Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 16:31, реферат
Відкрита економіка – економічна концепція яка досліджує вплив зовнішньоекономічних зв'язків на внутрішню макроекономічну систему країни. Виникла на Заході в повоєнний період, розвивається в умовах стрімкої інтернаціоналізації господарського життя та утворення інтеграційних об'єднань. На думку економістів (Г. Кіндлбергер, Є. Клеєр, С. Александер, Р. Харрод, Ф. Перру та ін.), головною відмінністю «відкритої економічної системи» від закритої є неможливість державного регулювання національного господарства без урахування зовнішньоекономічних чинників, насамперед таких, як міждержавний обмін товарами, капіталами та національними валютами.
1. Поняття, умови, риси, ознаки і властивості відкритої економіки 4
2. Відкритість національних економік. Фактори, показники та способи визначення відкритості національної економіки. 9
Список використаних джерел 16
У процесі дослідження сутності відкритості економіки постає проблема співвідношення цього поняття зі свободою торгівлі. Відкритість економіки як економічна категорія ширше, ніж торгівельна свобода, оскільки включає окрім власне торгівлі товарами і послугами свободу руху між країнами факторів виробництва – трудових ресурсів, капіталу, інформації, а також розрахунково-валютні операції на міждержавному рівні. У цьому контексті можна виділити два аспекти економічної відкритості країни: функціональний і торгово-політичний.
Діагностика рівня відкритості національної економічної системи залишається досить дискусійним питанням.
Основним показником у системі показників відкритості економіки традиційно вважається експортна квота, яку ще називають коефіцієнтом відкритості. Експортна квота виступає загальновизнаною узагальнюючою оцінкою відкритості чи закритості економіки. Такий підхід грунтується на тому, що значення експортної квоти визначається залученням країни до світової господарської системи, а значить здатністю країни конкурувати на світовому ринку.
Імпортна квота характеризує значимість імпорту для національного господарства. Цей показник характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни. При цьому безпечний рівень імпортної залежності забезпечується на рівні 15% імпорту у ВВП країни.
Щодо граничних значень експортної та імпортної квот, які свідчать про відкритість чи закритість економіки, серед науковців, що досліджують цю проблему, існує два підходи.
Перший підхід грунтується на тому, що економіка є відкритою, якщо значення експортної та імпортної квот перевищують 10%. Останнім часом дедалі поширеним стає підхід, відповідно до якого вчені наголошують, що значення цих показників на рівні 10% було адекватним для 50-70 рр. ХХ ст., при цьому, враховуючи особливості функціонування і розвитку сучасного світового господарства, граничні значення експортної і імпортної квоти, що свідчили б про відкритість економіки окремої країни, пропонується встановити на рівні 45%.
Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв’язку окремих національних економік із світовим ринком. Достатньо поширеним підходом серед науковців є визначення коефіцієнта відкритості економіки як зовнішньоторговельної квоти, яка є безперечно більш комплексним показником.
Не менш важливими показниками відкритості економіки є коефіцієнти еластичності експорту та імпорту. Аналітична сутність цих показників враховує параметри розвитку країни і дозволяє порівняти їх зі змінами у експортних та імпортних операціях: відкритість економіки підсилюється, якщо коефіцієнт еластичності експорту й імпорту зростає. При цьому коефіцієнт еластичності експорту може обчислюватися двома способами.
Перший спосіб передбачає визначати відношення зміни експорту до зміни ВВП країни, що дозволяє оцінити роль експортних операцій в економічному розвитку держави. з метою виявлення взаємозв’язку між динамікою експорту і зміною ВВП країни.
Відповідно до другого способу на основі визначення співвідношення зміни експорту країни і зміни ВВП держав, які імпортують експортну продукцію, можна визначити, як відкликається вітчизняний експорт на зростання економічної активності в світі. За динамічного підходу величина коефіцієнтів еластичності експорту та імпорту більше 1 свідчить про збільшення відкритості економіки, менше 1 – про збереження відкритості у незмінному стані.
Важливим напрямом оцінки торгово-фінансової відкритості є оцінка ступеня відкритості національних кордонів для вільного переміщення товарів, послуг і факторів виробництва. Ступінь відкритості національної економіки визначається як відсутність у країни надзвичайно високого експортного та імпортного мита, а також наявністю прийнятних умов конвертації національної валюти
Слід звернути уваги, що розрізняють поняття великої і малої відкритих економік. Так, до великої відкритої економіки може бути віднесена країна, економіка якої завдяки її масштабами, участі в міжнародному поділі праці, ступеня впливу на світові ринки товарів, капіталів і послуг, а також наявним національним економічному і ресурсному потенціалам має реальний вплив на формування основних економічних світових параметрів:
До країн, в яких сформовано велику відкриту економіку традиційно відносять США, Японію, Німеччину та інші провідні держави. Окрім того, вважається, що країна-сусідка України – Росія – через цілий ряд потенційних переваг, ресурсного, індустріального та інтелектуального потенціалу має передумови для формування великої відкритої економіки.
Мала відкрита економіка, на відміну від великої, не здійснює істотного впливу на процеси світового ринку і на рух світової ставки відсотка. Як правило, розвиток таких економік виявляється під впливом тенденцій, що складаються на світових ринках і в міжнародних відносинах.
З огляду на те, що Україна не на стільки велика і високорозвинута країна у світових масштабах, вона може бути віднесена до малої відкритої економіки.
Висновки
Відкрита економіка – це система організації господарського життя, яка забезпечує максимально ефективно залучення національної економіки через відповідні організаційно-правові та фінансово-кредитні механізми у світові структури і взаємодію зі світовим співтовариством через вільний обмін товарами, капіталами, людьми, знаннями, технологіями на основі високого рівня міжнародного поділу праці та усуспільнення виробництва, глобалізації продуктивних сил для національного та світового економічного прогресу.
Політика відкритої економіки не означає відсутність контролю і вседозволеність у зовнішньоекономічних зв’язках економічних суб’єктів, а також відкритості кордонів. Навпаки, відкрита економіка вимагає значного втручання держави в міжнародні економічні відносини. Метою такого втручання має виступати відстоювання економічних інтересів країни на основі забезпечення конкурентоспроможності і ефективності національної економіки та підтримання національної безпеки.
З одного боку, підвищення відкритості економіки надає країні ряд переваг, зокрема поглиблення спеціалізації та розвиток кооперації, раціональний розподіл і використання ресурсів, широкі можливості використання досвіду інших країн, посилення конкуренції, зростання добробуту нації тощо, але з іншого – відкритість призводить до формування загроз фінансово-економічній безпеці держави та загострення дилеми в процесі визначення пріоритетів розвитку країни: орієнтація національної економіки на вільну торгівлю чи захист внутрішнього ринку.
Информация о работе Підходи до оцінки відкритості національних економік