Підприємство та підприємництво

Як результат – мале й середнє підприємництво продовжує нарощувати темпи приросту показників його діяльності, підвищується якість послуг і продукції.

У порівнянні з 2004 роком кількість суб'єктів малого підприємництва в 2007 році зросла на 17 % [8]. Причому, щорічно збільшується кількість суб'єктів як малого (враховуючи малі підприємства, фізичних осіб-підприємців, фермерські (сільські) господарства), так і середнього бізнесу в Україні, і така тенденція спостерігається в усіх регіонах країни.

За даними офіційної статистики станом на перше січня 2008 року в Україні функціонувало 2379,4 тисяч суб'єктів малого й середнього підприємництва, з яких 97,8 % – суб'єкти малого підприємництва. Стосовно попереднього року загальна кількість суб'єктів малого й середнього підприємництва-юридичних осіб в 2007 році збільшилася на 3,3 % [9].

Стан розвитку малого підприємництва України впродовж останніх років свідчить про стійку тенденцію до зростання цього сектору економіки держави. Так, якщо у 2006 році, за даними Державного комітету статистики України функціонував 501 cуб’єкт малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення, то у 2009 році – 661 (табл.5).

Основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва [10]  Таблиця 10.            

Остання статистична інформація свідчить, що малий бізнес країни чітко виконуючи свою соціальну функцію залучив до підприємницької діяльності 6450,9 тис. зайнятих у малому підприємництві працівників, з них найманих працівників – 3665,8 тис. осіб. 

Виконуючи свою соціальну функцію, малий і середній бізнес країни сьогодні охопив майже 9,8 млн українців, а це значить, що кожна друга працездатна людина працює у сфері малого й середнього бізнесу, а кожна четверта – приватний підприємець [3].

В розрізі діяльності малих підприємств у регіонах України слід відзначити неоднорідність ситуації (табл.11).

Діяльність підприємств у регіонах України у 2010 році                Таблиця 11                                                                                                                                                      

Як свідчать статистичні дані, найбільш поширеним мале підприємництво є у м. Києві, Одеській, Харківській, областях, Автономній Республіці Крим.

У більшості районних і більш дрібних населених пунктів початківець і діючий бізнесмен позбавлений якого-небудь сервісу: немає ні довідково-інформаційних, ні юридичних, ні аудиторських, ні консалтингових, ні навчальних служб. Через слабку комунікаційну оснащеність і транспортних труднощів периферійні підприємці знаходяться в інформаційному вакуумі.

Зі сказаного випливає, що зусилля по створенню середовища для розвитку малого бізнесу в Україні бажано направляти диференційовано, із пріоритетами для менш забезпечених міст і регіонів. Ті міста і регіони, де вже утворилося підприємницьке середовище, мають кращі умови для підприємництва і мають у своєму розпорядженні потенціал (критичну масу) для саморозвитку. Якщо надалі більш активно допомагати саме цим містам і регіонам, то ще більше збільшиться розрив між лідерами й аутсайдерами. Можлива, щоправда, і альтернативна стратегія, коли підтримують уже просунуті регіони, а через них розширюється зона охоплення.

Отже, головна причина скорочення числа малих підприємств - низький рівень фінансової забезпеченості більшості малих підприємств унаслідок труднощів з первісним нагромадженням капіталу, неможливість одержання кредитів на прийнятних умовах, неефективність податкової системи. Негативний вплив на розвиток малого бізнесу в сфері матеріального виробництва роблять нерозвиненість виробничої інфраструктури, недостача спеціалізованого устаткування, слабість інформаційної бази.

Ще один дуже важливий фактор негативного впливу на малий бізнес – проблема рейдерства. В країнах з ринковою економікою, однією із форм конкуренції є агресивна, напівзаконна діяльність суб’єктів господарювання – так зване «рейдерство». Випадки рейдерства в його різноманітних проявах можна спостерігати в різні часи, і майже в усіх країнах з ринковою економікою. Це явище, як правило, викликане різними чинниками: недосконалістю законодавства, бажанням іноземних компаній увійти на ринки інших країн тощо. Маючи сильні фінансові важелі та зв’язки з владними органами, фактично майже завжди залишають підприємства без вибору.

