країнах — імпортерах робочої сили.                                                                  . 
Існує міграція робочої сили з розвинених країн до країн, що розвиваються. В основному це потік кваліфікованих кадрів з країн Європи і Північної Америки до країн, що розвиваються. Причини цієї міграції є як економічного, так і іншого характеру.[4.ст.246]                                                                       . 
     Основні причини існування міжнародної трудової міграції:                            :                                
а) з боку країни, з якої йде міграція:                                                                         : 
- велика густота населення                                                    ; 
- масове безробіття                                                            ; 
- низький життєвий рівень і заробітна плата                                                   ; 
- виробнича необхідність(для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах), 
б)з боку країн, які приймають міграцію:                                                               :                                                                  :- потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі;                                ;  
- потреба у додатковій дешевій робочій силі;                                                         ; 
- порівняно висока зарплата.                                                                        .                                                                                                                                                           Одна з головних закономірностей сучасної міжнародної міграції полягає у значному та постійному збільшенні її масштабів, залученні до цього процесу трудящих практично всіх континентів.                                                           . 
     Міграційні потоки розвиваються хвилеподібно.Спочатку в новій країні закріплюються емігранти-піонери. Потім до них приїжджають їхні родичі та друзі. Хвиля еміграції набирає сили, але через певний проміжок часу вона спадає.Потім процес повторюється: за першою хвилею емігрантів іде друга і т.д     ….. При цьому існує залежність між міграційними хвилями і коливаннями ділової активності. Під час кризи, як правило, збільшується потік емігрантів, а під час економічного буму за інших однакових обставин відбувається активна імміграція.[12.ст.65]                                         . 
      Міжнародній міграції робочої сили характерні такі закономірності розвитку: 
1) переважання міграції робочої сили у загальному обсязі міграційних потоків; 
2) зростання демографічних факторів у розвитку міжнародної міграції робочої сили; 
3) розширення географії міжнародної міграції робочої сили (зростає кількість країн, звідки емігрує і куди іммігрує населення);                                                  ); 
4) розширення масштабів міжнародної міграції робочої сили. Це означає збільшення кількості міграційних потоків робочої сили, а також розширення структури міграційних потоків (вчені, робітники, спеціалісти і т. д.) та збіль- шення форм міграції;                                                                 ; 
5) збільшення обсягів нелегальної міграції;                                                            ; 
6) збільшення частки висококваліфікованих спеціалістів (робітників,індже- нерів тощо) у міграційних потоках;                                                                    ; 
7) глобальний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає, що в міграційні потоки втягнуто більшість країн світового співтовариства; 
8) інтенсивний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає зростання кількості і швидкості міграції населення.[8.ст.135]                /                                                    ///////Отже,міжнародна трудова міграція-це насамперед форма руху відносно надлишкового населення з одного центру накопичення капіталу до іншого. В цьому полягає суть економічної природи трудової міграції і її головна причина. Посилення територіальної міграції населення зумовлюється такими причинами: структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі і в місті, в різних регіонах країни; різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах; інтенсифікацією міграційних процесів на національному ґрунті; розширенням зовнішньоекономічних зв'язків України, а також лібералізацією режиму виїзду громадян за кордон країни. Становлення ринкових методів господарювання відбувається в умовах гострих кризових явищ в економічному, соціальному і політичному житті. Ринкова трансформація економіки України здійснюється вкрай непослідовно й безсистемне, що призводить до зростання негативних явищ, поглиблення господарського хаосу.                                                 . 
     Міжнародна міграція робочої сили є однією з об'єктивних підстав становлення цілісної світогосподарської системи. Водночас проблема вільної міграції є найнебезпеч-нішою для урядів як у політичному, так і соціальному аспекті. Етнічні, релігійні забобони і пряма економічна загроза інтересам окремих груп, котрі побоюються конкуренції з боку іммігрантів, роблять цю проблему надто гострою.

