Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту продукції чорної металургії (труби, прокат, тощо)

Українським металургійним  підприємствам також не слід забувати про екологічний ефект, що його привносить галузь. Для зменшення кривди навколишньому  середовищі потрібно впроваджувати новітні очисні технології й застосовувати багатократну очистку води.

Сталь.

В Україні в 2011 році було виплавлено 35,3 млн. тонн сталі, що на 5,7% більше показника минулого року. Проте, даний показник все ще нижче докризового рівня 2007 року на 19,1%. Однак навіть такий показник дозволив зайняти восьме місце в рейтингу 64 країн - основних світових виробників цієї продукції, складеному Світовою асоціацією виробників сталі (WSA).

Виробництво сталі в 2007-2011 роках, млн.. тонн.[7]

Виробництво сталі основними компаніями – виробниками в 2010-2011 роках, млн.. тонн.[7]

Згідно з даними Кабінету міністрів, в 2011 р. українські металурги поставили  на зовнішні ринки 24,138 млн. т металопродукції, що на 1,7% перевищує показник 2010 р. Основними ринками збуту української продукції були : Італія, Німеччина, Індонезія, Тайвань, Росія(досяг рівня в 4,3 млн. тонн, що на 22,1% більше 2010 року).

 

Металопрокат.

Для переважної більшості  країн основний збут продукції відбувається на внутрішньому ринку чи ринку щільно інтегрованої співдружності, як наприклад ЄС. У світі співвідношення між внутрішнім та зовнішнім продажем, змінюючись по регіонах, становить у середньому відповідно 80% та 20%. У випадку України ситуація виглядає у зворотному співвідношенні: близько 85% прокату експортується і лише 15% споживається в середині країни. Крім того, ^{питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%, а в структурі загального експорту – близько 34%.} Це призводить до небезпечної залежності української економіки від кон’юнктури на світовому ринку чорних металів.

В 2011 році український  ринок прокату зріс на 15% в порівнянні з 2010 роком.[17]

Споживання прокату  протягом 2004 – 2011 років, млн. тонн.[13]

В 2011 році загальна ємність  ринку прокату виросла до 8,3 млн. тонн. Загальний рівень імпорту досяг  показника в 6,6 млн. тонн.

Описуючи тенденції  споживання, які відзначалися в минулому році на ринку можна сказати, що попит з боку підприємств машинобудівної та трубної галузі був на високому рівні, тоді як з боку будівельної галузі спостерігався спад споживання, що було викликано зниженням обсягів будівельних робіт.[15]

Як повідомляє начальник  відділу збуту компанії "Юнікон Київ" Костянтин Беженов, за підсумками минулого року спостерігалося зростання попиту прокат на рівні 15-20%.

Експорт прокату в 2007 – 2011 роках, млн. тонн.[5]

Експортні поставки в  країни Європейського Союзу цього  року збільшено на 1,8 мільйона тонн. Це пов’язано зі скасуванням обмежень на експорт металопрокату після вступу України у СОТ. Але треба розуміти, що йдеться про напівфабрикати, а не про високоякісний прокат. Узагалі товарна структура українського експорту не відповідає світовій практиці. У нас близько половини продажів припадає на напівфабрикати, у той час як провідні виробники розвинених країн реалізують лише 15% напівфабрикатів.

За підсумками минуло року спостерігалося зростання попиту на прокат на рівні 15-20%.

Основні ціни на прокат коливаються  від 5000 грн до 8500 грн за тонну в залежності від виду продукції.

Труби.

Гравці ринку відзначають, що в  минулому році він показав зростання, основними драйверами якого виступали будівництво і машинобудування. У свою чергу, нафтогазовий сектор демонстрував критично низькі обсяги споживання труб. Українські виробники труб в минулому році наростили виробництво на 25,8% в порівнянні з 2010 р. - до 2,212 млн. т. [16]

 

 

 

Основні підприємства – виробники  в 2011 році. 

Продукция	2011 р., тbс. т	Зм.. до 2010 р., %
Харцызский  ТЗ	630,6	104,1
Нижнеднепровский  ТЗ	405,4	13,72
"Нико Тьюб"	367,3	17,4
Луганский ТЗ	200,3	-13,3
Новомосковский  ТЗ	218,6	19,7
"Коминмет"	181,5	16,5
Днепропетровский  ТЗ	102,1	27,1
ММК им. Ильича	37,5	-24,9
"ЮТиСТ"	23,7	24,9

Найбільше зростання виробничих показників за підсумками 2011 р. продемонстрували такі підприємства як Харцизький ТЗ (104,1% до 2010 р.), завод "ЮТіСТ" (54,9%), Дніпропетровський ТЗ (27,1%) і Новомосковський ТЗ (19 , 7%). Спад був зафіксований тільки на ММК ім. Ілліча (54,9%) та Луганському ТЗ (-13,3%).[16]

За даними Кабінету міністрів, в 2011 р. експорт труб з України склав 1,516 млн. т, що на 34,5% перевищує 2010. Зокрема, найбільша кількість труб було відвантажено до Росії (56,53 тис. т), Казахстану (32,47 тис. т) і США (13,83 тис. т).

