Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту продукції чорної металургії (труби, прокат, тощо)

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 17:35, курсовая работа

Описание работы

Метою написання даного курсового проекту була розробка проекту зовнішньоекономічної угоди з експорту продукції чорної металургії.

Содержание

Вступ
Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару.
Аналіз світового ринку товару.
Аналіз українського ринку товару.
Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди.
Законодавча база.
Нормативно-правові умови здійснення даного проекту.
Зовнішньоекономічний контракт.
Оцінка ефективності запропонованого проекту.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки.

Работа содержит 1 файл

Курсовая Прокат.doc

— 1.02 Мб (Скачать)

Українським металургійним  підприємствам також не слід забувати про екологічний ефект, що його привносить галузь. Для зменшення кривди навколишньому  середовищі потрібно впроваджувати новітні очисні технології й застосовувати багатократну очистку води.

Сталь.

В Україні в 2011 році було виплавлено 35,3 млн. тонн сталі, що на 5,7% більше показника минулого року. Проте, даний показник все ще нижче докризового рівня 2007 року на 19,1%. Однак навіть такий показник дозволив зайняти восьме місце в рейтингу 64 країн - основних світових виробників цієї продукції, складеному Світовою асоціацією виробників сталі (WSA).

Виробництво сталі в 2007-2011 роках, млн.. тонн.[7]

Виробництво сталі основними компаніями – виробниками в 2010-2011 роках, млн.. тонн.[7]

Згідно з даними Кабінету міністрів, в 2011 р. українські металурги поставили  на зовнішні ринки 24,138 млн. т металопродукції, що на 1,7% перевищує показник 2010 р. Основними ринками збуту української продукції були : Італія, Німеччина, Індонезія, Тайвань, Росія(досяг рівня в 4,3 млн. тонн, що на 22,1% більше 2010 року).

 

Металопрокат.

Для переважної більшості  країн основний збут продукції відбувається на внутрішньому ринку чи ринку щільно інтегрованої співдружності, як наприклад ЄС. У світі співвідношення між внутрішнім та зовнішнім продажем, змінюючись по регіонах, становить у середньому відповідно 80% та 20%. У випадку України ситуація виглядає у зворотному співвідношенні: близько 85% прокату експортується і лише 15% споживається в середині країни. Крім того, питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%, а в структурі загального експорту – близько 34%. Це призводить до небезпечної залежності української економіки від кон’юнктури на світовому ринку чорних металів.

В 2011 році український  ринок прокату зріс на 15% в порівнянні з 2010 роком.[17]

Споживання прокату  протягом 2004 – 2011 років, млн. тонн.[13]

В 2011 році загальна ємність  ринку прокату виросла до 8,3 млн. тонн. Загальний рівень імпорту досяг  показника в 6,6 млн. тонн.

Описуючи тенденції  споживання, які відзначалися в минулому році на ринку можна сказати, що попит з боку підприємств машинобудівної та трубної галузі був на високому рівні, тоді як з боку будівельної галузі спостерігався спад споживання, що було викликано зниженням обсягів будівельних робіт.[15]

Як повідомляє начальник  відділу збуту компанії "Юнікон Київ" Костянтин Беженов, за підсумками минулого року спостерігалося зростання попиту прокат на рівні 15-20%.

Експорт прокату в 2007 – 2011 роках, млн. тонн.[5]

Експортні поставки в  країни Європейського Союзу цього  року збільшено на 1,8 мільйона тонн. Це пов’язано зі скасуванням обмежень на експорт металопрокату після вступу України у СОТ. Але треба розуміти, що йдеться про напівфабрикати, а не про високоякісний прокат. Узагалі товарна структура українського експорту не відповідає світовій практиці. У нас близько половини продажів припадає на напівфабрикати, у той час як провідні виробники розвинених країн реалізують лише 15% напівфабрикатів.

За підсумками минуло року спостерігалося зростання попиту на прокат на рівні 15-20%.

Основні ціни на прокат коливаються  від 5000 грн до 8500 грн за тонну в залежності від виду продукції.

Труби.

Гравці ринку відзначають, що в  минулому році він показав зростання, основними драйверами якого виступали будівництво і машинобудування. У свою чергу, нафтогазовий сектор демонстрував критично низькі обсяги споживання труб. Українські виробники труб в минулому році наростили виробництво на 25,8% в порівнянні з 2010 р. - до 2,212 млн. т. [16]

 

 

 

Основні підприємства – виробники  в 2011 році. 

Продукция

2011 р., тbс. т

Зм.. до 2010 р., %

Харцызский  ТЗ

630,6

104,1

Нижнеднепровский  ТЗ

405,4

13,72

"Нико Тьюб"

367,3

17,4

Луганский ТЗ

200,3

-13,3

Новомосковский  ТЗ

218,6

19,7

"Коминмет"

181,5

16,5

Днепропетровский  ТЗ

102,1

27,1

ММК им. Ильича

37,5

-24,9

"ЮТиСТ"

23,7

24,9


Найбільше зростання виробничих показників за підсумками 2011 р. продемонстрували такі підприємства як Харцизький ТЗ (104,1% до 2010 р.), завод "ЮТіСТ" (54,9%), Дніпропетровський ТЗ (27,1%) і Новомосковський ТЗ (19 , 7%). Спад був зафіксований тільки на ММК ім. Ілліча (54,9%) та Луганському ТЗ (-13,3%).[16]

За даними Кабінету міністрів, в 2011 р. експорт труб з України склав 1,516 млн. т, що на 34,5% перевищує 2010. Зокрема, найбільша кількість труб було відвантажено до Росії (56,53 тис. т), Казахстану (32,47 тис. т) і США (13,83 тис. т).