В Україні рейдерство здійснюється не у виробничих цілях, а у спекулятивних: підприємства захоплюються найчастіше заради дорогої нерухомості. Взагалі досить складно визначити, яке саме підприємство підпаде під акт рейдерської атаки. Ознаками початку захоплення можуть бути: перевірки різними органами з питань, що стосуються установчих документів, «очорнення» репутації кампанії з метою зниження вартості акцій тощо. Головною ознакою рейдерства є його зв’язок з адміністративним ресурсом: правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, вищими органами державної влади. Важливе значення при рейдерських захопленнях мають міноритарні акціонери, тобто ті акціонери, які володіють невеликим пакетом акцій підприємства, і які досить часто не отримують ніякого доходу зі своїх акцій, а тому майже не вагаючись передають акції рейдерам шляхом продажу, або передачі в управляння за довіреністю.

Активно допомагає розвитку рейдерства корупція у виконавчій та судовій системах, неврегульованість українського законодавства, низька дисципліна його виконання. І, як наслідок, всі ці фактори викликали жвавий розвиток місцевих та сусідських рейдерських компаній в Україні. Органи виконавчої влади намагаються триматися осторонь рейдерських скандалів.

      Для усунення негативних тенденцій в підприємницькій діяльності необхідно сконцентрувати увагу на забезпеченні ефективного розвитку підприємництва як основного елемента економічної системи України.

              Перехід підприємства на загальноприйняті в ринковій економіці принципи функціонування складає зміст реформи підприємств. Метою реформи підприємств є сприяння їхньої реструктуризації, що сприяє поліпшенню керування на підприємствах, симулюванню їхньої діяльності по підвищенню ефективності виробництва і конкурентноздатності продукції, що випускається, а також продуктивності праці, зниженню витрат виробництва, поліпшенню фінансово-економічних результатів.

              Пріоритетні задачі реформи підприємств: забезпечення інвестиційної привабливості підприємств; захист прав акціонерів (для акціонерних товариств);  удосконалювання механізмів виконання судових рішень та інші.

Формування відповідної законодавчої бази розвитку дрібного і малого підприємництва передбачає встановлення правових гарантій для забезпечення свободи та захисту приватної власності; знищення правових суперечностей та скасування положень, що стримують розвиток приватної ініціативи; створення більш сприятливого податкового, інвестиційного, цінового режимів для суб’єктів дрібного та малого підприємництва; впорядкування механізму державного регулювання та контролю підприємницької діяльності, подолання тіньового підприємництва

Основними напрямками антикризового управління на рівні господарюючого суб’єкта вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану підприємства, розробка нової управлінської, фінансової й маркетингової стратегій, скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці, залучення коштів засновників, посилення мотивації персоналу.

Висновок

Отже, підсумовуючи все викладене в даній роботі, можна ще раз наголосити на деяких моментах: одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб’єкт, що займається виробничою діяльністю і має господарську самостійність. Підприємство об’єднує ресурси для виробництва економічних благ із метою збільшення прибутку.

Підприємство – це самостійний господарюючий субє’кт, що реалізує власні інтереси шляхом виготовлення і реалізації товарів і послуг через планомірне комбінування факторів виробництва і організацію господарської діяльності. Підприємство має економічну та юридичну самостійність, здійснює незалежну діяльність, є юридичною особою, веде самостійний баланс власних доходів і витрат, має власний рахунок в банку і печатку.

Достатньо повна класифікація підприємства має бути забезпечена за умови використання таких ознак: 1) мета і характер діяльності; 2) форма власності майна; 3) належність капіталу; 4) правовий статус і форма господарювання; 5) галузево-функціональний вид діяльності; 6) технологічна і територіальна цілісність; 7) розмір за чисельністю працівників .

  На підприємстві здлійснюється процес безпосереднього з’єднання основних факторів виробництва – капіталу та праці (засобів виробництва з робочою силою). Завдяки такому з’єднанню і здійснюється процес виробництва товарів чи послуг. Підприємство має закінчений цикл відтворення (випуск і реалізацію продукції), само покриває свої витрати своїми доходами, тобто діє на основі комерційного розрахунку.

Основними функціями підприємств, що випливають із структури економічних відносин та різних аспектів власності є: а) техніко-економічна; б) організаційно-економічна; в) функція реалізації відносин економічної власності; г) правова; д) соціальна; е) психологічна; є) національна.

Метою механізму управління ефективною діяльністю підприємства в Україні є забезпечення зростання його ринкової вартості. Тобто всі прагнення підприємства, аналітичні методи і прийоми менеджменту повинні бути спрямовані до однієї загальної мети: допомогти максимізувати свою вартість, базуючи процес прийняття управлінських рішень на пріоритетних факторах-показниках, здатних уплинути на збільшення вартості підприємства. Основними властивостями механізму управління ефективним функціонуванням підприємства є наявність інтеграції стратегічного й оперативного планування, що передбачає можливості трансформації цілей через проміжні параметри (бізнес-процеси), що дозволяє досягти основної мети підприємства.