Варто відзначити, що 20 грудня 2011 між  Україною і країнами Митного союзу  було підписано угоду про постачання труб. Згідно з ним, у першому півріччі поточного року трубні підприємства України зможуть безмитно поставити  в Росію, Казахстан і Білорусь 264 тис. т труб - 150 тис. т, 42 тис. т і 72 тис. т відповідно.

В розрізі галузевого споживання, на труби будівельного сортаменту довелося 80%, 70% з яких склали зварні труби. Торік внутрішній ринок Україні спожив 412 тис. т зварних труб малого діаметру, що на 5% перевищує показник 2010 р. Крім того, з 229 тис. т до 245 тис. т збільшилося споживання профільних труб. Характеризуючи ситуацію в сегменті електрозварних тонкостінних труб можна дійти висновку, що обсяги продажів даної продукції в минулому році неістотно відрізнялися від обсягів, спожитих в 2010 р., що в нинішніх економічних умовах можна вважати вдалим. Що стосується труб з нержавіючої сталі, основними споживачами яких є машинобудівний і енергетичний сектори, в 2011 р. відзначалося зростання попиту з боку останнього, що пов'язано з поліпшенням ситуації в галузі після кризи. Крім того, відновлення енергетики також сприяло збільшенню обсягів споживання котелень труб. У свою чергу, машинобудівний сектор демонстрував підвищений попит на теплообмінні труби.

За даними торговельної площадки ugmk.info, в 2011 р. в Україну вартість труб збільшилася  на 21,8% до 9129,3 тис. грн / т. Зокрема, за київським  регіону спостерігався 23,95% (1884,88 грн.) Зростання, до 9547,86 грн. / Т. По Дніпропетровську ціни зросли на 26,84% (1925,67 грн.) До 9100,96 грн. / Т. У той же час, в Харкові вартість труб збільшилася на 14,77% (1124,88 грн.) До 8739,08 грн. / Т.[16]

 

_{Виходячи  з усієї цієї інформації, можно зробити висновки, про положення України на світовому ринку чорних металів:}

1. Україна недоотримує  значні кошти від експорту, оскільки  норма прибутку від продажу  напівфабрикатів є значно нижчою, ніж від реалізації готового  прокату.

2. Закріплюється спеціалізація на виробництві продукції початкової і низької переробки, що є найбільш енерго- та матеріаломістким, а також екологічно проблемним.

3. Присутність та конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках поки що забезпечуються головним чином низькими цінами та наявністю в структурі продажу надмірної частки продукції низької переробки.

 

2. Правове обґрунтування можливості здійснення 

зовнішньоекономічної  угоди з експорту металу

 

2.1. Законодавча база

Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.[4] [6]

Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх  ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну  діяльність",[3] який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Необхідною умовою перетинання  митного кордону України при  експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.[8]

При укладенні договорів при  здійсненні експортних операцій контрагенти  зобов'язані використовувати затверджені МЗС “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній  валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.[4]

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних  правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існують 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.[21]

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податоку на додану вартість дорівнює нулю; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).[4]

В основу законодавчої бази страхування  експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування»

Що ж до профільних законів України, що регулюють операції проведені в галузі чорної металургії, то таким є лише один законодавчий акт:

 Закон України від  05 травня 1999 року (із наступними змінами  та доповненнями) „Про металобрухт”.

 

2.2. Нормативно-правові умови  здійснення даного проекту

Правові засади митно-тарифного регулювання закріплено в Митному Кодексі України та конкретизовано в Законі України «Про єдиний митний тариф» та інших правових актах. В більшості своїй це постанови Кабінету Міністрів України, які періодично змінюються і доповнюються відповідно до змін ринкової кон'юнктури. Однак митно-тарифне регулювання у світі поступово здійснюється на основі одних і тих самих принципів, що відображено у багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угодах. Митно-тарифне регулювання є тим видом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який заснований на використанні цінового фактора впливу на зовнішньоторговий обіг. З метою координації такого регулювання при Кабінеті Міністрів України створено Митно-тарифну раду України, на яку покладено:

1) розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції щодо встановлення, скасування або зміни ставок мита, надання тарифних пільг і преференцій, а також щодо внесення змін до номенклатури Єдиного Митного тарифу України;

2) підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з питань митно-тарифного регулювання;

3) розроблення комплексу  заходів тарифного регулювання,  спрямованих на захист українського  ринку та вітчизняного товаровиробника  під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Основним виконавчим органом ради є Державна митна  служба України.

Податки, передбачені  при переміщенні через митний кордон України товарів і транспортних засобів, налічують:

1) мито;

2) єдиний збір;

3) сплата оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування або поза робочим часом митних органів;

4) акцизний збір ввізних  товарів;

5) ПДВ.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного  порядку, що перешкоджають проникненню  іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мета не тарифного  регулювання полягає: