Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 17:35, курсовая работа
Метою написання даного курсового проекту була розробка проекту зовнішньоекономічної угоди з експорту продукції чорної металургії.
Вступ
Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару.
Аналіз світового ринку товару.
Аналіз українського ринку товару.
Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди.
Законодавча база.
Нормативно-правові умови здійснення даного проекту.
Зовнішньоекономічний контракт.
Оцінка ефективності запропонованого проекту.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра міжнародного менеджменту
Курсова робота
на тему: «Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту продукції чорної металургії (труби, прокат, тощо)»
Студента 2 групи 4 курсу
МЕіМ 6503
Гатаулліна Олега Рустамовича
КИЇВ 2012
Анотація на курсову роботу.
Метою написання даного курсового проекту була розробка проекту зовнішньоекономічної угоди з експорту продукції чорної металургії.
В першому розділі було розглянуто світовий та український ринки продукції чорної металургії в їх загальній характеристиці та по трьом типам продукту : сталь, прокат, труби. Було визначено основних виробників продукції, споживачів продукції, розглянута динаміка споживання продукції та основні тенденції, що були притаманні ринкам в 2011 році.
В другому розділі було розглянуто правове обґрунтування можливостей здійснення угоди з експорту продукції. Було розглянуто особливості законодавчої бази(всі законодавчі акти та постанови. Що регулюють експортну діяльність) та нормативно – правові умови здійснення даного проекту : тарифне та нетарифне регулювання( митні процедури, квотування, ліцензування, стандарти якості, транспортування та ін..)
В третьому розділі був представлений проект контракту товару. До експорту було обрано прокат(арматуру); країною в яку планується експортувати товар – Російська Федерація. Були розглянуті основні умови здійснення угоди, визначені всі критерії її здійснення.
В четвертому розділі був проведений математичний аналіз рентабельності даної угоди та ефективності самого експорту. Дані свідчать про те, що угода є рентабельною, а експортування товару до Російської Федерації ефективним.
План
Вступ
Висновки
Список використаної літератури
Додатки.
Вступ
У сучасному світі метал залишатись головним конструкційним матеріалом. Тенденції зростання виробництва та споживання продукції чорної металургії на практиці спростували популярні в 70—80-х роках припущення щодо перспектив радикального заміщення металу новими матеріалами.
Чорна металургія є основним напрямком спеціалізації України у світовому поділі праці, питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%. Це зумовлено тим, що Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів. Загальні запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд. тонн, що становить близько 19% розвіданих запасів у світі.
У територіальній структурі України металургійні підприємства – ядро регіональних систем, що становить основу економіки й забезпечує підтримку необхідного рівня соціального забезпечення населення території.
Метою курсового проекту є розробка проекту зовнішньоекономічної угоди з експорту продукції чорної металургії.
Основні завдання роботи:
- проведення аналізу світового та українського ринку металу;
- визначення законодавчих основ та нормативно-правових умов регулювання експорту продукції в Україні;
- розробка проекту зовнішньоекономічного контракту;
-проведення оцінки ефективності запропонованого зовнішньоекономічного проекту.
Об’єктом дослідження є український ринок металів.
Предметом дослідження є законодавчі та нормативно-правові умови здійснення проектів з експорту металів.
В якості товару був обраний прокат(арматура), а в якості ринку збуту – Російська Федерація.
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку товарів чорної металургії
1.1. Аналіз світового ринку чорних металів
В останні декілька років ринок чорних металів розвивався досить високими темпами. Після світової фінансової кризи, яка вдарила по галузі в 2009 році, вже в 2010 році чорна металургія 1,429 млн. тонн продукції, що на 16% більше ніж рівень 2009 року й на 6% більше ніж найбільший зафіксований світовий показник 2007 року. У 2011 році загальне світове виробництво досягло 1,517 млн. тонн. Найбільшим виробником залишається Китай, який показує приріст виробництва кожного року. ЄС 27, США, Японія зменшили загальне виробництво в 2011 році в порівнянні з 2007 роком відповідно на 16%, 12% та 10%.
Сталь.
Динаміка виробництва сталі протягом 2010-2011 років.[20]
Протягом 2008-2011 років Китай залишається найбільшим виробником сталі в світі; в 2011 році загальний рівень виробництва сталі в країні досяг 683,9 млн. тонн, а загальному розрахунку проценту ринку Китай займає 45,1%. Двома найбільшими виробниками після Китаю залишаються Європейський Союз та Японія, однак як в загальному рівні виробництва, так і в питомій вазі вони значно відстають від лідера. Майже всі основні виробники сталі, окрім Японії та Південної Африки, показали приріст виробництва.
Основні експортери сталі в 2010 – 2011 роках.[20]
Найбільшим експортером в 2011 році був Китай, далі - Японія та Європейський Союз. Найбільшими є імпортерами були Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та Південна Корея.
Основні компанії виробники сталі в 2011 році. [19]
Місце |
Назва компанії |
Виробництво(млн.тонн) |
1 |
ArcelorMittal |
98.2 |
2 |
Baosteel |
37.0 |
3 |
POSCO |
35.4 |
4 |
Nippon Steel |
35.0 |
5 |
JFE |
31,1 |
6 |
Jiangsu Shagang |
23,2 |
7 |
Tata Steel |
23,2 |
8 |
U. S. Steel |
22,3 |
9 |
Ansteel |
22,1 |
10 |
Gerdau |
18,7 |
Лідером на ринку
залишається Mittal Steel,
яка майже досягла рівня 100
млн. т за р. Піком M&A
активності Mittal стало
придбання в 2010 р. другого
найбільшого виробника
сталі – компанії Arcelor.