 

 

 

                                                 РОЗДІЛ II                                                              
                                                 .                                                
                СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

   .              . 
      Міграція як економічна категорія і як соціально-економічне явище відома з   стародавніх часів. Поштовхом для масового переміщення населення стали перш за все, великі географічні відкриття, а згодом — рух капіталу і розвиток капіталізму. Цей період охоплює XVIII—XIX століття, і отримав назву «старої міграції». Період «нової міграції» почався із середини XIX століття і тривав аж до кінця Другої світової війни Кожен з цих періодів мав свої причини і характерні риси. Міграція як масове явище почалася в період демократизації суспільства, тобто з другої половини XX століття. Як масове переселення робочої сили вона почалася із середини XX століття і набуває великого обсягу в наш час. Але звернемося до аналізу цього процесу і його сутності.[4.ст.56]                                                       .     Міграція — це переміщення населення, особливо працездатного. Однак, поряд з працездатним населенням переміщуються їх сім´ї.                 .                                           .Міграція робочої сили — переселення працездатного населення з одних дер- жав (регіонів) до інших терміном більше, ніж рік, що викликана економічними та іншими соціально-політичними причинами.[2.ст.31]                               /                                                   
      Інтеграційна міграція має регулярний характер і являє собою вільне або обмежене законом переміщення робочої сили в межах інтеграційного об´єднання.Обмежений характер регулюється статутом інтеграційного об´єднання і національним законодавством.                                               . 
   Внутрішня міграція — це переміщення працездатного населення та їх сімей в межах однієї країни.Зовнішня (міжнародна) міграція робочої сили — це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення, що викликане причинами економічного характеру.                                          .                                                                                      .За характеристикою правового статусу міграція поділяється на легальну і нелегальну. Як правило, легальна міграція має документальне підтвердження, офіційне звернення держави, норми, що встановлені на переміщення міжнародною організацією праці тощо.                                                      .                                                                                         .Нелегальна міграція — це явище, що має непередбачуваний характер — незаконне перетинання національних кордонів в пошуках джерел праці й життя.[22.ст.102] 
     Оскільки предметом курсової виступає зовнішня міграція (міжнародна), звернемося до її більш змістовної характеристики.Складовими частинами міжнародної міграції є міжконтинентальна та внутрішньоконтинентальна. Такий поділ більш відповідає її географічній характеристиці й передбачає формування міжнародного ринку праці.                                          . 
   Трудова міграція — це пересування працездатного населення з метою отримання тимчасового або постійного місця роботи.                                           . 
   Сімейна міграція — має в основному моральний і етичний характер та пов´язана зі з´єднанням сімей.                                                        . 
   Рекреаційна (ще називають заможна) пов´язана з відпочинком або з приводу стажування, науково-дослідної роботи, роботи, пов´язаної з переданням досвіду тощо.                                                                                              . 
     Туристична міграція перш за все характеризується задоволенням певних інтересів людей, подекуди з можливим відпочинком, обміном туристичними групами тощо. Це, зазвичай, короткострокове переміщення окремих верств населення.[22.ст.103] 
   Напрямки міграції відповідають як бажанням населення, так і економічному статусу країни.[19.ст.106]                                                 /                                                                                                         
Можна виділити 6 основних напрямків міжнародної міграції робочої сили: 
1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;           ;            ;2) міграція в межах промислово розвинутих країн;                                           ;                                                ;3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;                              ;                                    ;4)міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово- розвинуті країни;                                                                         ; 
5)міграція кваліфікованих фахівців з розвинутих країн в країни,що розви- ваються; 
6) міграція в межах СНД.                                                                                   . 
Міжнародній міграції робочої сили притаманні такі закономірності: 
  1) переважання міграції робочої сили у загальному обсязі міграційних потоків; 
  2) зростання демографічних факторів у розвитку міжнародної міграції робочої сили;                                                         ; 
  3) розширення географії міжнародної міграції робочої сили (зростає кількість країн, звідки емігрує і куди іммігрує населення);                                                   ; 
  4) розширення масштабів міжнародної міграції робочої сили. Це означає збільшення кількості міграційних потоків робочої сили,а також розширення структури міграційних потоків(вчені,робітники,спеціалісти і т.ін.)та збільше- ння форм міграції;                                                                                           ; 
5) збільшення обсягів нелегальної міграції;                                       ;                                                           ;6) збільшення частки висококваліфікованих спеціалістів(робітників, інженерів тощо) у міграційних потоках;                                                                                   ; 
7) глобальний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає,що в міграційні потоки втягнуто більшість країн світового співтовариства;              ; 
8) інтенсивний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає зростання кількості й швидкості міграції населення. [22.ст.104]                                          .Узагальнюючи характеристику закономірностей міграції робочої сили, можна стверджувати,що вона полягає у значному та постійному збільшенні її масштабів, залученні до цього процесу трудящих майже всіх континентів. 
    Міграційні потоки розвиваються хвилеподібно. Спочатку в новій країні закріплюються емігранти-піонери. Потім до них приїжджають їхні родичі та друзі. Хвиля еміграції набирає сили, але через певний проміжок часу вона спадає. Потім процес повторюється: за першою хвилею емігрантів іде друга тощо. При цьому існує залежність між міграційними хвилями і коливаннями ділової активності. Під час кризи, як правило ,збільшується потік емігрантів, а під час економічного буму за інших однакових обставин відбувається активна імміграція. 
    .Міжнародна міграція робочої сили класифікується за наступними ознаками: 
1. За напрямами руху:                                                                          : 
  - еміграція – виїзд робочої сили за межі країни;                                                  , 
  - імміграція – в'їзд робочої сили в країну;                                                  ;                                                               , - рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживан- ня. 
2. За часом:                                                                    : 
  - остаточна- постійна міграція переважала до Першої світової війни. Значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялися на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення в зворотному напрямку було незначним;                                                             , 
  - тимчасова– тимчасова міграція передбачає повернення мігрантів на батьків- щину по закінченні певного строку. У зв'язку з цим сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру;                                                       . 
  - сезонна – виїзд населення в іншу країну в певну пору року і на певний термін (на проведення сільськогосподарських робіт);                           ;                                                    ,- маятникова – характерна для прикордонних районів країн і проявляється в тому,що працівники живуть в одній країні, а працюють постійно чи тимчасово в іншій. Це може бути переміщення за схемою (село — місто) або (місто — приміський район) тощо.                                                    . 
3. За організацією:                                                                               : 
  - добровільна – не примусове переміщення населення;                            ;                                         , - примусова – виселення громадян із своєї країни на підставі рішення судових органів; 
  - організована – здійснюють спеціальні інститути згідно з національним зако- нодавством; 
  - самодіяльна – нелегальна міграція.                                                                   .              
4. За якісним складом:                                                                   : 
  - міграція робочої сили низької кваліфікації;                                            , 
  - міграція робочої сили високої кваліфікації;                                                    , 
  - міграція вчених (“відпив інтелекту”). Може відбуватися як у явній формі, коли спеціаліст переселяється в іншу країну або ж залишається в ній після завершення навчання, так і в прихованій формі, коли спеціаліст нікуди не переселяється, але влаштовується на роботу на підприємство, що належить іноземного капіталу.                                                           . 
5. За професійним складом:                                                                    : 
  - міграція робітників;                                                                      ;    
  - міграція спеціалістів;                                                                                      ,.                                                                                                                           , - міграція спеціалістів;                                                                                      , 
  - міграція представників гуманітарних професій.                                             .    
     Різноспрямовані потоки трудових ресурсів,що перетинають національні кордони, утворюють міжнародний ринок праці, котрий функціонує у взаємозв'язку з ринками капіталу, товарів та послуг.Інакше кажучи,між народ- ний ринок робочої сили існує у формі трудової міграції.[15.ст.96]              /                                    .     У пропорційному відношенні сучасними центрами тяжіння робочої сили є: Західна Європа (Люксембургу -33% населення,Швейцарія -20%, наступною йде Австрія -9%,Бельгія -9%,тощо)США,Близький Схід,Латинська Америка, Австралія,Азіатсько-Тихоокеанський регіон,а також Африка(табл).              .    
     Україна не входить навіть у десятку – офіційно наших співвітчизників у ЄС близько 600 тис. людей. Німеччина лідирує за кількістю іноземців не випадко- во,бо політика цієї країни цілеспрямована на залучення висококваліфікованої робочої сили з числа іноземців. В Іспанії, Італії ситуація є більш складною,бо вони так само спрямовують свою політику.Загальна тенденція така:до країн Північно – Західної Європи (Швецію,Німеччину) їдуть фахівці високої кваліфікації, а до країн Південної Європи (Іспанія,Італія, частково Франція) – некваліфіковані робітники, прислуга, сезонні працівники.[21.ст.56]      . 