Варто відзначити, що 20 грудня 2011 між  Україною і країнами Митного союзу  було підписано угоду про постачання труб. Згідно з ним, у першому півріччі поточного року трубні підприємства України зможуть безмитно поставити  в Росію, Казахстан і Білорусь 264 тис. т труб - 150 тис. т, 42 тис. т і 72 тис. т відповідно.

В розрізі галузевого споживання, на труби будівельного сортаменту довелося 80%, 70% з яких склали зварні труби. Торік внутрішній ринок Україні спожив 412 тис. т зварних труб малого діаметру, що на 5% перевищує показник 2010 р. Крім того, з 229 тис. т до 245 тис. т збільшилося споживання профільних труб. Характеризуючи ситуацію в сегменті електрозварних тонкостінних труб можна дійти висновку, що обсяги продажів даної продукції в минулому році неістотно відрізнялися від обсягів, спожитих в 2010 р., що в нинішніх економічних умовах можна вважати вдалим. Що стосується труб з нержавіючої сталі, основними споживачами яких є машинобудівний і енергетичний сектори, в 2011 р. відзначалося зростання попиту з боку останнього, що пов'язано з поліпшенням ситуації в галузі після кризи. Крім того, відновлення енергетики також сприяло збільшенню обсягів споживання котелень труб. У свою чергу, машинобудівний сектор демонстрував підвищений попит на теплообмінні труби.

За даними торговельної площадки ugmk.info, в 2011 р. в Україну вартість труб збільшилася  на 21,8% до 9129,3 тис. грн / т. Зокрема, за київським  регіону спостерігався 23,95% (1884,88 грн.) Зростання, до 9547,86 грн. / Т. По Дніпропетровську ціни зросли на 26,84% (1925,67 грн.) До 9100,96 грн. / Т. У той же час, в Харкові вартість труб збільшилася на 14,77% (1124,88 грн.) До 8739,08 грн. / Т.[16]

 

Виходячи  з усієї цієї інформації, можно зробити висновки, про положення України на світовому ринку чорних металів:

1. Україна недоотримує  значні кошти від експорту, оскільки  норма прибутку від продажу  напівфабрикатів є значно нижчою, ніж від реалізації готового  прокату.

2. Закріплюється спеціалізація на виробництві продукції початкової і низької переробки, що є найбільш енерго- та матеріаломістким, а також екологічно проблемним.

3. Присутність та конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках поки що забезпечуються головним чином низькими цінами та наявністю в структурі продажу надмірної частки продукції низької переробки.

 

2. Правове обґрунтування можливості здійснення 

зовнішньоекономічної  угоди з експорту металу

 

2.1. Законодавча база

Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.[4] [6]

Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх  ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну  діяльність",[3] який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Необхідною умовою перетинання  митного кордону України при  експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.[8]

При укладенні договорів при  здійсненні експортних операцій контрагенти  зобов'язані використовувати затверджені МЗС “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній  валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.[4]

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних  правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існують 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.[21]

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податоку на додану вартість дорівнює нулю; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).[4]

В основу законодавчої бази страхування  експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування»

Що ж до профільних законів України, що регулюють операції проведені в галузі чорної металургії, то таким є лише один законодавчий акт:

 Закон України від  05 травня 1999 року (із наступними змінами  та доповненнями) „Про металобрухт”.

 

2.2. Нормативно-правові умови  здійснення даного проекту

Правові засади митно-тарифного регулювання закріплено в Митному Кодексі України та конкретизовано в Законі України «Про єдиний митний тариф» та інших правових актах. В більшості своїй це постанови Кабінету Міністрів України, які періодично змінюються і доповнюються відповідно до змін ринкової кон'юнктури. Однак митно-тарифне регулювання у світі поступово здійснюється на основі одних і тих самих принципів, що відображено у багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угодах. Митно-тарифне регулювання є тим видом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який заснований на використанні цінового фактора впливу на зовнішньоторговий обіг. З метою координації такого регулювання при Кабінеті Міністрів України створено Митно-тарифну раду України, на яку покладено:

1) розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції щодо встановлення, скасування або зміни ставок мита, надання тарифних пільг і преференцій, а також щодо внесення змін до номенклатури Єдиного Митного тарифу України;

2) підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з питань митно-тарифного регулювання;

3) розроблення комплексу  заходів тарифного регулювання,  спрямованих на захист українського  ринку та вітчизняного товаровиробника  під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Основним виконавчим органом ради є Державна митна  служба України.

Податки, передбачені  при переміщенні через митний кордон України товарів і транспортних засобів, налічують:

1) мито;

2) єдиний збір;

3) сплата оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування або поза робочим часом митних органів;

4) акцизний збір ввізних  товарів;

5) ПДВ.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного  порядку, що перешкоджають проникненню  іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мета не тарифного  регулювання полягає:

Информация о работе Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту продукції чорної металургії (труби, прокат, тощо)