Сучасна економічна теорія визначає підприємництво як ініціативну, самостійну господарську діяльність людей, спрямовану на отримання прибутку за допомогою організації та використання ресурсів з метою виробництва та реалізації товару.

З одного боку, підприємництво виступає як особливий вид господарської діяльності, в основі якої лежить ряд умов і вимог (свобода у виборі напрямів та методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, відповідальність за прийняті рішення, орієнтація на досягнення комерційного успіху).

З іншого боку, підприємництво  це певні стиль і тип поведінки, складові якого  ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність і ризик, ділова хватка.

З третього, підприємництво  це особлива функція, яка виконується в економіці: Забезпечення розвитку та вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери.

Взагалі в економічній теорії поняття „підприємництво” виникло на початку 18ст.,його ввів англійський учений Річард Кантільйон. Підприємництво передбачає конкретну діяльність підприємця. Тому в економічній літературі при з’ясуванні суті підприємництва значна увага приділяється характеристиці поняття „підприємець”.Сутність підприємництва повніше виражається в його функціях. Головні з них такі: інноваційна , ресурсна, організаційна, соціальна.

Підприємницька діяльність різноманітна. У той же час численні її форми за сферами діяльності можна згрупувати в такі основні види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове, посередницьке і страхове .

В Україні середовище функціонування підприємництва далеко не повною мірою відповідає вимогам ринкової економіки і є несприятливим для його успішного розвитку. На сьогоднішній день існує значна кількість проблем які стримують розвиток підпримництва: політична нестабільність, продовження спаду виробництва, недобросовісна конкуренція та інші.

Тому важливою передумовою успішного розвитку підприємництва в Україні має стати створення ефективного механізму державного регулювання підприємництва. Зарубіжний досвід і аналіз вітчизняної практики розвитку підприємницьких структур свідчать, що державна підприємницька політика має включати державне регулювання всіх тих процесів, що відбуваються в підприємницькому середовищі та є формотворчими його чинниками: політика роздержавлення та приватизації; конкурентна або антимонопольна політика; інститут банкрутства суб’єктів підприємництва тощо; державна система підтримки підприємництва

Список використаної літератури

1.      С.В.Мочерний, О.А.Устенко, С.І.Чеботар „Основи підприємницької діяльності” 2003

2.      С.В.Мочерний „Основи економічних знань” 2003р.

3.      О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я.Петрова „Фінансова діяльність підприємств” 2000

4.      І.М.Бойчук, П.С.Харів, М.І.Хопчан „Економіка підприємств” 1999

5.      Господарський кодекс України: офіц . видання. - К . :Концерн «видавничий дім «Ін Юре»,2004

6.      http://www.gorstat.kiev.ua

7.      В.Базилевич, К.Базилевич, Л.Баластрик „Макроекономіка” 2005

8.      Щомісячний журнал „Фінанси України” №11 2010.

9.      Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал „Економіка.  Фінанси.Право.” №8 2009. за ред. Каштанова І.О.. К.: «Аналітик».,1999.

10.   http://economy.nayka.com.ua

11. Булатов А.С.”Економіка” 2008

12. Агєєв А. И.” Підприємництво: проблеми власності і культури.„

13.   http://info-works.com.ua

14. А.С.Філіпченко, О.І.Рогач „Світова економіка”2000

15. Герасимчук В. Г. „Стратегічне управління підприємством.”

16. Акіліна О.В., Пасічник В.Г. „Основи підприємництва” Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006

17. Ковальчук І.В.Реальна економіка.-К.: ВІПОЛ,2004

18. Шегда А.В. Економіка підприємства-К.: Знання,2005

19. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2001.

20. http:/www.ukrstat.gov.ua

28

[1] Збірник законів України „Про підприємства в Україні”. Абзац другий пункту 1 статті 1 в редакції Законів N( 2921-14 ) від 10.01.2002 ст.85

[2] http://readbookz.com/book/182/6367.html

[3] www.ukrstat.gov.ua

[4] http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=434&lang=1

[5] Державний комітет статистики України „Про соціально-економічне становище України за 2009 рік” ст.7.

[6] Господарський кодекс України, інфориаційно-правовий центр „Ксилон” 2007р. глава 4, стаття 42, ст.29.

[7] http://ebooktime.net/book_38_glava_10_3.3._Види_підприємств

[8] http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=45534

[9] http://studentu5.com/index.php?work=1365&page=2

[10] www.ukrstat.gov.ua