 
  

      .                                                                     

Західна Європа	Загальна кількість зайнятих щорічно  коливається в межах 4-7,5 млн. чоловік. Їх питома вага в загальній чисельності  працюючих в деяких країнах становить:  Люксембург - 33%; Швейцарія - 20%; Австрія - 9%; Бельгія - 9%; Німеччина - 8%; Франція - 8%; Нідерланди -- 5%; Данія - 4%; Італія - 2%.
США	Іноземці складають більше 7% від  загальної чисельності, причому 75% від  загальної чисельності іноземців-резидентів, які народжені за межами США(близько 26 млн. осіб), мешкають у семи штатах:  Каліфорнії, Нью-Йорку, Техасі, Флориді, Нью-Джерсі, Іллінойсі, Массачусетсі. В Каліфорнії на них припадає22% населення. Серед країн-експортерів робочої сили до США слід назвати Мексику, на яку припадає 12% прибулих, а також Китай, Філіппіни, В'єтнам, Індію, колишні республіки СРСР і Домініканську Республіку.
Нафтодобувні країни    Близького Сходу	В регіон щорічно прибуває близько 4 млн. іноземців, в основному з Індії, Пакистану, Бангладеш, Філіппін та деяких інших країн. Питома вага іммігрантів: Катар -95%; Саудівська Аравія -- 48%; Бахрейн - 46%; Оман -40%; ОАЕ - 37%.
Латинська Америка	Загальна чисельність прибулих дорівнює 7-8,5 млн. чоловік. Найбільше притягує до себе Аргентина. Серед інших країн, з точки зору тяжіння, можна також виділити Венесуелу.
Австралія	Країна стає все більш привабливою  для іноземців. Сьогодні одна чверть населення Австралії - іммігранти з більше ніж 100 країн світу.
Азіатсько- Тихоокеанський                                                              регіон	Головними країнами-реципієнтами виступають Південна Корея, Японія, Бруней, Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Тайвань, в які  прибувають вихідці з Китаю. Таїланду, Лаосу, В'єтнаму, Індії та Філіппін.
Африка	В Північній Африці центром тяжіння  виступає Лівія, що приймає, насамперед, єгиптян, а на півдні - Південно-Африканська  республіка, яка притягує вихідців з Мозамбіку та деяких інших сусідніх країн. Певну привабливість має також Нігерія, здебільшого для вихідців з Гани, Чаду та Беніну.

                                                                                                          Таблиця 1 
                         Сучасні центри тяжіння робочої сили                             

 

 

  В Україні за 2010 рік одержали вид на мешкання 14953 іноземця, зокрема дозвіл на роботу – 8100 людей. Це родичі українців та іноземців, що вже мають вид на мешкання, діячі науки, культури, біженці, які мешкають у нас більше трьох років. Решта – це студенти, що тимчасово мешкають у країні.                                     Статистика ж відносно українців,що мешкають в країнах ЄС та дані Євростату не є достатньо точними , бо не враховують українців, які отримують дозвіл на сезонні роботи, також статистика не враховує нелегальних мігрантів.Отже, відомості про масштаби міжнародної міграції робочої сили є достатньо приблизними. Країни ЄС не зацікавлені в оприлюдненні справжнього стану цих процесів ,бо тоді слід визнати участь мігрантів у створенні ВВП країн ЄС, а це не входить в коло їх національних інтересів. Сучасна світова міграція суттєво прискорюється під впливом глобалізації вищої освіти. Значна частина студентів – вихідців з країн,що розвиваються,здобувши вищу освіту за кордоном,у промислово розвинутих країнах,намагаються саме там залишитися працювати.        Одночасно поширюються процеси залучення фахівців на роботу в менш розвинуті країни у тих випадках, коли випускники західних вузів не можуть знайти роботу на батьківщині.Такі зв’язки притаманні Західній Європі та країнам Азії.[6.ст.48]                                                                    . 
    Україна, поки що не бере активної участі в цих процесах. На заваді переміщення випускників вищих вітчизняних закладів освіти на Захід, до розвинутих країн, стають складності у підтвердженні диплому,недостатній рівень знання іноземних мов, а також різниця культур, ментальність. Сьогодні на Заході розповсюджується практика залучення спеціалістів з країн,що розвиваються, за тимчасовими контрактами на роботу в промислово розвинуті країни.                                                 . 
     Отже, виявлені причини, що породили щодобові маятникові міграційні процеси у великих містах є специфічними або особливими для теперішнього часу. Ці причини породили безліч різнопрофільних проблем мегаполіса і вони дуже негативно впливають на архітектурний простір великих міст України, тому автор в подальших своїх роботах розробить низку рекомендацій по оздоровленню міського простору.Міжнародні міграційні процеси потребують регулювання з боку держав, щоберуть участь в обміні трудовими ресурсами. Контролю і регулюванню підлягають соціальний, віковий та професійний склад мігрантів, рівень в'їзду та виїзду іноземних трудящих. Функції міждержавного та внутрішньодержавного розподілу робочої сили, регулювання обсягу та структури міграційних потоків дедалі більшою мірою виконують міністерства праці, внутрішніх та закордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи. Згідно з прийнятою в міжнародних відносинах практикою країни, які обмінюються робочою силою, визнають пріоритет норм міжнародного права над національним законодавством.