Компанія представлена
і на українському ринку.
Основними тенденціями, що мали місце на ринку сталі в 2011 році були :
Рекордний рівень виробництва сталі та ріст попиту на сировинні матеріали у 2011 році призвели до зростання середньорічних цін на залізорудну сировину на 111% та на коксівне вугілля на 64%. В результаті подорожчання сировинних матеріалів значно зросла собівартість виробництва сталі (на +35 - 45%). По результатам 2011 року темпи росту собівартості перевищували темпи росту цін на прокат. Інтенсивне введення сталеплавильних потужностей продовжувалось, незважаючи на кризу у 2008-2009 рр.. В результаті на поточний момент потужності в обсязі близько 475 млн. тонн залишаються незадіяними внаслідок відсутності ринків збуту. Одним з основних факторів, який впливав на ціноутворення на світовому ринку сталі протягом останніх років, був баланс внутрішнього споживання та виробництва продукції чорної металургії у Китаї. Так, зростання чистого імпорту цієї країни сприяє підвищенню цін на ринку.
Металопрокат.
Збільшення попиту, спостерігалося в останні місяці 2011 рок й було викликано перш за все активністю дистриб’юторських компаній в США і Європі, які відновлюють запаси. Зараз цей процес практично припинився, а кінцеві споживачі поки не підтримали почин посередників і продовжують вичікувальну політику.
Основні споживачі прокату протягом 2008 – 2011 років.[13]
Країна |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Китай |
447.6 |
531.9 |
574.53 |
605.15 |
ЄС |
181.2 |
144.73 |
147.14 |
151.89 |
Індія |
51.4 |
56.79 |
60.79 |
66.81 |
США |
96.5 |
54.2 |
58.6 |
61.58 |
Японія |
84.84 |
53.38 |
55.98 |
56.5 |
Пд. Корея |
66.08 |
50.12 |
53.11 |
55.48 |
Росія |
33.3 |
23.4 |
24.56 |
26.22 |
Бразилія |
23.7 |
14.5 |
15.75 |
17.07 |
Майже всі країни в 2009 році в порівнянні з 2008 зменшили своє споживання прокату у зв’язку зі світовою фінансовою кризою. Однак вже в 2010 році взяли курс на відновлення до кризового споживання, в 2011 році ця тенденція лише посилилася. Китай залишається основним споживачем прокату в світі й навіть криза не вплинула на збільшення споживання в країні.
Споживання прокату в світі по галузям.[13]
Споживання прокату в світі по видам.[13]
Основними тенденціями, що впливали на формування ринку прокату в 2011 році були :
Труби.
В 2011 році світовий ринок труб пройшов період спаду після світової фінансової кризи й почав процес відновлення. Ситуація на ринку все ще залишається неоднозначною й, на думку експертів, виробникам все складніше будувати цінову політику. В 2011 році ринок досяг рівня виробництва в 3,28 млн. тонн продукції, що на 16% більше попереднього року.[18]
Основні регіони - виробники труб в 2011 році.
Як бачимо основним є азійський регіон, де основними виробниками є Китай та Індія.
Основні регіони – споживачі труб в 2011 році.
Основні компанії – виробники труб представлені, в більшості своїй, в Італії, Китаї та Сполучених Штатах Америки. На 15 найбільших компаній припадає 36% світового виробництва.[Див. Додаток 1]
1.2. Аналіз українського ринку чорних металів
На сьогоднішній день український комплекс чорної металургії характеризується технічним відставанням якщо порівнювати його з розвинутими країнами світу. Металопродукція має недосконалу структуру. Основною причиною такого відставання є події, що відбувалися ще за часів СРСР. Тоді основна частина інвестицій перенаправлялася до підприємства Росії, що й призвело до технічного відставання галузі. На обладнанні, що вже віджило своє виробляється близько 50% усієї продукції. Високими залу шиються питомі витрати енергоресурсів на виробництво металопродукції. За даними ВГО «Металургпром», для тонни чавуну Україна витрачає 534 кг коксу, що у 20% вище, ніж у Росії, й у півтора разу вище, аніж у країнах Євросоюзу.
На сьогоднішній день в металургійній галузі України відбуваються зміни пов’язані з модернізацією виробництва, використанням більш ресурсозберигаючих технологій. Найголовнішою подією останніх років було проведення реприватизації ВАТ «Криворіжсталь», 93,02% акцій якої в результаті було придбано компанією Mittal Steel Germany GmbH за 24 млрд. 200 млн. грн.
Найбільш гострою перед вітчизняними виробниками зараз постає проблема подорожання залізорудної сировини, природного газу та зменшення видобутку коксівного вугілля. Через обмеженість можливості імпортування коксівного вугілля над чорною металургією повиснула загроза зменшення об’ємів виплавки чавуна та сталі. Причиною дефіциту є зменшення видобутку через відсутність самої сировини. . Єдиним виходом для металургійної галузі України є імпорт готового коксу з Китаю, який за два останніх роки у ціні впав майже до вартості самого коксівного вугілля. Зараз в Україні також триває збільшення обсягів поставок більш якісної бразильської руди, яка поступово заміщує і місцеву, і російську сировину. Вирішенням проблеми подорожчання природного газу є технічна модернізація українських меткомбінатів, яка дасть змогу Україні скоротити споживання газу на 60%. Попри це, лише 4% стали виплавляється таким способом, тоді як у західної Європі цей показник становить 44%.